Ухвала суду № 54045209, 01.12.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №487/3624/15-ц 01.12.2015 01.12.2015 01.12.2015

Провадження №22-ц/784/2101/15

Справа № 487/3624/15-ц

Провадження № 22ц-784/2101/15 Головуючий у 1-й інстанції Біцюк А.В.

Категорія 49 Доповідач апеляційного суду ОСОБА_1

Ухвала

Іменем України

01 грудня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого Кушнірової Т.Б.,

суддів: Темнікової В.І., Яворської Ж.М.,

при секретарі Гордійчук С.С.,

за участю:

- представника позивачки ОСОБА_2,

- відповідача ОСОБА_3,

- представника відповідача ОСОБА_4,

- перекладача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_3 Соруша

на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 03 липня 2015 року

за позовом

ОСОБА_6 до ОСОБА_3 Соруша

про

розірвання шлюбу,

в с т а н о в и л а:

У травні 2015 року ОСОБА_6 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 Соруша про розірвання шлюбу.

Позивач зазначала, що 14 лютого 2014 року було зареєстрований шлюб між нею та відповідачем. Дітей від шлюбу не має. Шлюбні відносини між нею та відповідачем припиненні, оскільки у них різні погляди щодо вирішення життєвих проблем.

Посилаючись на те, що сім'я розпалася остаточно, примирення та подальше спільне проживання з відповідачем неможливе, позивачка просила розірвати шлюб.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 03 липня 2015 року позов ОСОБА_6 задоволено. Ухвалено розірвати шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 Сорушем.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати, а справу повернути до суду першої інстанції на новий судовий розгляд, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що між подружжям припинилися шлюбні відносини і сімя фактично розпалася, примирення неможливе, а тому є підстави для розірвання шлюбу.

Однак, з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки він суперечить вимогам закону, який регулює спірні правовідносини.

Зматеріалівсправи вбачається та судом встановлено, що сторони з 14 лютого 2014 року перебувають у шлюбі.

Із копії свідоцтва про народження дитини серії І-ФП № 237069 від 21 вересня 2015 року, яке надано в суді апеляційної інстанції видно, що 25 червня 2015 року, тобто під час перебування сторін у шлюбі у них народилася дитина - син ОСОБА_7.

Наведені обставини свідчать про те, що позовна заява про розірвання шлюбу була предявлена до суду ОСОБА_6 протягом її вагітності, а судове рішення у даній справі ухвалено щойно народилася дитина до досягнення нею одного року.

Згідно з ч.2 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлено протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»від 21 грудня 2007 року, згідно з ч.2 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу не може бутипред'явленопротягомвагітностідружинита протягом одного року після народження дитини,крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку,яка містить ознаки злочинущододругогозподружжя або дитини.Вказане обмеження стосується як чоловіка,так і дружини, включаючи випадки, коли дитина народилася мертвою або померла до досягнення нею одного року.

Встановивши зазначені обставини, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі за заявою про розірвання шлюбу,а якщовоно було відкрито, - припиняє провадження у справі. Ухвали такого роду не є перепоною дляповторногозверненнядосудузтихсамих підстав у зв'язку зі зміною обставин, згаданих у вказаній нормі.

Зазначену вимогу судом першої інстанції було порушено, і не враховано при ухваленні рішення про розірвання шлюбу.

Результат аналізу ДНК на який посилається позивачка не є підставою, передбаченою ч.4 ст.110 СК України для розірвання шлюбу, оскільки батьківство щодо новонародженої дитини не визнано іншою особою, а судове рішення, яке б спростовувало батьківство відповідача і він був виключений із актового запису про народження дитини, матеріали справи не містять.

Оскільки допущені судом порушення норм процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, то у відповідності до ч.3 ст.309 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню, а провадження у справі припиненню.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 310, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 Соруша задовольнити частково.

Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 03 липня 2015 року скасувати, провадження у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 Соруша про розірвання шлюбу припинити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді