Ухвала суду № 54043981, 30.11.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/10151/15 Справа № 0432/812/2012 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Черненкова Л.А.

Категорія 81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Черненкової Л.А.

суддів - Пономарь З.М., Петешенкової М.Ю.

при секретарі - Назаренко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3 на ухвалу Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Петропавлівському районі Дніпропетровської області про стягнення компенсації за несвоєчасну сплату страхової суми, -

В С Т А Н О В И Л А:

09 квітня 2014 року відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Петропавлівському районі Дніпропетровської області (далі відповідач) звернулися до суду із заявою про поворот виконання, у якій зазначали, що рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 05.09.2012 року скасовано рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 11.05.2012 року про відмову в задоволені позовних вимог ОСОБА_2 та з відповідача стягнено на користь позивача ОСОБА_2 компенсацію за несвоєчасну сплату страхової суми, призначеної в разі стійкої втрати професійної працездатності в розмірі 2609,10 грн. На виконання рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 05.09.2012 року заявником на рахунок ОСОБА_2 платіжним дорученням № 808 від 04.10.2012 року перераховано 2609,10 грн. Ухвалою колегії судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06.02.2013 року рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 05.09.2012 року скасовано, рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 11.05.2012 року залишено в силі. Посилаючись на ст.ст.380, 381 Цивільного процесуального кодексу України відповідач просив суд в порядку повороту виконання стягнути з ОСОБА_2 на користь Фонду 2 609 грн.10 коп., безпідставно стягнених за рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 05.09.2012 року.

Справа неодноразово була розглянута судовими інстанціями.

Останньою ухвалою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2015 року заяву відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Петропавлівському районі Дніпропетровської області про поворот виконання рішення апеляційного суду Дніпропетровської області у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних в на виробництві та професійних захворювань України у Петропавлівському районі Дніпропетровської області про стягнення компенсації за несвоєчасну сплату страхової суми задоволено; в порядку повороту виконання рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 05.09.2012 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Петропавлівському районі Дніпропетровської області грошові кошти в розмірі 2 609,10 гривень.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 просить ухвалу суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви про поворот виконання рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 вересня 2012 року - відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити частково з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 05.09.2012 року скасовано рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 11.05.2012 року про відмову в задоволені позовних вимог ОСОБА_2 та з відповідача стягнено на користь позивача ОСОБА_2 компенсацію за несвоєчасну сплату страхової суми, призначеної в разі стійкої втрати професійної працездатності в розмірі 2609,10 гривень (справа № 0432/812/2012). На виконання рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 05.09.2012 року відповідачем на рахунок ОСОБА_2 платіжним дорученням № 808 від 04.10.2012 року перераховано 2609,10 гривень, що підтверджується копією цього платіжного доручення. Ухвалою колегії судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06.02.2013 року рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 05.09.2012 року скасовано, рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 11.05.2012 року залишено в силі. Ці обставини, вказані відповідачем у заяві про поворот виконання, не оспорюються сторонами.

Задовольняючи заяву про поворот рішення суду, суд першої інстанції виходив з того, що спір виник щодо правильного визначення характеру правовідносин між сторонами з приводу виплати компенсації за несвоєчасну сплату страхової суми, призначеної в разі стійкої втрати професійної працездатності. Суд звертає увагу на те, що предметом позову ОСОБА_2 були вимоги про стягнення компенсації за несвоєчасну сплату страхової суми (одноразової допомоги), призначеної в разі стійкої втрати професійної працездатності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (справа № 0432/812/2012). Тобто спір між відділенням Фонду та потерпілим є спором між страховиком та застрахованою особою стосовно своєчасної виплати страхової суми. Ці правовідносини не є такими, що випливають з трудових правовідносин, як помилково вважає представник позивача ОСОБА_2, і тому на них не поширюється дія норм ч.1 та ч.2 ст.382 ЦПК України. Безпідставним є посилання представника позивача на норму ст.1215 ЦК України, оскільки виплата компенсації за несвоєчасну сплату страхової суми проведена відповідачем не добровільно, а на підставі обовязкового до виконання судового рішення, питання повороту виконання за судовими рішеннями у цивільних справах врегульовані нормами статей 380 382 ЦПК України. Отже, діючим законодавством не встановлено особливостей повороту виконання у справах щодо страхових виплат, в тому числі за позовами про стягнення компенсації за несвоєчасну сплату страхової суми (одноразової допомоги), призначеної в разі стійкої втрати професійної працездатності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Таким чином, заява відповідача про поворот виконання рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 05.09.2012 року є законною та обґрунтованою.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ст.ст. 380, 381 ЦПК України, питання про поворот виконання вирішує суд апеляційної чи касаційної інстанції, якщо, скасувавши рішення, він закриває провадження у справі, залишає позов без розгляду, відмовляє в позові повністю або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернено на новий розгляд, а при новому розгляді справи в позові відмовлено або позовні вимоги задоволено в меншому розмірі, або провадження у справі закрито чи заяву залишено без розгляду, суд, ухвалюючи рішення, повинен зобов'язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим рішенням. У разі неможливості повернути майно в рішенні або ухвалі суду передбачається відшкодування вартості цього майна в розмірі грошових коштів, одержаних від його реалізації. За судовим рішенням про поворот виконання видається виконавчий лист у порядку, встановленому цим Кодексом. Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом при новому розгляді справи або судом апеляційної чи касаційної інстанції, заява відповідача про повернення стягненого з нього за скасованим рішенням майна розглядається судом, у якому перебуває справа. Заяву про поворот виконання можна подати у межах позовної давності. За подання заяви про поворот виконання судовий збір не сплачується. Суд розглядає заяву про поворот виконання в судовому засіданні з повідомленням сторін і постановляє ухвалу.

Особливості повороту виконання в окремих категоріях справ передбачені у ст. 382 ЦПК України.

У разі скасування у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень у справах про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, поворот виконання допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтоване на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах (ч.1).

У справах про стягнення аліментів, а також у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача (ч.2).

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» правовідносини між сторонами регулюються Законом України від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадкуна виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», яким не передбачено повернення відділенню Фонду страхових виплат.

Згідно ст. 40 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» передбачено, що суми одержані в рахунок страхових виплат потерпілимабо особою, яка має право на ці виплати, можуть бути утримані Фондом соціального страхування від нещасних випадків, лише в тому разі, якщо рішення про їх виплату було прийнято на підставі підроблених документів або подано свідомо неправдиві відомості, а також якщо допущено помилку, яка впливає на суму страхових виплат.

Суд першої інстанції не врахував вимоги ст. 40 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та дійшов невірного та суперечливого висновку про те, що вимоги про стягнення компенсації за несвоєчасну сплату страхової суми (одноразової допомоги), призначеної в разі стійкої втрати професійної працездатності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» не відноситься до правовідносин, що випливають з трудових правовідносин, і тому на них не поширюється дія норм ч.1 та ч.2 ст.382 ЦПК України.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» для страхування від нещасного випадку на виробництві не потрібно згоди або заяви працівника. Страхування здійснюється в безособовій формі. Всі особи, перелічені у статті 8 цього Закону, вважаються застрахованими з моменту набрання чинності цим Законом незалежно від фактичного виконання страхувальниками своїх зобов'язань щодо сплати страхових внесків.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оплату праці" структура заробітної плати складається з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати, а також заохочувальних та компенсаційних виплат. До останніх належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

З аналізу зазначених норм закону випливає, що компенсація за несвоєчасну сплату страхової суми входить в структуру заробітної плати, а таким чином, спірні правовідносини випливають з трудового законодавства і відносяться до трудових правовідносин.

Суд першої інстанції встановивши, що виплата компенсації за несвоєчасну сплату страхової суми проведена відповідачем не добровільно, а на підставі обовязкового до виконання судового рішення, однак не перевірив ці обставини належним чином, оскільки в матеріалах справи відсутні докази відкриття виконавчого провадження з виконання рішення апеляційного суду.

З матеріалів справи, зокрема, із заяви Фонду про поворот виконання рішення суду (а.с.1), із платіжного доручення № 808 від 04 жовтня 2012 року випливає, що відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Петропавлівському районі Дніпропетровської області з метою добровільного виконання рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 05.09.2012 року, було перераховано на особовий рахунок ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 2 609,10 гривень в рахунок компенсації за несвоєчасну сплату страхової суми, призначеної в разі стійкої втрати професійної працездатності(а. с. 5).

Згідно з ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції помилково неправильно витлумачено норми закону, які судом застосовано до спірних правовідносин, не застосовано норми закону, які регулюють спірні правовідносини, у звязку з чим ухвалено незаконне судове рішення.

Оскільки розгляд питання про поворот виконання рішення покладений законом на суд у якого перебуває справа (ст. 381 ч.1 ЦПК України), то по-перше: розгляд такої заяви повинен здійснюватись саме в тій справі в якій розглянуто позовні вимоги та ухвалено рішення суду, поворот виконання якого просить заявник; по-друге: апеляційний суд не має повноважень за вказаними обставинами у звязку з відсутністю підстав, передбачених ст. 380 ЦПК України, ухвалювати нове судове рішення за заявою про поворот виконання.

Колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням порядку, встановленого для його вирішення, у зв'язку з чим підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд вирішення питання про поворот виконання рішення суду відповідно до вимог чинного законодавства.

Керуючись ст.ст.304,307, п.3 ст.312, ч.1 ст.218 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2015 року скасувати, справу направити до цього ж суду на новий розгляд питання про поворот виконання рішення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддя Л.А. Черненкова

Судді М.Ю. Петешенкова

ОСОБА_4