Ухвала суду № 54039681, 02.12.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 грудня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого - судді Рейнарт І.М.

суддів Музичко С.Г., Качана В.Я.

при секретарі Архіповій А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 27 липня 2015р. за заявою Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» про заміну сторони виконавчих проваджень у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» до ОСОБА_1, Товариства з обмеженю відповідальністю «Автомобільний центр» про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановила:

заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 10 квітня 2013р., яке залишено без змін ухвалою колегії суддів з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва від 27 листопада 2013р., стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ТОВ «Автомобільний центр» на користь ПАТ «АКБ «Київ» заборгованість за кредитним договором у сумі 9 798 523грн. 16коп.

У липні 2015р. ПАТ «Укргазбанк» звернулося до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні, відкритому Управлінням державної виконавчої служби ГУЮ у м. Києві 8 квітня 2014р. на підставі зазначеного вище рішення суду, посилаючись на те, що постановою Кабінету Міністрів України № 61 від 11 лютого 2015р. установлено, що держава, в особі ПАТ «Укргазбанк», бере участь у виведенні ПАТ «АКБ «Київ» з ринку шляхом відчуження активів і зобов'язань ПАТ «АКБ «Київ» на користь ПАТ «Укргазбанк». На виконання вказаної постанови між АБ «Укргазбанк» та уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «АКБ «Київ» було укладено договір від 19 червня 2015р. про передачу приймаючому банку активів і зобов'язань неплатоспроможного банку.

Заявник стверджував, що відповідно до пункту 1.2. договору отримав право вимоги від боржників неплатоспроможного банку за договорами про здійснення активних операцій належного та повного виконання всіх зобов'язань за основними договорами, включаючи сплату заборгованості за основними договорами, процентів, можливих комісій, штрафних санкцій, право звернення стягнення на предмет застави, право звернення до поручителя за договором поруки. Підписавши акт приймання-передачі активів і зобов'язань 19 червня 2015р., банк отримав право вимоги і за вказаним судовим рішенням.

Ухвалою суду від 27 липня 2015р. заява задоволена.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати, поста -

№ апеляційного провадження:22-ц/796/12788/2015 Головуючий у суді першої інстанції: Маринченко М.М.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Рейнарт І.М.новити нову про відмову у задоволенні заяви.

- 2 -

Апелянт посилається на неправильне встановлення судом обставин, які мають значення для справи, не врахування тієї обставини, що боржник не був повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, а також його не було повідомлено про судовий розгляд даної заяви.

Апелянт, будучи двічі належним чином повідомленим про день та час розгляду апеляційної скарги за адресою, зазначеною ним у апеляційній скарзі (с.с.226, 240), у судове засідання не з'явився, про обізнаність апелянта про призначення судового розгляду за його апеляційною скаргою свідчить клопотання апелянта про перенесення судового засідання, призначеного на 17 листопада 2015р., тому відповідно до положень ст. 305 ЦПК України колегія суддів провела судовий розгляд у відсутність апелянта.

Інші учасники судового розгляду, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду апеляційної скарги (с.с.234, 237, 238), у судове засідання своїх представників не направили, причини неявки не повідомили.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи заяву та проводячи судовий розгляд у відсутність осіб, які беруть участь у справі, суд першої інстанції виходив з того, що вони були належним чином повідомленими про день та час проведення судового засідання, а їх неявка не є перешкодою для розгляду заяви.

Проте, повністю погодитися з таким висновком суду першої інстанції не можна.

Відповідно до ч. 2 ст. 378 ЦПК України питання про заміну сторони виконавчого провадження розглядається судом у десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб. Неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Згідно ч. 2 ст. 74 ЦПК України судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Частина 4 даної норми передбачає, що судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за три дні до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Частина 1 статті 76 ЦПК України визначає, що судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.

З матеріалів справи вбачається, що розгляд заяви ПАТ «Укргазбанк» було призначено на 27 липня 2015р., заявник про судове засідання був повідомлений телефонограмою, а іншим учасникам судового розгляду 21 липня 2015р. були направлені судові повістки про виклик до суду. Проте, на час проведення судового засідання суд не мав відомостей про вручення судових повідомлень учасникам судового розгляду, тому не мав законних підстав вважати, що вони належним чином повідомленні та проводити судове засідання у їх відсутність.

Оскільки належне повідомлення осіб, які беруть участь у справі, є обов'язковим (ч. 1 ст. 158 ЦПК України), участь у справі є процесуальним правом таких осіб (ст. 27 ЦПК України), а згідно зі ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства належить змагальність сторін та доведення суду переконливості своїх доводів (повідомлення про судове засідання є елементом змагальності та обов'язком суду), то неповідомлення про дату судового засідання є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод.

Елементом належної судової процедури, виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, є принцип "рівності вихідних умов" [27] або як його ще називають принцип "рівності сторін" [25, с.59] і принцип змагальності [13, с. 176]. Принцип

- 3 -

"рівності вихідних умов" (рівності сторін) вимагає надати кожній стороні можливість представити свою справу в умовах, які не дають їй значних переваг перед її опонентом, а принцип змагальності означає, що сторони мають право знайомитися зі всіма доказами або запереченнями, що залучені до справи, висловлювати свою думку про їх наявність, зміст і достовірність у відповідній формі та у відповідний час, у разі необхідності - у письмовій формі та заздалегідь.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції були допущені порушення норм процесуального права, які визначають порядок розгляду даного питання, тому ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

Колегія суддів вважає, що вимоги апеляційної скарги про постановлення нової ухвали про відмову у задоволенні заяви, задоволенню не підлягають, оскільки суперечать положенням ст. 312 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.303, 307, 312, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 27 липня 2015р. скасувати, справу за заявою Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» про заміну сторони виконавчих проваджень у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» до ОСОБА_1, Товариства з обмеженю відповідальністю «Автомобільний центр» про стягнення заборгованості за кредитним договором повернути до Оболонського районного суду м. Києва на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: