Рішення № 54035187, 03.12.2015, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

Справа № 505/3873/15-ц

Провадження № 2/505/1825/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

03.12.2015 року Котовський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Нікітішина В.П.

при секретарі Шевчук С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Котовську Одеської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність АТ «Дельта Банк»,

встановив:

Позивач звернувся в суд з цим позовом та просив ухвалити рішення суду, яким в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 11320454000 від 24.03.2008 року в сумі 115 669,76 грн., з яких: тіло кредиту 53340,00 грн.; відсотки - 62 359,75 грн. З ОСОБА_1 звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: однокімнатну квартиру на 2 поверсі триповерхового житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі Договору дарування, посвідченого 21.12.2004 року за р.№ 2093 приватним нотаріусом Котовського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрованого в КП «Котовське бюро технічної інвентаризації та реєстрації обєктів нерохомості» в кн.98, запис №4620, реєстраційний № 6670917, загальна площа квартири 29,0 кв.м., утому числі 16,2 кв.м. житлової площі та визнати за Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (код ЄДРПОУ 34047020) право власності на: однокімнатну квартиру на 2 поверсі триповерхового житлового будинку, що знаходиться за адресою: Одеська область, місто Котовськ, вулиця Калініна, будинок 2, квартира 7, яка належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі Договору дарування, посвідченого 21.12.2004 року за р.№ 2093 приватним нотаріусом Котовського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрованого в КП «Котовського бюро технічної інвентаризації та реєстрації обєктів нерохомості» в кн.98, запис №4620, реєстраці № 6670917, загальна площа квартири 29,0 кв.м., у тому числі 16,2 кв.м. житлова площа.

Представник позивача за довіреністю ОСОБА_3 у судові засідання не зявлявся, але надав заяву в якій просив справу розглянути у його відсутність та на позові наполягав у повному обсязі. Не заперечував в ухваленні заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована на постійне місце проживання в ІНФОРМАЦІЯ_2, у судове засідання повторно не зявилась. Сповіщалась за адресою реєстрації свого постійного місця проживання у відповідності до положення ч.5 ст.74 ЦПК України. Виклики до суду повернулись із зазначенням, «за зазначеною адресою не проживає» . Іншими належними даними про місце перебування чи роботи відповідача у суд не володіє. Тому згідно абзацу 2 ч. 5 ст.74 ЦПК України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

У звязку з відсутністю у судовому засіданні сторін справу розглянуто у порядку заочного провадження за наявними у справі письмовими доказами.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку про відмову у позові, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи 24.03.2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (правонаступник АТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_1, був укладений кредитний договір № 11320454000, згідно з умовами якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 70 000 гривень з розрахунку 13,90 % річних на строк з 24.03.2008 року до 24.03.2015 року.

08.12.2011 року між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним Договором, АТ «УкрСиббанк» передає (відступає) АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ «Дельта Банк» замінює АТ «УкрСиббанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від АТ УкрСиббанк» до АТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до АТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимагати (замість АТ «УкрСиббанк») від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Таким чином, керуючись Договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, АТ «Дельта Банк» набуло статус Нового кредитора.

З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за вказаним Договором про надання споживчого кредиту № 11320454000від 24.03.2008року іпотекодавець ОСОБА_1за договором іпотеки № б/н від 24.03.2008року передала в іпотеку нерухоме майно:

- Однокімнатну квартиру на 2 поверсі триповерхового житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі Договору дарування, посвідченого 21.12.2004 року за р.№ 2093 приватним нотаріусом Котовського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрованого в КП «Котовського бюро технічної інвентаризації та реєстрації обєктів нерохомості» в кн.98, запис №4620, реєстраці № 6670917. Загальна площа квартири 29,0 кв.м., утому числі 16,2 кв.м. житлової площі.

На підставі ст.514 ЦК України та вказаного Договору до ПАТ «Дельта банк» перейшло право вимоги, що виникло з кредитного договору та договору іпотеки у обсязі та на умовах, що існували у первісного кредитора.

Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на 07.08.2015 року згідно наданого Позивачем розрахунку за Відповідачем є наявна заборгованість у сумі: 115 669,76 грн., з яких: тіло кредиту 53340,00 грн.; відсотки - 62 359,75 грн.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 33 та статті 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено право іпотекодержателя задовольнити свої вимоги за основними зобов'язаннями шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно із ст.36 цього Закону сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч.1 ст.37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Отже, виходячи зі змісту зазначених норм закону, не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотеко держателю права власності на предмет іпотеки тільки у випадку, якщо між сторонами є окремий договір про задоволення вимог кредитора у такий спосіб або в іпотечному договорі міститься застереження про передачу іпотеко держателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Як вбачається зі змісту договору іпотеки від 24.03.2008 року, укладеного між сторонами, в розділі 4 обумовлено право заставодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки у разі порушення іпотекодавцем будь-якого зобов'язання за цим договором на підставі: рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, позасудового врегулювання відповідно до умов договору та Закону України "Про іпотеку".

В п.п. 4.4, 4.5 цього договору зазначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду здійснюється відповідно до чинного законодавства. Звернення стягнення на предмет іпотеки з застосуванням позасудового врегулювання здійснюється відповідно до розділу 5 цього договору та відповідно до Закону України "Про іпотеку".

Розділом 5 передбачено, що позасудове врегулювання здійснюється одним з наступних способів звернення стягнення на предмет іпотеки:

- передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку встановленому Законом України "Про іпотеку";

- отримання права продати предмет іпотеки будь-якій іншій особі.

Тобто відповідно до положень договору іпотеки від 24.03.2008 року сторони передбачили право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття на нього права власності тільки у випадку укладення окремого договору. Договір іпотеки за своїм змістом не містить застереження про передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання без укладення окремого договору.

Оскільки іпотекодержатель своє право на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом укладення зазначеного договору в позасудовому порядку не реалізував, суд приходить до висновку, що позивачем обрано не вірний спосіб захисту порушених прав, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судові витрати у справі суд покладає на позивача.

Керуючись ст.ст.10,60,88,212-215,224 ЦПК України, ст.ст. 6, 16, 526, 530, 533, 546, 549, 554, 575, 577, 589, 590, 599, 610, 611, 612, 627, 629, 632, 1046, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 7, 12, 33, 35,36,37 Закону України „Про іпотеку", суд заочно

ВИРІШИВ:

Публічному акціонерному товариству «Дельта Банк»» у позові до ОСОБА_1 про звернення стягнення на квартиру відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.223 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Одеської області через суд який його ухвалив протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути переглянуто за заявою відповідача поданою до суд протягом 10 днів з дня отримання його копії.

С у д д я-