Рішення № 54033052, 22.09.2015, Приазовський районний суд Запорізької області

справа №325/1632/15-ц

провадження №4-с/325/3/2015

Ухвала

Іменем України

22 вересня 2015 року Приазовський районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді: Шеїної Л.Д.

при секретарі: Красновій Ю.С..,

за участю представника заявника прокурора Приазовського району Запорізької області ОСОБА_1,

при розгляді у відкритому судовому засіданні цивільної справи за скаргою прокурора Приазовського району запорізької області про визнання незаконною та скасування постанови начальника відділу державної виконавчої служби від 31 липня 2015 року про відмову у задоволенні скарги прокурора Приазовського району на бездіяльність державного виконавця у зведеному виконавчому провадженні № 45716780,

встановив:

21.08.2015 року прокурор Приазовської району Запорізької області, будучи стороною виконавчого провадження, діючи в інтересах стягувача Публічного Акціонерного Товариства «Родовід Банк», звернувся до суду зі скаргою про визнання незаконною та скасування постанови начальника ВДВС Приазовського районного управління юстиції від 31 липня 2015 року про відмову у задоволенні скарги прокурора Приазовського району на бездіяльність державного виконавця у зведеному виконавчому провадженні № 45716780, мотивуючи тим, що 13.12.2011 року прокурор, будучи стороною у справі представником позивача у цивільній справі за його позовом до ОСОБА_2, отримав виконавчий лист №2 349/2011 у Приазовському районному суді і звернув його до виконання.

15.12.2011 року відкрито відповідне виконавче провадження № 3035935, яке входить до складу зведеного № 45716780 ( судові рішення ухвалені у порядку цивільного судочинства). Борг ОСОБА_2 за зведеним виконавчим провадженням складає 392584,26 грн.

З 15.12.2011 року до тепер з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід Банк» не стягнуто жодних коштів.

На разі проводиться примусова реалізація майна, яке належить боржнику.

На серпень поточного року призначено другі електроні торги з реалізації арештованого майна ОСОБА_2, а саме трикімнатної квартири по вулиці Леніна 10/2 в смт. Приазовське Запорізької області, вартість якої після переоцінки складає 268846,96 грн.

Одночас, боржник ОСОБА_3 перебуває у трудових правовідносинах з відділом освіти Приазовської державної районної адміністрації Запорізької області і є отримувачем стабільної заробітної плати.

Оскільки, вартість квартири ( 268846,96 грн.) , яка підлягає реалізації недостатня для покриття заборгованості ( 392584,26 грн.) за зведеним виконавчим провадженням, то , на думку прокурора, державному виконавцю одночасно зі зверненням стягнення на майно боржника слід звернути стягнення і на заробітну плату боржника.

Однак, державний виконавець не здійснив звернення стягнення на заробітну плату боржника, чим проявив свою бездіяльність, що і послужило приводом для звернення прокурора до начальника ВДВС Приазовського районного управління юстиції зі скаргою на бездіяльність державного виконавця.

31.07.2015 року начальник ВДВС Приазовського районного управління юстиції виніс постану якою, за результатами перевірки, відмовив прокурору у задоволенні скарги на бездіяльність державного виконавця. Зазначену постанову прокурор отримав 11.08.2015 року.

Тому просить суд визнати незаконною та скасувати постанову начальника ВДВС Приазовського районного управління юстиції від 31 липня 2015 року про відмову у задоволенні скарги прокурора Приазовського району на бездіяльність державного виконавця у зведеному виконавчому провадженні № 45716780 та зобов*язати державного виконавця звернути стягнення на заробітну плату боржника ОСОБА_4

В судовому засіданні представник заявника - прокурор Кулак С.М. скаргу, з урахуванням уточнень до неї ( а.с. 35-39) підтримав, в її обґрунтування послався на ті ж підстави і просив її задовольнити.

Заінтересована особа - він же стягувач ПАТ «Родовід Банк» до суду не прибув, будучи належним чином сповіщеним про день та час розгляду справи, спрямував до суду заяву щодо розгляду справи в його відсутність (46,32-34).

Заінтересована особа - боржник ОСОБА_2.до суду не прибула, будучи належним чином сповіщеною про день та час розгляду справи, спрямувала до суду заяву щодо розгляду справи в її відсутність і зазначила, що проти задоволення скарги заперечує ( а.с. 49).

Заінтересована особа представник Відділу Державної виконавчої служби Приазовського районного управління юстиції до суду не прибув, будучи належним чином сповіщеним про день та час розгляду справи, спрямував заяву щодо розгляду справи в його відсутність і надав письмові заперечення, де зазначив , що черговість застосування заходів примусового виконання рішень суду визначена Законом України « Про виконавче провадження» . На тепер здійснюється реалізація на прилюдних торгах квартири боржника, останні електроні торги призначені на 05 жовтня 2015 року. Встановлено початкова стартова ціна , виставленої на аукціон квартири. У відповідності до ст..62 Закону України «Про виконавче провадження» сам стягувач непозбавлений можливості придбати квартиру належну боржнику за ціною, що дорівнює початковій вартості майна, за якою воно передавалося на реалізацію. Отже, на переконання представника ВДВС Приазовського районного управління юстиції, звернення стягнення на заробітну плату боржника є передчасними ( а.с. 50, 23-26).

Суд, вислухавши пояснення представника заявника - прокурора Кулака С.М., вивчивши матеріали цивільної справи , встановив , що 15 листопада 2011 року Приазовським районним судом ухвалено рішення по цивільній справі за позовом прокурора , діючого в інтересах ПАТ «Родовід Банк» про стягнення з ОСОБА_2 на користь Банку суми боргу за кредитним договором на суму 392584, 26 грн. Рішення суду набрало законної сили 12 грудня 2011 року ( а.с. 51-52 ). На підставі рішення суду видано виконавчий лист та заведено виконавче провадження ( а.с.27,30 ).

З матеріалів справи також вбачається, що 19 квітня 2012 року Приазовським районним судом ухвалено рішення по цивільній справі за позовом ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за кредитним договором на суму 20293,60 грн., рішення суду набрало законної сили 23 травня 2012 року ( а.с. 28 ). На підставі рішення суду видано виконавчий лист та заведено виконавче провадження ( а.с.30).

18.06.2012 року державний виконавець своєю постановою об*єднав обидва виконавчих провадження у зведене виконавче провадження і присвоїв йому № 46716780 ( а.с. 30 ).

В результаті примусового виконання зведеного виконавчого провадження державним виконавцем було звернуто стягнення на трикімнатну квартиру по вулиці Леніна, 10/2 в смт. Приазовське Запорізької області, яка належить боржнику на підставі договору купівлі продажу від 20.05.2002 року №867, проведено оцінку арештованої квартири і проводиться її реалізація шляхом продажу на прилюдних торгах.

Станом на 10.04.2014 року вартість арештованої квартири становила 353746,00 ( без ПДВ) за експертною оцінкою. 03.07.2015 року електроні торги з реалізації арештованої квартири не відбулися. Тому, у відповідності до діючого законодавства проведено переоцінку вартості арештованого майна, яка станом на 10.07.2015 року складає 282996,80 грн. (без ПДВ). Після переоцінки арештованого майна, електроні торги знов не відбулися . Наступні електроні торги з реалізації арештованого майна призначені на 05.10.2015 року , вартість квартири після її переоцінки експертом на цей час становить 268846,96 грн.( а.с. 23-26).

Відповідно до ч.1 ст.383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням , дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ч.2 та ч.3 ст.387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов*язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до ст..11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов*язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, здійснювати заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно статті 32 Закону , заходами примусового виконання рішень є:

1)звернення стягнення на кошти та інше майно ( майнові права) боржника;

2) звернення стягнення на заробітну плату, доходи, пенсію тощо;

3)вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4)інші заходи, передбачені рішенням.

Загальний порядок звернення стягнення на майно боржника міститься у главі 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Зокрема у ст.52 вищевказаного Закону зазначено, що при виконанні судових рішень про стягнення грошових коштів державний виконавець на підставі статті 52 Закону про виконавче провадження у першу чергу звертає стягнення на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунках в цінних паперах у дипозитаріях цінних паперів, і лише за відсутності у боржника коштів і цінностей на належне йому інше майно, за винятком того, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Як зазначено у абз.2,3,4 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року « Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» наведений у додатку до Закону про виконавче провадження перелік видів майна громадян, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами, є єдиним для всіх випадків звернення стягнення на зазначене майно.

Стягнення на нерухоме майно ( будинок, квартиру, інше приміщення та земельну ділянку ) звертається за відсутності у боржника коштів чи рухомого майна з додержанням вимог статті 63 Закону про виконавче провадження, крім звернення стягнення на предмет іпотеки, яке здійснюється на підставі рішення суду або виконавчого напису нотаріуса ( стаття 33 Закону України від 05 червня 2003 року №898 IV «Про іпотеку»).

Боржник має запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу ( частина п*ята статті 52 Закону про виконавче провадження). У будь-якому випадку черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

А відповідно до ст..68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів та стягнення на суму, що не перевищує трьох мінімальних розмірів заробітної плати.

Отже, аналізуючи наведені норми закону, слід зазначити, що черговість застосування заходів примусового виконання рішень суду чітко визначена Законом про виконавче провадження і є прерогативою державного виконавця.

Судом встановлено, і проти цього не заперечують сторони, що на тепер здійснюється реалізація на прилюдних торгах квартири боржника, останні електроні торги призначені на 05 жовтня 2015 року. Встановлено початкова стартова ціна , виставленої на аукціон квартири. У відповідності до ст..62 Закону України «Про виконавче провадження» сам стягувач непозбавлений можливості придбати квартиру належну боржнику за ціною, що дорівнює початковій вартості майна, за якою воно передавалося на реалізацію.

Тим самим унеможливлюється висновок щодо недостатності майна для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум і тому доводи заявника - прокурора Приазовського району Запорізької області щодо звернення стягнення на заробітну плату боржника є передчасними.

Отже право стягувача під час примусового виконання рішення Приазовського районного суду від 15 листопада 2011 року по цивільній справі за позовом прокурора , діючого в інтересах ПАТ «Родовід Банк», про стягнення з ОСОБА_2 на користь Банку суми боргу за кредитним договором на суму 392584, 26 грн. не порушено, а вимоги прокурора Приазовського району щодо визнання незаконною та скасування постанови начальника ВДВС Приазовського районного управління юстиції від 31 липня 2015 року про відмову у задоволенні скарги прокурора Приазовського району на бездіяльність державного виконавця у зведеному виконавчому провадженні № 45716780,, є необґрунтованими.

Згідно з ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог та заперечень, надавши докази відповідно до ст..ст. 57-60 ЦПК України.

Державний виконавець надав суду докази виконання всіх можливих дій, передбачених законом та спрямованих на реалізацію арештованого майна( проведена його оцінка, визначена дата проведення прилюдних електронних торгів), після завершення яких можливо вирішити питання щодо доцільності накладення стягнення на заробітну плату боржника.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6,10,11, 60, п.27 ч.1 ст.293, 383, 387 ЦПК України, на підставі ст.ст.,11,32,52,62,68 Закону України «Про виконавче провадження», суд

УХВАЛИВ:

в задоволенні скарги прокурора Приазовського району Запорізької області про визнання незаконною та скасування постанови начальника відділу державної виконавчої служби від 31 липня 2015 року про відмову у задоволенні скарги прокурора Приазовського району на бездіяльність державного виконавця у зведеному виконавчому провадженні № 45716780, відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Приазовський районний суд Запорізької області. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя ОСОБА_5