Рішення № 5403231, 23.07.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.09 Справа № 13/224

За позовом закритого акціонерного товариства «Лисичанський склозавод «Пролетарій», м. Лисичанськ Луганської області

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Лисичанськ Луганської області

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача відкрите акціонерне товариство «комунальний банк «Надра», м. Київ

про стягнення 122 298 грн. 68 коп.,

Суддя Яресько Б.В.

Представники: Від позивачаМілохіна Л.М. дов. № 143 від 19.01.09 р. Від відповідачаОСОБА_1 паспорт НОМЕР_1, ОСОБА_3 дов. № 2119 від 20.07.09 р.

Від 3-ої особиВовчанська І.В. дов. 1-11-3448 від 25.02.09 р.

У засіданні брали участь: секретар судового засідання Чорна І.М. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивач звернувся з позовом про стягнення боргу в сумі 122 298 грн. 68 коп.

Позивач позов підтримав.

Відповідач проти задоволення позову заперечує посилаючись на сплату боргу 120 000 грн. до подання позову, та 2 298 грн. 68 коп. після звернення з позовом, а саме 21 липня 2009 року.

Позивач факт одержання оплати в сумі 2 298 грн. 68 коп. визнає.

Третя особа надала пояснення, що платіж в сумі 120 000 грн. 00 коп. не був нею проведений в наслідок недостатку коштів на її кореспондентському рахунку.

Зясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, виключно на підставі матеріалів, що знаходяться у справі на момент винесення рішення, суд

ВСТАНОВИВ, що відповідно до замовлення відповідача позивач здійснив поставку йому флоат-скла на загальну суму 322 298 грн. 68 коп.

Факт одержання товару відповідач визнає.

На момент звернення з позовом на рахунок позивача в оплату за товар надійшли кошти в сумі 200 000 грн. 00 коп., а саме 17.12.2008 р. платіжне доручення № 433 на суму 120 000 грн. 00 коп., № 444 від 29.12.2008 р. на суму 80 000 грн. 00 коп.

28.04.2009 р. позивач направив відповідачу з вимогою оплатити борг в сумі 122 298 грн. 68 коп.

Відповідач листом від 06.05.2009 р. повідомив позивача, що платіжним дорученням № 464 від 21 січня 2009 р. він перерахував позивачу в оплату за товар 120 000 грн. 00 коп.

Судом встановлено, що платіжне доручення № 464 було прийнято банком третьою особою до виконання, але кошти не були перераховані позивачу в звязку з відсутністю коштів на кореспондентському рахунку банку третьої особи. Кошти також не були повернути на рахунок відповідача.

19.06.2009 р. позивач звернувся з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача борг в сумі 122 298 грн. 68 коп.

21.07.2009 р. відповідач сплатив позивачу 2 298 грн. 68 коп.

Проти стягнення 120 000 грн. 00 коп. відповідач заперечує, посилаючись на те, що він вчинив дії по перерахуванню коштів позивачу, що підтверджується платіжним дорученням № 464 з відміткою банку про прийняття.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в України»переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Оскільки кошти в сумі 120 000 грн. 00 коп. за платіжним дорученням № 464 не були перераховані банком відповідача, то відповідно переказ зазначених коштів не був здійснений.

Відповідач не позбавлений права вимагати від свого банку відшкодування завданої шкоди в порядку передбаченому Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в України».

Таким чином, суд вважає встановленим факт невиконання відповідачем грошового зобовязання в сумі 120 000 грн. 00 коп.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За таких обставин позов є обґрунтованим, та підлягає задоволенню в сумі 120 000 грн. 00 коп. Провадження в частині стягнення 2 298 грн. 68 коп. підлягає припиненню відповідно до п. 11 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі 1 222 грн. 99 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312 грн. 50 коп.

Керуючись ст. 44,49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь закритого акціонерного товариства «Лисичанський склозавод «Пролетарій», м. Лисичанськ, вул. Мічуріна 1, ідентифікаційний код 31380846, борг в сумі 120 000 грн. 00 коп., державне мито у сумі 1 222 грн. 99 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312 грн. 50 коп., наказ видати.

3. Припинити провадження в частині стягнення 2 298 грн. 68 коп.

За згодою сторін у судовому засіданні була проголошена лише вступна та резолютивна частина рішення

Суддя Б.В. Яресько

Дата підписання повного тексту рішення

28 липня 2009 року