Ухвала суду № 54032096, 02.12.2015, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/14035/15-ц

У Х В А Л А

іменем україни

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ (ЗАЯВИ) БЕЗ РУХУ

02.12.2015 місто Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К., розглянувши заяву ОСОБА_1, заінтересована особа Перша Ужгородська державна нотаріальна контора про встановлення факту належності правовстановлюючих документів, -

в с т а н о в и в :

Заявник ОСОБА_1, заінтересована особа Перша Ужгородська державна нотаріальна контора, звернулася до Ужгородського міськрайонного суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Заяви подані в порядку окремого провадження повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст. 119 ЦПК України, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст. 258 цього Кодексу.

Згідно ст.258 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

В порушення вимог ст.258 ЦПК України заявником не вказані причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують факт, належності ОСОБА_2 витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно.

Крім того, заява подана з порушенням вимог ст. ст.119,258 ЦПК України , а саме: насамперед в заяві не зазначено, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, який заявник просить встановити та навести докази його існування; якими доказами цей факт підтверджується ; до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, не надано доказів на підтвердження того, що до пред'явлення заяви до суду заявник звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено, відсутні докази того, що організація, яка видала документ, не може внести до нього відповідні виправлення.

Відповідно до витягу судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення Верховного Суду України - коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.

Відповідно до ч.5 ст. 119 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.

Статтями 3 і 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI визначено об'єкти справляння судового збору, його розміри та перелік позовних заяв чи інших заяв, передбачених процесуальним законодавством, за подання яких судовий збір не справляється.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року, який набрав чинності з 1 листопада 2011 року (далі - Закон), судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року, який набрав чинності з 1 листопада 2011 року (далі - Закон), з наступними змінами і доповненнями - судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.4.2 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року (в редакції Закону № 484-VIII від 22.05.2015 року, що набрав чинності з 01.09.2015 року) ставка судового збору за подання до суду заяви у справах окремого провадження, яка подана фізичною особою становить 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, який позивачу необхідно сплатити за подання позову до суду.

Розміри мінімальної заробітної плати на 2015 рік затверджено Законом України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" та на 1 січня 2015 року складає - 1218 грн.

Таким чином заявник за подання заяви у справах окремого провадження повинна була сплатити судовий збір у розмірі 234,60 гривень.

Згідно зі статтею 5 Закону № 3674-VI визначено пільги щодо сплати судового збору, відповідно до якої від його сплати звільняються позивачі за подання окремих позовів, а також деякі категорії осіб, визначені законом, незалежно від виду позову.

Заявник в заяві зазначив, що на підставі ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнена.

Разом з тим, слід зазначиіи, що ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» містить декілька категорій пільг щодо сплати судового збору, однак заявником не зазначено конкретно до якої категорії вона віднесена.

Разом з тим, суд зазначає, що з матеріалів доданих до заяви вбачається, що заявник ОСОБА_1 відноситься до категорії осіб діти війни.

Відповідно до п. 8 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» від 08.07.2011 року (в редакції Закону № 484-VIII від 22.05.2015 року, що набрав чинності з 01.09.2015 року) від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються інваліди Великої Вітчизняної війни та сімї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.

Положення ЗУ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту визначають зокрема, поняття та зміст осіб, на яких поширюється чинність цього закону. Проте положення вказаного Закону не розповсюджуються на осіб , що віднесені до категорії діти війни.

Положення ЗУ Про соціальний захист дітей війни розкриває зокрема зміст терміну дитина війни.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Пільги, визначені ст. 5 Закону України «Про судовий збір» в редакції Закону України № 484-VIII від 22.05.2015 на момент звернення з даним позовом, не стосуються осіб , що віднесені до категорії діти війни.

Судовий збір за подачу заяви до Ужгородського міськрайонного суду повинен бути перерахований за наступними реквізитами: Отримувач коштів - УК у м. Ужгороді / м. Ужгород, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38015610, Банк отримувача ГУДКСУ в Закарпатській області, Код банку отримувача (МФО) 812016, Рахунок отримувача 31216206700002, Код класифікації доходів бюджету 22030001.

На підтвердження оплати судового збору до Ужгородського міськрайонного суду необхідно надати оригінал квитанції про оплату.

Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне заяву залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків заяви з подачею її до суду в новій редакції з врахуванням вимог ст. 258 ЦПК України.

Відповідно до ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119,120,258 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє заявника і надає йому строк для усунення недоліків заяви, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання заявником ухвали.

Розяснити, що в разі усунення недоліків у зазначений строк заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Керуючись ст. 119, ст. 121, 208-210 ЦПК України, суддя,-

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа Перша Ужгородська державна нотаріальна контора про встановлення факту належності правовстановлюючих документів - залишити без руху.

Повідомити заявника про необхідність виправити зазначені недоліки заяви до 12.12.2015 року, але не більше пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Розяснити, що інакше заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_3