Рішення № 54030767, 30.11.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/12279/15-ц Провадження № 22-ц/772/3196/2015Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 27 Доповідач Іващук В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2015 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючогоОСОБА_2,суддів:ОСОБА_3, ОСОБА_4,при секретаріОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства (далі-ПАТ) «Універсал Банк» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за апеляційною скаргою ПАТ «Універсал Банк» на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 6 жовтня 2015 року,

у с т а н о в и л а :

із зазначеним позовом в суд ПАТ «Універсал Банк» звернулося 29 травня 2015 року.

Зазначало, що 14 січня 2008 року між ВАТ «Універсал Банк», який є правонаступником ПАТ «Універсал Банк», та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір № 037-2008-020.

У забезпечення виконання зобовязання за кредитним договором 14 січня 2008 року між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_7 було укладено договір поруки № 037-2008-020-Р/1.

За умовами Кредитного договору банк надав позичальнику грошові кошти у тимчасове платне користування. Сума кредиту - 41970 доларів США. Дата погашення кредиту 10.01.2036 року. Процентна ставка -12, 45% річних. Підвищена процентна ставка (за користування коштами понад встановлений строк або термін погашення) - 37, 35 % річних. Цільове призначення кредиту - придбання майна, а саме: двокімнатна квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач вказав на те, що ним виконані зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі, а відповідач та поручитель не виконують договірних зобовязань, не виплачують борг за кредитним договором добровільно, у звязку із чим у позивача виникло право вимагати дострокового повернення кредиту та відсотків з штрафними санкціями.

Станом на 6 травня 2015 року заборгованість по кредитному договору становить 38 028, 74 доларів США, з яких з яких: прострочена заборгованість по кредиту - 230, 34 доларів США; сума дострокового стягнення кредиту - 36312, 50 доларів США; несплачені відсотки - 1451,54 доларів США; підвищені відсотки - 34,35 доларів США. Посилаючись на ці обставини та положення статей 257, 258, 526, 549, 551, 554, 1054 ЦК України, позивач просив стягнути з відповідачів солідарно вказаний борг та стягнути судові витрати.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 6 жовтня 2015 року позов ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 38 028 доларів США 74 центи.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Універсал Банк» понесені судові витрати в розмірі 3654 грн.

У задоволенні решти позову відмовлено.

У апеляційній скарзі ПАТ «Універсал Банк», посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду в частині відмови у задоволенні решти позову скасувати та ухвалити нове рішення в цій частині про задоволення вимог та стягнути судові витрати.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Відповідно частинам 1 та 2 статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду, в частині відмови у задоволенні позову до ОСОБА_7 про солідарне стягнення боргу та судових витрат законним і обґрунтованим визнати не можна, оскільки суд при вирішенні вимог до неї не виконав всі вимоги цивільного судочинства та допустив неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено і не оспорюється сторонами, що 14 січня 2008 року між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір № 037-20008-020 на суму - 41970 доларів США з датою повернення кредиту 10 січня 2036 року та з процентною ставкою 12, 45% річних (а.с. 6-17).

У забезпечення зобовязань по кредитному договору 14 січня 2008 року між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_7 було укладено договір поруки № 037-2008- 020-Р/1 (а. с. 18-20).

Встановлено, що взяті на себе зобов'язання за кредитним договором позивач виконав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_6 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого станом на 6 травня 2015 року заборгованість ОСОБА_6 становила 38 028, 74 доларів США з яких: прострочена заборгованість по кредиту - 230, 34 доларів США; сума дострокового стягнення кредиту - 36312, 50 доларів США; несплачені відсотки - 1451,54 доларів США; підвищені відсотки - 34,35 доларів США (а.с.21-24).

Поручитель ОСОБА_7 також не виконує зобовязань по укладеному договору поруки у звязку із чим позивач звернувся в суд з цим позовом про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості по кредитному договору.

Вирішуючи спір та відмовляючи у задоволенні позову в частині вимог до ОСОБА_7 про солідарне стягнення боргу, суд, як це вбачається із змісту рішення суду, виходив із того, що поручитель ОСОБА_7 зобовязалась перед кредитором за зовсім іншим кредитним договором ніж це зазначено у позовній заяві, а саме у Договорі поруки від 14 січня 2008 року №037-2008-020-Р/1, укладеного між нею та ВАТ «Універсал Банк», який вона підписала, зазначено що поручитель зобовязується перед кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_6 усіх його зобовязань перед Кредитором, що виникли з Кредитного договору № 037-2915/840-020 від 14 січня 2007 року. Через це у ОСОБА_7 не виникло зобовязань за кредитним договором № 037-2008-020 від 14 січня 2008 року, а тому вимога позивача про солідарне стягнення заборгованості з ОСОБА_7 не підлягає задоволенню.

Проте, з висновком суду про відсутність зобовязань поруки у ОСОБА_7 за укладеним ОСОБА_6 з ВАТ «Універсал Банк» кредитним договором № 037-2008-020 від 14 січня 2008 року погодитись не можна, оскільки до такого висновку суд дійшов при неправильному застосуванні норм матеріального права.

Сторонами у справі не заперечується факт укладення ОСОБА_6 з ВАТ «Універсал Банк» кредитного договору № 037-2008-020 від 14 січня 2008 року (а.с.6-17).

Відповідно до пункту 3.2 вказаного Кредитного договору забезпеченням виконання зобовязань Позичальника за договором щодо погашення Кредиту, сплати процентів, комісій та інших платежів, передбачених цим Договором, можливих штрафних санкцій, є, зокрема порука фізичної особи ОСОБА_7.

Поручитель ОСОБА_6 не заперечує той факт, що ОСОБА_7 поручилася за виконання зобовязань ОСОБА_6 перед ВАТ «Універсал Банк» за кредитним договором, сума отриманого кредиту за яким становить 41970 доларів США .

Підписаний поручителем ОСОБА_7 договір поруки №037-2008-020-Р/1 від 14 січня 2008 року передбачає обізнаність Поручителя про укладений Основний договір (Кредитний договір), виконання якого боржником вона гарантує (а.с. 18-20). Зокрема їй відомо про суму Кредиту, відсотки, строки виконання, штрафні санкції та інші істотні умови, а тому посилання ОСОБА_7 на те, що за цим Кредитним договором (№ 037-2008-020 від 14 січня 2008 року) вона не поручалась є намаганням уникнути відповідальності за невиконання зобовязань за підписаним нею Договором поруки.

Зі змісту кредитного договору № 037-2008-020 від 14 січня 2008 року (а.с.6-17) та договору поруки №037-2008-020-Р/1 від 14 січня 2008 року (а.с.18-20) вбачається, що у тексті пункту 1.1 останнього допущено помилку (описку), де номер Кредитного договору помилково замість № 037-2008-020 вказано як №037-2915/840-020, а також замість року укладення договору 2008 помилково зазначено як 2007 рік.

Саме про допущену помилку (описку) зазначає представник позивача у суді, проте суд першої інстанції не придав цьому значення і помилково зазначив, що у поручителя ОСОБА_7 не виникло зобовязань за договором поруки підписаного нею 14 січня 2008 року на гарантування виконання боржником ОСОБА_6 зобовязання по поверненню суми кредиту 41970 доларів США.

Судами обох інстанції встановлено, що ніяких інших Кредитних договорів на суму 41970 доларів США ніж договір № 037-2008-020 від 14 січня 2008 року ОСОБА_6 з ВАТ «Універсал Банк» не укладав, а отже допущені у тексті договору поруки помилки (описки) не є підставою для висновку, що зобовязання по вказаному договору поруки не виникли чи припинились.

Суд першої інстанції не навів за якою саме нормою матеріального права він відмовив у солідарному стягненні боргу з відповідача ОСОБА_7 з підстав, що остання не брала на себе зобовязань за указаним кредитним договором.

Невідповідність висновків суду обставинами справи, порушення або неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, відповідно до правил пунктів 3 та 4 частини 1 статті 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Рішення суду в оскаржуваній частині підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення вказаних вимог.

Отже оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позову про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_7 солідарно з ОСОБА_6 слід скасувати та в цій частині слід ухвалити нове рішення.

Позов ПАТ «Універсал Банк» в частині вимог до ОСОБА_7 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором слід задовольнити.

Заборгованість за кредитним договором № 037-2008-020 від 14 січня 2008 року укладеним між ОСОБА_6 та ВАТ «Універсал Банк» у розмірі 38 028 доларів 74 центи США на користь ПАТ «Універсал Банк» слід стягувати з ОСОБА_7 солідарно з ОСОБА_6

У звязку із скасуванням рішення у цій частині це рішення слід скасувати також і в частині розподілу судових витрат. Слід ухвалити нове рішення в цій частині про стягнення судових витрат з відповідачів в рівних частках з кожного, оскільки законом солідарного обовязку по оплаті судового збору не передбачено.

Слід стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь ПАТ «Універсал Банк» по 1827 грн. витрат понесених по оплаті судового збору у суді першої інстанції з кожного.

Відповідно до статті 303 ЦПК України колегія суддів перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Оскільки рішення суду в іншій частині не оскаржується всіма сторонами справи, то підстав для перевірки в цій частині немає.

Отже рішення суду у його решті підлягає залишенню без змін як законне, обґрунтоване та справедливе.

Відповідно до вимог частин 1 та 5 статті 88 ЦПК України з ОСОБА_7 на користь ПАТ «Універсал Банк» слід стягнути 4019 грн. 40 коп. витрат по оплаті судового збору (а.с.127) за подачу апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись статтею 303, пунктами 1,2 частини 1 статті 307, пунктом 4 частини 1 статті 309, статтею 313, частиною 2 статті 314, статтею 316 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 6 жовтня 2015 року у цій справі в частині відмови у задоволенні позову про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_7 солідарно з ОСОБА_6 та в частині стягнення судових витрат скасувати. Ухвалити в цій частині нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» в частині вимог до ОСОБА_7 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Заборгованість за кредитним договором № 037-2008-020 від 14 січня 2008 року укладеним між ОСОБА_6 та ВАТ «Універсал Банк» у розмірі 38 028 (тридцять вісім тисяч двадцять вісім) доларів 74 центи США на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» стягувати з ОСОБА_7 солідарно з ОСОБА_6.

Стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» по 1827 грн. витрат понесених по оплаті судового збору у суді першої інстанції з кожного.

У решті рішення залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» 4019 (чотири тисячі девятнадцять) грн. 40 коп. витрат по оплаті судового збору за подачу апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено на протязі двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: /підпис/ ОСОБА_2

/підпис/ ОСОБА_3

/підпис/ ОСОБА_4

Згідно з оригіналом

Суддя В.А. Іващук