Рішення № 54030604, 30.11.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/23886/14-ц Провадження № 22-ц/772/3279/2015Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 27 Доповідач Іващук В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2015 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючогоОСОБА_2,суддів:ОСОБА_3, ОСОБА_4,при секретаріОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства (далі ПАТ) «УкрСиббанк» до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ПАТ «УкрСиббанк» про припинення договору поруки,

за апеляційною скаргою ПАТ «УкрСиббанк» на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 15 жовтня 2015 року,

у с т а н о в и л а :

із зазначеним позовом ПАТ «УкрСиббанк» звернувся в суд 7 листопада 2014 року.

Зазначало, що 20 травня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» (з 21 грудня 2009 року ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_6 укладено договір про надання споживчого кредиту №11348717000. Відповідно до умов цього кредитного договору позивач надав ОСОБА_6 кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 51 500,00 доларів США, а ОСОБА_6 зобов'язався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 20 жовтня 2028 року та сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 9% річних.

30 червня 2009 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_6 укладено ОСОБА_8 угоду №2 щодо реструктуризації. Сторони домовились про перенесення строків виконання зобов'язань позичальника зі сплати процентів за договором.

21 січня 2010 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_6 укладено ОСОБА_8 угод №3 за якою сторони домовились про зміну процентної ставки з 21 січня 2010 року по 21 січня 2011 року у розмірі 6,5%, з 21 січня 2011 року до закінчення строку дії договору 9%.

З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов'язань ОСОБА_6 за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_7 укладено договір поруки № 205151 від 20 травня 2008 року. Відповідно до умов договору поруки поручитель зобов'язується відповідати у повному обсязі за виконання позичальником усіх зобов'язань, що виникли з кредитного договору. Відповідальність позичальника та поручителя є солідарною. Відповідно до п.2.2. договору поруки у випадку невиконання позичальником його зобов'язань за кредитним договором позивач має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя.

16 липня 2014 року відповідачам було направлено вимоги про погашення простроченої заборгованості.

Відповідачі свої зобов'язання, щодо погашення заборгованості за наданим кредитом та сплаті процентів за користування ним не виконують. У звязку з цим, станом на 18 серпня 2014 року, заборгованість ОСОБА_6 по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом становить 74 328,03 доларів США, що за курсом НБУ станом на 18 серпня 2014 року становить 937 035,31 грн.

21 квітня 2015 року представником ПАТ «УкрСиббанк» подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно з якою позивач просить стягнути на його користь з відповідачів солідарно суму боргу по поверненню кредитних коштів, процентів за користування кредитом за договором про надання споживчого кредиту №11348717000 від 20 травня 2008 року в розмірі 64197,08 доларів США, а також заборгованість по сплаті пені за порушення термінів повернення кредиту та сплати процентів за кредит у розмірі 34 580 грн. 77 коп. та суму сплаченого судового збору.

7 липня 2015 року ОСОБА_7 звернулася до суду із зустрічним позовом про визнання поруки припиненою. Вказала, що прострочена заборгованість за тілом кредиту виникла та не погашалась позичальником з травня 2011 року. Останній платіж з повернення тіла кредиту здійснений позичальником 28 лютого 2011 року. Останній платіж по сплаті процентів за користування кредитними коштами здійснений позичальником 1 лютого 2012 року.

Вказала, що пунктом 5.5 Кредитного договору передбачено, що у випадку несплати позичальником чергового ануїтетного платежу в установлений цим договором день більш ніж на один місяць, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів. Право вимоги у позивача за первісним позовом виникло з березня 2012 року.

Протягом шести місяців, а саме з березня 2012 року банк не пред'явив вимоги до ОСОБА_7 щодо виконання зобов'язань за договором поруки. Така вимога (вих. №30-11/14462 від 16.07.2014) була надіслана ОСОБА_7 лише 23 липня 2014 року, що підтверджує сам позивач у первісній позовній заяві.

Оскільки протягом шести місяців позивач не предявив вимоги до поручителя, то порука є припиненою відповідно до частини 4 статті 559 ЦК України.

Крім того позивач зазначає, що відповідно до п. 2.1. договору поруки кредитор не вправі без згоди поручителя змінювати умови основного договору з боржником, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя. Під «згодою Поручителя» сторони розуміють візування поручителем змін до основного договору (шляхом ставлення підпису) та/або отримання його письмової згоди з такими змінами та/або шляхом обміну листами та/або укладення поручителем додаткової угоди до цього договору щодо внесення відповідних змін. Однак відповідач та позичальник без згоди поручителя 30.06.2009 року уклали ОСОБА_8 угоду № 2 та 21.01.2010 року уклали ОСОБА_8 угоду № 3 до кредитного договору. Про вказані угоди позивач дізналася лише в листопаді 2014 року, отримавши копії позовної заяви банку та доданих до нього матеріалів. За цими угодами значно збільшується розмір ануїтетних платежів, що призвело до збільшення обсягу відповідальності поручителя, що відповідно до положення частини 1 статті 559 ЦК України є підставою для припинення поруки.

Посилаючись на вказані обставини ОСОБА_7 просила відмовити у задоволенні первісного позову повністю та задовольнити її позов визнавши припиненим договір поруки №205151 від 20 травня 2008 року, що був укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_7

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 15 жовтня 2015 року позов ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Стягнуто на користь ПАТ «УкрСиббанк» з ОСОБА_6 заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №11348717000 від 20 травня 2008 року в розмірі 64197, 08 доларів США, з яких : 49229, 24 доларів США - кредитна заборгованість, 14967,84 доларів США - заборгованість по процентах, а також заборгованість зі сплати пені за порушення термінів повернення кредиту та сплати процентів за кредит у розмірі 34580, 77 грн., з яких: 8411,71 грн.- пеня за порушення термінів повернення кредиту, 26169, 06 грн. - пеня за порушення термінів повернення процентів та у відшкодування витрат зі сплати судового збору 3654 грн.

У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_7 відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_7 задоволено.

Визнано припиненим договір поруки № 205151 від 20 травня 2008 року, що був укладений між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_7

Стягнуто ПАТ «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_7 витрати зі сплати судового збору 243 грн. 60 коп.

У апеляційній скарзі ПАТ «УкрСиббанк», посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове яким позов ПАТ «УкрСиббанк» задовольнити повністю, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_7 відмовити. Розподілити судові витрати.

ОСОБА_6 та представник ОСОБА_7 заперечували доводи апеляційної скарги через їх безпідставність та просили апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи із наступного.

Відповідно частинам 1 та 2 статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду, в частині підстав для припинення поруки, а саме непредявлення вимоги до поручителя протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобовязання, як одного з підстав для припинення поруки, обґрунтованим визнати не можна, оскільки суд мотивуючи вказану правову підставу для припинення поруки допустив неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до неправильних висновків суду з цього питання.

Судом першої інстанції встановлено і не заперечувалось сторонами, що згідно з вимогамиЗакону України «Про акціонерні товариства» № 514- VI від 17.09.2008 р. АКІБ «УкрСиббанк» перейменовано на Публічне акціонерне товариство (ПАТ) «УкрСиббанк».

Встановлено, що 20 травня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_6 укладено договір про надання споживчого кредиту №11348717000. Відповідно до умов кредитного договору позивач надав ОСОБА_6 кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 51 500,00 доларів США, а ОСОБА_6 зобов'язався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 20.10.2028 року та сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 9% річних.

Згідно з п. 1.2.2. кредитного договору позичальник зобов'язується повертати суму кредиту та сплачувати проценти шляхом сплати ануїтетних платежів в розмірі 460,00 доларів США щомісячно.

Відповідно до п. 2.1. кредитного договору для забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за кредитним Договором Банком приймається, зокрема порука, а саме порука ОСОБА_7

З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов'язань ОСОБА_6 за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_7 було укладено договір поруки № 205151 від 20 травня 2008 року.

Відповідно до умов договору поруки поручитель зобов'язується відповідати у повному обсязі за виконання позичальником усіх зобов'язань, що виникли з кредитного договору. Відповідальність позичальника та поручителя є солідарною. Відповідно до п.2.2. договору поруки у випадку невиконання позичальником його зобов'язань за кредитним договором, позивач має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя.

Встановлено і не заперечується сторонами, що 30 червня 2009 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_6 укладено ОСОБА_8 угоду №2 щодо реструктуризації. Сторони домовились про перенесення строків виконання зобов'язань позичальника зі сплати процентів за договором.

21 січня 2010 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_6 укладено ОСОБА_8 угоду №3. Сторони домовились про зміну процентної ставки з 21 січня 2010 року по 21 січня 2011 року у розмірі 6,5%, з 21 січня 2011 року до закінчення строку дії договору 9%.

11 березня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_6 укладено ОСОБА_8 угоду №4. Сторони домовились про зміну процентної ставки з 11 березня 2011 року по 10 березня 2012 року у розмірі 6,5 %, а з 11 березня 2012 року до закінчення строку дії договору 9,0%.

11 березня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та ОСОБА_7 укладено додаткову угоду №1 до договору поруки №205151 від 20 травня 2008 року. Сторони домовились, що за використання кредитних коштів за Договором встановлюється процентна ставка з 11 березня 2011 р. по 10 березня 2012 р. 6,5%, а з 11 березня 2012 року до закінчення строку дії договору 9,0%.

Відповідно пункту 5.5 Кредитного договору у випадку не сплати Позичальником чергового ануїтетного платежу в установлений цим Договором день сплати ануїтетного платежу більш ніж на один місяць, та /або порушення інших умов Договору, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів у порядку встановленому розділом 12 цього Договору.

16 липня 2014 року відповідачам було направлено вимоги про погашення простроченої заборгованості, що підтверджується реєстром про відправку рекомендованих листів.

Відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 свої зобов'язання, щодо сплати заборгованості по наданому кредиту та сплаті процентів за користування ним не виконують. У звязку з цим станом на 21 квітня 2015 року заборгованість ОСОБА_6 по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом становить 64197, 08 доларів США, з яких: 49 229,24 доларів США - кредитна заборгованість; 14 967,84 доларів США - заборгованість по процентах, а також заборгованість по сплаті пені за порушення термінів повернення кредиту та сплати процентів за кредит у розмірі 34580, 77 грн., з яких: 8 411.71 грн. - пеня за порушення термінів повернення кредиту; 26 169,06 грн. - пеня за порушення термінів повернення процентів.

Вирішуючи спір та задовольняючи вимоги ОСОБА_7 за її зустрічним позовом і разом з цим відмовляючи у задоволенні позову ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_7 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором, суд виходив із того, що порука за укладеним ОСОБА_7 з АКІБ «УкрСиббанк» договором поруки від 20 травня 2008 року, припинена з підстав, що банком протягом шести місяців починаючи з березня 2012 року не предявлено вимогу до поручителя про виконання зобовязань за договором поруки, а тому порука припинилась відповідно до частини 4 статті 559 ЦК України.

З висновком суду, що порука припинена з підстав непредявлення вимоги кредитором до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання, відповідно до положення частини 4 статті 559 ЦК України, погодитись не можна, оскільки до такого висновку суд дійшов через неправильне трактування положень матеріального права які регулюють спірні відносини.

Так, вважаючи, що порука припинилась з вказаних правових підстав, суд виходив із того, що початок перебігу шестимісячного строку слід рахувати з наступного дня після закінчення одного місяця з дня несплати Позичальником чергового щомісячного платежу (пункт 5.5 Кредитного договору), а саме з 1 березня 2012 року, оскільки останній платіж по оплаті процентів був здійснений 1 лютого 2012 року, а отже перебіг строку закінчився 1 серпня 2012 року.

Такий висновок суду не відповідає положенню частини 4 статті 559 ЦК України, оскільки у цій нормі йдеться про невиконання основного зобовязання в цілому, а не його частин ( несплати чергового щомісячного платежу).

З матеріалів справи вбачається, що письмова вимога Кредитора №30-11/14461 до ОСОБА_6 про сплату простроченої заборгованості за минулий період з умовою, що у разі несплати боргу протягом 32 чи 41 днів, кредитор буде вимагати повернення кредиту у повному обсязі достроково, направлена позичальнику 16 липня 2014 року (а.с.46). Така ж вимога направлена поручителю ОСОБА_7 16 липня 2014 року (а.с.47)

Отже, кредитор змінив умови Кредитного договору змінивши строк виконання основного зобовязання.

Оскільки немає відомостей про дату отримання вказаної письмової вимоги боржником чи поручителем, то слід вважати, виходячи із положення пункту 12.1. Кредитного договору, що кредитор змінив умови Кредитного договору з 41 календарного дня з дати відправлення (23 липня 2014 року, а.с.49) повідомлення (вимоги), а саме з 1 вересня 2014 року.

Оскільки за обставинами справи кредитор змінив умови Кредитного договору щодо строку повернення кредитних коштів, змінив строк виконання основного зобовязання, то зміст частини 4 статті 559 ЦК України у такому випадку передбачає, що порука за таких обставин припиняється якщо з настання строку виконання основного зобовязання, яким є 1 вересня 2014 року, кредитор протягом шести місяців не звернеться із вимогою до поручителя.

За таких обставин перебіг шестимісячного строку починається з 1 вересня 2014 року та закінчується через шість місяців, а саме 1 березня 2015 року.

Позивач ПАТ «УкрСиббанк» звернувся в суд 7 листопада 2014 року, тобто до закінчення вказаного шестимісячного строку, а тому порука з цих підстав не припинилась.

Невідповідність висновків суду обставинами справи, порушення або неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, відповідно до правил пунктів 3 та 4 частини 1 статті 309 ЦПК України є підставою для скасування або зміни рішення суду першої інстанції.

Рішення суду в оскаржуваній частині підлягає зміні. Слід змінити рішення виключивши з мотивувальної частини рішення посилання на припинення поруки ОСОБА_7 за договором поруки №205151 від 20 травня 2008 року укладеним між нею та АКІБ «УкрСиббанк» з підстав, що ПАТ «УкрСиббанк» протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобовязання не предявив вимоги до ОСОБА_7 про виконання зобовязання.

У решті рішення слід залишити без змін як законного і обґрунтованого.

Доводи апеляційної скарги щодо решти вирішених судом вимог не спростовують правильних висновків суду і не дають підстав для скасування рішення в оскаржуваній частині, і зокрема з ухваленням нового рішення про задоволення первісного позову.

Не можна погодитись з доводами апеляційної скарги про те, що укладеною 11 березня 2011 року додатковою угодою №1 між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_7 до договору поруки №205151 від 20 травня 2008 року ОСОБА_7І погодила всі попередні зміни які вносились до Основного кредитного договору ОСОБА_8 угодами укладеного між ОСОБА_6 та АТ «УкрСиббанк». Колегія суддів вважає, що погодження поручителя зі змінами внесеними в укладених Позичальником та Кредитором ОСОБА_8 договорах має бути оформлено у такій самій формі як і Договір поруки, тобто має бути укладеним письмово.

Оскільки таких додаткових договорів про збільшення відповідальності позичальника і поручителя ОСОБА_7 і ПАТ «УкрСиббанк» не укладали, то відповідно до положення частини 1 статті 559 ЦК України порука, за укладеним 20 травня 2008 року між ОСОБА_7 та АКІБ «УкрСиббанк» договором поруки №205151, через зміну зобовязання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, припинилась.

Висновок суду з цього питання узгоджується із правовими позиціями викладеними у постановах Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року у справі №6-100цс12, від 10 жовтня 2012 року у справі №6-112цс12, від 25 вересня 2013 року у справі №6-97цс13, які відповідно до ст.360-7 ЦПК України є обовязковими для усіх судів України.

Посилання на те, що судом першої інстанції не було належним чином перевірено обставину щодо належності підпису ОСОБА_7 на додатковій угоді №1 від 11 березня 2011 року, не спростовують висновків суду, оскільки вирішального значення вказана обставина не має. Вирішуючи спір суд, як це вбачається із змісту рішення, не повязує з цією обставиною висновки за якими він вирішив справу відмовивши у задоволенні позову до ОСОБА_7 про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором та задовольнивши її позов про визнання припиненим договору поруки.

Відповідно до статті 303 ЦПК України колегія суддів перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Оскільки рішення суду в іншій частині не оскаржується всіма сторонами справи, то підстав для перевірки в цій частині немає.

Отже, у решті рішення суд всебічно і об'єктивно дослідив всі обставини справи, дав вірну правову оцінку й ухвалив рішення з дотриманнямнорм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування чи зміни колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтею 303, пунктом 3 частини 1 статті 307, пунктами 3, 4 частини 1 статті 309, статтею 313, частиною 2 статті 314, статтею 316 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» задовольнити частково.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 15 жовтня 2015 року у цій справі змінити виключивши з мотивувальної частини рішення посилання на припинення поруки ОСОБА_7 за договором поруки №205151 від 20 травня 2008 року укладеним між нею та АКІБ «УкрСиббанк» з підстав, що ПАТ «УкрСиббанк» протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобовязання не предявив вимоги до ОСОБА_7 про виконання зобовязання.

У решті рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена на протязі двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: /підпис/ ОСОБА_2

/підпис/ ОСОБА_3

/підпис/ ОСОБА_4

Згідно з оригіналом

Суддя В.А. Іващук