Постанова № 54019788, 01.12.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2015 р. Справа№ 927/956/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Суліма В.В.

Коротун О.М.

за участю секретаря судового засідання Гройсберг К.М.

за участю представників

від позивача: Ковалюх В.М. - адвокат, договір від 30.11.2015 року б/н

від відповідача: Осипчук П.В. - голова комісії з припинення

від третьої особи: Яцук С.В. - дов. від 16.11.2015 року № 09-32/658

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „МПТ" на рішення господарського суду Чернігівської області від 28.07.2015 року

у справі № 927/956/15 (суддя Демидова М.О.)

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 (м. Бахмач Чернігівської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „МПТ" (м. Київ)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (м. Київ) в особі Обласного відділення ПАТ „Промінвестбанк" в м. Чернігові (м. Чернігів)

про стягнення 66 164 грн. 38 коп.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Чернігівської області звернувся Фізична особа - підприємець ОСОБА_5 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „МПТ" про стягнення з відповідача на користь позивача 60 000 грн. помилково перерахованих коштів та 6 164 грн. 38 коп. процентів за користування чужими коштами.

Рішенням від 28.07.2015 року господарський суд міста Києва позов задовольнив у повному обсязі. Стягнув з ТОВ „МПТ" на користь ФОП ОСОБА_5 безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 60 000 грн., 6 164 грн. 38 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами, витрати зі сплати судового збору в сумі 1 827 грн., витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 6 000 грн.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду ТОВ „МПТ" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Чернігівської області від 28.07.2015 року № 927/956/15 та в задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2015 року апеляційна скарга ТОВ „МПТ" була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 927/956/15 у судовому засіданні за участю представників сторін.

Ухвалою від 31.08.2015 року Київський апеляційний господарський суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі Обласного відділення ПАТ „Промінвестбанк" в м. Чернігові.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2015 року склад судової колегії змінювався.

В судове засідання 01.12.2015 року представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги. Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував, проте правом, наданим ст. 96 ГПК України не скористався, та відзиву на апеляційну скаргу не подав. Представник третьої особи підтримав вимоги апеляційної скарги та подав відзив на апеляційну скаргу.

Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до платіжного доручення від 26.02.2015 року № 14 Фізична особа - підприємець ОСОБА_5 перерахував на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю „Севен Систем" 60 000 грн. 00 коп.

Позивач стверджував, що грошові кошти у розмірі 60 000 грн. 00 коп. були призначені для перерахування Товариству з обмеженою відповідальністю „Смена" за товар відповідно до наданого останнім рахунку-фактури від 25.02.2015 року № 60003967. Неналежному отримувачеві грошові кошти перераховані внаслідок помилки бухгалтера позивача.

Відповідно до листа від 17.03.2015 № 125-20-2-2/144 ПАТ „Приватбанк" повідомило позивачу, що грошові кошти у розмірі 60 000 грн. 00 коп., які перераховані 26.02.2015 року платіжним дорученням № 14, були зараховані одержувачу ТОВ „Севен Систем" на рахунок № 26002620283427.

Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю „Севен Систем" декілька разів змінювало найменування. На момент звернення з даним позовом до суду та на дату прийняття оспорюваного рішення місцевим господарським судом Товариство з обмеженою відповідальністю „Севен Систем" змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю „МПТ" (без зміни ідентифікаційного коду юридичної особи).

Вказані грошові кошти відповідачем позивачеві повернуті не були.

У відповідності з приписами ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) буз достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Положення вказаної норми застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідач зазначав, що на момент перерахування грошових коштів він був ліквідований та його рахунок був закритий, а тому кошти необхідно стягувати з банку.

Колегія суддів встановила, що згідно постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.10.2014 року № 826/12792/14 було відмінено державну реєстрацію припинення ТОВ „ТЛЛ" (на даний час ТОВ „МТП", ідентифікаційний код 38090719) шляхом відміни (скасування) запису від 30.07.2014 року № 10711110014029357 відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Подільського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві

А ПАТ „Промінвестбанк" повідомило, що на даний час рахунок № 26002620283427 відритий, та надало виписку по цьому рахунку, з якої вбачається, що на ньому рахуються грошові кошти у розмірі 60 000 грн.

За таких обставин колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що ТОВ „МТП" безпідставно утримує у себе платіж, здійснений позивачем 26.02.2015 року на суму 60 000 грн., а відтак ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Також позивачем було заявлено до стягнення 6 164 грн. 38 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами за період з 27.02.2015 року по 07.07.2015 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 1214 ЦК України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними ( ст. 536 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. п. 6.1 та 6.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 року № 14 проценти річних, про які йдеться у ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, необхідно відрізняти від процентів за користування чужими коштами, передбачених ст. 536 названого Кодексу. Стягнення процентів річних є заходом відповідальності за порушення грошового зобов'язання і одночасно, як зазначалося, способом захисту майнового права та інтересу кредитора, тобто зобов'язанням сплатити кошти, тоді як проценти, зазначені у вищезгаданій ст. 536 Цивільного кодексу України, це плата за користування чужими коштами, в тому числі безпідставно одержаними або збереженими грішми (ст. 1214 ЦК України).

Підставами для застосування до правовідносин сторін ст. 536 Цивільного кодексу України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що оскільки сторонами не було передбачено розміру відсотків за користування безпідставно набутими відповідачем грошовими коштами, то ст. 536 Цивільного кодексу України відсилає до норми, яка регулює розмір процентів на рівні законодавства. Зокрема, згідно з ч. 6 ст. 231, ч. 4 ст. 232 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Вищого господарського суду України від 23.02.2015 у справі № 910/14120/14.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зробила перерахунок розміру процентів за користування чужими грошовими коштами за період з 27.02.2015 року по 07.07.2015 року, виходячи з облікової ставки НБУ у розмірі 30%, та дійшла висновку, що місцевий господарський суд правомірно стягнув з відповідача проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 6 164 грн. 38 коп., а тому рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін в цій частині.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування рішення господарського суду.

Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „МПТ" на рішення господарського суду Чернігівської області від 28.07.2015 року по справі № 927/956/15 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Чернігівської області від 28.07.2015 року по справі № 927/956/15 залишити без змін.

3. Справу № 927/956/15 повернути до господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді В.В. Сулім

О.М. Коротун