Рішення № 54019639, 04.12.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.11.15р. Справа № 904/9321/15 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАМ КО", село Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАСТРО КОРПОРЕЙШЕН ІНДАСТРІ", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості 308 157,29 грн. за договором поставки товарів

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, представник, довіреність № 36 від 02.10.15р.;

від відповідача - представник не з'явився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю " ФРАМ КО" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАСТРО КОРПОРЕЙШЕН ІНДАСТРІ" (далі - відповідач) суму 239 691, 49 грн. основного боргу, 20 045, 53 грн. інфляційних, 2 431, 07 грн. 3% річних, 45 989, 20 грн. пені, а всього 308 157, 29 грн. заборгованості за порушення виконання зобовязань за договором поставки №1018 від 24.11.14р.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі, повідомив, що станом на 30.11.15р. загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 308 157, 29 грн.

Відповідач у судове засідання не зявився, відзив на позов не надав. В матеріалах справи наявний поштовий конверт з ухвалою суду про виклик у судове засідання, який було направлено на вказану у витягу з ЄДРПОУ адресу відповідача та повернуто до суду у звязку закінченням терміну зберігання.

Відповідно до п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.3.9.2 постанови).

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.

В порядку ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

24.11.2014 року між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) укладено договір поставки №1018 (далі - Договір), в порядку та на умовах якого постачальник зобовязується передати у власність покупцю лікарські засоби, вироби медичного призначення (медичні вироби) та інше (надалі товар), а покупець зобовязується приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах Договору (п.1.1 Договору).

Загальна кількість товару, що має бути поставлений, часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), ціна товару встановлюється сторонами у видаткових накладних. Видаткові накладні є специфікаціями, та складають невідємну частину Договору. Постачання товару здійснюється партіями. Партією є товар, наведений в одній видатковій накладній (п.1.2 Договору).

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного вище Договору, є господарськими зобовязаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Приписами статті 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України).

Строк оплати товару, сума кожної поставки, вказуються у накладних. Розрахунки за товар здійснюються в безготівковій, або у готівковій формі, відповідно до законодавства. Суми оплати за товар, які постачальник отримує від покупця, зараховуються постачальником в рахунок оплати по накладним, які не сплачені, та строк оплати яких настав. (п.4.1 - 4.3 Договору)

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

На виконання умов Договору позивачем протягом періоду з 14.02.15р. по 28.08.15р. здійснено поставку товару відповідачу на загальну суму 241 688, 94 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи двосторонніми видатковими накладними (а.с.101-235), проте відповідачем здійснено часткову оплату поставленого позивачем товару, у звязку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 239 691, 49 грн., що підтверджується матеріалами справи.

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми заборгованості, обставин наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог не спростував.

Положеннями ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, цивільні та господарські зобовязання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За умовами п.6.1 Договору за порушення зобовязань з оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, з урахуванням положень п.6.1 Договору та ч.2 ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу пеню за період з 12.03.15р. по 11.10.15р. у розмірі 45 989, 20 грн., 3% річних за період за той самий період у розмірі 2 431, 07 грн., а також інфляційні за період з березня 2015 року по вересень 2015 року на суму 20 045, 53 грн.

Перевіривши здійснені позивачем нарахування, суд визнає їх обґрунтованими, вірно розрахованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Викладене є підставою для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України сплата судового збору покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАСТРО КОРПОРЕЙШЕН ІНДАСТРІ" (49000, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 30832277) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАМ КО" (08131, Київська область, с. Софіївська Борщагівка, вул. Леніна, буд.114; код ЄДРПОУ 39443405) суму 239 691, 49 грн. (двісті тридцять девять тисяч шістсот девяносто одна грн. 49 коп.) основного боргу, 45 989,20 грн. (сорок пять тисяч девятсот вісімдесят девять грн. 20 коп.) пені, 2 431, 07 грн. (дві тисячі чотириста тридцять одна грн. 07 коп.) 3% річних, 20 045, 53 грн. (двадцять тисяч сорок пять грн. 53 коп.) інфляційних, 4 622, 36 грн. (чотири тисячі шістсот двадцять дві грн. 36 коп.) судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Повний текст підписаний 04.12.2015р.