Постанова № 54019501, 01.12.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2015 р. Справа№ 911/5484/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Суліма В.В.

Гаврилюка О.М.

за участю секретаря судового засідання Куценко К.Л.

за участю представників:

від позивача (стягувача): Х рапаль М.В. - довіреність б/н від 05.01.2015;

Родіна Т.М. - довіреність б/н від 04.02.2014;

від відповідача (боржника): Титорчук С.Ф. - довіреність б/н від 23.06.2015;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Норвік Україна"

на ухвалу Господарського суду Київської області від 06.11.2015

у справі № 911/5484/14 (суддя - Лутак Т.В.)

за позовом Фермерського господарства "Мрія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Норвік Україна"

про усунення перешкод у здійсненні права користування земельними ділянками,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.11.2015 заяву Фермерського господарства "Мрія" (далі - позивач, стягувач) про виправлення описки задоволено. Ухвалено, у пункті 2 та пункті 3 резолютивної частини рішення Господарського суду Київської області від 05.03.2015 у справі № 911/5484/14 у зазначені десятого знаку кадастрових номерів земельних ділянок замість: "3222482401:03:008:0075, 3222482401:03:008:0076, 3222482401:03:008:0077" слід читати: "3222482400:03:008:0075, 3222482400:03:008:0076, 3222482400:03:008:0077". Виправлено помилку, допущену в наказах про примусове виконання судового рішення від 23.06.2015 у справі № 911/5484/14, а саме: у зазначені десятого знаку кадастрових номерів земельних ділянок замість: "3222482401:03:008:0075, 3222482401:03:008:0076, 3222482401:03:008:0077" слід читати: "3222482400:03:008:0075, 3222482400:03:008:0076, 3222482400:03:008:0077".

Не погодившись з прийнятою ухвалою, ТОВ "Норвік Україна" (далі - відповідач, боржник) звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 06.11.2015 та відмовити позивачу у задоволенні заяви про виправлення описки.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції прийняв ухвалу з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, на думку апелянта, оскаржуваною ухвалою та виправленням описки у резолютивній частині рішення та судовому наказі (з правильним визначенням кадастрових номерів спірних земельних ділянок) судом було фактично змінено зміст рішення, ухваленого по суті спору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2015 апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 01.12.2015.

У судовому засіданні 01.12.2015 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, ухвалу місцевого господарського суду - скасувати.

Представник стягувача у судовому засіданні 01.12.2015 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, зазначив, що вважає ухвалу місцевого господарського суду законною та обґрунтованою та просив залишити її без змін. Наполягав на тому, що суд першої інстанції встановлював обставини та досліджував матеріали справи саме виходячи з правильних кадастрових номерів земельних ділянок.

Дослідивши матеріали справи, докази по справі, розглянувши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, заслухавши доводи представників сторін, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірність ухвали суду першої інстанції та відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, враховуючи наступне.

Згідно зі ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Київської області від 05.03.2015 позовні вимоги ФГ «Мрія» задоволено повністю. Зокрема, зобов'язано ТОВ «Норвік Україна» усунути перешкоди в користуванні ФГ «Мрія» земельними ділянками шляхом звільнення самостійно зайнятих земельних ділянок загальною площею 10,335 га, а саме, частини земельної ділянки з кадастровим номером 3222482400:03:008:5007 площею 2,933 га, та земельних ділянок з кадастровими номерами 3222482401:03:008:0075 (площею 0,9211 га), 3222482401:03:008:0076 (площею 4,3659 га), 3222482401:03:008:0077 (площею 2,115 га), що розташовані в адміністративних межах Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області; зобов'язано ТОВ «Норвік Україна» привести земельні ділянки загальною площею 10,335 га у відповідний придатний для використання стан за цільовим призначенням, звільнивши від належного йому майна, в тому числі споруд та будівель шляхом їх знесення за власний кошт.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 рішення Господарського суду Київської області від 05.03.2015 у справі № 911/5484/14 залишено без змін.

23.06.2015 на виконання рішення Господарського суду Київської області від 05.03.2015 у справі № 911/5484/14 видано відповідні накази.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.07.2015 вищезазначене рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції у справі № 911/5484/14 залишено без змін.

З матеріалів справи також вбачається, що до Господарського суду Київської області від ФГ «Мрія» надійшла заява б/н б/д (вх. № 26291/15 від 05.11.2015) про виправлення описки, в якій заявник просить суд виправити описку в зазначеному рішенні, змінивши в резолютивній частині рішення цифру в кадастрових номерах з 3222482401:03:008:0075, 3222482401:03:008:0076, 3222482401:03:008:0077 на 3222482400:03:008:0075, 3222482400:03:008:0076, 3222482400:03:008:0077.

Господарський суд суду Київської області визнав обґрунтованою заяву стягувача та задовольнив її, зокрема зазначивши, що у пункті 2 та пункті 3 резолютивної частини рішення Господарського суду Київської області від 05.03.2015 у справі № 911/5484/14 у зазначені десятого знаку кадастрових номерів земельних ділянок замість: « 3222482401:03:008:0075, 3222482401:03:008:0076, 3222482401:03:008:0077» слід читати: « 3222482400:03:008:0075, 3222482400:03:008:0076, 3222482400:03:008:0077».

Суд апеляційної інстанції вважає правомірною ухвалу місцевого господарського суду, враховуючи наступне.

За приписами ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Нормою ст. 89 Господарського процесуального кодексу України врегульовано процедуру роз'яснення і виправлення рішення. Так, відповідно до ч. 1 цієї норми суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

У Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року N 6 "Про судове рішення" зазначено, що виправлення рішення може бути здійснене як до, так і після набрання відповідним рішенням законної сили, в тому числі й після перегляду його в апеляційному та в касаційному порядку. При цьому, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), або мають технічний характер (тобто виникли у виготовленні тексту рішення).

В цій частині безпідставними та необґрунтованими є доводи апелянта про те, що виправленням описки у резолютивній частині рішення суд першої інстанції змінив зміст рішення, враховуючи наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що спір між сторонами виник саме з приводу правомірності зайняття відповідачем земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222482400:03:008:0075, 3222482400:03:008:0076, 3222482400:03:008:0077. Даний факт підтверджується безпосередньо тими доказами, якими позивач обґрунтовував законність власних позовних вимог, зокрема, витягами з держаного земельного кадастру (т. 1, а.с. 34, 37, 40), кадастровими планами земельних ділянок (т. 1, а.с. 35, 38, 41), державними актами на право власності на земельні ділянки (т. 1, а.с. 33, 36, 39), актом обстеження земельних ділянок (т. 1, а.с. 49), тощо.

Саме вищенаведені докази були предметом дослідження під час вирішення спору Господарським судом Київської області та, як видно з матеріалів справи, завдяки належності та допустимості таких доказів судом першої інстанції було ухвалено правомірне і законне рішення (про що зазначено судами апеляційної та касаційної інстанції у відповідних постановах по даній справі).

Крім того, безпосередньо в мотивувальній частині рішення (а.с. 5 рішення) судом першої інстанції вірно визначені кадастрові номери спірних земельних ділянок. Тоді як наявність у резолютивній частині помилки в одній цифрі (з дев'ятнадцяти) у написанні кадастрових номерів земельних ділянок жодним чином не впливає на зміст рішення та не спростовує встановлених судом обставин, а лише свідчить про технічну описку, допущену при складанні рішення.

В цій частині суд апеляційної інстанції приймає доводи позивача про те, що вказана описка виникла внаслідок невірного зазначення однієї цифри кожного з трьох кадастрових номерів у державному акті на право постійного користування землею (т. 1 а.с. 28-29), з якого ці номери були автоматично скопійовані та внесені у текст позовної заяви під час її складання. При цьому, як було вищезазначено, вказані обставини жодним чином не впливають на суть спору та правильність рішення.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно та обґрунтовано виправив описку у пункті 2 та пункті 3 резолютивної частини рішення Господарського суду Київської області від 05.03.2015 у справі № 911/5484/14, вказавши, що у зазначені десятого знаку кадастрових номерів земельних ділянок замість: "3222482401:03:008:0075, 3222482401:03:008:0076, 3222482401:03:008:0077" слід читати: "3222482400:03:008:0075, 3222482400:03:008:0076, 3222482400:03:008:0077".

Статтею 115 ГПК України встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Як було вищезазначено, 23.06.2015 на виконання рішення Господарського суду Київської області від 05.03.2015 у справі № 911/5484/14 видано відповідні накази.

Наказ господарського суду є виконавчим документом у розумінні ст. 116 Господарського процесуального кодексу України та п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» і підлягає виконанню відповідно до вимог цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».

Таким чином, частина 1 вказаної статті містить відсилочну норму, яка встановлює, що наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження", зокрема, ст. 18 вказаного Закону.

Так, згідно з ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Отже, судом апеляційної інстанції встановлено, що накази, які було видано Господарським судом Київської області на виконання рішення у даній справі (т. 2, а.с. 252-254), відповідають наведеним приписам законодавства, однак (зважаючи на дослівне зазначення в них резолютивної частини рішення) також містять описки у написанні десятої цифри кадастрових номерів трьох спірних земельних ділянок.

Згідно з приписами ч. 2 , ч. 4 ст. 117 ГПК України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, і своєю ухвалою вносить виправлення до наказу. Виправлення до наказу господарський суд вносить ухвалою.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що господарський суд за заявою сторони має виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки, не зачіпаючи суті рішення, а якщо ці описки мали місце в резолютивній частині рішення, то відповідні виправлення автоматично вносяться і до наказу, виданому на виконання цього рішення (аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 26.11.2014 по справі № 15/5005/11097/2011).

Враховуючи викладене, зважаючи на встановлений факт здійснення описки при написанні у резолютивній частині рішення десятої цифри кадастрових номерів трьох спірних земельних ділянок, відповідні описки правомірно та законно були виправлені ухвалою Господарського суду Київської області від 06.11.2015 по справі № 911/5484/14 (як в самій резолютивній частині рішення, так і в наказі, виданому на виконання цього рішення).

Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду ухвали судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних доказів на спростування висновків суду першої інстанції, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 33, 34, 36, 43, 101, 106 ГПК України.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись статтями 32 - 34, 36, 43, 49, 99, 101- 105, 117 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Норвік Україна" на ухвалу Господарського суду Київської області від 06.11.2015 у справі № 911/5484/14 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 06.11.2015 у справі № 911/5484/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді В.В. Сулім

О.М. Гаврилюк