Постанова № 54019440, 02.12.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2015 року Справа № 904/8313/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Березкіної О.В. ( доповідач)

Суддів: Дарміна М.О., Чус О.В. (зміна складу судової колегії відбулася на підставі розпорядження секретаря судової палати ОСОБА_1 від 27 листопада 2015 року).

При секретарі Ковзикові В.Ю.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність №177/11.5.2 від 18.04.14, представник;

від відповідача та третьої особи представники у судове засідання не з'явились, про час та місце проведення судового засідання повідомлені судом належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮМІН»

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 5 жовтня 2015 року у справі № 904/8313/15

за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮМІН», м. Дніпропетровськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Любимівський карєр», с. Любимівка Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості 8 016 542, 82 долара США ( заборгованість за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 03.09.2015 року, 1 долар США =21,988664 грн. становить 176 273 066, 51 грн.) за кредитним договором та 207 400 грн. штрафу

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови (статті 85, 99, 105 Господарського процесуального кодексу України).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 5 жовтня 2015 року (суддя Суховаров А.В.) позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК»- задоволені.

Суд стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮМІН" на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" строкову заборгованість по кредиту, яка станом на 03.09.2015 року становить 6 376 996, 67 доларів США (шість мільйонів триста сімдесят шість тисяч девятсот девяносто шість доларів США 67 центів), що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 03.09.2015р. 1 долар США = 21,988664 грн. становить 140 221 637,11 грн.); строкову заборгованість по сплаті процентів за період з 25.03.2014 року по 24.05.2015 року та з 25.07.2015 року по 02.09.2015 року (включно) у розмірі 812 984,20 доларів США (вісімсот дванадцять тисяч девятсот вісімдесят чотири тисячі доларів США 20 центів), що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 03.09.2015 р. 1 долар США = 21,988664 грн. становить 17 876 436, 41грн.); прострочену заборгованість по сплаті процентів станом на 03.09.2015 року у розмірі 82 756,14 доларів США (вісімдесят дві тисячі сімсот пятдесят шість доларів США 14 центів), що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 03.09.2015р. 1 долар США = 21,988664 грн. становить 1 819 696,96 грн.); пеню за несвоєчасну сплату процентів за період з 07.07.2015 року по 03.09.2015 року (включно) у розмірі 6 912,26 доларів США (шість тисяч девятсот дванадцять доларів США 26 центів), що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 03.09.2015 р. 1 долар США = 21,988664 грн. становить 151 991,36 грн.); пеню за несвоєчасне повернення кредиту за період з 22.04.2015 року по 26.06.2015 року (включно) у розмірі 701 469,63 доларів США (сімсот одна тисяча чотириста шістдесят девять доларів США 63 центи), що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 03.09.2015 р. 1 долар США = 21,988664 грн. становить 15 424 380, 00грн.); 3% річних за прострочення повернення кредиту з 22.04.2015 року по 26.06.2015 року (включно) у розмірі 35 073, 48 доларів США(тридцять пять тисяч сімдесят три долара США 48 центів), що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 03.09.2015р. 1 долар США = 21,988664 грн. становить 771 218,97 грн.); 3% річних за прострочення сплати процентів за період з 07.07.2015 року по 03.09.2015 року (включно) у розмірі 350,44 доларів США (триста пятдесят доларів США 44 центи), що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 03.09.2015 р. 1 долар США = 21,988664 грн. становить 7 705,71 грн.); штраф у розмірі 207 400,00 грн. (двісті сім тисяч чотириста грн. 00 коп.), судовий збір у розмірі 182 700,00 грн. (сто вісімдесят дві тисячі сімсот грн.00 коп.)

У задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ТОВ «ЮМІН», які знаходяться на рахунках, відкритих в будь-яких фінансових установах, в межах ціни позову в сумі 8 016 542,82 доларів США та 207 400 грн. відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮМІН» звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своєї скарги відповідач посилається на те, що рішення суду винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт вважає, що суми пені за несвоєчасну сплату процентів та пені за несвоєчасне повернення кредиту є очевидно завищеними, а суд не призначив експертизу для встановлення правильності нарахування означених сум.

Крім того, апелянт вважає, що розгляд справи без участі відповідача і третьої особи позбавив їх можливості захисту своїх прав.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставою для скасування рішення суду та відмови у позові.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 9 листопада 2015 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд справи було призначено у судовому засіданні на 2 грудня 2015 року.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду залишити без змін.

В судове засідання відповідач та третя особа, які були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, не зявились, при цьому від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у звязку із хворобою представника.

Відповідно до абзацу 2 п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року N 18 (із змінами і доповненнями) (далі - Постанова Пленуму), господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, оскільки ним не надано доказів хвороби пре6дставника, а також не доведено належними доказами неможливість забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Відповідно до абзацу 1 п. 3.9.2. Постанови Пленуму, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Отже, з аналізу вищенаведених норм випливає, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Колегія суддів вважає можливим вирішити спір на підставі наявних у матеріалах справи доказів, оскільки про інше сторонами не було зазначено, а правом надати письмові пояснення відповідач до судового засідання відповідач не скористався.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 13 грудня 2007 року між позивачем (банком) та третьою особою (позичальником) було укладено кредитний договір №77/07В (далі - Договір), який було викладено у новій редакції Договором № 25 про внесення змін до Кредитного договору № 77/07В, укладеного між Банком та Позичальником 29.10.2014 року.

Відповідно до п.1.1 Договору (в редакції від 29 жовтня 2014року, Договір №25 про внесення змін до кредитного договору) предметом Договору є надання банком позичальнику грошових коштів (кредиту) у вигляді не відновлювальної кредитної лінії в сумі 6 376 996, 67 доларів США, а позичальник зобовязаний прийняти належним чином використати та повернути банку кредит на умовах та у строки /терміни, визначені Договором, але не пізніше 28 серпня 2015 року, а також сплатити плату за кредит та виконати інші зобовязання в повному обсязі на умовах та в строки/терміни, визначені Договором.

Згідно п.п. 2.1, 2.2 Договору надання кредиту здійснюється окремими траншами в безготівковій формі на підставі письмової заявки позичальника про надання кредиту (траншу) за формою додатку 1 до Договору в межах невикористаного ліміту кредитування, шляхом перерахування кредиту (траншу) на поточний рахунок позичальника та в розмірі, зазначеному в заявці, за умови виконання позичальником своїх зобов'язань належним чином та додержання всіх умов надання кредиту (траншу), визначених Договором. Датою надання кредиту (траншу) є дата перерахування грошових коштів з рахунку, обліку/сплати кредиту, зазначеного в п.10.1 Договору, на поточний рахунок позичальника, зазначений в заявці.

За умовами п.п.3.1.1, 3.1.2 Договору (в редакції від 29 жовтня 2014року, Договір №25 про внесення змін до кредитного договору) плата за користування кредитом визначається у вигляді проценті, розмір яких є фіксованим та становить 11% річних. Нарахування плати за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту на суму заборгованості за кредитом за весь строк користування кредитом, починаючи з дня надання кредиту по день, що передує дню його повного повернення із розрахунку факт/360. Плата за користування кредитом нараховується банком 24 числа кожного місяця, в останній день кожного місяця та в термін, зазначений в п.1.1 Договору або у разі розірвання Договору в день повернення кредиту в повному обсязі. Сплата плати за користування кредитом здійснюється позичальником в валюті кредиту на рахунок обліку/сплати плати за користування кредитом, зазначений в п.10.1 Договору, в такому порядку:

3.1.3.1. Плата за користування кредитом нарахована за період з 25 березня 2014 року по 24 листопада 2014 року (включно) та несплачена позичальником, сплачується не пізніше 28 серпня 2015 року.

3.1.3.2. Плата за користування кредитом, нарахована за період з 25 числа попереднього місяця по 24 число поточного місяця (включно), починаючи з 25 листопада 2014 року, сплачується щомісяця з 25 числа кожного місяця, але не пізніше останнього банківського дня того ж місяця (включно).

3.1.3.3. Незважаючи на положення попереднього підпункту Договору, в термін, зазначений в п.1.1 Договору, або у разі розірвання договору в день повернення кредиту в повному обсязі, позичальник зобов'язаний сплатити суму нарахованої плати за користування кредитом. При несплаті плати за користування кредитом у визначені у цьому пункті договору строки, з наступного банківського дня вона вважається простроченою.

Зобов'язання за спірним договором забезпечено договором поруки №77/07/В-П-4 від 28.07.2010р. (далі Договір поруки), укладеним між позивачем та поручителем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮМІН" (відповідач), відповідно до умов якого поручитель поручився перед банком за виконання позичальником (третьою особою) зобов'язань, що виникли на підставі кредитного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 Договору поруки у разі порушення позичальником взятих на себе зобовязань за кредитним договором, поручитель і позичальник несуть солідарну відповідальність перед банком в повному обсязі зобовязань позичальника за кредитним договором, включаючи повернення кредиту, сплату нарахованих процентів за користування кредитом, комісій, неустойки (пені, штрафів) та відшкодування збитків, повязаних з порушенням виконання зобовязань позичальником. Поручитель має право самостійно виконувати зобовязання за кредитним договором.

У подальшому, Договором № 8 про внесення змін до договору поруки № 77/07В-П-4 від 28 липня 2010 року, сторони дійшли згоди внести зміни до термінів «Кредитний договір», «Група підприємств» та «Debt/Debt Групи підприємств» Статті «Визначення термінів» Договору поруки № 77/07В-П-4 від 28 липня 2010 року ( л.с. 124-125)

Звертаючись до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮМІН" із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором №77/07В від 13 грудня 2007року у розмірі 8 016 542,82 доларів США (заборгованість за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 03 вересня 2015року, 1 долар США = 21,988664 грн. становить 176 273 066,51 грн.) та штраф у розмірі 207 400,00 грн., що загалом становить суму 176 480 466, 51 грн., позивач - Публічне акціонерне товариство «ВТБ БАНК» посилався на неналежне виконання третьою особою - Товариством з обмеженою відповідальністю «Любимівський карєр», зобовязань за кредитним договором, які забезпечені договором поруки, укладеним між позивачем та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮМІН".

Задовольняючи позовні вимоги та стягуючи суму боргу з поручителя - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮМІН", господарський суд першої інстанції виходив з того, що позивачем на виконання умов Договору було надано третій особі грошові кошти (кредит), що підтверджується наявними в матеріалах справи заявками на надання траншу, меморіальними ордерами та банківськими виписками (а.с.130-151), проте третя особа своїх зобовязань за Договором не виконала, що спричинило виникнення заборгованості зі сплати кредиту та процентів перед позивачем.

Оскільки зобов'язання за спірним договором забезпечено договором поруки №77/07/В-П-4 від 28 липня 2010року, укладеним між позивачем та поручителем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮМІН", то Поручитель має право самостійно виконувати зобовязання за кредитним договором.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Згідно з частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов Договору, на підставі меморіальних валютних ордерів №TR.66136.1.36 від 17 грудня 2007 року ( на суму 500 000 доларів США, у грн. еквіваленті 2 525 000 грн.) , №TR.66136.1 від 20 грудня 2007 року (на суму 500 000 доларів США, у грн. еквіваленті 2 525 000 грн.), № 3 від 27 грудня 2007 року( на суму 850 000 доларів США, у грн. еквіваленті 4 292 500 грн.), № 4 від 18 січня 2008 року( на суму 700 000 доларів США, у грн. еквіваленті 3 535 000 грн.), №TR.66136.1 від 30 січня 2008 року (на суму 500 000 доларів США, у грн. еквіваленті 2 525 000 грн.), № 5 від 31 січня 2008 року (на суму 100 000 доларів США, у грн. еквіваленті 505 000 грн.), № 6 від 12 лютого 2008 року (на суму 750 000 доларів США, у грн. еквіваленті 3 787 500 грн.), № 7 від 18 лютого 2008 року (на суму 1 100 000 доларів США, у грн. еквіваленті 5 555 000 грн.), № 5 від 10 квітня 2008 року (на суму 800 000 доларів США, у грн. еквіваленті 4 040 000 грн.), №TR.66136.1 від 26 червня 2008 року (на суму 1 700 000 доларів США, у грн. еквіваленті 8 244 490 грн.) було надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Любимівський карєр», грошові кошти (кредит), що підтверджується наявними в матеріалах справи заявками на надання траншу від Товариства з обмеженою відповідальністю «Любимівський карєр» та банківськими виписками (а.с.130-151),

Положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Як встановлено судом першої інстанції, станом на 3 вересня 2015 року заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Любимівський карєр» за кредитним договором №77/07В від 13 грудня 2007року становить:

- строкова заборгованість по кредиту - 6 376 996, 67 доларів США (що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 03 вересня 2015року 1 долар США = 21,988664 грн. становить 140 221 637,11 грн.);

- строкова заборгованість по сплаті процентів, нарахованих за період з 25 березня 2014 року по 24 травня 2015 року та з 25 липня 2015 року по 02 вересня 2015 року (включно), становить 812 984,20 доларів США (що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 03 вересня 2015року 1 долар США = 21,988664 грн. становить 17 876 436,41 грн.);

- прострочена заборгованість по сплаті процентів станом на 03 вересня 2015 року становить 82 756,14 доларів США, що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 03 вересня 2015року 1 долар США = 21,988664 грн. становить 1 819 696,96 грн.).

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до п. 7.1 Договору ( в редакції від 29 жовтня 2014 року, Договір № 25 про внесення змін до кредитного договору), у разі порушення позичальником строків виконання будь-якого з боргових зобовязань ( крім договірних санкцій, пені, та штрафів), банк має право застосувати до позичальника пеню, а позичальник зобовязаний сплатити її банку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ( що діяла в період, за який сплачується пеня) від суми несвоєчасно виконаного боргового зобовязання, за кожний календарний день прострочення виконання, включаючи день такого погашення, з розрахунку факт/360.

Як вбачається з розрахунку, перевіреного судом першої інстанції, позивачем нарахована пеня за несвоєчасну сплату процентів, що нарахована за період з 07 липня 2015 року по 03 вересня 2015 року (включно), в сумі 6 912,26 доларів США (що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 03 вересня 2015 року 1 долар США = 21,988664 грн. становить 151 991,36 грн.); пеня за несвоєчасне повернення кредиту, що нарахована за період з 22 квітня 2015 року по 26 червня 2015 року (включно), становить 701 469,63 доларів США (що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 03 вересня 2015 року 1 долар США = 21,988664 грн. становить 15 424 380, 00грн.), яка підлягає стягненню на користь позивача.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки судом встановлено, що відповідач прострочив виконання грошового зобовязання, то суд першої інстанції також обґрунтовано стягнув на користь позивача 3% річних за прострочення повернення кредиту з 22 квітня 2015 року по 26 червня 2015 року (включно) у сумі 35 073, 48 доларів США (що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 03 вересня 2015року 1 долар США = 21,988664 грн. становить 771 218,97 грн.); 3% річних за прострочення сплати процентів за період з 07 липня 2015 року по 03 вересня 2015 року (включно) у сумі 350,44 доларів США (що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 03 вересня 2015 року 1 долар США = 21,988664 грн. становить 7 705,71 грн.

Як вбачається з п. 7.2.2 Договору, Банк має право застосувати до позичальника, а позичальник зобовязаний сплатити Банку, зокрема, штраф у разі порушення позичальником будь-якого з зобовязань, визначених п.4.3.9, п.4.3.10, п.4.2.11.1, п.4.3.11.2 Договору, у розмірі 207 400 грн. за кожний факт порушення зазначеного зобовязання.

Оскільки позичальник допустив порушення вищезазначених умов договору, то колегія суддів погоджується і з висновками суду першої інстанції про стягнення на користь позивача штрафу у розмірі 207 400 грн.

Згідно з частиною 1 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Частинами 1 і 2 статті 554 Цивільного кодексу встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно із ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно з п. 2.5 договору поруки № 77/07В-П-4 від 28 липня 2010 року, у випадку порушення позичальником зобовязань за кредитним договором, Банк має право звернутися до поручителя з письмовою вимогою про виконання зобовязань за кредитним договором у повному обсязі або частково.

Враховуючи те, що позичальником та поручителем не були виконанні зобов'язання з повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами та комісій, на підставі ст.ст. 11, 543, 553, 554, 610, 611, 625, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 232 Господарського кодексу України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення суми боргу за кредитним договором з поручителя, оскільки саме до нього були заявлені вимоги.

Доводи відповідача про те, що судом першої інстанції не було призначено експертизу для зясування суми заборгованості, є неспроможними з огляду на наступне.

Відповідно до статті 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

Як розяснено у п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року N 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, ані відповідач, ані третя особа не надавали конррозрахунків заборгованості за кредитним договором, а також здійснених розрахунків пені, 3 % річних, обґрунтованих доводів, які б свідчили про неправильність розрахунків, здійснених позивачем, та перевірених судом першої інстанції, відповідач також не надав, а тому суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги розрахунок, наданий позивачем.

Крім того, колегія суддів зауважує, що відповідач до суду першої інстанції не надавав клопотання про призначення судової експертизи, не запропонував господарському суду питання, які мають бути роз'яснені експертом, а неявка відповідача в судове засідання не перешкоджала можливості надання ним письмових пояснень з приводу заявлених позовних вимог, що свідчить про недобросовісне користування стороною своїми правами.

Посилання відповідача на те, що суд першої інстанції не витребував у відповідача відповідних документів для підтвердження нарахованих сум, також є безпідставними, оскільки відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин господарський суд законно та обґрунтовано вирішив спір на підставі доказів, наданих сторонами.

Інші доводи відповідача є безпідставними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.

Таким чином, розглядаючи справу, господарський суд першої інстанції всебічно, повно і обєктивно зясував всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, що у відповідності до ст.103 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮМІН»- залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 5 жовтня 2015 року у справі № 904/8313/15 - залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 04 грудня 2015 року.

Головуючий суддяО.В. Березкіна

СуддяМ.О.Дармін

Суддя О.В.Чус