Рішення № 54019124, 23.11.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2015Справа №910/26710/15

За позовом комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»

До відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Діамед»

Про стягнення 14554,15 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Денисенко О.В. (за дов.)

від відповідача Онищук Д.С. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулось з позовом комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» до товариства з обмеженою відповідальністю «Діамед» про стягнення за договором № 1631 від 01.12.2008 про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів 14554,15 грн., з яких: 6900,63 грн. боргу, 5893,04 грн. пені, 1637,04 грн. інфляційних, 123,44 грн. трьох процентів річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач несвоєчасно і в не повному обсязі здійснював платежі за договором. Вимоги про стягненні пені ґрунтуються на приписах додатку № 2 до договору, відповідно до яких пеня становить 0,5% за кожен день прострочення.

Суд своєю ухвалою від 13.10.2015 порушив провадження у справі № 910/26710/15.

Відповідач визнав наявність боргу, проте заперечив проти визначеного позивачем розміру пені. За твердженням відповідача, при визначенні розміру пені слід керуватись не додатком 2 до договору, а положеннями самого договору, п. 2.3.7 розмір пені обмежений подвійною обліковою ставкою НБУ.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

01.12.2008 комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» (підприємство) та товариство з обмеженою відповідальністю «Діамед» (споживач) уклали договір № 1631 про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів (далі - Договір), предметом якого є надання послуг на теплопостачання та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої енергії у гарячій воді та експлуатаційних витрат; обслуговування та утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів в нежилому приміщенні (будинку) за адресою: проспект Маяковського, 15 літ. А.

Порядок розрахунків сторони погодили у додатку 2 до Договору.

За період з березня 2014 року по серпень 2015 року відповідач заборгував позивачеві 6900,63 грн., проти чого відповідач не заперечує.

Станом на день розгляду справи 6900,63 грн. боргу відповідач не погасив.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 6900,63 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем визнано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.

В залежності від підстав встановлення неустойки вона може бути договірною (якщо умови, за яких вона сплачується, та її розмір встановлюється угодою сторін) або законною, коли умови, коли вона сплачується, та її розмір встановлені нормативними актами, що регулюють відповідний вид зобов'язань.

Розмір неустойки, встановленої законом, може бути збільшений у договорі (абз. 2 ч.2 ст. 551 ЦК України). Також законом передбачено, що сторони можуть зменшити розмір неустойки, встановлений актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом (абз. 3 ч. 2 ст. 551 ЦК України).

Відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій встановлює Закон України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» від 20.05.1999, № 686-ХІV, відповідно до абзацу 3 статті 1 якого суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності для провадження цієї діяльності, за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Таким чином, визначена вищевказаним Законом пеня є законною неустойкою, розмір якої може бути змінено (збільшено або зменшено) угодою сторін.

Пунктом 2.3.7 Договору передбачено, що за несвоєчасну сплату передбачених цим Договором нарахувань споживач сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми прострочених платежу за кожен день прострочки, але не більше 2-ох облікових ставок НБУ, що діяли на період внесення платежу.

При підписанні додатку № 2 до Договору сторони змінили розмір пені, передбачивши у п. 3.4 вказаного додатку, що у випадку несплати за користування послугами, вказаними у цьому Договорі, до кінця розрахункового періоду підприємство нараховує споживачу пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5% за кожен день прострочки платежу по день фактичної сплати.

Враховуючи, що додаток № 2 є частиною Договору і в часі укладення між ними існує розрив, тобто він укладений пізніше ніж Договір, при визначенні розміру пені слід керуватись саме положеннями додатку № 2 як документу, який фіксує остаточні за часом прийняття домовленості.

За розрахунком позивача, прийнятим судом як вірний, до стягнення з відповідача підлягає 5893,04 грн. пені.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми.

Суд приймає розрахунок інфляційної складової боргу (з 01.05.2014 по 01.07.2015) та трьох процентів річних (з 01.04.2014 по 01.09.2015), наданий позивачем, як вірний. Інфляційна складова боргу становить 1637,04 грн., а три проценти річних - 123,44 грн..

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача. Зайво сплачені позивачем 609,00 грн. судового збору підлягають поверненню йому з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Діамед» (04211, м. Київ, вул. Приозерна, 2, код 21526737) на користь комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51 літ. "А", код 03366500) 6900,63 грн. боргу, 5893,04 грн. пені, 123,44 грн. трьох процентів річних, 1637,04 грн. інфляційних, 1218,00 грн. судового збору.

Повернути комунальному підприємству «Київжитлоспецексплуатація» (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51 літ. "А", код 03366500) з Державного бюджету України 609,00 грн. судового збору.

Рішення підписано 03.12.2015

Суддя С. А. Ковтун