Ухвала суду № 54018931, 30.11.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

30.11.2015Справа № 910/21456/15

За позовомПублічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»доСпоживчого товариства «Діамед»прозвернення стягнення на іпотечне нерухоме майноСуддя Босий В.П.

Представники сторін: від позивача:Киричек В.О. від відповідача:Шевельова А.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Споживчого товариства «Діамед» про звернення стягнення на іпотечне нерухоме майно.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв'язку з невиконанням відповідачем грошового зобов'язання за кредитною угодою №498/09.01 від 12.09.2001 р., договором про надання траншу №105.43164/FW116.9 від 18.07.2012 р., договором про відкриття кредитної лінії №115.44077/FW116.9 від 25.09.2013 р. та договором про надання траншу №105.44078/FW116.9 від 25.09.2013 р., позивачем заявлено вимогу про звернення стягнення на іпотечне нерухоме майно відповідача за договорами іпотеки №498-Д312 від 22.03.2006 р. та №498-Д310 від 14.06.2004 р., а також договором застави №498/09.01-Д32 від 12.09.2001 р. шляхом визнання права власності.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.08.2015 р. позовну заяву Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» повернуто без розгляду на підставі приписів п.5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2015 р. ухвалу господарського суду міста Києва від 21.08.2015 р. скасовано, а матеріали справи №910/21456/15 передано на розгляд до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.10.2015 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 09.11.2015 р.

06.11.2015 р. до канцелярії суду Товариством з обмеженою відповідальністю «Діамед» подано заяву про вступ у справу в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, в задоволенні якої судом відмовлено з огляду на недоведеність заявником яким чином рішення у даній справі може вплинути на права та/або його обов'язки.

В судовому засіданні 09.11.2015 р. судом оголошувалась перерва на 30.11.2015 р.

Представник позивача в судове засідання з'явився, вимоги ухвал суду виконав, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача з'явилася, надала суду клопотання про призначення у справі судової експертизи з метою встановлення розміру заборгованості відповідача, а також ринкової вартості спірного майна, яким забезпечено виконання грошового зобов'язання за кредитними договорами.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши подані докази, дійшов висновку, що існує дійсна потреба у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, а тому клопотання відповідача про призначення судової експертизи підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Статтею 33 цього Закону передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, зокрема на підставі рішення суду.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Відповідно до статті 582 Цивільного кодексу України оцінка предмета застави здійснюється у випадках, встановлених договором або законом. Оцінка предмета застави здійснюється заставодавцем разом із заставодержателем відповідно до звичайних цін, що склалися на момент виникнення права застави, якщо інший порядок оцінки предмета застави не встановлений договором або законом.

У частині 6 статті 5 Закону України «Про іпотеку» зазначено, що вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб'єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законом або договором.

Відтак, у разі задоволення позовних вимог та винесення рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, обов'язковим буде визначення в такому рішенні вартості предмету іпотеки.

Проаналізувавши вищенаведене, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що в межах даної справи, між сторонами виник спір щодо визначення розміру заборгованості відповідача за кредитною угодою №498/09.01 від 12.09.2001 р., договору про надання траншу №105.43164/FW116.9 від 18.07.2012 р., договору про відкриття кредитної лінії №115.44077/FW116.9 від 25.09.2013 р. та договору про надання траншу №105.44078/FW116.9 від 25.09.2013 р., а також щодо вартості предмета іпотеки за договорами іпотеки №498-Д312 від 22.03.2006 р. та №498-Д310 від 14.06.2004 р., а також договором застави №498/09.01-Д32 від 12.09.2001 р.

Крім того, відповідно до листа Верховного Суду України (Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України) «Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009 - 2010 роки)» від 07.10.2010 р., суди мають виходити з того, що ціна предмета іпотеки встановлюється в самому договорі. Якщо при розгляді справи сторони з такою оцінкою погоджуються, то у суду немає підстав її не брати до уваги, оскільки вона є умовою договору. Якщо між сторонами виникає спір щодо такої оцінки, то залежно від того, яка сторона її оспорює, вона зобов'язана за змістом ч. 3 ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України довести інший його розмір, зокрема, подати клопотання про призначення та проведення відповідної судової експертизи.

Відповідно до приписів ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом.

Відповідно до ч. 3 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу».

Пунктом 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» визначено, що у вирішенні відповідного питання (до призначення судової експертизи) слід визначитися з конкретною установою або конкретним експертом, якими проводитиметься експертиза. З цією метою господарський суд, зокрема, витребує у сторін пропозиції стосовно таких установ та/або судових експертів, у тому числі тих, які не є працівниками зазначених установ. Господарський суд не зв'язаний цими пропозиціями, але може враховувати їх у вирішенні питання про призначення і проведення судової експертизи.

Відповідно до п. 10 вказаної постанови експертиза, для вирішення питань якої необхідно знання з різних галузей знань або різних напрямів у межах однієї галузі знань, є комплексною. До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих установах, у тому числі працівники інших установ, органів виконавчої влади тощо.

Заслухавши пояснення представників сторін та розглянувши матеріали справи суд дійшов висновку про необхідність призначення у справі судової комплексної експертизи, проведення якої необхідно доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз з метою з'ясування наведеного в ухвалі питання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 41, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Призначити у справі №910/21456/15 комплексну судову експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

2. На вирішення експерта поставити такі питання:

- в якому розмірі документально підтверджується заборгованість Споживчого товариства «Діамед» перед Публічним акціонерним товариством «ПроКредит Банк» з повернення кредитних коштів в гривнях та доларах США за кредитною угодою №498/09.01 від 12.09.2001 р., договором про надання траншу №105.43164/FW116.9 від 18.07.2012 р., договором про відкриття кредитної лінії №115.44077/FW116.9 від 25.09.2013 р. та договором про надання траншу №105.44078/FW116.9 від 25.09.2013 р., а також всіх додатків та додаткових угод до вказаних договорів?

- в якому розмірі документально підтверджується заборгованість Споживчого товариства «Діамед» перед Публічним акціонерним товариством «ПроКредит Банк» зі сплати процентів за користування кредитними коштами за кредитною угодою №498/09.01 від 12.09.2001 р., договором про надання траншу №105.43164/FW116.9 від 18.07.2012 р., договором про відкриття кредитної лінії №115.44077/FW116.9 від 25.09.2013 р. та договором про надання траншу №105.44078/FW116.9 від 25.09.2013 р., а також всіх додатків та додаткових угод до вказаних договорів?

- яка ринкова вартість предмета іпотеки за договором іпотеки №498-Д312 від 22.03.2006 р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ніколенко В.М. за реєстровим №1664, а саме: нежилого приміщення №1, №2 (групи приміщень №7), №1 (групи приміщень №7а), №1, №2 (групи приміщень №8), з №1 по №6 (групи приміщень №1) (в літ. А) загальною площею 264,7 кв.м., а також нежилого приміщення з №1 по №9 (групи приміщень №5) (в літ. А) загальною площею 291,4 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Симиренка, 17-А?

- яка ринкова вартість предмета іпотеки за договором іпотеки №498-Д310 від 14.06.2004 р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ніколенко В.М. за реєстровим №2705, а саме: нежилого приміщення 7/100 частин, що складає 167,40 кв.м від нежилого будинку площею 2 377,50 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Симиренка, 17-А (в літ. А)?

- яка ринкова вартість предмета застави за договором застави №498/09.01-Д32 від 12.09.2001 р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. за реєстровим №6690, а саме: нежиле приміщення, що складає 4/100 частини нежилого будинку, загальною площею 84,5 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Симиренка, 17-А?

3. Відповідно до статті 14 Закону України «Про судову експертизу» попередити експерта про кримінальну відповідальність за статтями 384 та 385 Кримінального кодексу України.

4. Ухвалу та матеріали справи №910/21456/15 надіслати Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

5. Зобов'язати сторони на вимогу експерта негайно надати всі документи та матеріали, які необхідні для проведення експертизи. Докази надання до Київському науково-дослідного інституту судових експертиз матеріалів для експертного дослідження у встановленому порядку направити до господарського суду міста Києва.

6. Зобов'язати Споживче товариство «Діамед» попередньо оплатити вартість експертизи, докази чого надати в судове засідання після поновлення провадження у справі.

Суддя В.П. Босий