ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м.Харків, пр.Леніна, 5
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
02.12.2015 Справа № 905/2572/15
Суддя господарського суду Донецької області Бойко І.А. при секретарі судового засідання Бояровій К.О. розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРА-Д», м. Дніпропетровськ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля», Донецька область, м. Добропілля
про: стягнення заборгованості у розмірі 199180,69 грн.
за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля», Донецька область, м. Добропілля
до відповідача за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРА-Д», м. Дніпропетровськ
про: стягнення штрафу у розмірі 8048,28 грн.
За участі представників сторін:
від позивача за первісним позовом: ОСОБА_1 за довіреністю №06/111 від 06.11.2015р.;
ОСОБА_2 за довіреністю від 06.11.2015р.;
ОСОБА_3 директор;
від відповідача за первісним позовом: не з'явився.
Позивач за первісним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕРА-Д», м. Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля», Донецька область, м. Добропілля про стягнення заборгованості у розмірі 199180,69 грн. Позивач за зустрічним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля», Донецька область, м. Добропілля, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕРА-Д», м. Дніпропетровськ про стягнення штрафу у розмірі 8048,28 грн.
В обґрунтування своїх вимог Позивач (за первісним позовом) посилається на невиконання відповідачем умов договору поставки №ДУ-2014/471-КП від 28.11.2014р., додаток №1, специфікація від 28.11.2014р., рахунок-фактура №СФ-0000513 від 29.12.2014р., податкова накладна, довіреність №1123 від 25.12.2014р., видаткова накладна №РН-000303 від 29.12.2014р., товарно-транспортна накладна №29/12-2 від 29.12.2014р., претензія №19/05/15-04 від 19.05.2015р.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля», Донецька область, м. Добропілля (далі Позивач за зустрічним позовом) звернулось до Господарського суду Донецької області із зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРА-Д», м. Дніпропетровськ (далі Відповідач за зустрічним позовом) про стягнення штрафу у розмірі 8048,28 грн.
В обґрунтування заявлених зустрічних позовних вимог позивач за зустрічним позовом посилається на порушення строку поставки продукції відповідачем за зустрічним позовом вимог на підставі п.6.2. Договору поставки №ДУ-2014/471-КП від 28.11.2014р.
17.11.2015р. через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРА-Д», м. Дніпропетровськ надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, у звязку з чим, відповідно до ст. 74-1 ГПК України судове засідання фіксується за допомогою технічних засобів відеозапису.
Представники позивача та директор (за первісним позовом) підтримали позовні вимоги у повному обсязі. Через канцелярію суду надали відзив на зустрічну позовну заяву №26/11-2 від 26.11.2015р. з додатками, в якому заперечує проти задоволення зустрічної позовної заяви та просить відмовити у задоволенні в повному обсязі. Також, через канцелярію суду надали заяву про збільшення розміру позовних вимог №13/11-2 від 13.11.2015р., в якій просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 3598,57 грн.
Суд розглядає позовні вимоги згідно з наданою заявою.
Представник відповідача (за первісним позовом) в судове засідання не зявився, документів, витребуваних ухвалою про порушення розгляду справи від 09.11.2015р. не надав.
В силу приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу справа розглянута за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, заслухавши пояснення представників позивача та директора, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.
28.11.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕРА-Д» (надалі Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» (надалі Покупець) був укладений договір поставки №ДУ-2014/471-КП (надалі Договір), відповідно до якого постачальник зобовязується поставити у власність Покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення (надалі Продукція), в асортименті, кількості, в строки, за ціною і з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в договорі і специфікаціях, які є невідємними частинами до цього договору (п.1.1. договору).
Відповідно до п.1.2. Договору, Покупець зобовязується прийняти та оплатити поставлену в його власність Продукцію відповідно до умов цього Договору.
Згідно п.8.1. Договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2015р., але у будь-якому випадку до моменту повного виконання Сторонами своїх зобовязань за цим договором.
Умовами п.4.1. Договору, поставка Продукції проводиться партіями в асортименті, кількості, за цінами, з якісними характеристики і в строки, погоджені Сторонами в Специфікаціях до цього Договору.
Приписами п.4.2. Договору, умови поставки Продукції DDP, відповідно «Інкотермс 2010», з обліком і обмовок, що містяться в цьому Договорі і/або відповідних Специфікаціях до Договору.
Згідно п.4.3. Договору, на доказ поставки Постачальник зобовязаний надати підписаним уповноваженими представниками Сторін, наступні товарно-супровідні документи:
-рахунок-фактура;
-податкова накладна;
-видаткова накладна;
- відповідні товарно-транспортні накладні (залізнична (товарно-транспортна) накладна);
-сертифікат якості та/або паспорт;
-сертифікат відповідності (у випадку, якщо продукція підлягає обовязковій сертифікації).
Відповідно п.5.1. Договору, загальна сума договору визначається загальною сумою усіх Специфікацій, але не більше 999000,00 грн. з ПДВ, та може бути збільшена згідно додатковим угодам до договору.
Умовами п.5.2. Договору, ціни на поставлену Постачальником Продукції встановлюються Сторонами у відповідності до специфікацій до цього договору.
Згідно п.5.4. Договору, розрахунки за поставлену Постачальником Продукції до цього договору здійснюється Покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 5 (пяти) робочих днів з 60 (шістдесятого) календарного дня з дати поставки відповідної Продукції на підставі отриманого Покупцем рахунку та за умови поставлення Постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 цього Договору.
Сторонами підписані Специфікація від 28.11.2014р. на загальну суму 160965,60 грн. до договору поставки №ДУ-2014/471-КП від 28.11.2014р., відповідно до яких узгодили найменування, кількість та ціну продукції.
На виконання умов зазначеного договору позивач (за первісним позовом) поставив відповідачу (за первісним позовом) продукцію відповідно до специфікації від 28.11.2014р. на загальну суму 160965,60 грн. та рахунка-фактури №СФ-0000513 від 29.12.2014р., належним чином засвідчені копії яких містяться у матеріалах справи.
Факт поставки продукції та, відповідно, факт її прийняття з боку відповідача (за первісним позовом), ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», підтверджується видатковою накладною №РН-000303 від 29.12.2014р., товарно-транспортною накладною №29/12-2 від 29.12.2014р., податковою, належним чином засвідчені копії яких містяться у матеріалах справи, з відмітками про отримання - підписами уповноважених осіб. Означені накладні підписані сторонами без заперечень. Повноваження представника отримувача (за первісним позовом) підтверджена відповідною довіреністю №1123 від 25.12.2014р., належним чином засвідчена копія якої наявна в матеріалах справи.
У звязку із невиконанням відповідачем (за первісним позовом) своїх зобовязань за видатковою накладною позивачем на його адресу була відправлена претензія №19/05/15-04 від 19.05.2015р. із сплатити заборгованості, належним чином засвідчена копія якої містяться у матеріалах справи.
На вимогу відповідачем (за первісним позовом) не було надано відповіді.
Господарський суд приймає до уваги, що покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за Договором зобовязань з поставки товару.
Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно Договору зобовязань, не надано доказів відмови від цього товару та прийняття його у встановленому порядку, суд дійшов висновку, що свої зобовязання позивач виконав у відповідності з умовами Договору.
Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі ГК України) передбачає, субєкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України). Так, зобовязання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.
Частина 1 ст. 530 ЦК України встановлює, якщо в зобовязанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).
За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором поставки продукції.
За приписами п.п. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Стаття 692 ЦК України визначає обовязок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Загальна сума заборгованості на час розгляду справи становить 160965,60 грн. основного боргу, тому зазначена сума підлягає стягненню з відповідача (за первісним позовом) на користь позивача (за первісним позовом).
Окрім суми основного боргу позивачем (за первісним позовом) заявлені вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 3598,57 грн., інфляційних витрат у розмірі 27322,35 грн., відповідно до приписів ст. 625 Цивільного кодексу України.
У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п.6.1. Договору передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, повинен сплатити борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Заявлені до стягнення 3% річних у розмірі 3598,57 грн. за період з 06.03.2015р. по 02.12.2015р., інфляційних витрат у розмірі 27322,35 грн. за період з 01.04.2015р. по 30.06.2015р., розрахована за накладною, суд перевірив на правильність розрахунку та дійшов висновку про задоволення вимог в цій частині та стягненню з відповідача (за первісним позовом).
Окрім суми основного боргу позивачем (за первісним позовом) заявлені вимоги про стягнення пені у розмірі 8048,28 грн., відповідно до п.6.8. Договору.
Відповідно до ст.ст. 216 218 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно п. п. 1, 3 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно п.6.8. Договору, передбачено, що у разі несвоєчасної сплати Продукції, Покупець, на письмову вимогу Постачальника, сплачує Постачальнику неустойку у вигляді пені, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки оплати від вартості своєчасно не оплаченої продукції, проте не більше 5% від вартості своєчасно не оплаченої продукції.
Таким чином, умовами договору сторони передбачили нарахування пені за невиконання зобовязання з оплати отриманого товару та за неналежне виконання зобовязання щодо оплати поставленого товару.
Чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачити в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобовязання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Заявлений до стягнення розмір пені у розмірі 8048,28 грн., розрахована за накладною, відповідно до п.6.8. Договору, суд перевірив на правильність розрахунку та дійшов висновку про задоволення вимог в цій частині та стягненню з відповідача (за первісним позовом).
Що стосується вимог позивача за зустрічним позовом, Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля», Донецька область, м. Добропілля, м. Білицьке до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРА-Д», м. Дніпропетровськ про стягнення штрафу у розмірі 8048,28 грн., суд виходить з наступного.
Як встановлено судом, відповідно до п.6.2. Договору передбачено, що у разі не поставки (у тому числі, недопоставки недостатньої та/або некомплектної) Продукції або поставки (у тому числі, недопоставки недостатньої та/або некомплектної) Продукції з порушенням термінів, передбачених у Договорі або відповідної Специфікації, Постачальник, на письмову вимогу Покупця, сплачує Покупцю неустойку у вигляді штрафу у розмірі 5% від вартості Продукції, що поставляється за відповідною Специфікації. У разі порушення Постачальником своїх зобовязань згідно з цим пунктом понад 10 (десяти) календарних днів, Постачальник додатково, на письмову вимогу Покупця, сплачує неустойку у розмірі 0,1% від вартості не поставленого (недопоставленої відсутньої і/або некомплектної) Продукції або поставленого (допоставленої відсутньої і/або некомплектної) Продукції з порушенням термінів, за кожний день прострочення. Крім цього, Постачальник відшкодовує всі збитки Покупця, завдані затримкою виконання Постачальником зобовязань за цим Договором.
Статтею 688 ЦК України на покупця покладено обов'язок повідомити продавця про порушення договірних зобов'язань щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.
Господарський суд приймає до уваги, що покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих договірних зобов'язань з купівлі товару. Також, у матеріалах справі відсутні будь-які докази виставлення вимоги або претензії на адресу Постачальника щодо порушення строку поставки Продукції.
Відповідач (за зустрічним позовом) у судовому засіданні підтвердив, що письмова вимога від позивача (за зустрічним позовом) не надходила.
Таким чином, вимоги позивача (за зустрічним позовом) про стягнення штрафу у розмірі 8048,28 грн. задоволенню не підлягають.
За правилами ст. 49, 84 ГПК України при винесенні рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами та про повернення судового збору з бюджету у разі необхідності.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2. ст. 44 ГПК України).
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».
Згідно з ч.1. ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з ч.1. ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2015р. становить 1218,00 гривень.
Позивачем у позовній заяві №06/10-1 від 06.10.2015р. заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 199934,80 грн., тобто майнові вимоги у розумінні ч.2. ст. 16 ЦК України, ч.2. ст. 20 ГК України.
Розміри ставок судового збору встановлені у частині другій статті 4 Закону України «Про судовий збір». Зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; за подання позовної заяви немайнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Відтак, з огляду на приписи вказаного Закону позивачем у даному випадку повинно бути сплачено за подання до суду позовної заяви судовий збір у розмірі 2999,02 гривень.
Разом з цим, позивачем до позовної заяви додані платіжні доручення: №3644 від 06.10.2015р. про сплату судового збору у розмірі 3978,86 грн., №3645 від 06.10.2015р. про сплату судового збору у розмірі 4,76 грн., що разом становить 3983,62 грн., тобто судовий збір було внесено в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Розмір переплати становить 984,60 грн.
Пунктом 5.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» передбачено, що питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається, зокрема, в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті.
Враховуючи те, що за приписами п.1. ч.1. ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, то сума судового збору у розмірі 984,60 гривень, яка сплачена на підставі платіжних доручень: №3644 від 06.10.2015р. у розмірі 3978,86 грн., №3645 від 06.10.2015р. у розмірі 4,76 грн., що разом становить 3983,62 грн., підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України як надмірно сплачена.
Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 509, 526, 627, 629, 530, 549, 625, 655, 662, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 216-218, 230, 231, 232, 343 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги за первісним позовом, Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРА-Д», м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля», Донецька область, м. Добропілля, м. Білицьке про стягнення заборгованості у розмірі 199180,69 грн., а саме: 160965,60 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 3598,57 грн., інфляційні нарахування у розмірі 27322,35 грн., пені у розмірі 8048,28 грн. задовольнити.
В задоволенні позовних вимог позивача за зустрічним позовом, Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля», Донецька область, м. Добропілля, м. Білицьке до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРА-Д», м. Дніпропетровськ про стягнення штрафу у розмірі 8048,28 грн. відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» (85043, Донецька область, м. Добропілля, м. Білицьке, вул. Красноармійська, б.1; код ЄДРПОУ 37014600) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРА-Д» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Пролісків, буд. 5; код ЄДРПОУ 37376332) заборгованість у розмірі 160965,60 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 3598,57 грн., інфляційні нарахування у розмірі 27322,35 грн., пені у розмірі 8048,28 грн., судовий збір у розмірі 2999,02 грн.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ТЕРА-Д» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Пролісків, буд. 5; код ЄДРПОУ 37376332) з державного бюджету України суму судового збору у розмірі 984,60 гривень, сплаченого відповідно до платіжних доручень: №3644 від 06.10.2015р., №3645 від 06.10.2015р.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття.
Повний текст рішення складено та підписано 03.12.2015р.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя І.А. Бойко
Вик. помічник судді Буховець С.А.
т.050-144-78-99
Судове рішення № 54018813, Господарський суд Донецької області було прийнято 02.12.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 905/2572/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: