Ухвала суду № 54015918, 02.12.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/2369/15-а

Категорія: 8 Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- ОСОБА_1

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2015 року у справі за позовом приватного підприємства «Старгейтсиз» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство «Старгейтсиз» (далі позивач, ПП «Старгейтсиз») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі відповідач, ДПІ у м. Херсоні) про: визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області щодо розірвання в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів від 26.02.2015 р. № 4 (реєстраційний № НОМЕР_1), укладеного між ПП «Старгейтсиз» та ДПІ у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області; зобов'язання ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області поновити дію Договору про визнання електронних документів від 26.02.2015 р. № 4 (реєстраційний № НОМЕР_1), укладеного між ПП «Старгейтсиз» та Державною податковою інспекцією у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПП «Старгейтсиз» отримано лист від ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області «Про розірвання договору про визнання електронних документів», зі змісту якого вбачається, що платник податків ПП «Старгейтсиз» фактично змінив місце реєстрації, чим порушив умови п. 6.3, п. 6.4 Договору від 26.02.2015 р. Позивач не погоджується з правомірністю розірвання договору в односторонньому порядку оскільки ПП «Старгейтсиз», як на момент підписання договору, так і по теперішній час не змінювало свого місцезнаходження.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні з тих підстав, що умовами договору визначено, що контролюючий орган має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку, зокрема, зміни місця реєстрації платника податку.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2015 року позов ПП «Старгейтсиз» задоволено. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області щодо розірвання в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів від 26.02.2015 р. № 4 (реєстраційний № НОМЕР_1), укладеного між приватним підприємством «Старгейтсиз» та ДПІ у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області поновити дію Договору про визнання електронних документів від 26.02.2015 р. № 4 (реєстраційний № НОМЕР_1), укладеного між приватним підприємством «Старгейтсиз» та ДПІ у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області.

Не погодившись з таким рішення ДПІ у м. Херсоні звернулось з апеляційною скаргою.

Апелянт просить скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2015 року та прийняти у справі нову постанову, якою повністю відмовити у задоволенні позовних вимог ПП «Старгейтсиз».

Згідно з п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, про те про розгляд справи були належним чином повідомлені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень.

Колегією суддів встановлено, що 26 лютого 2015 року між позивачем та відповідачем укладено договір, предметом якого є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Договір укладено в електронному вигляді. Підтвердженням укладення договору є квитанція № 2, копія якої міститься у матеріалах справи.

26 червня 2015 року ДПІ у м. Херсоні надіслано позивачу лист № 7706/10/21-03-11-03-30, яким повідомлено про розірвання договору, оскільки за результатами здійснення заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи, знаходження ПП «Старгейтсиз» за податковою адресою не встановлено.

Судом встановлено, що умови договору повністю відповідають умовам Примірного договору про визнання електронних документів, що є додатком № 1 до Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої Наказом № 233. Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами.

З моменту укладання договору усі попередні домовленості та укладені правочини між платником податків та органом ДПС з питань електронного обміну інформацією втрачають чинність. Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу ДПС нові посилені сертифікати ЕЦП, договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів. Орган ДПС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації. У разі припинення дії договору надісланий платником податків податковий документ в електронному вигляді не приймається.

Відповідно до вимог ч. 1, ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Таким чином, договір може бути розірвано або за згодою сторін, або за рішенням суду, або у випадках, передбачених договором.

Позивач своєї згоди на розірвання договору не надавав, відповідне судове рішення не ухвалювалось. Договір розірвано відповідачем в односторонньому порядку.

Умовами договору визначено, що контролюючий орган має право розірвати договір в односторонньому порядку у двох випадках: ненадання позивачем нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих; зміна позивачем місця реєстрації.

Апелянтом надано протокол від 25.06.2015 р. № 22 засіданні робочої групи, на якому розглянуто питання розірвання договорів про визнання електронних документів з підприємствами, в тому числі з ПП «Старгейтсиз».

На засіданні вирішено розірвати Договір № 4 від 26.02.2015 р, оскільки у ході проведення заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи, знаходження ПП «Старгейтсиз» за податковою адресою не встановлено.

При цьому, згідно Витягу з ЄДРПОУ від 15.07.2015 р. Єдиний державний реєстр не містить інформації про зміну місцезнаходження ПП «Старгейтсиз», натомість містить запис від 17.02.2015 р. про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Згідно до п. 12.5 розділу XII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. № 1588, якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) контролюючого органу протягом трьох робочих днів приймає рішення про надсилання до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою № 18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених ч. 12 ст. 19 Закону.

При цьому, встановлення факту відсутності за місцезнаходженням юридичної особи за результатами здійснення заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження не є підставою для розірвання договору в односторонньому порядку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 16, ч.ч. 1, 3 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців», єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. У разі, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, єдиним доказом зміни юридичною особою місцезнаходження є дані з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців. При цьому, відповідно до наявного у матеріалах справи спеціального витягу з ЄДР, на дату розірвання договору відомості про юридичну особу позивача є підтвердженими, а розірвання відповідачем договору з мотивів відсутності позивача за місцезнаходженням є безпідставним.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ПП «Старгейтсиз» про протиправність вказаних дій відповідача та необхідність зобов'язання ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області поновити дію Договору про визнання електронних документів від 26.02.2015 р. № 4.

Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Апелянт, який є субєктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2015 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через пять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький