Постанова № 54015352, 12.11.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2015 року Справа № 876/631/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Глушка І.В., Макарика В.Я,

з участю секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу управління Державної казначейської служби України у Франківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до управління Державної казначейської служби України у Франківському районі м. Львова, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Франківський відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про визнання протиправною бездіяльність та зобовязання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі - ТОВ «ОТП Фкторинг Україна») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до управління Державної казначейської служби України у Франківському районі м. Львова (далі Управління) про визнання протиправною бездіяльності щодо невиконання платіжного доручення № 395 від 23.07.2013 року та щодо невиконання платіжних доручень №№ 705, 706 від 30.10.2013 року, та зобов'язання перерахувати на його користь борг у сумі 236682,70 грн. та борг в сумі 18808,33 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність управління Державної казначейської служби України у Франківському районі м. Львова щодо невиконання платіжного доручення № 395 від 23.07.2013 року Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про перерахування на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» боргу у сумі 236682,70 грн. Визнано протиправною бездіяльність управління Державної казначейської служби України у Франківському районі м. Львова щодо невиконання платіжних доручень №№ 705, 706 від 30.10.2013 року Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про перерахування на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» боргу у сумі 18808,33 грн. Зобов'язано управління Державної казначейської служби України у Франківському районі м. Львова перерахувати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» борг у сумі 236682,70 грн. та борг у сумі 18808,33 грн.

Із таким судовим рішенням не погодилося управління Державної казначейської служби України у Франківському районі м. Львова та подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. Апелянт мотивував свою незгоду із судовим рішенням тим, що Державна казначейська служба та її територіальні органи не є банківськими установами, а тому на неї не поширюються норми Цивільного кодексу України щодо обслуговування банківських рахунків, вона лише забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України. Зазначає, що платіжні доручення Франківського ВДВС ЛМУЮ № 395 від 23.07.2013 р. та №№ 705,706 від 30.10.2013 року про перерахування на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» боргу в розмірі 236682,70 грн. та 18808,33 грн. прийняті до виконання управлінням Державної казначейської служби України у Франківському районі м. Львова та за наявності фінансового ресурсу такі будуть виконані. Відсутня протиправна бездіяльність відповідача, оскільки ним було виконано всі передбачені законодавством дії. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представники сторін у судове засідання не зявилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надійшло.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Франківським відділом державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції 22.07.2013 року видано розпорядження № 6652227/В-6 про перерахування на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості в розмірі 236682,70 грн. та 30.10.2013 року видано розпорядження № 34812961 про перерахування на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості в сумі 18808,33 грн.

На підставі вищезазначених розпоряджень Франківським відділом державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції направлено до управління Державної казначейської служби України у Франківському районі м. Львова платіжні доручення № 395 від 23.07.2013 року та №№ 705, 706 від 30.10.2013 року про перерахування на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості в розмірі 236682,70 грн., 1600 грн. та 17208,33 грн.

Однак на день подання позову до суду кошти позивачу переховані не були.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що всупереч положенням Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, відповідач не виконав платіжні доручення, одержані від органу державної виконавчої служби.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 43, 47 Бюджетного кодексу України та Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року № 460/2011 (далі - Положення) управління відповідно до покладених на нього завдань, здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів та контроль за відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів розпису Державного бюджету України.

Взаємовідносини між органами Державної казначейської служби, розпорядниками бюджетних коштів, одержувачами бюджетних коштів, а також розподіл обов'язків та відповідальності між ними в процесі обслуговування державного бюджету за видатками, операціями з надання кредитів за рахунок коштів державного бюджету та з погашення державного боргу з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України та інших нормативно-правових актів, регламентуються Порядком казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 24.12.2012 № 1407 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.01.2013 року за № 130/22662 (далі - Порядок).

Згідно із п. 11.1 розділу XI Порядку органи Казначейства здійснюють розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів шляхом проведення платежів з реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників бюджетних коштів та рахунків одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Казначейства, відповідно до кошторисів, планів асигнувань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з державного бюджету), планів надання кредитів із загального фонду державного бюджету, планів спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків) або планів використання бюджетних коштів та помісячних планів використання бюджетних коштів. При цьому, здійснення обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів здійснюється у відповідності до умов договору на розрахункове-касове обслуговування, укладеного між органом казначейства та розпорядником, одержувачем бюджетних коштів.

Отже, здійснення розрахунково-касового обслуговування між Управлінням та Франківським відділом державної виконавчої служби України у Франівському районі здійснюється відповідно до укладеного договору про здійснення розрахунково-касового обслуговування.

Таким чином, у відповідача в даному випадку відсутні будь-які зобов'язання перед позивачем у зв'язку з відсутністю відповідних договорів щодо розрахунково-касового обслуговування. Крім того, згідно матеріалів справи, позивач не є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів та не перебуває на обслуговуванні в Управлінні.

Також, пунктом першим Положення «Про Державну казначейську службу України», затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011 встановлено, що Державна казначейська служба України (далі - Казначейство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України.

Казначейство України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Казначейство України є учасником системи електронних платежів Національного банку України.

Таким чином, незважаючи на здійснення через систему електронних платежів Національного банку України розрахунково-касового обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів, Державна казначейська служба України та її територіальні органи не є банківськими установами.

Відповідно до Положення про державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року №460/2011 Державна казначейська служба України (Казначейство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України. Казначейство України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України є учасником системи електронних платежів Національного банку України.

Згідно із пунктом 7 Положення про державну казначейську службу України Казначейство України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (у разі їх утворення).

Відповідно до Положення про Головне управління Державної казначейської служби України у Франківському районі м. Львова, затвердженого наказом Державної казначейської служби від 21.11.2011 року № 114, воно є територіальним органом Державної казначейської служби України та підпорядковане Державній казначейській службі України і Головному управлінню Державної казначейської служби України у Львівській області.

Відповідно до п. 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ від 03.08.2011 року N 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Згідно зі ст. 43 Бюджетного кодексу України при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Державна казначейська служба України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України. Казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства. В органах Державної казначейської служби України бюджетним установам відкриваються рахунки у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до Положення про єдиний казначейський рахунок, затвердженого наказом Державного казначейства України від 26.06.2002 року № 122, єдиний казначейський рахунок (далі - ЄКР) - це консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України (далі - СЕП).

ЄКР консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством.

Для відображення операцій, проведених через СЕП протягом банківського дня, у центрі оброблення СЕП Державному казначейству України та Головним управлінням Державного казначейства України відкрито технічні рахунки.

ЄКР, відкритий на балансі Державного казначейства України, об'єднує кошти субрахунків, що відкриті на балансі Головних управлінь Державного казначейства України. На субрахунках ЄКР ведеться аналітичний облік коштів державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством.

Державне казначейство України управляє коштами, що обліковуються на рахунках, відкритих у Головних управліннях Державного казначейства України, і проводяться через СЕП, шляхом встановлення ліміту технічного рахунку, ліміту початкових оборотів у СЕП та підкріплень субрахунків ЄКР з урахуванням дотримання необхідного рівня платоспроможності, який визначається Державним казначейством України.

Таким чином, виплата коштів відповідачем можлива лише за наявності підкріплення на єдиному казначейському рахунку на платіжні документи щодо перерахування коштів у порядку черговості їх надходження - у межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань, наданого саме Державним казначейством України. Тобто, розпорядження коштами на єдиному казначейському рахунку здійснюється центральним органом виконавчої влади - Державною казначейською службою України, а не управлінням Державної казначейської служби у Франківському районі м. Львова.

Отже, колегія суддів вважає, що вимоги позивача про зобов'язання Управління вчинити дії щодо перерахування коштів на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» є необґрунтованими.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що під бездіяльністю розуміється певна форма поведінки особи, пов'язана з невиконанням нею дій, які вона повинна була і могла вчинити в силу покладених на неї посадових обов'язків згідно з чинним законодавством України. Оскільки в даному випадку Управління прийняло до виконання платіжні доручення і діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність Управління щодо невиконання платіжного доручення про перерахування на користь ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» боргу є безпідставними.

Відповідно до ст. 159 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 1 та 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та приймає нову, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, апеляційну скаргу слід задовольнити та скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року, прийнявши нову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу управління Державної казначейської служби України у Франківському районі м. Львова задовольнити. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року в адміністративній справі № 813/9067/13-а скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна».

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Большакова

Судді І.В. Глушко

ОСОБА_1