Ухвала суду № 54015287, 17.11.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2015 р. Справа № 876/13449/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Кудєрової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дар» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року у справі за позовом Дрогобицької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дар» про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Дрогобицька обєднана державна податкова інспекція Львівської області (правонаступником якої є Дрогобицька обєднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Львівській області) звернулась до суду з позовом до ТзОВ «Дар», яким просила стягнути з рахунків відповідача в користь Державного бюджету України 255112,00 грн. податкового боргу.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року позов задоволено.

Постанова мотивована тим, що сума податкового боргу відповідача підтверджується наявними в матеріалах справи та дослідженими в судовому засіданні доказами. Водночас відповідач не вжив заходів щодо погашення заборгованості перед бюджетом чи доказів на спростування вимог позивача.

Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач, вважає, що вона прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, і суд неповно зясував обставини, що мають значення для справи. Просить постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що підприємство не погоджується з нарахуваннями податкового органу, а також з твердженнями позивача про те. що податковий борг є узгодженим і несплаченим. Також, на думку відповідача, суд першої інстанції надав неналежну та неповну оцінку наявним в матеріалах справи доказам.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у звязку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пп. пп. 14.1.39, 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, а податковий борг це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 36 цього Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з ст. 38 цього Кодексу виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 цього Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 56.11 ст. 56 цього Кодексу передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Отже, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, є узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до положень пп. пп. 41.1, 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби. Органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, є органами стягнення.

ТзОВ «Дар» зареєстроване як юридична особа і перебуває на обліку платників податків.

Як встановив суд, станом на день подання позову у ТзОВ «Дар» був наявний податковий борг в загальному розмірі 255112,69 грн., який виник внаслідок несплати самостійно визначеної суми податкового зобовязання з податку на додану вартість у податковій декларації за січень 2013 року в сумі 112,00 грн., а також у зв'язку з невиконанням умов договору про розстрочення податкового боргу від 31.01.2013 року № 14, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу розстрочення сплати грошових зобов'язань на загальну суму 255000,00 грн. під проценти строком з 20.02.2013 року до 20.04.2013 року, а розмір процентів дорівнює сумі пені, визначеній п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України.

Факт наявності у ТзОВ «Дар» податкового боргу у вказаній вище сумі підтверджується дослідженими та перевіреними судом податковою декларацією з податку на додану вартість за січень 2013 року, рішенням Дрогобицької обєднаної державної податкової інспекції Львівської області від 31.01.2013 року № 14/19-0 про розстрочення податкового боргу і укладеного на його підставі договору від 31.01.2013 року № 14 та довідкою позивача про розмір податкового боргу ТзОВ «Дар» від 16.05.2013 року № 4215/19-0.

Доводи апелянта про неправильність розміру податкового боргу, визначеного позивачем, та його неузгодженість колегія суддів вважає безпідставними і не бере до уваги, оскільки наявність та розмір податкового боргу ТзОВ «Дар» підтверджується належними і достатніми доказами, які наведені вище, і, крім того, нормами Податкового кодексу України не передбачено процедури узгодження податкового боргу.

Також колегія суддів враховує, що відповідно до п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, Дрогобицька обєднана державна податкова інспекція Львівської області на виконання даної норм 17.01.2013 року надіслала ТзОВ «Дар» податкову вимогу від 09.01.2013 року № 10, яку відповідач отримав 22.01.2013 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

При цьому, п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Також колегія суддів враховує, що відповідно до п. 95.1 ст. 95 цього Кодексу орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

А згідно з п. 95.2 цієї статті стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, зазначеними нормами передбачено, що податковий борг стягується з рахунків відповідача, відкритих у банківських установах.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дар» залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року у справі № 813/4926/13-а за позовом Дрогобицької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дар» про стягнення податкового боргу залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

ГоловуючийО.М. Довгополов

СуддіЛ.Я. Гудим

ОСОБА_1

Ухвала складена в повному обсязі 23.11.2015 року