Ухвала суду № 54015221, 24.11.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2015 р. № 876/10943/14 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:Гінди О.М.

суддів:Качмара В.Я., Ніколіна В.В.

за участю секретаря судових засідань:ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Оріана» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Калуської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Івано-Франківській області до Відкритого акціонерного товариства «Оріана» про стягнення податкового боргу,

встановив:

16.10.2014 Калуська ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області звернулася з позовом про стягнення з ВАТ «Оріана» податкового боргу в сумі 36616336,67 грн шляхом стягнення цих коштів за рахунок готівки, що належить відповідачу, та з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що за відповідачем рахується податковий борг в сумі 36616336,67 грн, який утворився внаслідок несплати самостійно задекларованих ним податкових зобовязань, а саме: з податку на додану вартість за період вересень-грудень 2011 року, за 2012-2013 роки, січень-липень 2014 року у загальній сумі 1059352 грн, 9 грн штрафних санкцій та 14,86 грн нарахованої пені; екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях за ІІІ квартал 2011 року у сумі 33,75 грн; земельного податку з юридичних осіб за період вересень-грудень 2011 року, за 2012-2013 роки та за період січень-липень 2014 року у загальній сумі 35556830,64 грн; збору за спеціальне використання води за ІІІ квартали 2011 року, 2011 рік, І квартал 2012 року та І півріччя 2012 року у загальній сумі 96,42 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.10.2014 позов задоволено повністю.

Із цією постановою не погодився відповідач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що така прийнята з неповним зясуванням обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому просить її скасувати, а позовну заяву залишити без розгляду.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що судом першої інстанції в порушення норм матеріального права до спірних відносин застосовано строк 1095 днів, коли у відповідності до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення субєкта владних повноважень з адміністративним позовом встановлено шестимісячний строк.

Усі особи, які беруть участь у справі в судове засідання не прибули, хоча належним чином повідомлені про його дату, час та місце, а тому відповідно до ч. 1 ст. 41 та ч. 4 ст. 196 КАС України, апеляційний розгляд справи проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи та обговорив підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позов належить задовольнити, оскільки матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача податкового боргу в сумі 36616336,67 грн. При цьому, податковим органом надсилалась відповідачу перша та друга податкові вимоги, однак податковий борг не погашений, а збільшився.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції, з огляду на таке.

З 01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України (далі ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11 ст. 56 ПК України).

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

З аналізу наведених вище правових положень ПК України можна дійти висновку, що нарахування податкових зобовязань здійснюється платниками податків самостійно, які визначаються в поданих ними контролюючому органу податкових деклараціях, які вважаються узгодженими та підлягають сплаті у визначений строк.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, ВАТ «Оріана» подано до Калуської ОДПІ податкові декларації:

- з ПДВ за період вересень-грудень 2011 року, січень-грудень 2012 року, січень-грудень 2013 року, січень-липень 2014 року, якими узгоджено податкові зобовязання за вказані періоди у сумі відповідно 128089,00 грн, 285193 грн, 395100 грн, 250682 грн, всього 1059064 грн (а.с. 25-28, 31-60). 08.12.2011 відповідачем подано до Калуської ОДПІ уточнюючі розрахунки податкових зобовязань з ПДВ у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок при поданні податкової декларації за лютий 2011 року та за квітень 2011 року, згідно яких самостійно визначено суму ПДВ у розмірі 50 грн та 238 грн, яка за результатами проведеного перерахунку у звязку з виявленням помилки підлягає сплаті у дохід держави, та нараховано суму штрафу у звязку з виправленням помилки у загальному розмірі 9 грн (а.с. 29, 30);

- з екологічного податку за ІІІ квартал 2011 року, якою узгоджено податкове зобовязання з екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на обєктах у сумі 33,75 грн. (а.с. 18).

- з плати за землю (земельний податок та або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2011-2014 роки, якими узгоджено податкові зобовязання платника податків для земельного податку: в сумі 11988861,54 грн на 2011 рік; у сумі 11985503,06 грн за 2012 рік, у сумі 12103792,62 грн на 2013 рік та на 2014 рік - за земельні ділянки на території м. Калуша (а.с. 66-74); у сумі 52577,64 грн на 2011 рік та на 2012 рік, у сумі 53282,52 грн на 2013 рік та на 2014 рік - за земельні ділянки на території Сівки-Калуської сільської ради Калуського району (а.с. 79-86); у сумі 24054,43 грн на 2011 рік та на 2012 рік, у сумі 40046,75 грн на 2013 рік та на 2014 рік - за земельні ділянки на території Кропивницької сільської ради Калуського району (а.с.95-102); у сумі 5 787,97 грн на 2011 рік та на 2012 рік, у сумі 12718,72 грн на 2013 рік та на 2014 рік - за земельні ділянки на території Пійлівської сільської ради Калуського району (а.с. 107-114); у сумі 44 635,20 грн на 2011 рік та на 2012 рік, 46348,80 грн на 2013 рік та на 2014 рік - за земельні ділянки на території Кадобнянської сільської ради Калуського району (а.с.119-126).

- з збору за спеціальне використання поверхневих та підземних вод за ІІІ квартали 2011 року, 2011 рік, І квартал 2012 року та І півріччя 2012 року відповідно в сумі 45,74 грн, 17,60 грн, 15,10 грн та у сумі 17,98 грн (а.с. 21-24).

Отже, суд першої інстанції вірно зазначив, що оскільки вказані вище податкові зобов'язання є узгодженими, а відтак підлягають сплаті до бюджетів. Однак, як встановлено із матеріалів справи, у звязку з не належним виконанням ВАТ «Оріана» визначеного Законом обовязку, за останнім залишається непогашеною заборгованість по сплаті податку на додану вартість за період вересень-грудень 2011 року, за 2012-2013 роки, січень-липень 2014 року у загальній сумі 1059352 грн та 9 грн штрафних санкцій, нарахованих платником самостійно у звязку з виправленням помилки при визначенні податку на додану вартість за лютий 2011 року та за квітень 2011 року; екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях за ІІІ квартал 2011 року у сумі 33,75 грн; земельного податку з юридичних осіб за період вересень-грудень 2011 року, за 2012-2013 роки та за період січень-липень 2014 року у загальній сумі 35556830,64 грн, а також збору за спеціальне використання води за ІІІ квартали 2011 року, 2011 рік, І квартал 2012 року та І півріччя 2012 року у загальній сумі 96,42 грн.

Наявність податкового боргу підтверджується довідкою Калуської оДПІ від 24.09.2014 року № 6043/10/250 (а.с.6), обліковими картками даного платника податків за платежами податок на додану вартість, екологічний податок, плата за землю (земельний податок), збір за спеціальне використання води (а.с.16-17, 19-20, 61-65, 75-78, 87-94, 103-106, 115-118, 127) та іншими матеріалами справи.

Згідно з п. 87.2 ст. 87 ПК України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Порядок погашення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 99 Податкового кодексу України.

Пунктом 95.1 ст. 95 ПК України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пунктів 95.2 95.4 ст. 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

У відповідності до вимог абзацу 1 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 статті 59 цього Кодексу встановлено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

У звязку з наявністю у відповідача податкового боргу, позивачем йому надсилалися перша податкова вимога від 24.10.2001 № 1/58 та друга податкова вимога від 29.11.2001 № 2/394, які вручені особисто заступнику головного бухгалтера (а.с. 14-15).

Як встановлено судом та це не заперечується відповідачем, після направлення першої та другої податкових вимог сума податкового боргу збільшилася, однак сам податковий борг відповідачем не було погашено в повному обсязі.

Оскільки за відповідачем рахується податковий борг та ним не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт погашення цього податкового боргу, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що такий борг підлягає погашенню на підставі рішення суду за рахунок коштів на рахунках платника податків у банках, які його обслуговують.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання апелянта щодо недотримання позивачем строків звернення до адміністративного суду, оскільки частиною ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, визначеного цим Кодексом або іншими законами.

Абзацом 2 частини 2 цієї статті визначено загальний шестимісячний строк звернення до адміністративного суду субєкта владних повноважень, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають субєкту владних повноважень право на предявлення передбачених законом вимог. При цьому, вказана норма передбачає, що цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду субєкта владних повноважень.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

При цьому пунктом 102.2 статті 102 Податкового кодексу України визначено перелік випадків, коли грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного у частині першій цієї статті.

Згідно з пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України у разі, якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Отже, наведена законодавча норма встановлює спеціальний строк примусового стягнення податкового боргу - це 1095 днів з дня виникнення податкового боргу.

Системний аналіз пунктів 102.1, 102.2 та 102.4 статті 102 Податкового кодексу України свідчить про те, що застосування строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, поширюється і на випадки порушення провадження у справі про стягнення відповідного податку.

При цьому строк для стягнення податкового боргу починає свій перебіг з дня виникнення податкового боргу.

Оскільки спірний податковий борг виник у звязку з несплатою ВАТ «Оріана» узгоджених податкових зобовязань починаючи з вересня 2011 року, то податковий орган звернувшись із розглядуваним позовом 16.10.2014 не пропустив строк звернення до адміністративного суду.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

ухвалив:

апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Оріана» залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2014 року у справі № 809/3326/14 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів, з дня складення її у повному обсязі, може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:О.М. Гінда

Судді:В.Я. Качмар

ОСОБА_2

Ухвала у повному обсязі складена та підписана 30.11.2015.