Ухвала суду № 54015211, 26.11.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2015 року Справа № 876/8628/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді-доповідача ОСОБА_1,

суддів: Кухтея Р.В., Носа С.П.

за участі секретаря судового засідання Сідельник Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Паладь-Комарівецької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2014 року в справі за позовом Паладь-Комарівецької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області до старшого державного виконавця районного відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Паладь-Комарівецька сільська рада Ужгородського району Закарпатської області в липні 2014 року звернулася з позовом в суд до старшого державного виконавця районного відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області ОСОБА_2 та просила визнати дії відповідача протиправними та зобовязати відповідача скасувати неправомірні постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.06.2014 року та від 01.07.2014 року про накладення штрафу у виконавчому провадженні №43585464.

В обґрунтування своїх вимог позивач вважає протиправними оскаржувані рішення відповідача, так як законних підстав для їх прийняття не було.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2014 року в справі №807/2502/14 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Паладь-Комарівецькою сільською радою Ужгородського району Закарпатської області подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2014 року в справі №807/2502/14 та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт вважає, що судом першої інстанції не вірно встановлено обставини справи та виходить з тих же мотивів, що наведені в позовній заяві.

Сторони по справі в судове засідання не зявились, а тому згідно ч.1 ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 5 вказаного Закону, визначено, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.

Згідно п.8 ч.2 ст. 17 Закону, органи державної виконавчої служби здійснюють виконання рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Відповідно до положень ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються:1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; в інших передбачених законом випадках.

Згідно ч.1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документу виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на виконанні державного виконавця Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області ОСОБА_2 перебувало виконавче провадження № 9-258 (ВП № 43585464) від 04.06.2014 року по примусовому виконанню виконавчого листа № 308/8791/13-а від 21.05.2014 року, виданого Ужгородським міськрайонним судом.

Вищевказаний виконавчий документ було пред'явлено для виконання згідно заяви стягувача від 27.05.2014 року. На підставі даної заяви 04.06.2014 року старшим державним виконавцем РВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області ОСОБА_2О винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, яку позивач отримав 10.06.2014 року, вхідний №31/02-6.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що достатньою підставою для винесення постанови про відкриття виконавчого провадження є наявність виконавчого документа, дотримання строків його пред'явлення та заява стягувача. Враховуючи, що виконавчий лист № 308/879/13-а від 21.05.2014 року відповідав вимогам Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем 04.06.2014 року правомірно було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Згідно із частиною 2 статті 25 Закону № 606-XIV державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що, у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення, буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова. Виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення, здійснюється відповідно до статті 75 Закону України «Про виконавче провадження».

Частиною 2 статті 75 Закону № 606-XIV у разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення. Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.

Згідно із частиною 1 статті 89 вказаного Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Постановою про відкриття виконавчого провадження від 04.06.2014року зобов'язано Паладь-Комарівецьку сільську раду самостійно виконати вимоги виконавчого документа у строк до 11.06.2014 року. Однак, в строк, наданий боржнику для добровільного виконання, рішення суду не було виконане.

12.06.2014 року старшим державним виконавцем РВ ДВС Ужгородського МРУЮ ОСОБА_2 перевірено виконання рішення суду, про що складено акт, яким встановлено не виконання боржником без поважних причин у встановлений строк виконавчого документа.

19.06.2014 року державним виконавцем районного відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2, на підставі ст.ст. 11,89 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про накладення штрафу в сумі 850,00 грн. за невиконання рішення суду у встановлений державним виконавцем строк без поважних причин.

27 червня 2014 р. державним виконавцем складено акт про повторне не виконання рішення суду.

Оскільки постанова суду не була виконана, 01.07.2014 року старшим державним виконавцем Гусєвим О.О. винесена постанова про накладення на Паладь-Комарівецьку сільську раду штрафу в розмірі 1700 грн. за повторне невиконання рішення суду у встановлений державним виконавцем термін без поважних причин, яку позивач отримав 04.07.2014 року за вхідним номером № 36/02-6.

Як на підставу незаконності дій державного виконавця та протиправності винесених рішень, позивач посилається на ту обставину, що рішення суду першої інстанції на підставі якого був виданий виконавчий лист, оскаржено в апеляційному порядку, про що в липні 2014 року було повідомлено державного виконавця, однак останній жодним чином не відреагував на це повідомлення.

Оцінюючи ці доводи позивача, суд апеляційної інстанції звертає увагу на ту обставину, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, на підставі якого видано виконавчий лист, не зупиняє виконання виконавчого листа.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, апеляційні вимоги є неаргументованими, а тому не підлягають до задоволення.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Паладь-Комарівецької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2014 року в справі №807/2502/14 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя-доповідач ОСОБА_1

Судді Р.В. Кухтей

ОСОБА_3

Повний текст виготовлено 01.12.2015 року