Ухвала суду № 54013488, 02.12.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/9079/15-ц

Провадження № 22-ц/779/2524/2015

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Татарінова О. А.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Ясеновенко Л.В.,

суддів: Проскурніцького П.І., Бойчука І.В.,

секретаря Драганчук У.М.,

з участю представника ПАТ КБ «ПриватБанк»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання недійсним кредитного договору за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 07 жовтня 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

25.06.2015 року ОСОБА_2 звернувся з позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання недійсним кредитного договору.

В заяві зазначив, що 06.09.2005 року уклав з ПАТ КБ «ПриватБанк» договір № IFU0GF00000131 на суму 38038 доларів США строком до 06.09.2025 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1,07% та комісії 0,4% на місяць.

Посилаючись на те, що в порушення вимог ч.2 ст.11 ЗУ «Про захист прав споживачів» Банк не повідомив його у письмовій формі про орієнтовну сукупну вартість кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості усіх супутніх послуг та інших фінансових зобовязань споживача, які повязані з отриманням, обслуговуванням і погашенням кредиту та графіку платежів у розрізі сум погашення основного боргу та сплати процентів за користування кредитом, ОСОБА_2 просив задовольнити позов.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 07 жовтня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на незаконність рішення суду.

Судом першої інстанції не надано належної оцінки посиланням позивача на відсутність п.3.11. Кредитного договору, на який є посилання у декількох інших пунктах, зокрема у п.п.1.1 та 2.2.3.

Не дав оцінки суд і тому, що визначена п.1.1 договору сума 0,4% сплачується від суми виданого кредиту щомісяця, а також щомісячний платіж у сумі 460,23 доларів США, що не відповідає вартості кредиту. Тобто, в порушення п.2 ч.1 ст.11 ЗУ «Про захист прав споживачів» Банк не повідомив у письмовій формі про орієнтовну сукупну вартість кредиту.

Апелянт вказує на те, що з врахування вищезазначених відсотків та щомісячного платежу сума кредиту є значно вищою за визначену у договорі 38038 доларів США, а тому вважає такі умови договору дискримінаційними - такими, що суперечать принципу добросовісності та мають наслідком істотний дисбаланс договірних прав і обовязків на шкоду позичальника і відповідно до п.2 ст.18 ЗУ «Про захист прав споживачів» є підставою для визнання кредитного договору недійсним.

Апелянт також вказує на те, що згідно ч.2 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» та п.2.1 Постанови Правління НБУ передбачено, що перед укладенням договору про надання споживчого кредиту Банк зобовязаний повідомити у письмовій формі Позичальника, зокрема, про орієнтовну сукупну вартість кредиту (в процентному значенні та грошовому виразі) з врахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача, тощо), повязаних з одержанням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту. А згідно ч.4 ст. 11 ЗУ «По захист прав споживачів» та п.3.1. Постанови Правління НБУ така інформація повинна міститися у кредитному договорі або додатку до нього і бути наданою у письмовій формі.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, хоча належним чином був повідомлений про місце і час розгляду справи.

Представник ПАТ КБ «ПриватБанк» апеляційну скаргу не визнала.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 06.09.2005 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір IFU0GF00000131 на суму 38038 доларів США зі сплатою 1,07% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, 0,4% комісії від суми виданого кредиту та кінцевим терміном повернення 06.09.2025 року.

Відповідно до п. 1.1 Договору позичальник повинен надавати Банку кошти (щомісячний платіж) у сумі 460,23 доларів США на погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості за кредитом, відсотками та комісією.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Укладаючи такий договір, сторона з'ясовує, на яких умовах він укладається, а відтак з власної ініціативи на момент отримання коштів визначає для себе правила подальшої поведінки.

Встановлено, що 06.09.2005 року сторони уклали договір кредиту, ОСОБА_2 отримав кошти.

Згідно розрахунку заборгованості за договором кредиту станом на 27.03.2015 року заборгованість за договором кредиту становить 24972,63 доларів США, в тому числі 22724,09 доларів США заборгованість по тілу кредиту.

Наведене свідчить про часткове виконання боржником зобовязань за договором кредиту, а отже і про погодження з умовами договору.

Посилання ОСОБА_2 на те, що відповідач не ознайомив його з умовами, передбаченими Правилами надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затвердженими постановою Правління Національного банку України №168, не заслуговують на увагу, оскільки зазначені Правила були затверджені 10.05.2007 року, тобто через два роки після укладення договору кредиту.

При таких обставинах справи суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про безпідставність позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду.

Враховуючи вищенаведене, підстав для скасування рішення суду немає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315,317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Івано-Франківського міського суду від 07 жовтня 2015 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча Л.В. Ясеновенко

Судді: П.І. Проскурніцький

ОСОБА_3