Ухвала суду № 54012769, 27.11.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/1881/15 Справа № 204/4363/14-к Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Зайцев В.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого, судді Зайцева В.В.,

суддів Руських К.Г., Свідерської Т.А.,

при секретарі Пиріч Н.А

за участю прокурора Нескородяного А.М.

захисника-адвоката ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

представника потерпілої ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора, який брав участь в розгляді кримінального провадженні судом першої інстанції, на вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27 серпня 2015 року, у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013040000000357, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Дніпропетровську, громадянин України, проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 в м Дніпропетровську,

був визнаний винним та засуджений:

-за ч. 2 ст. 286 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік 6 місяців.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України, ОСОБА_3 був звільнений від відбування основного покарання, якщо він в період іспитового строку - одного року шести місяців, не вчинить нового злочину, з покладенням на нього відповідних обовязків.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта 2936,64 грн.

Питання щодо речових доказів вирішено судом відповідно до вимог закону.

В апеляційній скарзі прокурор вважає, що суд при призначенні покарання обвинуваченому не врахував обставин скоєного кримінального правопорушення та особу обвинуваченого і призначив покарання, яке є невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, не встановив обставини, що помякшують покарання, вказав на те, що ОСОБА_3 щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, а також добровільно частково відшкодував заподіяну злочином шкоду. Також, судом не враховано тяжкість наслідків завданих обвинуваченим, а саме настання смерті ОСОБА_5 та часткове відшкодування шкоди спричиненої внаслідок злочину. При цьому суд зовсім не мотивував застосування ст. 75 КК України, та зазначив, що за місцем попередньої та нинішньої роботи, а також за місцем проживання характеризується позитивно, страждає ішемічною хворобою серця, гіпертонічної хворобою II ступеня, раніше не судимий.

Просить вирок суду скасувати, ухвалити свій вирок, яким визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 3-х років позбавлення волі із застосуванням додаткового покарання у вигляді позбавлення керувати транспортними засобами строком на 2 роки.

Згідно вироку суду обвинувачений ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений у скоєнні злочину за таких обставин.

08 червня 2013 року, приблизно о 20.10 годині, ОСОБА_3, керуючи технічно справним автомобілем «Мегсеdes-Вепz», державний номер АН 9604, рухаючись по вул. Гербіна у м. Дніпропетровську, здійснив зупинку перед нерівнозначним перехрестям з головною дорогою вул. Криворізьке Шосе.

Розпочавши рух, ОСОБА_3, порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змін, виїжджаючи на перехрестя нерівнозначних доріг із другорядної дороги вул. Гербіна, не надав дорогу мотоциклу «Уаmaha», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_5, що наближався до вказаного перехрестя по головній дорозі вул. Криворізьке Шосе, внаслідок чого допустив із ним зіткнення. У свою чергу водій мотоциклу «Уаmaha», ОСОБА_5 також порушував правила безпеки дорожнього руху, перевищуючи максимально дозволену швидкість руху, чим порушив вимоги п. п. 12.4., 12.9 (б) Правил дорожнього руху України.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпілому ОСОБА_5 заподіяні тілесні ушкодження, що у своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя, та перебувають у причинному звязку з настанням смерті потерпілого ОСОБА_5.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги, представника потерпілої ОСОБА_4, яка також підтримала апеляцію прокурора, обвинуваченого ОСОБА_3 та його адвоката ОСОБА_2, які заперечували проти задоволення апеляції прокурора, та просили вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про винність ОСОБА_3 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, відповідають фактичним обставинам справи, повністю ґрунтуються на розглянутих у судовому засіданні та наведених у вироку доказах, при цьому в апеляції прокурора не оскаржуються.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження та вироку суду першої інстанції, органами досудового слідства та судом досліджені всі обставини, які могли мати значення для справи. Докази, зібрані по справі є допустимими, достатніми та достовірними.

Дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковані судом за ч.2 ст.286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Відносно доводів апеляції прокурора про скасування вироку суду щодо ОСОБА_3 в зв'язку з м'якістю призначеного покарання останньому, то колегія суддів також вважає їх такими що не підлягають задоволенню, оскільки при призначенні покарання засудженому, суд першої інстанції відповідно до вимог ст.65 КК України об'єктивно врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані які характеризують особу винного і сукупність всіх обставин у справі, при цьому належним чином мотивував своє рішення про можливість застосування відносно засудженого положень ст.75 КК України.

Так, судом при призначені покарання було враховано, що ОСОБА_3 вчинив злочин, який віднесено до категорії тяжких.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_3 судом першої інстанції не встановлено.

Судом також були враховані і обставини, що помякшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3, а саме його щире каяття в скоєному, активне сприяння розкриттю злочину та часткове відшкодування заподіяної шкоди потерпілій.

В ході розгляду вказаного провадження в суді апеляційної інстанції представником потерпілої ОСОБА_4 була надана копія заяви, з якої вбачається, що вона від обвинуваченого ОСОБА_3 отримала в рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди - 30000 грн., а тому претензій матеріального і морального характеру до нього вона не має.

Крім цього як вбачається з матеріалів кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_3 є особою раніше не судимою, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, страждає ішемічною хворобою серця, гіпертонічною хворобою ІІ ст..

Також колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги висновок судово-автотехнічної експертизи № 70/27-322 від 20.05.2014 року, відповідно до якого дане ДТП сталося внаслідок порушення вимог Правил дорожнього руху України як обвинуваченим ОСОБА_3, так і ОСОБА_5, який рухаючись на мотоциклі значно перевищив дозволену для руху в місті швидкість та загинув внаслідок вказаної ДТП.

З урахуванням вище зазначених обставин, колегія суддів вважає, що призначене судом першої інстанції покарання ОСОБА_3 з застосуванням ст.75 КК України є справедливим та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, в звязку з чим не вбачає підстав для задоволення апеляції прокурора.

Керуючись ст.ст. 404,405,407 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора, який брав участь в розгляді кримінального провадженні судом першої інстанції залишити без задоволення, а вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27 серпня 2015 року у відношенні ОСОБА_3 - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ впродовж трьох місяців з дня її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді:

ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8А