Ухвала суду № 54011943, 02.12.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа№760/10865/15 Головуючий у 1- й інстанції: Українець В.В. Суддя - доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

02 грудня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.,

Міщука М.С.

за участю секретаря судового засідання: Строй Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, заяву ОСОБА_3 про роз'яснення ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними, стягнення коштів, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 року позивач - ОСОБА_3 звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом про визнання неправомірними дій, стягнення коштів, зобов'язання вчинити дії.

Постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 06 липня 2015 року позовні вимоги - задоволено частково:

- визнано неправомірними дії Міністерства оборони України щодо непризначення ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;

- зобов'язано Міністерство оборони України перерахувати та виплатити ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» для працездатних осіб на день встановлення інвалідності, за вирахуванням раніше виплачених коштів.

- у задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідачем -Міністерством оборони України подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції, та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог - відмовити.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2015 року апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 06 липня 2015 року - задоволено, постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 06 липня 2015 року - скасовано, прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними, стягнення коштів, зобов'язання вчинити дії - відмовлено.

жовтня 2015 року через канцелярію Київського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_3 було подано заяву про зауваження до журналу судового засідання від 21 жовтня 2015 року.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2015 року відмовлено у задоволенні заяви про посвідчення зауважень ОСОБА_3 до журналу судового засідання від 21 жовтня 2015 року.

09 листопада 2015 року позивачем - ОСОБА_3 через канцелярію Київського апеляційного адміністративного суду було подано заяву про роз'яснення ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2015 року у якій просить роз'яснити чи не має бути зазначено у журналі судового засідання основний зміст пояснень сторін, їхніх представників, відповідей на поставлені їм додаткові питання за аналогією щодо протоколу про вчинення окремої процесуальної дії поза залою судових засідань за аналогією закону.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення заяви, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити розгляд заяви за відсутності представників сторін.

Згідно з ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що заява позивача про роз'яснення постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2015 року - не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 170 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Дана норма передбачає підстави для роз'яснення судового рішення у судовому засіданні та визначає, що таке роз'яснення, за своєю суттю, є одним із способів усунення недоліків судового рішення, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Слід зауважити, що роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, які будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли недотримані вимоги ясності, визначеності такого рішення адміністративного суду. Невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.

Ухвала суду апеляційної інстанції, щодо якої подано заяву про роз'яснення, постановлена за результатами розгляду письмових зауваженнь ОСОБА_3 до журналу судового засідання від 21 жовтня 2015 року.

Як вбачається зі змісту зазначеної ухвали, головуючий суддя у абзаці 20 зазначив, що Кодексом адміністративного судочинства України не встановлено обов'язкового фіксування у журналі судового засідання змісту питань головуючого та змісту відповідей сторін у справі.

Судова колегія звертає увагу, що не є роз'ясненням судового рішення відповіді на запитання заявника щодо застосування норм законодавства України та мотивів, якими суд керувався при ухваленні такого рішення.

Частина 1 ст. 107 КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Як вбачається з тексту заяви ОСОБА_3 про роз'яснення судового рішення, заявник просить роз'яснити чи не має бути зазначено у журналі судового засідання основний зміст пояснень сторін, їхніх представників, відповідей на поставлені їм додаткові питання за аналогією щодо протоколу про вчинення окремої процесуальної дії поза залою судових засідань за аналогією закону.

Враховуючи викладене, ОСОБА_3 просить роз'яснити ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду в частині незастосування колегією суддів аналогії закону при вирішенні клопотання.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що зазначене не може вважатись недоліком судового рішення так як не ускладнює його виконання.

Натомість, заявник просить роз'яснити застосування Київським апеляційним адміністративним судом норм законодавства України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення слід відмовити, в зв'язку з відсутністю підстав передбачених ст. 170 КАС України.

Керуючись ст.ст. 160, 170, 212, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_3 про роз'яснення ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2015 року - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Ухвалу виготовлено в повному обсязі 02.12.2015 р.

Головуючий: Л.В. Бєлова

Судді: Л.М. Гром,

М.С. Міщук

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Міщук М.С.

Гром Л.М.