Постанова № 54011941, 02.12.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9250/15 Головуючий у 1-й інстанції: Нагорянський С.І. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 грудня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.

Міщука М.С.

за участю секретаря судового засідання: Строй Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Морський спеціалізований порт Ніка-Тера» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Морський спеціалізований порт Ніка-Тера» до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борейко Максима Валерійовича, третя особа Компанія «SANDYPOOL LIMITED» про визнання протиправною бездіяльності,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2015 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Морський спеціалізований порт Ніка-Тера» звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просило:

- визнати протиправними дії Старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борейко Максима Валерійовича щодо відкриття виконавчого провадження № 4786356 з виконання виконавчого напису № 186 від 22 березня 2015 року, вчиненого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Нікітіним Русланом Володимировичем, про стягнення з ТОВ «МСП Ніка-Тера» на користь Компанії «Sandypool Limited» заборгованості з нарахованих та несплачених відсотків за кредитним договором № V/03/08/04 від 03 серпня 2004 року в сумі 628992,08 доларів США та 1607,05 євро за період з 02 березня 2015 року (долари США) та з 27 лютого 2015 року по 22 березня 2015 року (євро) та витрат за вчинення виконавчого напису в сумі 142000,00 грн.;

- визнати протиправними дії Старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борейко Максима Валерійовича щодо накладення арешту на кошти боржника та майно боржника;

- визнати протиправною бездіяльність Старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борейко Максима Валерійовича та Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо невиконання ухвали Господарського суду Миколаївської області від 15 квітня 2015 року у справі № 915/628/15 та не зупинення виконавчого провадження № 47286356 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження";

- скасувати постанову ВП № 47286356 від 17 квітня 2015 року про відкриття виконавчого провадження;

- скасувати постанову ВП № 47286356 від 17 квітня 2015 року про арешт коштів боржника;

- скасувати постанову ВП № 47286356 від 17 квітня 2015 року про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження;

- скасувати постанову ВП № 47286356 від 06 травня 2015 року про стягнення виконавчого збору;

- скасувати постанову ВП № 47286356 від 06 травня 2015 року про арешт коштів боржника.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2015 року у задоволенні адміністративного позову - відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позовні вимоги - задовольнити. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що постанова суду першої інстанції була прийнята з порушенням норм матеріального та процесуально права, із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.

Згідно з ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції - змінити, зазначивши, що підставами для відмови у задоволенні адміністративного позову є обставини, відмінні від тих, які викладені в постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2015 року.

Згідно із ст.. 198, 201 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду, якщо суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, але з помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Як вбачається з тексту постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2015 року , суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправними дій та бездіяльності відповідачів та скасування постанов ВП № 47286356 від 17 квітня 2015 року, № 47286356 від 17 квітня 2015 року, № 47286356 від 17 квітня 2015 року, № 47286356 від 06 травня 2015 року, № 47286356 від 06 травня 2015 року про арешт коштів боржника.

Колегія суддів звертає увагу, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Морський спеціалізований порт Ніка-Тера» звернулось з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борейко Максима Валерійовича.

Відповідно до частини 3 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Статтею 3 Закону України «Про державну виконавчу службу» встановлено, що органами державної виконавчої служби є:

- Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень;

- управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень;

- районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Колегія суддів звертає увагу, що в даній категорії справ відповідачами можуть бути лише перераховані органи державної виконавчої служби.

А тому структурні підрозділи органів державної виконавчої служби - відділи примусового виконання рішень - не визначені Законом України «Про державну виконавчу службу» як самостійні органи державної виконавчої служби, що виключає можливість їхньої участі як відповідачів у таких справах.

Отже, даний позов заявлено до неналежного відповідача, відповідачем у цій справі має бути Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що наявні підстави для відмови у задоволенні позову, пред'явленого до неналежного відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 52 КАС України, суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Суд апеляційної інстанції позбавлений права допустити заміну неналежного відповідача під час апеляційного розгляду справи, відповідно, підстави для задоволення позову відсутні.

Під час розгляду справи суд першої інстанції не врахував, що в даній справі позивач звернувся до неналежних відповідачів та не допустив його заміну, що призвело до помилкового застосування норм процесуального законодавства.

Проте, суд першої інстанції правильно вирішив справу по суті.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що мотивувальна частина постанови суду першої інстанції підлягає зміні в частині підстав для відмови у задоволенні позову.

Разом з тим, позивач не позбавлений права повторно звернутися до суду з адміністративним позовом визначивши при цьому належного відповідача.

Згідно із ст.. 198, 201 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду, якщо суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, але з помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Керуючись ст. 160, 198, 201, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Морський спеціалізований порт Ніка-Тера» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2015 року - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2015 року - змінити, зазначивши, що підставами для відмови у задоволенні адміністративного позову є обставини, викладені у цій постанові.

У решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2015 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 02.12.2015

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Л.М. Гром,

М.С. Міщук

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Міщук М.С.

Гром Л.М.