Ухвала суду № 54011882, 02.12.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Головуючий у 1 інстанції Жук Р.В.

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

02 грудня 2015 рокусправа № П/811/1780/15 приміщення суду за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект імені Газети «Правда», 29

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Білак С.В., суддів: Олефіренко Н.А. Шальєвої В.А. , секретар судового засідання Фірсік Д.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідалтьністю "Агрофірма "Кочубій" на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2015 р. у справі №П/811/1780/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Кочубій" до Маловисківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 24.12.2014 року №0005022200, від 25.12.2014 року №0001861700, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Кочубій" (далі-позивач, ТОВ "Агрофірма "Кочубій") звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Маловисківської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 24.12.2014 року №0005022200 та 25.12.14 року №0001861700.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2015 р. позов було задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 24.12.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 166312,00 грн., в том числі за основним платежем 133049,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 33263,00 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Кочубій" на користь Державного бюджету України витрати зі сплати судового збору у розмірі 1051 грн. 40 коп.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить постанову суду першої інстанції скасувати в частині відмови в задоволенні адміністративного позову та прийняти в цій частині нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що зі змісту п.164.5 ст.164 Податкового кодексу України підвищувальний коефіцієнт оподаткування орендної плати застосовується лише у разі нарахування (надання) доходів у будь-якій не грошовій формі. За перевіряємий період ТОВ Агрофірма «Кобучій» проводилося нарахування орендної плати саме у грошовій формі, а тому позивачем вірно застосована ставка податку у розмірі 15 відсотків бази оподаткування.

Посилається на те, що граничний строк подачі податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за 3 кв. 2011 року є 09 листопада 2011 р., проте зі змісту Акту перевірки не вбачається про допущені такі порушення вимог податкового законодавства щодо повноти та своєчасності утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб після 09 листопада 2011 року.

Окрім того, до перевірки та до суду були надані заяви громадян про проведення їм виплати матеріальної допомоги, яка і була виплачена позивачем фізичним особам протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абз.1 пп.169.4.1 п.169.4 ст.169 Податкового Кодексу України, встановленого на 1 січня такого року, а тому в силу пп.170.7.3 п.170.3 ст.170 Податкового кодексу України ця виплата не включається до оподатковуваного доходу, як нецільова благодійна допомога.

Вважають, що ним не було допущено порушень правильності оподаткування заробітної плати та інших доходів, виплачених натуроплатою працівникам підприємства, а також правильності нарахування податку з доходів фізичних осіб із заробітної плати та інших виплат, а тому підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення від 25.12.2014 року №000186100 не було.

Зі змісту акту перевірки не вбачається про допущені порушення вимог податкового законодавства щодо повноти та своєчасності утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб після 09 листопада 2011 року з урахуванням приписів ст.102 Податкового кодексу України.

Сторони до судового засідання не зявилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ "Агрофірма "Кочубій" зареєстроване в якості юридичної особи Новоархангельською РДА Кіровоградської області 04.08.2005 року (т.1 а.с.22).

Згідно наказу №506 від 20.10.2014 року посадовими особами Маловисківської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області було проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Агрофірма "Кочубій" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.06.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.06.2014 року, за результатими якої складено Акт №4/2200/33708245 від 10.12.2014 року (т.1 а.с.24-42).

Перевіркою встановлено порушення:

- п.198.1, 198.2, п.198.6 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 164191,00 грн., в тому числі за серпень 2011 року 9075,73 грн., вересень 2011 року 22066,20 грн., серпень 2012 року 1961,00 грн., вересень 2012 року 2093,00грн., грудень 2012 року 737,00 грн.; березень 2013 року 34444,00 грн., травень 2013р.- 50710,00грн., червень 2013р. 11626,00 грн., грудень 2013р. 2631,00грн., березень 2014р. 28847,00 грн.;

- п. 164.5 ст.164 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податку з доходів фізичних осіб за 2011 2013 рік в сумі 38958,71грн., в тому числі за ІІ півріччя 2011 року 15104,52 грн., 2012 рік 15493,87 грн., 2013р.- 8360,32 грн.

- п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України донараховано податку з фізичних осіб за 2011 2013 роки в сумі 22454,53 грн., в тому числі за ІІ півріччя 2011 року 18807,87 грн., 2012 рік 1683,15 грн., 2013 рік 1963,51 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки податковим органом прийнято:

- податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 24.12.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 166312,00 грн., в том числі за основним платежем 133049,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -33263,00 грн. (т.1,а.с.43);

- податкове повідомлення - рішення №0001861700 від 25.12.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 76766,55 грн., в том числі за основним платежем 61413,24 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -15353,31 грн. (т.1,а.с.45).

Із матеріалів справи вбачається, що фактично податкові зобов'язання з податку на додану вартість донараховані позивачу на підставі висновків про нереальність вчинення господарських операцій між позивачем та ТОВ "ТД "Євротех", ТОВ "Айова", ТОВ "Українські аграрні інвестиції".

По взаємовідносинам з ТОВ "ТД "Євротех" судами встановлено наступне.

Відповідно до договору поставки №1415 від 06.08.2012 р. підприємство у серпні 2012 року придбало у ТОВ "ТД "Євротех" шини 260R508 (9,00 R 20)ИН-142 та обідну стрічку 6,7-20 на суму 11760,05 грн., у тому числі ПДВ 1960,01 грн., що підтверджується рахунком на оплату, видатковими накладними та податковими накладними (т.1 а.с.53-55).

Відповідно до договору поставки б/н від 13.09.2012 р. підприємство у вересні 2012 року придбало у ТОВ "ТД "Євротех" шини 320R508 (12.00R20) НкШЗ И-368 та обідну стрічку 7,7-20 на суму 12560,02 грн., в тому числі ПДВ 2093,34 грн., що підтверджується рахунком на оплату видатковими накладними та податковими накладними (т.1 а.с.57-59).

Оплата отриманих товарів підтверджується банківськими виписками (т.1 а.с.56, 60).

Згідно довідки з ЄДРПОУ основним видом діяльності ТОВ "ТД "Євротех" є оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (45.31) (т.2 а.с.55).

З матеріалів справи вбачається, що придбані запчастини були використані позивачем для утримання, ремонту та експлуатації транспортних засобів, про що складено акти установки запчастин ( т.1 а.с.61-66).

За вказаними господарськими операціями суми ПДВ позивачем віднесено до складу податкового кредиту за серпень та вересень 2012 року (сільськогосподарська декларація для суб'єктів спеціального режиму оподаткування) (т.2 а.с.168-184).

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Айова" судами встановлено наступне.

Між позивачем та ТОВ "Айова" укладено договір про надання послуг сушіння зерна №1-суш від 01.02.2013 року. Предметом укладеного договору є надання послуг сушіння кукурудзи (т.1 а.с.77-79).

Товарно транспортні накладні, акт здачі-прийняття робіт та рахунок-фактура свідчать про фактичне виконання сторонами умов даного договору (т.1 а.с.82-115).

Згідно даних статистичної звітності в 2012 році площа посівів кукурудзи у підприємства склала 2239 га, отриманий врожай склав 129458 ц (12945,8 тонн). При цьому підприємством у 2012 році реалізовано кукурудзи в кількості 8101,4 тонн, залишок станом на 01.01.2013 року складав 4844,4 тонн (т.2 а.с.58-67).

Підприємством у лютому 2013 року, згідно товарно-транспортних накладних передано ТОВ "Айова" кукурудзу для виконання робіт по доведенню до необхідних якісних показників зерна кукурудзи вагою 635,49 тонн.

Отже, ТОВ "Айова" виконало роботи по доведенню до необхідних якісних показників зерна кукурудзи, про що складено акт №000000000071 здачі-приймання робіт від 20.05.2013 року на загальну суму 304260,12 грн., в тому числі ПДВ 50710,02 грн. (т.1 а.с.116).

За наслідками виконання умов укладеного договору ТОВ "Айова" виписало позивачеві податкову накладну №1/2 від 20.05.2013 року на загальну суму 304260,12 грн., в тому числі ПДВ 50710,02 грн. (т.1 а.с.118).

Розрахунки між позивачем та ТОВ "Айова" проведено шляхом перерахування відповідних сум на банківський рахунок, що підтверджується випискою з рахунку (т.1 а.с.110).

За вказаною господарською операцією суму ПДВ в розмірі 50710,02 грн. позивачем віднесено до складу податкового кредиту за травень 2013 року (спеціальна декларація) (т.1 а.с.121-134).

Оброблене зерно кукурудзи в подальшому реалізовано за договором поставки №16/2012-К від 01.07.2012 року, укладеного з ТОВ "Українські Аграрні Інвестиції" (т.2 а.с.112-114).

Фактичне виконання умов договору підтверджується накладними (т.2 а.с.115-128), товарно-транспортними накладними (т.2 а.с.129-151) та копіями банківських виписок (т.2 а.с.152-164).

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Українські аграрні інвестиції" судами встановлено наступне.

01.01.2012 року між позивачем (орендар) та ТОВ "Українські аграрні інвестиції" (орендодавець) укладено договір №16/12-оренда оренди рухомого майна. Предметом укладеного договору є передача в строкове платне користування рухомого майна. Перелік майна, що передається і оренду та його загальна вартість визначається в Додатках до даного договору. Цільове призначення об'єкту оренди сільськогосподарське виробництво (т.1 а.с.135).

Відповідно до укладеного договору та додаткових договорів, ТОВ "Українські аграрні інвестиції" передало позивачеві в оренду транспортні засоби та сільськогосподарську техніку (т.1 а.с.136-166).

За наслідками виконання умов укладеного договору ТОВ "Українські аграрні інвестиції" виписало позивачеві податкову накладну №116 від 31.03.2013 року на загальну суму 595908,37 грн., в тому числі ПДВ - 99318,05 грн. (т.1 а.с.176а), податкову накладну №54 від 30.06.2013 року на загальну суму 830393,54 грн., в тому числі ПДВ 138398,92 грн. (т.1 а.с.177-178), податкову накладну №35 від 30.09.2013 року на загальну суму 1063265,43 грн., в тому числі ПДВ 177210,90 грн. (т.1 а.с.179-180), податкову накладну №65 від 31.12.2013 року на загальну суму 1082166,13 грн., в тому числі ПДВ 180361,01 грн. (т.1 а.с.181-182) та податкову накладну №46 від 31.03.2014 року на загальну суму 1118881,20 грн., в тому числі ПДВ 186480,19 грн. (т.1 а.с.183-184).

Розрахунки між позивачем та ТОВ "Українські аграрні інвестиції" проведено шляхом перерахування відповідних сум на банківський рахунок, що підтверджується випискою з рахунку (т.1 а.с.189-199).

Орендована с/г техніка використовувалась підприємством в процесі здійснення господарської діяльності по вирощуванню сільськогосподарських культур, що підтверджується копіями актів виконаних робіт (т.1 а.с.167-174).

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до положень п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 ПКодаткового кодексу України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Господарські операції позивача підтверджені належним чином оформленими первинними документами, а правочини не визнані у встановленому законом порядку недійсними. Відповідачем у встановленому законом порядку не спростовано презумпцію правомірності правочину, добросовісності платника податку та достовірності поданих документів.

Отже висновки відповідача, викладені в акті перевірки щодо безтоварності господарських операцій між позивачем та його контрагентами не підтверджуються належними та допустимими доказами і спростовуються фактичними обставинами справи, встановленими судом під час розгляду справи.

Зазначене свідчить про необґрунтованість та упередженість висновків податкового органу щодо встановлених порушень.

Контрагенти позивача на час виписки податкових накладних були зареєстровані відповідно до чинного законодавства, не перебували в процесі припинення, щодо них не було внесено відомостей про відсутність за місцем реєстрації, та були зареєстровані як платник податку, в тому числі податку на додану вартість.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем протиправно визначено позивачу грошове зобов'язання з податку на додану вартість податковим повідомленням-рішенням №0005022200 від 24.12.2014 року.

Щодо податкового повідомлення рішення №0001861700 від 24.12.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 76766,55 грн., в том числі за основним платежем 61413,24 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -15353,31 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до облікових даних, наданих під час проведення перевірки, та податкової звітності за перевіряємий період ТОВ "АФ "Кочубій" допустило порушення правильності оподаткування заробітної плати та інших доходів, виплачених натурплатою працівникам підприємства, внаслідок чого донараховано податок з доходів фізичних осіб в розмірі 38958,71 грн., в тому числі за ІІ півріччя 2011 року 15104,52 грн., 2012 року 15493,87 грн., 2013р. 8360,32 грн.

Згідно з п.п.164.2.5 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п.170.1 ст.170 цього Кодексу.

Податковим агентом платника податку орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар (п. п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України).

Доходи, зазначені у підпунктах 170.1.1. 170.1.3. цього пункту, оподатковуються податковим агентом під час їх виплати за їх рахунок.

У відповідності до п. п.168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 цього Кодексу (п. п. 168.1.1 п.168.1 ст. 168 Податкового кодексу України).

Згідно з абзацами першим та одинадцятим п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України (в редакції, чинній станом на 01.10.14) ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм п. 164.6 ст. 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Підпунктом 170.7.3 п.170.3ст.170 Податкового кодексу України встановлено, що не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно абз.1 пп.169.4.1 п.169.4 ст.169 Податкового кодексу, встановленого на 1 січня такого року.

Сума перевищення допомоги над вказаним розміром включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку згідно з пп.164.2.19 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України і підлягає оподаткуванню з джерела виплати за ставками встановленими п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України.

Позивач в апеляційній скарзі зазначив, що під час проведення перевірки працівникам податкової інспекції були надані заяви громадян про проведення їм виплати матеріальної допомоги, яка і була виплачена ТОВ "АФ "Кочубій" фізичним особам протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим пп.164.4.1 п.169.4 ст.169 цього Кодексу, встановленого на 1 січня такого року. На підтвердження наведеного факту в матеріалах справи містяться копії вказаних заяв (т.1 а.с.211-217).

Підпунктом 168.1.4 п.168.1ст.168 Податкового кодексу України визначено, що якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

В матеріалах справи містяться копії актів прийому-передачі продукції до договорів оренди землі, зі змісту яких встановлено, що передача продукції здійснювалась у серпні 2011 року (т.1 а.с.218-227).

Відповідно до абзацу першого п.п.170.7.3 п.170.7 ст.170 Кодексу не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами - юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п.169.4.1 п.169.4 ст.169 Податкового кодексу України, встановленого на 1 січня такого року (в 2011 році - 1320 грн.). Сума перевищення допомоги над вказаним розміром включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку згідно з п.п.164.2.19 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України і підлягає оподаткуванню у джерела виплати за ставками встановленими п. 167.1 ст.167 Податкового кодексу України.

Отже, виплата матеріальної допомоги прирівнюється до заробітної плати і вся сума такої допомоги включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку і оподатковується за ставками, встановленими п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України, з урахуванням вимог п.164.6 ст.164 Кодексу лише за наявності в сукупності двох обставин: 1) має систематичний характер, 2) така допомога надається всім або більшості працівників.

Відсутність хоча б однієї зі складових таких ознак виключає можливість прирівнювати матеріальну допомоги до заробітної плати і включення всієї суми такої допомоги до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку та оподаткування її за ставками, встановленими п.167.1 ст.167 Кодексу, з урахуванням вимог п.164.6 ст.164 Кодексу.

Оскільки, встановлені Податковим кодексом України застереження щодо одержання податкової соціальної пільги стосуються лише розміру заробітної плати, то у непрацюючих громадян, які не одержують заробітної плати (заробітна плата дорівнює - 0 грн.) - незалежно від того, проводиться їм виплата нецільової благодійної (матеріальної) допомоги колишнім працедавцем чи іншою особою - не працедавцем - така допомога у визначеному пп.169.4.1 п.169.4 ст.169 Податкового кодексу України розмірі не підлягає обкладенню податком з доходів фізичних осіб у джерела виплати. Сума перевищення допомоги над зазначеним розміром підлягає оподаткуванню у джерела виплати за ставкою п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що підприємством при виплаті (у натуральній формі) доходу на користь фізичних осіб-орендодавців, не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб, а тому судом першої інстанції було зроблено вірні висновки щодо правомірності донараховання позивачу податку з доходів фізичних осіб за період з 2011 року по 2013 рік в сумі 38958,71 грн.

Також перевіркою правильності нарахування податку з доходів фізичних осіб із заробітної плати, інших виплат та винагород було встановлено порушення позивачем в нарахуванні податку з нарахованих сум орендної плати за земельні частки /паї/ орендодавцям.

З матеріалів справи вбачається, що у другому півріччі 2011 року орендодавцям нараховано орендної плати, в сумі - 2194 689,35 грн. (кредитовий оборот по рахунку 6856 "Розрахунки по паях"),

Відповідно вимог п. 167.1 ст.167 Податкового кодексу України, - ставка податку з доходів фізичних, становить - 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри. Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Таким чином, податок з доходів фізичних осіб, становить - 329 203,40 грн. (2 194 689,35 грн. х 15%).

З матеріалів справи вбачається, що господарством нараховано податку в сумі - 310 395,53 грн., що підтверджено даними Головної книги та бухгалтерськими проводками: Дт-рахунку 6856 "Розрахунки по паях" та Кт-рахунку 6411 "Податок з доходів фізичних осіб по оренді земельних паїв", різниця, становить - 18 807,87 грн. (329203,40 грн.-310395,53 грн.).

В 2012 році орендодавцям нараховано орендної плати, в сумі - 3 662 333,82 грн., відповідно податок з доходів фізичних осіб, складає - 549 350,08 грн. (3 662 333,82 грн. х15%).

При цьому ТОВ АФ "Кочубій" нараховано податку в сумі - 547 666,93 грн. (546 474,38 грн. + 1 192,55 грн.), що підтверджено бухгалтерськими проводками: Дт- 6411 Податок з доходів фізичних осіб по оренді земельних паїв та Кт-6856 Розрахунки по паях, на суму - 546 474,38 грн. та Дт - рах. 6411 та Кт рах.31 -1 192,55 грн., різниця становить- 1 683,15 грн. (549 350,08 грн. - 547 666,93 грн.).

У 2013 році орендодавцям нараховано орендної плати, в сумі 3 626 404,89 грн. (кредитовий оборот по рахунку 6856 Розрахунки по паях), відповідно, податок з доходів фізичних осіб, складає - 543 960,74 грн.

ТОВ АФ Кочубій нараховано податку, в сумі - 541 997,23 грн., що підтверджено бухгалтерськими проводками: Дт - 6411 "Податок з доходів фізичних осіб по оренді земельних паїв" та Кт - 6856 "Розрахунки по паях", на суму - 541 997,23 грн., різниця становить - 1963,51 грн. (543 960,74 грн. - 541 997,23 грн.).

Під час перевірки встановлено, що позивач мав нарахувати податок з доходів фізичних осіб за ІІ півріччя 2011 року в розмірі 328203,40 грн., 2012 рік 549350,08 грн., 2013р. 543960,74 грн. Поряд з цим, підприємством нараховано за ІІ півріччя 2011 р. 310395,53 грн., 2012 рік 547666,93 грн., 2013 рік 541997,23 грн., як наслідок, на думку податкового органу, підприємством занижено податок з доходів фізичних осіб за ІІ півріччя 2011 р. 18807,87 грн., 2012 р.-1683,15 грн., 2013 р.- 1963,51 грн.

З матеріалів справи вбачається, що для здійснення господарської діяльності позивач орендує землі у фізичних осіб - власників земельних ділянок (паїв). Оренда земель сільськогосподарського призначення здійснюється відповідно до договорів оренди землі, укладених між ТОВ "АФ "Кочубій" та власниками земельних ділянок (паїв) фізичними особами (т.1 а.с.202-210).

Перевіркою правильності застосування ставок податку щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) у формі орендної плати орендодавцям - фізичним особам, встановлено порушення вимог п.167.1 ст.167, п.п.168.1.1 п.168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, а саме: сума орендної плати в календарному місяці перевищила десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, і до суми такого перевищення ТОВ "АФ "Кочубій" не було застосовано ставку податку 15 відсотків.

Щодо доводів позивача про сплив строку для визначення суми грошових зобов'язань, передбаченого ст.102 Податкового кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.

За приписами п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України (в редакції, діючої на час виникнення спірних правовідносин), контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до п.102.2 ст.102 Податкового кодексу України (в редакції, діючої на час виникнення спірних правовідносин) грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного у частині першій цієї статті, якщо податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов'язання, не було подано.

Згідно пп.49.18.4 п. 49.18 ст.49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним.

Таким чинном, посилання позивача на сплив строку для визначення суми грошових зобов'язань, колегія суддів не бере з огляду на те, що контролюючим органом було проведено перевірки за попередні періоди та визначено суму грошового зобовязання позивача в рамках встановленого ст.102 Податкового кодексу України строку.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідалтьністю "Агрофірма "Кочубій" - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2015 р. у справі № П/811/1780/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідалтьністю "Агрофірма "Кочубій" до Маловисківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 24.12.14 р. №0005022200, від 25.12.14 р. №0001861700 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 02 грудня 2015 року, в повному обсязі ухвала складена 03 грудня 2015 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України з дня складання рішення в повному обсязі.

Головуючий суддя С.В. Білак

Судді Н.А. Олефіренко

ОСОБА_2