ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
19 листопада 2015 рокусправа № 804/20518/14 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Кругового О.О.
суддів: Нагорної Л.М. Юхименка О.В.
за участю секретаря судового засідання:Лащенка Р.В..
за участю:
представника відповідача: ОСОБА_1,
представника позивача: ОСОБА_2.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2015 року у справі №804/20518/14 за позовом Комунального підприємства «Регіональний стабілізаційний фонд» Дніпропетровської обласної ради до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області про скасування пунктів вимоги, -
в с т а н о в и в:
11 грудня 2014 року комунальне підприємство «Регіональний стабілізаційний фонд» Дніпропетровської обласної ради» звернулось до суду з адміністративним позовом в якому просило визнати протиправною та скасувати вимогу ДФІ в Дніпропетровській області №04-07-05-15/10663 від 28.10.2014 року «Про усунення виявлених ревізією порушень».
Адміністративний позов обґрунтовано тим, що виявлені ревізією порушення не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства було проведено закупівлю маркетингових послуг без завищення витрат на їх придбання, також позивачем у відповідності до вимог Закону прийнято участь у відкритих конкурсних торгах, висновки ревізорів щодо узгодженості дій позивача та деяких учасників конкурсних торгів не відповідають дійсності, та спростовуються наявними в матеріалах справи документами та доводами адміністративного позову.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2015 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправною та скасовано вимогу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області №04-07-05-15/10663 від 28.01.2014 року.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що у відповідності до Прогарами формування регіональних ресурсів продовольчого зерна на 211-2014 маркетингові роки в Дніпропетровській області та додатку 1 Переліку завдань та заходів Програми формування регіональних ресурсів продовольчого зерна на 2011-2014 маркетингові роки у Дніпропетровській області не передбачено проведення маркетингових досліджень, тому витрати допущені позивачем у звязку з придбанням вказаних маркетингових послуг є надмірно сплаченими коштами, що призвело до перевитрат коштів державного бюджету. Крім того, витрати передбачені фінансовим планом на маркетингові кошти значно перевищені, що також вказує на перевитрату державних коштів. Також, відповідач вказує на порушення позивачем вимог Закону в частині участі у відкритих конкурсних торгах , шляхом надання недостовірної інформації про наявність обладнання та матеріально технічної бази для здійснення діяльності щодо постачання придбання культур зернових. Вказане, на думку ДФІ в Дніпропетровській області, в своїй сукупності, свідчить про відсутність законних підстав для скасування вимоги №04-07-05-15/10663 від 28.01.2014 року.
Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі постанови слідчого в ОВС слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 від 12.08.2014 року, ухвали Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 06.08.2014 року справа №201/10526/14-к, провадження №1-кс/201/4666/2014, та на підставі направлення від 15.08.2014 року №1506, виданого начальником Дніпропетровської державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області ОСОБА_4, начальником відділу контролю в агропромисловому комплексі та сфері використання природних ресурсів ОСОБА_5 проведено позапланову ревізію фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства Регіональний стабілізаційний фонд Дніпропетровської обласної ради (ЄДРПОУ 38199556) за період з 01.01.2011 року по 31.07.2014 року, про що складено акт від 22.09.2014 року №07-24/8.
В ході проведення вищезазначеної ревізії було встановлено ряд порушень та недоліків, у зв'язку з чим, Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області листом від 28.10.2014 року №04-07-05-15/10663 направлено позивачу обов'язкові до виконання вимоги.
У відповідності до вимог від 28.10.2014 року №04-07-05-15/10663 позивача зобовязано:
1 опрацювати матеріали ревізії та вжити заходів щодо усунення виявлених порушень, розглянути питання щодо притягнення до відповідальності посадових осіб, якими було допущено порушення та недоліки та звільнення їх із займаних посад;
2 незаконно витрачені кошти в сумі 2 049 410.0 грн. стягнути з осіб, якими допущено порушення, в порядку встановленому Законом;
3 забезпечити планування доходів і витрат комунального підприємства у відповідності до вимог пп.1; 9 ст. 78, пп. 1; 8; 9 ст. 75 та п. 3 ст. 142 Господарського кодексу України, наказу Міністерства економіки України від 21.06.2005 року №173, в частині погодження витрат на вказані цілі з Дніпропетровською обласною радою (власником комунального підприємства);
4 забезпечити укладання договорів на придбання продовольчої пшениці, товарів, робіт послуг повязаних з виконанням заходів Програм формування регіональних ресурсів продовольчого зерна на 2012-2014 маркетингові роки, відповідно до вимог законодавства у сфері державних закупівель;
5 забезпечити виконання умов укладення договорів на придбання продовольчої пшениці, повязаних з виконанням заходів Програми формування регіональних ресурсів продовольчого зерна на 2012 2014 маркетингові роки за найбільш вигідними цінами.
6 Суворо дотримуватись вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХУ зі змінами та доповненнями, Типової форми довіреності №М-2, затвердженої наказом Міністерства Фінансів України від 16.05.1996 №99 зі змінами та доповненнями (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 червня 1996 року за №293/13/18) в частині оформлення первинних документів з придбання зерна та за бюджетні кошти.
7 враховуючи визначення КП «Регіональний стабілізаційний фонд» ДОР виконавцем Програми, забезпечити досягнення мети програми в частині щорічного формування регіональних ресурсів продовольчого зерна в обсягах 119.0 тис. тонн
8 результати ревізії розглянути на засіданні керівництва КП «Регіональний стабілізаційний фонд» ДОР.
Правомірність та обґрунтованість вимог ДФІ від 28.10.2014 року №04-07-05-15/10663 є предметом спору переданого на вирішення суду.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки та складені на їх підставі вимоги є незаконними та необґрунтованими, прийнятими в порушення прав та законних інтересів позивача, у звязку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Щодо вимоги №2 про стягнення з осіб, якими допущено порушення, в порядку встановленому Законом суми коштів державного бюджету у розмірі 2 049 410.0 грн., суд зазначає наступне.
Згідно з Положенням Державна фінансова інспекція України (далі Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів <…> (підпункт 4 пункту 4 Положення).
Також, Положенням установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави.
При розгляді справи за винятковими обставинами колегія сіддів Верховоного суду України в своїх постановах від 15 квітня 2014 року (справа №21-40а14, №21-63а14), від 13 травня 2014 року (справа №21-89а14), від 20 травня 2014 року (справа №21-93а14) дійшла висновку, що вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обовязковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи обєкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги.
Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом. Зважаючи на те, що збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов.
Відтак, вимоги про скасування п. 2 вимог ДФІ від 28.10.2014 року №04-07-05-15/10663 не підлягають задоволенню, оскільки вказані вимоги вирішуються виключно під час вирішення питання про стягнення з підконтрольної установи зазначених у вимозі коштів.
Щодо вимоги №3 про забезпечення планування доходів і витрат комунального підприємства у відповідності до вимог пп.1; 9 ст. 78, пп. 1; 8; 9 ст. 75 та п. 3 ст. 142 Господарського кодексу України, наказу Міністерства економіки України від 21.06.2005 року №173, в частині погодження витрат на вказані цілі з Дніпропетровською обласною радою (власником комунального підприємства) суд зазначає наступне.
Встановлені обставини справи свідчать, що КП «Регіональний стабілізаційний фонд» ДОР, у відповідності до Статуту, затвердженого рішенням Дніпропетровської обласної ради від 25.05.2012 року №304-13-ІУ, є підприємством комунальної форми власності, що підпорядковується у своїй діяльності обласній раді.
Згідно ст. 75 ГК України, державне комерційне підприємство зобовязане примати та виконувати доведені до нього в установленому законодавством порядку державні замовлення, враховувати їх при формуванні виробничої програми, визначенні перспектив свого економічного і соціального розвитку та виборі контрагентів, а також складати і виконувати річний план та з поквартальною розбивкою фінансовий план на кожен наступний рік.
Основним плановим документом державного комерційного підприємства є фінансовий план, відповідно до якого підприємство отримує доходи і здійснює видатки, визначає обсяг та спрямування коштів для виконання своїх функцій протягом року відповідно до установчих документів.
Фінансовий план підлягає затвердженню до 1 вересня року, що передує плановому, якщо інше не передбачено Законом.
Згідно Порядку складання, затвердження та контролю виконання фінансового плану субєкта господарювання державного сектору економіки, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 21.06.2005 року №173 передбачено, що фінансовий план підприємства повинен забезпечувати зростання фінансових результатів діяльності, отримання валового прибутку та чистого прибутку, розмір яких не може бути меншим, ніж прогнозні та планові показники поточного року, розраховані на базі фактично досягнутих показників I кварталу поточного року та прогнозних показників II, III і IV кварталів поточного року з урахуванням прогнозованого рівня інфляції.
Проект фінансового плану підприємства з пронумерованими, прошнурованими та скріпленими печаткою сторінками у двох примірниках за формою згідно з додатком 1 у паперовому та електронному вигляді подається органу, уповноваженому управляти державним майном або корпоративними правами держави, до 15 червня року, що передує плановому.
Органи, уповноважені управляти державним майном або корпоративними правами держави, у місячний строк здійснюють аналіз проекту фінансового плану підприємства з обов'язковим порівнянням його показників з показниками фінансово-господарської діяльності підприємства за два попередні роки, приймають рішення щодо затвердження/погодження фінансового плану або повернення його на доопрацювання та в письмовій формі повідомляють підприємство про прийняте рішення.
Органи, уповноважені управляти державним майном або корпоративними правами держави, подають у паперовому та електронному вигляді Міністерству фінансів України до 15 липня року, що передує плановому, для врахування при формуванні державного бюджету лише зведені основні фінансові показники підприємства, зазначені в розділах I, II та III додатка 1, з відміткою "Розглянуто", за винятком підприємств, що є суб'єктами природних монополій або плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 мільйонів гривень, та підприємств, засновником яких є Кабінет Міністрів України.
Органи, уповноважені управляти державним майном, затверджують фінансовий план підприємства, а органи, уповноважені управляти корпоративними правами держави, або затверджують фінансовий план підприємства, або погоджують проект фінансового плану підприємства до 1 вересня року, що передує плановому, та в паперовому й електронному вигляді подають до Міністерства економіки України і Міністерства фінансів України завізовані та завірені печаткою копії затверджених/погоджених фінансових планів підприємств разом із пояснювальною запискою.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що в ході ревізії ДФІ в Дніпропетровській області виявлено, що фінансовий план КП «Регіональний стабілізаційний фонд» ДОР на 2013 рік, відповідає вимогам Закону, та є затверджений у встановлену порядку.
Пунктом 6.4 Статуту КП «Регіональний стабілізаційний фонд», затвердженого Рішенням Дніпропетровської обласної ради від 25.05.2012 року №304-13-VІ, визначено, що керівник підприємства несе відповідальність за формування та виконання фінансових планів.
Станом на час проведення ревізії (22.09.2014 року і до її закінчення) позивачем не надано доказів на користь затвердження власником КП «Регіональний стабілізаційний фонд» ДОР фінансового плану на 2014 рік або його повернення із зазначеннями причин неможливості його затвердження.
Позивачем не заперечується факт не затвердження фінансового плану на 2014 рік, зазначено натомість про те, що ним своєчасно складено та направлено фінансовий план на адресу ДОР, однак план затверджено не було з невідомих причин.
Суд зазначає, що обовязок позивача щодо погодження фінансового плану не обмежується лише його складанням та направленням на адресу керівного органу, а має бути направлений на своєчасне отримання інформації щодо розгляду фінансового плану комунального підприємства з метою його своєчасного та повноваго виконання. Позивачем не надано суду доказів звернення до керівного органу власника підприємства із запитами щодо розгляду та погодження фінансового звіту, натомість ним вживались дії з виконання такого плану, що свідчить про порушення визначеної законом процедури складання та затвердження в визначені Законом роки фінансового плану комунального підприємства.
Відтак, на думку суду, вимога ДФІ в Дніпропетровській області №3 відповідає вимогам чинного законодавства, та підстави для її скасування відсутні.
Щодо вимоги №4 та №5 вимог про забезпечення виконання умов укладення договорів на придбання продовольчої пшениці, повязаних з виконанням заходів Програми формування регіональних ресурсів продовольчого зерна на 2012 2014 маркетингові роки відповідно до вимог законодавства у сфері державних закупівель та за найбільш вигідними цінами суд зазначає наступне.
Відповідно до п.4.1 Порядку використання у 2012 році коштів обласного бюджету для формування регіональних ресурсів продовольчого зерна, затвердженого розпорядженням голови облдержадміністрації від 04.09.2012 року №Р-603/0/3-12, кошти обласного бюджету спрямовуються на закупівлю продовольчого зерна, яке повинно проводитися відповідно до чинного законодавства України. За результатами закупівлі виконавець складає звіт щодо результатів проведення конкурсних торгів та укладає угоду з переможцем торгів.
Також, за пунктом 4.2 кошти обласного бюджету спрямовуються виконавцем на закупівлю послуг щодо зберігання та переробку закуплених обсягів продовольчого зерна сертифікованими хлібоприймальними та зернопереробними підприємствами, визначеними на конкурсних засадах відповідно до чинного законодавства. За результатами закупівлі виконавець складає звіт щодо результатів проведення конкурсних торгів та укладає угоду з переможцем торгів.
Акт ревізії свідчить, що Програмою було передбачено визначення переможця саме на конкурсних засадах, тому підприємство на виконання Програми з метою визначення найбільш економічно вигідної пропозиції здійснювало закупівлю послуг на конкурсних оргах.
В той же час, акт перевірки свідчить, що під час проведення закупівель позивачем було порушено вимоги чинного законодавства, зокрема, в частині допущення до участі в них певних претендентів, визначення переможців, укладення із ними договорів на придбання послуг та зерна.
Відповідач зазначає, що статтею 17 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» визначалось, що регіональні ресурси зерна формуються шляхом укладення угод на акредитованих біржах за рахунок коштів бюджету області в межах визначених ними обсягів. Однак, позивачем в ігнорування вказаних приписів було проведено закупівлю послуг та зерна шляхом проведення конкурсних торгів, із зазначеними вище порушеннями Закону.
КП «Регіональний стабілізаційний фонд» Дніпропетровської обласної ради» зазначає, що згідно до Статуту є прибутковою організацією, у зв'язку з чим має можливість одержувати власні кошти за рахунок своєї господарської діяльності, необхідні для нормального функціонування підприємства, у тому числі розпоряджатись ними на власний розсуд, що не суперечить діючому законодавству. Як зазначає позивач, закупка зерна здебільшого відбувалась за рахунок власних (у тому числі кредитних) коштів, а не за рахунок бюджету, і тому вищезазначена норма не розповсюджувалась на укладення угод щодо закупівлі зерна.
Також, позивач наголошує, що оскільки станом на час розгляду справи ст. 17 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» є виключена, то позивачем укладено договори у відповідності до закону та за найвигіднішими цінами.
Судом апеляційної інстанції з метою повного та всебічного дослідження обставин справи під час засідання 22.1.2015 року було зобовязано позивача надати суду документи що безпосередньо стосуються обставин справи, а саме: належним чином завірені копії програми формування регіональних ресурсів продовольчого зерна 2012 -2014 маркетингові роки, матеріалів відкритих торгів з придбання зерна проведених на виконання Програми формування регіональних ресурсів продовольчого зерна на 2012 -2014 маркетингові роки (цінові, пропозиції, протоколи комісії, укладені договори та інше), надано позивачу строк на подання витребуваних документів до 19.11.2015 року.
19.11.2015 року позивачем витребуваних судом доказів надано не було, із посиланням на їх вилучення правоохоронними органами відповідно до ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27.05.2014 року. Також долучено до матеріалів справи протокол про тимчасовий доступ до речей в документів була проведена виїмка первинної документації фінансово господарської діяльності КП «РСФ» ДОР» та інших субєктів підприємницької діяльності у рамках кримінального провадження відносно посадових осіб КП «РСФ» ДОР», дій щодо забезпечення виконання вимоги суду позивачем не вживалось, проте зазначено, що це є неможливо з обєктивних причин.
Згідно ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Обовязок щодо доведення додержання вимог чинного законодавства в частині проведення господарської діяльності комунальним підприємством та доцільності використання державних коштів, зокрема й під час проведення державних закупівель, покладається на підзвітну фінансову установу, яка заперечує проти результатів фінансової перевірки.
Єдиними належними та допустимими доказами, що доводять правомірність та обґрунтованість дій такої підзвітної фінансової установи в сфері господарювання та доцільного використання державних коштів є документи фінансової звітності та бухгалтерського обліку, інші спеціалізовані документи звітної форми.
Як вже зазначалось, в матеріалах справи не містяться документи, що могли б слугувати доказами на спростування позиції фінансової органу про порушення позивачем процедури проведення відкритих торгів із закупівлі зерна та послуг та доцільності використання коштів на їх придбання.
Натомість позивач, обґрунтовує свою позицію виключно із посиланням на зміст первинної документації, зокрема, щодо виконання Програми, проведення закупівель з використанням коштів власних, кредитних або державних, укладення договорів за наслідками проведених закупівель послуг та зерна, яка відсутня в матеріалах справи, в той же час, позивачем як підконтрольною фінансовою установою не було вжито будь-яких заходів щодо самостійного надання документів, що можуть розцінюватись як докази в даній справі.
Отже, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на спростування позиції ДФІ в Дніпропетровській області, викладеної в акті фінансової ревізії позивача про виявлені правопорушення.
В той же час, акт фінансової ревізії містить виклад допущених позивачем правопорушень із посиланням на приписи чинного законодавства та обставини спірних відносин, викладення мотивів та аналіз даних з яких виходив субєкт владних повноважень при проведенні перевірки та формуванні її висновків, а також вимог про усунення порушень.
Відтак, з огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про відповідність висновків акту перевірки та прийнятих на їх підставі вимог про усунення виявлених порушень чинному законодавству та фактичним обставинам справи.
Також, суд зазначає, що доводи позивача з приводу того, що ст.. 17 ЗУ «Про державні закупівлі» наразі вилучена, суд апеляційної інстанції не приймає, оскільки зазначену статтю було вилучено на підставі Закону №1557-УІІ від 01.07.2014 року «Про внесення змін до Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» щодо оптимізації ринку зернових ресурсів України», тому протягом перевіряємого періоду 2012-2013 роки та по 13.08.2014 року вказана стаття була чинна.
Отже, суд апеляційної вважає, що вимоги КП «РСФ» ДОР» в цій частині також не підлягають задоволенню.
Щодо вимог ДФІ про зобовязання позивача враховуючи визначення КП «Регіональний стабілізаційний фонд» ДОР виконавцем Програми, забезпечити досягнення мети програми в частині щорічного формування регіональних ресурсів продовольчого зерна в обсягах 119.0 тис. тонн, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Як вбачається з акту ревізії Програмою позивач був зобовязаний сформувати та утримувати щорічний запас регіональних ресурсів у розмірі не менше 119.0 тис. тонн зерна по Дніпропетровській області з метою стабілізації цін на зерно у відповідні роки виконання Програми.
Позивачем не заперечується факт формування та утримання зернового стабілізаційного запасу зерна у розмірах менших ніж це передбачено Програмою, в той же час, позивач зазначає, що оскільки протягом 2012 -2014 років ціна на зерно по області була досить стабільною, необхідності у забезпеченні стабілізаційного зернового запасу не було.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач в даному випадку, виступає виконавцем Програми та зобовязаний імперативно забезпечити досягнення мети програми в тому числі забезпечення відповідного зернового стабілізаційного запасу, вказане свідчить на користь правомірність висновків ревізії з питання недотримання позивачем вимог Програми в частині забезпечення належного фонду зерна.
Решта вимог ДФІ є похідними та носять організаційний характер, у звязку з чим, підстави для їх скасування також відсутні.
Відтак, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог і в частині визнання протиправним та скасування вимог ДФІ №04-07-05-15/10663 від 28.10.2014 року «Про усунення виявлених ревізією порушень».
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2015 року підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.202, ст.205, ст.207 КАС України суд, -
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2015 року у справі №804/20518/14 скасувати та прийняти нову.
Відмовити Комунальному підприємству «Регіональний стабілізаційний фонд» Дніпропетровської обласної ради в задоволенні позовних вимог.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий:О.О. Круговий
Суддя:Л.М. Нагорна
Суддя:О.В. Юхименко
Судове рішення № 54011823, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 19.11.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 804/20518/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: