Ухвала суду № 54011798, 21.10.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

21 жовтня 2015 року

справа № П/811/1457/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Дурасової Ю.В. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області

на постанову: Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 червня 2015 р. у справі № П/811/1457/15

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Креатив"

до: Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Приватне акціонерне товариство “Креатив” (далі по тексту – позивач, ПАТ “Креатив”) звернулося до адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Кіровоградської об’єднаної державної податкової служби Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі по тексту – відповідач, Кіровоградська ОДПІ, податковий орган) №0000051504 від 21.01.2015 р., яким позивачу зменшено розмір від’ємного значення суми з податку на додану вартість за серпень 2014 року на 57645,00 грн.

На обґрунтування позовних вимог зазначалось, що податковий кредит сформовано на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від ТОВ “Альянс Хімія”. Позивач вказує, що зазначений контрагент на час здійснення господарських операцій був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мав свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, тому висновки податкового органу щодо безпідставності податкового обліку операцій з даним контрагентом - необгрунтовані.

Постановою суду першої інстанції позов задоволено. При цьому суд зазначив, що відповідач не довів суду фактів безтоварного характеру господарських операцій позивача та безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач оскаржує постанову суду в апеляційному порядку. Апелянт вважає судове рішення незаконним, просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. На обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що приймаючи постанову, суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права. За твердженням позивача, перевіркою встановлено, що господарські операції позивача з ТОВ “Альянс Хімія” здійснені без мети настання реальних наслідків, що свідчить про безпідставність для податкового обліку вказаних операцій позивача.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, Кіровоградською ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку правомірності нарахування Приватним акціонерним товариством “Креатив” податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ “Альянс Хімія” за серпень 2014 року,

За результатами перевірки складено акт №2/11-23-15-04/31146251 від 31.12.2014 р., в якому зазначається про порушення позивачем п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), внаслідок чого завищено суму від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість (ряд.19 декларації з ПДВ) за серпень 2014 року на сумі 57645,00 грн. (а.с.8-32).

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення (а.с.7).

З матеріалів справи також вбачається, що позивачем до Кіровоградської ОДПІ подано податкову декларацію з ПДВ за серпень 2014 року, в якій задекларовано від’ємне значення суми податку на додану вартість у розмірі 20977495,00 грн., в тому числі, з урахуванням віднесення до складу податкового кредиту за вказаний звітний період ПДВ у сумі 57645,00 грн. за податковими накладними, виданими ТОВ “Альянс Хімія” по придбанню товару, на підставі договору поставки (а.с.43-45, 48, 51). Даний товар позивачем оприбутковано відповідно до видаткових накладних (а.с.46, 49). Транспортування здійснено за допомогою авто перевізника ПП “Сагун”, що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними (а.с.47, 50). Оплату вартості придбаного товару позивачем здійснено в повному обсязі в безготівковому порядку, що підтверджується платіжним дорученням, та про що вказано в акті перевірки (а.с.52, 53).

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

За приписами п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто визначальним фактором для формування платником податку податкового кредиту з податку на додану вартість з товарних операцій є подальше використання товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи – платника податку.

За визначенням ч.1 ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність – діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Обов’язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб’єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності –продукція, роботи чи послуги – мають вартісний характер і цінове вираження.

З матеріалів справи вбачається, що основним видом діяльності позивача є виробництво олії та тваринних жирів; згідно договору оренди майна від 01.07.2011 року ПАТ “Креатив” для здійснення господарської діяльності має у користуванні комплекси будівель (а.с.33, 67-68, 69-75). В ході розгляду справи встановлено, що позивач використав метилат натрію та каталізатор Нісосен у виробництві масложирової продукції, яку потім реалізував, зокрема, ДП "Кондитерська корпорація "Рошен" та ТОВ "Андрушівський маслосирзавод" (а.с.76-82).

За приписами пункту 198.6 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином у Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме – наявність у платника податку (покупця) належно оформленої та виданої податкової накладної.

Матеріали справи свідчать, що позивач сформував спірну частину податкового кредиту на підставі податкових накладних ТОВ “Альянс Хімія”, яке було зареєстровано платником податку на додану вартість.

Відповідно до п.201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідач наполягає на нікчемності правочинів позивача з ТОВ “Альянс Хімія”, оскільки, як стверджує податковий орган, правочини вчинені без мети настання реальних правових наслідків.

Згідно з ч.1 ст.234 Цивільного кодексу України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків є фіктивним, такий правочин визнається судом недійсним.

Разом з тим, оцінка вищевказаного правочину на предмет фіктивності не є предметом даного спору. Водночас, податковим органом до суду не надано судового рішення, яким би цей правочин було визнано недійсним.

Крім того, доводи податкового органу щодо оцінки договору з точки зору його нікчемності не приймаються до уваги, оскільки у відповідності до ч.2 ст.1 ЦК України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Більш того, слід зазначити, що нікчемність угоди не впливає на податкові зобов’язання сторони такої угоди як платника податку, оскільки податкова звітність це окремий вид звітності, який не пов’язується законом з правовою характеристикою чи оцінкою угоди, а відображає певні наслідки операцій з майном або майновими правами платника податку.

За встановлених обставин, висновки суду першої інстанції є обґрунтованими. Судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається. Апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду – без змін.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 червня 2015 р. у справі №П/811/1457/15 залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 червня 2015 р. у справі № П/811/1457/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.П. Туркіна