Ухвала суду № 54011769, 25.11.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

25 листопада 2015 рокусправа № 808/2236/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Чумака С. Ю.,

суддів: Гімона М.М. Юрко І.В. ,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 7 липня 2015 року у справі № 808/2236/15 за позовом Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» до Вільнянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 30.12.2014, яким відповідно до п. 127.1 статті 127 Податкового кодексу України до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 7440,69 грн у звязку з несплатою (неперерахуванням) до бюджету податку на доходи фізичних осіб.

В обґрунтування позову посилається на відсутність підстав для застосування штрафних санкцій відповідно до положень статті 127 Податкового кодексу України, оскільки зазначена норма, на думку позивача, застосовується у разі не нарахування та несплати податків платником податків, у тому числі податковим агентом, та зазначає, що в даному випадку податок на доходи фізичних осіб ним був нарахований, утриманий, але несвоєчасно перерахований, у звязку з чим зазначає про відсутність з його боку зазначеного порушення та просить скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Вважає, що відповідальність позивача як податкового агента, у разі несвоєчасного перерахування податку з доходів фізичних осіб, передбачена статтею 126 Податкового кодексу України.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 07.07.2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Сторони в судове засідання не зявились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Колегія суддів розглянула справу відповідно до вимог ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Посадовими особами відповідача проведена планова виїзна перевірка Філії Вільнянський райавтодор ДП Запорізький облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2013, про що складено Акт про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства № 797/22/26249783 від 16.12.2014.

Відповідно до висновків Акту перевіркою встановлено порушення пп. 168.1.2, пп. 168.1.4, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України в частині несвоєчасного внесення до бюджету сум утриманого (нарахованого) податку на доходи фізичних осіб в загальній сумі 9920,92 грн. (в т.ч. за грудень 2012 року у січні 2013 року в сумі 6627,33 грн., за квітень 2013 року у травні 2013 року в сумі 2697,72 грн., за травень 2013 року у червні 2013 року в сумі 599,87 грн.).

За результатами проведеної перевірки та висновків викладених в Акті, відповідачем на підставі підпунктів 54.3.3, 54.3.5 пункту 54.3 статті 54 та пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення форми Р № НОМЕР_1 від 30.12.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на суму 7440,69 грн., з яких за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 7440,69 грн.

У відповідності до ст. 56 Податкового кодексу України позивачем в порядку адміністративного оскарження було подано первинну скаргу на зазначене податкове повідомлення-рішення до Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Рішенням ГУ ДФС у Запорізькій області від 12.03.2015 залишено без змін податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 30.12.2014, а скаргу - без задоволення.

Позивачем подано повторну скаргу до Державної фіскальної служби України.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 08.04.2015 залишено без змін податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 30.12.2014 та рішення ГУ ДФС у Запорізькій області від 12.03.2015 року про розгляд первинної скарги, а скаргу без задоволення.

Позивачем не оспорюється факт несвоєчасної сплати ним як податковим агентом до бюджету податку на доходи фізичних осіб, проте він вважає протиправним застосування до нього положень саме статті 127 ПК України, оскільки на час перевірки вказаний податок вже був сплачений. У звязку з цим вважає, що відповідальність за вчинене ним порушення передбачено статтею 129 , а не 127 ПК України.

При вирішенні справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до пункту 31.1 статті 31 Податкового кодексу України визначено, що строком сплати податку та збору визначається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податків і завершується останнім днем строку протягом якого такий податок повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається несплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Пунктом 54.2 статті 54 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом ІV цього кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб, у відповідності до вимог підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом регламентовано пунктом 168.1 статті 168 Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом 168.1.6 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, для цілей цього розділу та пункту 54.2 статті 54 цього Кодексу під терміном граничний термін сплата до бюджету розуміються строки сплати податку, визначені цим пунктом.

У відповідності до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 176.2 а) пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

За приписами підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

При цьому підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Згідно з положеннями підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

З огляду на вказане податок, який підлягає утриманню з нарахованого, але не виплаченого (не наданого) доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки місячного податкового періоду, тобто 10 календарних днів для сплати податкового зобов'язання, починають розраховуватись після 20 числа (як граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання місячної податкової декларації), незалежно від того, чи передбачено подання самої декларації.

Разом з тим, факт відсутності місячної податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб не впливає на розрахунок граничних строків сплати вказаного податку, які становлять 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Таким чином, як правильно зазначив суд першої інстанції, податковий агент зобовязаний перерахувати до бюджету утриманий податок під час виплати доходу, а якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податків, то податок підлягає сплаті (перерахуванню) у строки, встановлені Податковим Кодексом України для місячного податкового періоду.

З матеріалів справи вбачається, що ПДФО за грудень 2012 року станом на 30.01.2013 року не сплачений в сумі 6627,33 грн, за квітень 2013 року станом на 30.05.2013 року в сумі 2693 грн, за травень 2013 року станом на 30.06.2013 року в сумі 599,87 грн (а.с. 9), що свідчить про несплату вказаних сум ПДФО у граничний термін, визначений Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 127.1 статті 127 Податкового Кодексу України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків,

- тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів,

- тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше,

- тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Отже, вказаною нормою права визначено відповідальність за ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків.

Таким чином, оскільки під час проведення перевірки встановлено, що за грудень 2012 року, квітень 2013 року та у травень 2013 року, тобто тричі протягом 1095 днів, позивачем допущено несплату (неперерахування) нарахованого податку на доходи фізичних осіб у встановлені Податковим кодексом України строки для місячного податкового періоду, який підлягав сплаті (перерахуванню) незалежно від того чи відбулась виплата заробітної плати та утримання з неї податку у цей період, відповідач правомірно застосував штрафні санкції на підставі пункту 127.1 статті 127 в розмірі 75% від суми несплаченого податку на доходи фізичних осіб..

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності боргу з податку на доходи фізичних осіб станом на час перевірки, а також щодо неправомірного застосування до нього положень саме статті 127 ПК України є безпідставними, оскільки склад правопорушення у виді несплати (неперерахування) вказаного податку до бюджету є закінченим з моменту такої несплати (неперерахування), у звязку з чим подальша сплата з порушенням встановлених ПК України термінів не впливає на кваліфікацію вчиненого порушення і не може кваліфікуватись як несвоєчасна сплата податку, на чому наполягає позивач. Колегія суддів також зазначає, що положення статті 127 ПК України є спеціальними щодо податкових агентів та податків, які сплачуються до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, яким і є податок на доходи фізичних осіб.

За таких обставин, враховуючи наведені норми законів, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування не вбачається, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 7 липня 2015 року у справі № 808/2236/15 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції, прийнята в порядку письмового провадження, набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий: С.Ю. Чумак

Суддя: М.М.Гімон

Суддя: І.В. Юрко