Постанова № 54011334, 03.12.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 грудня 2015 року № 826/16513/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Катех-електро» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

Підприємство з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Катех-Електро» (далі по тексту - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення 13 березня 2015 року № 0001642202.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/16513/15, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні.

В судовому засіданні 14 вересня 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Відповідач проти адміністративного позову заперечив, надав письмові заперечення проти позову.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Підприємство з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Катех-Електро» перебуває на обліку в ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві як платник податків.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 13 лютого 2015 року по 18 лютого 2015 року на підставі наказу від № 323 від 13 лютого 2015 року посадовою особою відповідача згідно ст. 20, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 82 ПК України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «ВМГ», ТОВ «Нікон Торг» за період з 01 жовтня 2014 року по 31 жовтня 2014 року, результати якої оформлені актом від 25 лютого 2015 року № 203/26-54-22-02/20006134 (далі по тексту - акт перевірки).

Як висновок проведеної перевірки встановлено порушення п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 134640 грн. за жовтень 2014 року.

На підставі вищезазначених висновків та з урахуванням розглянутих заперечень відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 13 березня 2015 року № 0001642202, яким позивачу в порушення вимог порушення п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 201960,00 грн., у тому числі за основним платежем - 134640,00 грн., та за штрафними санкціями - 67320,00 грн.

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятим на його підставі податковим повідомленням - рішенням й мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження нереальності господарських відносин між ним та ТОВ «ВМГ», ТОВ «Нікон Торг».

Заперечення відповідача, співпадають з висновками акта від 25 лютого 2015 року № 203/26-54-22-02/20006134.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, з урахуванням того, що перевіркою повноти нарахування ПДВ встановлено його заниження при взаємовідносинах з ТОВ «Нікон Торг», в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ТОВ «Нікон Торг», обставини використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (покупець) та ТОВ «Нікон Торг» (продавець) укладено договір поставки № 021014 02 жовтня 2014 року, відповідно до умов якого продавець передає у власність покупцю, а покупець приймає та оплачує заготівку алюмінієву, злитки алюмінієві та інші товари (надалі - товар) у кількості та асортименті, що вказані у видаткових накладних, додатках-специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору. Загальна орієнтована сума договору складає 5000000 грн. Покупець оплачує вартість товару після його поставки протягом 30 робочих днів шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця з правом внесення передплати.

Поставка товарів здійснюється на умовах DDP згідно з «Міжнародними правилами щодо тлумачення слів «Інкотермс» в редакції 2010 року. Місце поставки товару - склад покупця. За погодженням сторін можливий інший порядок поставки товару.

На виконання умов договору поставки ТОВ «Нікон Торг» поставило позивачу товар, що підтверджується видатковою накладною, копія якої наявна в матеріалах справи.

В свою чергу, ТОВ «Нікон Торг» виписало позивачу податкову накладну, яка в подальшому була включена позивачем до складу податкового кредиту за жовтень 2014 року та відображена у реєстрі отриманих податкових накладних.

Оплата за придбаний товар здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджується наявними в матеріалах справи копією платіжного доручення.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам, суд приходить до наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, Податкового кодексу України.

З аналізу статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Як вбачається з обставин справи, позивачем задекларовано податок на додану вартість за жовтень 2014 року на підставі податкової накладної, виписаної ТОВ «Нікон Торг» у зв'язку з придбанням товару.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України дою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6 статті 198).

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є юридичною особою, зареєстроване 02 вересня 1993 року у встановленому законодавством порядку та є платником ПДВ, що підтверджується свідоцтвом № 200101027 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 16 січня 2013 року.

Основним видом діяльності ПІІ у формі TOB «Катех-Електро» є виробництво електронних та електричних проводів та кабелів; неспеціалізована оптова торгівля. Зокрема, позивач виготовляє кабельно-провідникову продукцію, у виробництві якої використовується заготовка алюмінієва, як сировина для виготовлення кабельно-провідникової продукції.

Тобто, позивачем з метою здійснення власної господарської діяльності та отримання прибутку в подальшому придбано алюмінієві заготовки у ТОВ «Нікон-Торг» для виготовлення кабельно-провідникової продукції, у виробництві якої використовується заготовка алюмінієва. Виробництво кабельно-провідникової продукції за законодавством України не ліцензується.

З пояснень позивача вбачається, що у позивача задіяна та сертифікована Система управління якістю стосовно виробництва кабельно-провідникової продукції, що підтверджується сертифікатом на систему управління якістю, який зареєстрований у Реєстрі Системи сертифікації УкрСЕПРО 07 травня 2013 року, копія якого долучена до матеріалів справи.

ПІІ у формі TOB «Катех-Електро» має власну атестовану випробувальну лабораторію кабельно-провідникової продукції, яке видане Міністерством промислової політики України та зареєстроване 03 грудня 2010 року за № 06544-5-3-216-BJI, що підтверджується свідоцтвом про атестацію від 26 серпня 2008 року, чинне до 03 грудня 2015 року, копія якого наявна в матеріалах саправи.

Стосовно технологічних можливостей здійснення господарської діяльності позивача, ПІІ у формі TOB «Катех-Електро» є власником об'єкту нерухомого майна: «Майновий комплекс по виробництву кабельно-провідникової продукції», який розташований за адресою: смт. Коцюбинське Київської області, пров. Будівельний, 9/11, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 14 грудня 2010 року, видане Виконавчим комітетом Коцюбинської селищної ради, зареєстроване в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за № 2987914 від 14 грудня 2010 року, копія якого є в матеріалах справи.

До складу цього комплексу входять виробничі приміщення, склади, технічні об'єкти тощо (перелічені у вищезазначеному свідоцтві), за допомогою яких здійснюється виробництво кабельно-провідникової продукції, зокрема, склад сировини, який позначений у вищезазначеному свідоцтві на право власності як «склад, літ Б1»; кабельний цех, який позначений у вищезазначеному свідоцтві на право власності як «будівля виробничого корпусу з прибудовами, літ. А6»; склад готової продукції (з прилеглою територією), який позначений у вищезазначеному свідоцтві на право власності як «склад-ангар, літ. 1У».

З матеріалів справи вбачається, що транспортування придбаної у ТОВ «Нікон Торг» заготовки алюмінієвої здійснювалось автомобільним перевізником, що підтверджується товарно-транспортною накладною № 061001 від 02 жовтня 2014 року шляхом доставки на виробничу базу ПІІ у формі TOB «Катех-Електро» за адресою: смт. Коцюбинське Київської області, пров. Будівельний, 9/11, де була розвантажена та розміщена на складі сировини, який входить до майнового комплексу по виробництву кабельно-провідникової продукції позивача, який позначений як «склад, літ Б1» у свідоцтві на право власності, копії яких наявні в матеріалах справи. Факт доставки заготовки алюмінієвої на склад підтверджується прибутковою накладною № КЕ-0001260 від 06 жовтня 2014 року, копія якої є в матеріалах справи.

Крім того, на підтвердження правомірності отримання у ТОВ «Нікон Торг» товару позивачем долучено до матеріалів справи відомості про вантаж та витяг з Книги обліку довіреностей за 2014 рік.

В подальшому, зі складу сировини, заготовка алюмінієва була переміщена до кабельного цеху (на склад цеху), який входить до майнового комплексу по виробництву кабельно-провідникової продукції та позначений у свідоцтві на право власності як «будівля виробничого корпусу з прибудовами, літ. А6». Копія даного свідоцтва нгаявна в матеріалах справи.

Факт переміщення підтверджується: вимогою № 2976 від 08 жовтня 2014 року та накладною № КЕ-003464 від 08 жовтня 2014 року; вимогою № 2991 від 09 жовтня 2014 року та накладною № КЕ-003481 від 09 жовтня 2014 року; вимогою № 3012 від 10 жовтня 2014 року та накладною № КЕ-003501 від 10 жовтня 2014 року; вимогою № 3025 від 13 жовтня 2014 року та накладною № КЕ-003511 від 13 жовтня 2014 року; вимогою № 3029 від 13 жовтня 2014 року та накладною № КЕ-003514 від 13 жовтня 2014 року, копії яких наявні в матеріалах спарви.

Після використання для виробництва кабельно-провідникової продукції (відповідно до технології виробництва) заготовки алюмінієвої, виготовлену кабельно- провідникову продукцію передано на склад готової продукції (з прилеглою територією), який входить до майнового комплексу по виробництву кабельно-провідникової продукції та позначений у вищезазначеному свідоцтві на право власності як «склад-ангар, літ. 1У». Факт цієї передачі підтверджується приходними накладними: № КЕ-0001737 від 09 жовтня 2014 року; № КЕ-0001744, № КЕ-0001747, № КЕ-0001750 від 10 жовтня 2014 року; № КЕ-0001753, № КЕ-0001754, № КЕ-0001755, № КЕ-0001758, № КЕ-0001759, № КЕ-0001760, № КЕ-0001761, № КЕ-0001767, № КЕ-0001770 від 13 жовтня 2014 року; № КЕ- 0001772, № КЕ-0001773, № КЕ-0001774 від 14 жовтня 2014 року, копії яких наявні в матеріалах справи.

Зі складу готової продукції, вищезазначена кабельно-провідникова продукція була реалізована контрагентам-покупцям відповідно до укладених договорів та товарно-супровідних документів, які додані позивачем до письмових пояснень, а саме: TOB «Карат ЛТД» - відповідно до договору поставки № 7 МСО від 03.01.2009р. та товарно-супровідних документів за період з 13.10.2014р. по 15.10.2014р.; TOB «Прогрес-Т» - відповідно до договору поставки № 91 МСО від 18.05.2009р. та товарно-супровідних документів за 14.10.2014р.; TOB «Меганом Україна» - відповідно до договору поставки № 355МСО від 01.10.2010р. та товарно-супровідних документів за 27.10.2014р.; TOB «Торговий дім «Укркабель» - відповідно до договору поставки № 269 ДП від 08.07.2012р. та товарно-супровідних документів за 16.10.2014р.; ПП «Квант-Електро» - відповідно до договору поставки № 338 ДП від 31.01.2013р. та товарно-супровідних документів за 10.10.2014р.; ТOB «Партнер Електро НН» відповідно до контракту №' 23/08/13 від 23.08.2013р. та товарно-супровідних документів за 15.10.2014р.; ТOB «ЕЛЕКТРОКОМПЛЕКТ ЛТД» - відповідно до договору постачання № 423 від 20.12.201 Зр. та товарно-супровідних документів за 15.10.2014р.; TOB «ТК Карат» відповідно до договору постачання № 2808 від 28.08.2014р. та товарно-супровідних документів за період з 09.10.2014р. по 24.10.2014р.

Як встановлено контролюючим органом в акті перевірки стосовно ТОВ «Нікон Торг», встановлені обставини свідчать про: відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей до вчинення задекларованих господарських операцій; неможливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару та надання послуг у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; підприємство не знаходяться за місцезнаходженням при відсутності інформації щодо укладених договорів оренди інших приміщень.

Проте, відповідач не надав докази на підтвердження достовірності вищезазначеної інформації, через що вона не може бути покладена в основу висновків про відсутність у ТОВ «Нікон-Торг» фізичних, технічних та технологічних можливостей до вчинення задекларованих господарських операцій, неможливості здійснення ними операцій з відповідною кількістю певного товару тощо.

Судом встановлено, що необґрунтованими є посилання відповідача на те, що господарські операції з контрагентом не мали реального характеру, оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, а тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

Таким чином, суд приходить до висновку, що операції позивача з ТОВ «Нікон Торг» здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

При вирішенні даного спору суд притримується позиції, що у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Судом також враховано вимоги статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «Нікон Торг» було зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем до суду не надано.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Оскільки наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, то факт виконання поставки товару та надання послуг входить до предмету доказування у справі. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 31 березня 2011 року у справі № К-12509/08.

Суд наголошує, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентами податку до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей. Аналогічна правова позиція вказана в постанові Вищого адміністративного суду України від 19 лютого 2013 року по справі № 2а-6067/11/1470.

Відтак, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податку.

Крім того, судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах «Інтерсплав проти України» (2007 р., заява №803/02), «Булвес» АД проти Болгарії» (2009 р., заява №3991/03) і «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії» (2010 р., заява №6689/03), у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Відповідач, в свою чергу, не надав жодних доказів на підтвердження того, що Позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємством було одержання Позивачем податкової вигоди.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Нікон Торг», а висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість є помилковими, відтак збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій є протиправним.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 13 березня 2015 року № 0001642202 підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (стаття 69 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Підприємства з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Катех-Електро» підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Катех-Електро» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 13 березня 2015 року № 0001642202.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Катех-Електро» понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 403,92 грн. (чотириста три гривні дев'яносто дві копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник