Постанова № 54005154, 15.10.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2015 р. Справа № 804/9889/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Голметресурс" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, скасування наказу, податкового повідомлення-рішення від 14.07.2015 року № НОМЕР_1, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Голметресурс звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, з позовними вимогами:

- визнати протиправним та скасувати прийнятий Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області наказ № 490 від 24.06.2015 року Про здійснення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Голметресурс;

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Голметресурс за результатами якої складений акт від 30.06.2015 року № 637/04-67-22-04,34561966;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.07.2015 року № НОМЕР_1 Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення порядку призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки та вказує, що наказ про проведення перевірки прийнятий неправомірно, оскільки підстав для винесення наказу не було, в тому числі позивач зазначає, що податкове повідомлення-рішення винесене безпідставно, у звязку з тим, що господарські операції були реально здійснені та послуги отриманні від контрагента використанні у власній господарській діяльності позивача.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, письмові заперечення до суду не надані.

Дослідивши докази наявні в матеріалах справи, суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Голметресурс перебуває на обліку в ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, як платник податків.

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області зверталась до ТОВ Голметресурс з листами про надання інформації та їх документальних підтверджень від 26.03.2015 року № 6655/10/15-1, від 08.05.2015 року №9392/10/151, від 26.05.2015 року № 10675/10/151, від 27.05.2015 року № 10721/10/04-67-22-04, від 02.06.2015 року № 10696/10/04-67-22-01, від 08.06.2015 року № 11396/10/04-67-22-04, від 23.07.2015 року № 6752/10/04-36-16-0316.

Листом від 25 травня 2015 року позивач повідомив податковий орган, що 27 квітня 2015 року старшим слідчим СУ ФР Лівобреженої ОДПІ м.Дніпропетровська ст. лейтенантом податкової міліції ОСОБА_2 вилучені документи, а саме : первинні документи ТОВ «Голметресурс», договора, видаткові, податкові накладні, ТТН, акти виконних робіт, рахунки-фактури, чорнові записи, про що зазначено в протоколі обшуку від 27.04.2015 року, також листом від 24 червня 2015 року за №34 позивачем повідомлено податковий орган, що на запит від 08.06.2015 року були надані копії первинних документів 15 червня 2015 року по роботі з контрагентами ТОВ «Комфорт-Н», ТОВ «Інспайр-Трейд».

В свою чергу, 24 червня 2015 року керівником Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська було прийнято рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Голмертесурс, що оформлено наказом №490.

В акті перевірки від 30.06.2015 року № 637/04-67-22-04,34561966 зафіксовано, що з метою вручення наказу № 490 від 24.06.2015 року та направлень № 251, № 252 від 24.06.2015 року щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Голметресурс фахівцями ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська було здійснено виїзд за податковою адресою: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, Ленінський район, вул. Мічуріна, буд. 9, а також за адресою, вказаною платником податків в останній податковій звітності податку на додану вартість за звітній період травень 2015 року, а саме: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, пр.-т Калініна, буд. 84. Перевіркою встановлено, що підприємство не знаходиться за жодною з адрес. У звязку з чим складено акт від 24.06.2015 року № 425/04-67-22-04/345619 Про неможливість вручення наказу про проведення перевірки ТОВ Голметресурс у зв'язку з незнаходженням за місцем реєстрації.

З метою здійснення необхідних заходів передбачених законодавством щодо повідомлення посадових осіб підприємства про початок проведення перевірки, копія наказу на проведення перевірки від 24.06.2015 року № 490 направлено поштою на адресу ТОВ Голметресурс.

При вирішенні позовних вимог щодо скасування наказу, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 78 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України).

Таким чином, з наведеної норми вбачається, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Відповідно до п.78.4 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Субєкт господарювання має право не погодитися з рішенням про призначення перевірки і оспорити його у суді.

У такому спорі субєкт владних повноважень зобовязаний довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень субєкта господарювання та їх документальне обґрунтування.

Так, відповідачем до матеріалів справи не надано письмових пояснень та обґрунтування належними та допустимими доказами недоліки пояснень субєкта господарювання та їх документальне обґрунтування.

Суд зазначає, що право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки, а допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу (ст.78 Податкового кодексу України.)

При цьому, в Акті перевірки зазначено до перевірка проводилась з 24.06.2015 року, однак будь-яких доказів вручення до початку перевірки під розписку копії наказу до суду не надано, в тому числі не надано Акту Про неможливість вручення наказу про проведення перевірки ТОВ Голметресурс у зв'язку з незнаходженням на місці реєстрації та доказів на підтвердження направлення засобами поштового зв'язку наказу про проведення перевірки.

Таким чином, суд приходить до висновку, що лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючим органом рішення про проведення перевірки, зокрема, документальної виїзної перевірки може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України є підставою для визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 27 січня 2015 року по справі №21-425а14.

При цьому, статтю 75 Податкового кодексу України визначені види перевірок, а саме контролюючі органи мають право проводити, зокрема, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) перевірки.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

При цьому, документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Судовим розглядом справи встановлено, що фактично була проведена документальна невиїзна перевірка, що суперечить наказу про проведення перевірки та нормам податкового законодавства.

З урахуванням висновків суду, позовні вимоги щодо скасування наказу на проведення перевірки є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.07.2015 року №0001542201, слід зазначити наступне.

Як, зазначено в Акті перевірки від 30.06.2015 року за №637/04-67-22-04/34561966 на підставі наказу про здійснення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Голметресурс від 24.06.2015 року № 490, п.п.20.1.4. п. 20.1. ст. 20, п.п.78.1.1. п. 78.1., п. 78.2. ст. 78, з урахуванням п.п.75.1.2. п. 75.1. ст.75, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями проведено документальну позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України в частині податку на додану вартість та іншого законодавства ТОВ Голметресурс по взаємовідносинах з ТОВ Дніпробізнес-Ойл, ТОВ Комфорт-Н, ПП Лік-Буд, ТОВ Інспайр-Трейд за період січень 2015 року, ТОВ Комфорт-Н, МППВКФ Експрес-Комплект за період лютий 2015 року, ТОВ Комфорт-Н, ТОВ Інспайр-Трейд за період березень 2015 року.

За результатами перевірки було складено Акт від 30.06.2015 року № 637/04-67-22-04/34561966, яким зафіксовано наступні порушення: відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення ТОВ Голметресурс операцій по ланцюгу с постачальниками ТОВ Дніпробізнес-Ойл за січень 2015 року на суму ПДВ 166 944,75 грн., ТОВ Комфорт-Н за січень 2015 року на суму ПДВ 246 773,91 грн., за лютий 2015 року на суму ПДВ 300 856,00 грн., за березень 2015 року на суму ПДВ 552 274,80 грн., ПП Лік-Буд, за січень 2015 року на суму ПДВ 12 287,30 грн., ТОВ Інспайр-Трейд за січень 2015 року на суму ПДВ 610 695,62 грн., за березень 2015 року на суму ПДВ 533 644,26 грн., МППВКФ Експрес-Комплект за лютий 2015 року на суму ПДВ 502 116,09 грн.; порушення п. 198.1, п. 198.3. ст. 198, п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 за № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 2 782 901 грн., в т.ч. по періодам: у січні 2015 року на суму 1 036 702 грн.; у лютому 2015 року на суму 660 280 грн.; у березні 2015 року на суму 1 085 919 грн.

Крім того, ТОВ Голметресурс в звязку з порушеннями п. 198.1., п. 198.3. ст. 198, п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 за № 2755-VI (із змінами та доповненнями) встановленими актом перевірки, не має права на віднесення до складу податкового кредиту в наступних податкових періодах сум ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ Комфо-Н за період лютий 2015 року у суму 105 383,00 грн. та з МППВКФ Експрес-Комплект за період лютий 2015 року у сумі 37 309,00 грн.

На підставі Акту податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення форми Р від 14.07.2015 року № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 2 782 901 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 1 391 450,50 грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Згідно із Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства від 22.12.2010 року за №984 Акт перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (пункти 4-6 Порядку № 984 від 22.12.2010 року).

Як зазначено в Акті перевірки, 25 червня 2015 року оперативним управлінням ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська надано фахівцям ДПІ у Ленінському районі під розписку оригінали документів фінансово-господарської діяльності ТОВ «Голметресурс» по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ «Дніпробізнес-Ойл», ТОВ «Комфорт-Н», ТОВ «Інспайр-Трейд», ППВКФ «Експрес Комплект» за період січень-березень 2015 року для використання при проведені документальної перевірки.

Так, для проведення перевірки по господарських відносинах з ТОВ Дніпробізнес-Ойл, ТОВ Комфорт-Н, ПП Лік-Буд, ТОВ Інспайр-Трейд за січень 2015 року, ТОВ Комфорт-Н, МППВКФ Експрес-Комплект за період лютий 2015 року, ТОВ Комфорт-Н, ТОВ Інспайр-Трейд за період березень 2015 року використано надані суб'єктом господарювання завірені копії первинних документів та вилучені старшим слідчим СУ ФР Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ст. лейтенантом податкової міліції ОСОБА_2 оригінали первинних документів, надані оперативним Управлінням ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська для проведення документальної перевірки, договір з ТОВ Дніпробізнес-Ойл, видаткові накладні, виписані ТОВ Дніпробізнес-Ойл, ТОВ Комфорт-Н, ПП Лік-Буд, ТОВ Інспайр-Трейд, МППВКФ Експрес-Комплект.

Також використано бази даних ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська: Єдиний реєстр податкових накладних, АІС Податковий блок підсистеми: Обробка ПЗ та платежів, Реєстрація ПП, Аналітична система.

В Акті перевірки зазначено, що у періоді, який перевірявcя, ТОВ Голметретресурс здійснювало придбання товарів (робіт, послуг) у наступних підприємств-постачальників , а саме ТОВ Дніпробізнес-Ойл, ТОВ Інспайр-Трейд, ТОВ Комфорт-Н, МППВКФ Експрес-Комплект, ПП Лік-Буд.

Так, між позивачем (покупець) та ТОВ Дніпробізнес-Ойл (постачальник) було укладено договір купівлі-продажу від 03.09.2014 року № 0309/14-1, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити покупцю інвентар для прибирання, миючі засоби та інші побутові товари (далі - товар), а покупець зобовязується прийняти й оплатити товар в порядку та на умовах, передбачених цим договором. Постачальник зобов'язується поставляти товар окремими партіями в кількості і асортименті визначених в заявках. Асортимент та ціна на товар, що поставляється, визначається на підставі рахунків постачальника, погодженої з покупцем. Моментом здійснення поставки товарів постачальником є їх отримання покупцем з відповідною відміткою в супроводжуваній первинній обліково-видатковій документації (товарно-транспортна накладна, видаткова накладна).

На виконання умов договору, постачальник надав покупцю товар (засоби для прибирання, миття, дезинфекції тощо), що підтверджується видатковими та податковими накладними, перелік яких зазначено в Акті перевірки.

Суми податку на додану вартість за зазначеним податковими накладними, відображених у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, даним декларації з ПДВ, включено до податкового кредиту відповідного періоду.

Висновок податкового органу про відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення даної господарської операції ґрунтується на не ненаданні до перевірки товарно-транспортних накладних, платіжних доручень, заявок на придбання товару, недоліки в оформленні видаткових накладних, а також ДПІ у Ленінському районі отримано від Дніпродзержинської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області податкову інформацію щодо ТОВ "Дніпробізнес-Ойл" за січень 2014 року, яке має ознаки фіктивності.

Між позивачем (покупець) та ТОВ Інспайр-Трейд (постачальник) було укладено договір купівлі-продажу від 08.01.2015 року № 02/15, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити покупцю інвентар для прибирання, миючі засоби та інші побутові товари (далі - товар), а покупець зобовязується прийняти й оплатити товар в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

На виконання умов договору, постачальник надав покупцю товар (засоби для прибирання, миття, дезинфекції тощо), що підтверджується видатковими та податковими накладними, перелік яких зазначено в Акті перевірки.

Суми податку на додану вартість за зазначеним податковими накладними, відображених у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, даним декларації з ПДВ, включено до податкового кредиту відповідного періоду.

Висновок податкового органу про відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення даної господарської операції ґрунтується на не ненаданні до перевірки товарно-транспортних накладних, платіжних доручень, заявок на придбання товару, недоліки в оформленні видаткових накладних.

Між позивачем (покупець) та ТОВ Комфорт-Н (постачальник) було укладено договір поставки від 05.01.2015 року № 01/15, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити покупцю інвентар для прибирання, миючі засоби та інші побутові товари, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Кількість, асортимент та ціна товару узгоджується сторонами у відповідності з умовами цього договору та відображається в видаткових накладних на кожну партію товару. Видаткові накладні, підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками, додаються до цього договору та є його невідємною частиною (п. 1.2. договору).

На виконання умов договору, постачальник надав покупцю товар (засоби для прибирання, миття, дезинфекції тощо), що підтверджується видатковими та податковими накладними, перелік яких зазначено в Акті перевірки.

Висновок податкового органу про відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення даної господарської операції ґрунтується не ненаданні до перевірки товарно-транспортних накладних, платіжних доручень, заявок на придбання товару, недоліки в оформленні видаткових накладних.

Між позивачем (покупець) та МППВКФ Експрес-Комплект (постачальник) було укладено договір поставки від 09.02.2015 року № 09/15, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити покупцю інвентар для прибирання, миючі засоби та інші побутові товари (товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, передбачених цим договором. Кількість, асортимент та ціна товару узгоджується сторонами у відповідності з умовами цього договору та відображається в видаткових накладних на кожну партію товару. Видаткові накладні, підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками, додаються до цього договору та є його невідємною частиною (п. 1.2. договору).

На виконання умов договору, постачальник надав покупцю товар (засоби для прибирання, миття, дезинфекції тощо), що підтверджується видатковими та податковими накладними, перелік яких зазначено в Акті перевірки.

Суми податку на додану вартість за зазначеним податковими накладними, відображених у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, даним декларації з ПДВ, включено до податкового кредиту відповідного періоду.

Висновок податкового органу про відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення даної господарської операції ґрунтується на не ненаданні до перевірки товарно-транспортних накладних, платіжних доручень, заявок на придбання товару, недоліки в оформленні видаткових накладних.

Між позивачем (замовник) та ПП Лік-Буд (виконавець) було укладено договір про надання послуг від 21.10.2014 року № 211014, відповідно до п. 1.1. якого в порядку та на умовах, передбачених цим договором, виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послуги за допомогою будівельно-дорожної техніки (техніка), а також послуги з її керування, а замовник зобов'язується сплатити вказані послуги.

На виконання умов договору виконавець виконав послуги за січень 2015 року на суму 12 287,30 грн., що підтверджується актами виконаних робіт № 02/15 від 12.01.2015 року, № 06/15 від 21.01.2015 року та податковими накладними від 12.01.2015 року № 2, від 21.01.2015 року № 3.

Суми податку на додану вартість за зазначеним податковими накладними, відображених у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, даним декларації з ПДВ, включено до податкового кредиту відповідного періоду.

Висновок податкового органу про відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення даної господарської операції ґрунтується на не ненаданні до перевірки актів виконаних робіт, платіжних доручень, заявок-замовлення.

При вирішенні даного спору, суд виходить з наступного.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (стаття 44 Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Згідно статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

П.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з приписами підпункту 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Податкового кодексу України.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Позивач в позовній заяві вказав, що товар, який придбався у контрагентів використовувався безпосередньо у господарській діяльності позивача.

Відповідно до інформації (п. 2.7 акту) про види діяльності, які має право здійснювати субєкт господарювання за період, що перевірявся до них відносяться: роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, інший пасажирський наземний транспорт, постачання інших готових страв, діяльність приватних охоронних служб, інша діяльність із прибирання будинків і промислових об'єктів, інші види діяльності з прибирання.

Підприємство позивача здійснює діяльність повязану з прибиранням великих промислових підприємств в різних регіонах України.

В підтвердження того, що позивач, в період, що перевірявся надавав послуги з прибирання є подані до суду первинні документи, а саме укладені між позивачем та контрагентами договори з надання послуг, які містяться в матеріалах справи.

Також в Акті перевірки зазначено, що трудові ресурси підприємства та товари і послуги придбані у постачальників (миючі засоби, інвентар для прибирання, засоби побутової гігієни та послуги сантехніки) є складовими для здійснення ТОВ "Голметресурс" своєї господарської діяльності. Також згідно, зареєстрованих податкових накладних на реалізацію товарів (робіт, послуг) встановлено, що ТОВ "Голметресурс" в адресу контрагентів - покупців надавало послуги прибирання виробничих та службових приміщень, послуги з утримання та обслуговування помешкань та будівель, послуги вивезення сміття, послуги з клінінгового обслуговування приміщень, послуги з комплексного прибирання службових, виробничих і санітарно-побутових приміщень, послуги з благоустрою та очищення від снігу і посипання доріг та інші подібні послуги.

Щодо придбання товару позивачем в контрагентів та інші ланцюги, слід зазначити, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом (лист Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11 ).

Згідно статті 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер, таким чином позивач не має нести відповідальність за порушення допущенні його контрагентами.

Щодо товарно-транспортних накладних.

Так, відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р. товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Отже, ТТН призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.

Тобто, товарно-транспортні накладні, не є визначальною умовою для отримання права на податковий кредит, оскiльки, законодавчi норми не ставлять в залежність вiдсутнiсть транспортних документiв на перевезення вантажу (товару) або їх недоліки з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартiсть. З урахуванням ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в Українi товарно-транспортна накладна не може бути первинним документом, який пiдтверджує здiйснення господарської операцiї з поставки товарiв, та вiдповiдно набуття права власностi на нього, оскiльки не вiдображає вiдомостi про господарську операцiю з поставки товару, а вiдображає вiдомостi про господарську операцiю перевезення.

Разом з цим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників), при цьому товарно-транспортні накладні.

Натомість оцінка таких операцій повинна даватись на підставі комплексного, всебічного аналізу здійснених операцій, з урахуванням особливостей їх суті та змісту.

При цьому позивачем надані до суду товарно-транспортні накладні та подорожні листи, які містяться в матеріалах справи.

До суду також були надані рахунки на оплату та банківські виписки щодо розрахунків за товар (послуги) з контрагентами.

Таким чином, позивачем наданні первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій. На час укладання та виконання спірних угод сторони були у належному порядку зареєстровані платниками ПДВ та зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців. Також податковим органом не доведено належними та допустимими доказами, що укладення договорів не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обовязків та те, що договори укладено без мети настання реальних наслідків, судових рішень щодо визнання угод недійсними до суду не надано, отже доводи податкового органу ґрунтуються лише на припущеннях, що не є підставою для визнання угод недійсними.

Основним висновком у рішенні від 22.01.2009 р. у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії №3991/03 Європейський суд з прав людини зазначив, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, повязаним зі сплатою податку на додану вартість, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобовязання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності. Рішення Європейського суду від 09.01.2007 року у справі Інтерсплав проти України п.38.

Оскільки у судовому засіданні встановлено фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, що підтверджено належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського і податкового обліку, формування позивачем податкового кредиту та віднесення сум до складу витрат спірного періоду за результатами господарських операцій із зазначеними контрагентами є правомірним.

Таким чином, з урахуванням висновків суду викладених вище, податкове повідомлення-рішення від 14.07.2015 року № НОМЕР_1 підлягає скасуванню, оскільки відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність його винесення.

Щодо позовних вимог визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки позивача, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

В адміністративному суді можуть бути оскаржені лише ті рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень (тобто правові акти), що призводять до виникнення юридичних наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав та обов'язків у певних осіб.

При цьому позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Водночас, належний захист прав та інтересів особи можливий лише в разі існування спірних відносин, тобто, в разі встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Дії суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо відповідні дії не повинні вчинюватися таким суб'єктом стосовно цієї особи, виходячи з наданої йому компетенції.

При цьому оспорювані правові акти (рішення, дії або бездіяльність) повинні бути юридично значимими, тобто мати безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки шляхом або позбавлення можливості повністю чи в частині реалізувати належне цій особі право, або шляхом безпідставного покладення на цю особу будь - якого обов'язку.

Отже, в порядку адміністративного судочинства можуть розглядатися спори щодо будь - яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень без обмежень, але відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови, що такі рішення, дії (бездіяльність) є юридично значимими для позивача, тобто порушують права та інтереси останнього шляхом обмежень у реалізації його прав чи покладення на нього необґрунтованих обов'язків.

Відповідно до вимог ст. 17 КАС України предметом розгляду по суті в порядку адміністративного судочинства є не будь-які рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а лише ті, що породжують права та обов'язки учасників спірних відносин.

В свою чергу, дії по проведенню перевірки є службовою діяльністю працівників контролюючого органу на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни та не створюють жодних правових наслідків для позивача, тобто не змінюють стану його суб'єктивних прав та не створюють жодних додаткових обов'язків для платника податків. Належним способом захисту в даному випадку є оскарження податкового повідомлення-рішення, яке винесено за результатами перевірки.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дій є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат слід здійснити відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 160-163, 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Голметресурс до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним дій, скасування наказу, податкового повідомлення-рішення- задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати прийнятий Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області наказ № 490 від 24.06.2015 року Про здійснення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Голметресурс.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.07.2015 року № НОМЕР_1 Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Присудити з Державного бюджету України на корить Товариства з обмеженою відповідальністю "Голметресурс" (код ЄДРПОУ 34561966) судові витрати у розмірі 560 (п'ятсот шістдесят) гривень 28 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1