Рішення № 54002340, 25.11.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2015

Справа № 910/27700/15

Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом приватного підприємства «ДРУЖБА – НАФТОПРОДУКТ» до товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛЕНЕРГО» про стягнення 946452,10 грн, за участю представників сторін:

від позивача: не з’явилися;

від відповідача: не з’явилися,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2015 року до Господарського суду міста Києва звернулося ПП «ДРУЖБА – НАФТОПРОДУКТ» з позовом до ТОВ «ОЛЕНЕРГО», яким заявлено вимогу про стягнення з останнього заборгованості в сумі 946452,10 грн.

Позов мотивований порушенням відповідачем зобов’язання за договором поставки нафтопродуктів від 13.02.2014 № 2133, яке полягає у поставці товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2015 прийнято позов ПП «ДРУЖБА – НАФТОПРОДУКТ» до розгляду та порушено провадження у справі № 910/27700/15.

Ухвали у даній справі надсилалися, зокрема, відповідачеві на його адресу місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, тому, в силу ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце належним чином.

Однак, відповідач в жодне судове засідання свого повноважного представника не направив, обґрунтованих письмових пояснень із зазначенням поважних причин неявки його представника у судові засідання до суду не подав, правом, наданим ст. 59 ГПК України, не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надійшло, а тому, відповідно до положень ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 25 листопада 2015 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, заслухавши повноважного представника позивача судом встановлено таке.

Між ПП «ДРУЖБА – НАФТОПРОДУКТ», як покупцем, та ТОВ «ОЛЕНЕРГО», як постачальником, укладено договір поставки нафтопродуктів від 13.02.2014 № 2133 (далі – договір), згідно з предметом якого постачальник зобов’язується передати у власність нафтопродукти, а покупець – прийняти та оплатити нафтопродукти на умовах, викладених у договорі, найменування, кількість та ціна яких вказується в накладних документах на товар, які оформлюються на кожну окрему партію товару (п. 1.1 договору).

У відповідності до п. 3.1 договору постачальник зобов’язаний передати, а покупець прийняти товар з дотриманням положень п. 3.2 договору. У випадку, якщо покупець протягом 10 (десяти) календарних днів зі спливу терміну, наданого для відвантаження товару, за власним бажанням не здійснив вивіз товару, постачальник зберігає за собою право не відвантажувати товар та повернути гроші,сплачені за товар, за виключенням суми, нарахованої за відповідальне зберігання товару.

Як вбачається з п. 3.2 договору, товар вважається переданий постачальником і прийнятий покупцем по кількості та якості - відповідно до технічних умов і інших нормативно-технічних актів (паспорт, сертифікат заводу-виробника), товарно-транспортних або накладних документів (накладна та/або акт приймання-передачі), у відповідності з вибраним базисом поставки товару з урахуванням умов «Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України», затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 04.06.2007 № 271/121. "Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску і обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України", затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки, Міністерства транспорту та зв’язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155, (надалі Інструкція-281), а також згідно з умовами договору та додаткових угод до нього.

Сторонами у п. 4.2 передбачено, що покупець зобов’язується оплатити повну вартість партії в розмірі 100 % (в тому числі ПДВ) за товар в сумі, відображеній в рахунках-фактурах наданих постачальником, до дати бажаного відвантаження товару.

Строки та порядок оплати товару покупцем, вказані в п.4.2., за домовленістю сторін можуть бути переглянуті, і відображені письмово в додатку, підписаному та скріпленому печатками обох сторін, який буде невід’ємною частиною цього договору (п. 4.2.1 договору).

Згідно з п. 4.3 договору право власності на товар переходить до покупця з дати поставки товару (з урахуванням обраного базису поставки товару), що вказана в накладних документах на товар (видаткових накладних та/або акти приймання-передачі).

31 грудня 2014 року сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору, якою п. 7.12 договору викладено у такій редакції: «Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2015 року, в частині розрахунків – до повного виконання сторонами своїх зобов’язань. Якщо жодна із сторін протягом 30 (тридцяти) днів до моменту закінчення договору не виявить бажання про розірвання договору – він вважається пролонгованим на той самий строк і на тих самих умовах.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 ЦК України).

Виходячи із змісту правовідносин сторін, які ґрунтуються на договорі, вони є відносинами з поставки, а тому їх права і обов'язки визначаються, зокрема, положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частини 1, 2 ст. 712 ЦК України).

Судом встановлено, що на підставі договору позивачем перераховано на користь відповідача грошові кошти у рахунок оплати товару у загальному розмірі 8495319,50 грн, а останнім поставлено позивачеві товар загальною вартістю 7548867,40 грн. Наведені обставини підтверджуються платіжними дорученнями, виписками з поточного рахунку позивача, видатковими та товарно-транспортними накладними, які наявні у матеріалах справи у вигляді засвідчених копій.

З наведеного слідує, що відповідачем не поставлено позивачеві товар, який у свою чергу останнім оплачено, на загальну суму 946452,10 грн. Даний факт підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період з 01 липня 2015 року по 03 серпня 2015 року, який складено відповідачем станом на 03 серпня 2015 року, а також підписаного сторонами договору та скріпленого відбитками їх печаток (засвідчена копія акту міститься у матеріалах справи, а його оригінал оглянуто судом у судовому засіданні).

Судом встановлено, що 07 серпня 2015 року позивачем надіслано відповідачеві лист-нагадування від 07.08.2015 № 393, яким позивач просив відповідача здійснити поставку товару або повернути грошові кошти в сумі 946452,10 грн. Докази надсилання вказаного листа і його отримання містяться у матеріалах справи у вигляді засвідчених копій, а їх оригінали оглянуто судом у судовому засіданні.

З огляду на невиконання відповідачем вимог позивача, викладених у листі від 07.08.2015 № 393, останній 26 серпня 2015 року надіслав відповідачеві лист-претензію від 26.08.2015, яким вимагав від ТОВ «ОЛЕНЕРГО» повернути грошові кошти в сумі 946452,10 грн.

Спір між сторонами справи, як стверджує позивач, виник внаслідок порушення відповідачем зобов’язання за договором, яке полягає у поставці товару, та неповернення позивачеві грошових коштів в сумі 946452,10 грн. Такі обставини призвели до виникнення у ТОВ «ОЛЕНЕРГО» перед ПП «ДРУЖБА – НАФТОПРОДУКТ» заборгованості у розмірі 946452,10 грн та звернення позивача до господарського суду з позовом у даній справі.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд зазначає таке.

Частиною 1 ст. 693 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 2 названої статті, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як передбачено ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З наведених норм матеріального права та умов договору вбачається, що відповідач був зобов’язаний або поставити попередньо оплачений товар або повернути покупцеві ці кошти.

Суд відзначає, що жодного доказу, який би підтверджував факт поставки відповідачем позивачеві товару вартістю 946452,10 грн або повернення цієї суми позивачеві на його вимогу матеріали справи не містять.

При цьому суд відзначає, що сума заборгованості перед позивачем відповідачем визнана в акті звірки взаємних розрахунків.

За приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ч. 1 ст. 34 ГПК).

Підсумовуючи сукупність встановлених вище фактичних обставин і норм права, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми попередньої оплати товару в сумі 946452,10 грн підлягає задоволенню повністю, оскільки позов належним чином доведено, документально підтверджено, і в той же час відповідачем в порядку, встановленому статтями 33, 36 ГПК України, не спростовано.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача повністю.

Керуючись статтями 33-34, 43-44, 49 статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛЕНЕРГО» (03680, м. Київ, проспект Академіка Глушкова, буд. 1, павільйон 60; ідентифікаційний код 38749914, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь приватного підприємства «ДРУЖБА – НАФТОПРОДУКТ» (48543, Тернопільська обл., Чортківський район, с. Нагірянка, вул. Шевченка, буд. 65; ідентифікаційний код 34042478, на будь-який його рахунок, виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) заборгованість в сумі 946452,10 (дев’ятсот сорок шість тисяч чотириста п’ятдесят дві) грн 10 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 14196,79 (чотирнадцять тисяч сто дев’яносто шість) грн 79 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02 грудня 2015 року.

Суддя Я.А. Карабань