Рішення № 53997667, 25.11.2015, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 129/4248/13-ц

Провадження № 2/135/352/15

РІШЕННЯ

іменем України

25.11.2015 року Ладижинський міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Корнієнка О.М.,

при секретарі Когаль А.В.,

з участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ладижин цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_5 до приватного сільськогосподарського підприємства «Мрія» с. Косаново Гайсинського району Вінницької області про виділ в натурі та визнання права власності на майно, що знаходиться у спільній частковій власності,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 звернувся в суд з позовною заявою в інтересах ОСОБА_5 до ПСП „Мрія" в особі директора ОСОБА_3 про виділення майна в натурі та визнання права власності на виділене майно. Зазанчивши, що відповідно до свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ВІ ІУ № 016989 від 04.10.2002 року ОСОБА_5 є власником 0,309 відсотка на суму 12798 грн. загальної вартості майна пайового фонду КСП «Мрія» с. Косанове Гайсинського району, який становить 4142000 грн. Комітетом спілки співвласників майнових паїв на своєму засіданні 07.06.2013р. було задоволено заяву ОСОБА_5, згідно якої її виключили із членів спілки і виділили майно в натурі конкретним майном зерноочисний пункт ЗАВ-50 вартістю 8714 грн. та трактор МТЗ-80 держномер 14-37 УК, інвентарний номер 21 вартістю 3022 грн. з подальшим затвердженням на загальних зборах співвласників майнових паїв. Згідно з рішенням загальних зборів співвласників майнових паїв реорганізованого КСП «Мрія» від 8.06.2013 року за заявою ОСОБА_5 виділено в натурі конкретне майно в рахунок майнового паю в частині основних засобів зерноочисний пункт ЗАВ-50 вартістю 8714 грн. та трактор МТЗ-80 держномер 14-37 УК, інвентарний номер 21 вартістю 3022 грн.

Вищезазначене майно знаходиться в розпорядженні директора ПСП «Мрія» ОСОБА_3, якому все майно спілки було передано в оренду за договором від 10.11.2002 року строком на 10 років і на даний час термін оренди вийшов, однак після закінчення терміну оренди і до даного часу ОСОБА_3 без будь-яких правових підстав утримує і розпоряджається майном співвласників майнових паїв, в тому числі і майновим паєм ОСОБА_5 на свій розсуд. Майно співвласників голова ПСП «Мрія» ОСОБА_3 привласнює, знищує, реалізує без згоди власників майнових паїв. У 2012 році ОСОБА_5 був виділений в натурі, земельний пай, а майновий пай так і залишився не виділений. З 2002р. по даний час орендна плата за договором від 10.11.2002р. за оренду майнового паю ОСОБА_5 ОСОБА_3 не виплачувалася. ОСОБА_3 на неодноразові звернення ОСОБА_5 відмовляється виділити в натурі належне їй майно, а тому вона змушена звертатися за судовим захистом.

Виділення ОСОБА_5С майна в натурі не порушує інтересів інших співвласників, більшість з яких уже реалізували свої права на майнові паї і розпорядились своїми паями на свій розсуд, продавши їх ОСОБА_3 З моменту прийняття рішення загальними зборами спілки співвласників майнових паїв про виділення в натурі конкретним майном ОСОБА_5 майнового паю, а саме зерноочисний пункт ЗАВ-50 вартістю 8714 грн. та трактор МТЗ-80 держномер 14-37 УК інвентарний номер 21 вартістю 3022 грн. жодної претензії, зауваження, скарги не поступало. Жоден із співвласників не претендує на виділене майно. Тому позивач вимушена звернутися до суду і просити зобов'язати голову ПСП «Мрія» ОСОБА_7 виділити ОСОБА_5 в натурі майно а саме: зерноочисний пункт ЗАВ-50 вартістю 8714 грн. та трактор МТЗ-80 держномер 14-37 УК, вартістю 3022 грн. та визнати за ОСОБА_5 право власності на дане майно.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Доповнивши, що на час проведення загальних зборів ОСОБА_3 не був членом спілки, бо не мав свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП на право власності. ПСП «Мрія на той час також не було співвласником майна, оскільки майнові частки громадян було викуплено пізніше. На зборах ніхто не претендував на майно, яке хотіла виділити ОСОБА_5 На даний час ПСП «Мрія» не є членом спілки, хоча є співвласником майнового паю.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили. Зазначили, що зборами від 08.06.2013 року рішення комітету не затверджувалось, оскільки в протоколі зборів не вказано майно, яке мало б бути виділено ОСОБА_5 Частка позивача не відповідає майну, яке вона хоче виділити, бо ЗАБ-50 необхідне для господарства ПСП «Мрія». Згідно рішення Гайсинського районного суду від 30.05.2014 року по справі №129/595/15-ц було встановлено, що рішення загальних зборів співвласників не приймали рішень щодо розподілу майна для виділення окремому власнику чи групі власників конкретним майном. ОСОБА_3 вказав, що брав участь у зборах 08.06.2013 року та голосував проти того, щоб виділити ОСОБА_5 майно в натурі. Наданий час ПСП «Мрія» викупило у більшості співвласників їх майнові паї та має майновий сертифікат на більшу частину майнового паю.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з такого.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва на право на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ВІ IV№016989, виданого Носівецькою сільською радою 04.10.2002 року, ОСОБА_5 має право на пайовий фонд майна КСП «Мрія» с. Косанове Гайсинського району Вінницької області в розмірі 12798 грн. із 4142000 грн. загальної вартості майна пайового фонду підприємства (Т.1 а.с. 13).

11.12.2012 року ОСОБА_5 звернулась до директора ПСП «Мрія» із заявою про виділення їй в натурі майнового паю конкретним майном, а саме зерноочисний пункт ЗАБ-50 та трактор МТЗ-80 (Т.1 а.с. 192).

Відповідно до заяви ОСОБА_5 до спілки пайовиків с. Косаново від 12.04.2013 року видно, що ОСОБА_5 просить виключити її із спілки пайовиків і виділити їй в натурі майно на суму 12798 грн., а саме ЗАБ-50 вартістю 8714 грн. та трактор МТЗ-80 державний номер 14-37УЗ, інвентарний № 21 вартістю 3022 грн. (Т.1 а.с.7).

Згідно виписки № 1 із протоколу засідання комітету спілки громадян співвласників майнових паїв с. Косанове від 07.06.2013 року видно, що комітет розглядав заяви громадян-співвласників майнових паїв. Зокрема розглядалась заява ОСОБА_5 про виділення їй майна в натурі, а саме ЗАБ-50 та трактора МТЗ-80. Комітетом було вирішено Заяву ОСОБА_5 задовольнити та виділити їй вказане майно в натурі (Т.1 а.с. 144-146).

08.06.2013 року було проведено загальні збори громадян співвласників майна, яке перебуває у спільній частковій власності, визначеного в результаті реорганізації КСП «Мрія» в ПСП «Мрія». Рішення зборів оформлене протоколом № 2 від 08.06.2013 року. Із вказаного протоколу видно, що всього пайовиків є 446 людей. 385 людей зареєстровані у встановленому порядку, всього можуть брати участь в голосуванні 296 людей. Присутні 200 людей. Вказано, що по четвертому питанню слухали ОСОБА_8, який зачитав, зокрема, заяву ОСОБА_5 про виключення із спілки та виділення майна в натурі. За пропозицію ОСОБА_1 задовольнити заяву як того вимагає діюче законодавство, «за» проголосувало 120 людей, «проти» - 12 людей, «утрималось» - 78 людей (Т.1 а.с. 11).

Згідно п. 1.1 Статуту ПСП «Мрія», видно, що приватне сільськогосподарське підприємство «Мрія» створене в процесі реорганізації колективного сільськогосподарського підприємства «Мрія» та є його правонаступником (Т.1 а.с. 88).

Згідно майнового сертифікату серії ВІ № 096823, виданого Носівецькою сільською радою 17.10.2003 року видно, що ОСОБА_3 має право на пайовий фонд майна КСП «Мрія» с. Косанове Гайсинського району Вінницької області в розмірі 19340 грн. із 4142000 грн. загальної вартості майна пайового фонду підприємства, що становить 0,4669%(Т.1 а.с. 178).

Згідно майнового сертифікату, виданого Носівецькою сільською радою 05.03.2014 року видно, що ПСП «Мрія» має право на пайовий фонд майна КСП «Мрія» с. Косанове Гайсинського району Вінницької області в розмірі 2615478 грн. із 4142000 грн. загальної вартості майна пайового фонду підприємства, що становить 63,1453 % (Т.1 а.с. 177).

Згідно п. 1, 2 Статут спілки громадян-співвласників майна реорганізованого КСП «Мрія», спілка створена відповідно до рішення зборів її засновників 12.06.2002 року. Спілка є громадською організацією і діє на основі добровільності, рівноправності членів спілки. Згідно п. 12 спілка є громадською організацією з фіксованим індивідуальним членством. Для вступу в члени спілки громадянин подає заяву виконавчому органу, який приймає рішення про прийом або відмову у прийомі до спілки (Т.1 а.с. 233-235).

Відповідно до положень ч.1 ст.356ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно ст. 7 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» майно колективного підприємства належить його членам на праві спільної часткової власності.

Згідно з Типовим положенням про комісію з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 року №177, комісія провадить свою діяльність на громадських засадах, підзвітна загальним зборам співвласників майнових паїв і відповідно до покладених на неї завдань розглядає зокрема заяви осіб-співвласників щодо виділення їм у натурі індивідуально визначених об'єктів із складу майна підприємства, приймає рішення у вигляді протоколів, що затверджуються зборами співвласників у порядку, встановленому співвласниками; забезпечує можливість кожному співвласнику ознайомитися з усіма документами, що складаються за результатами роботи комісії.

Статтями5,8,9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство»визначено, що право розпоряджатися своїм паєм на власний розсуд член КСП чи сільськогосподарського кооперативу набуває лише після припинення членства в підприємстві. До припинення членства частка майна цієї особи є частиною майна цього підприємства, яке у статуті визначає принципи формування спільної власності та права членів щодо неї і через свої органи здійснює право власності (тобто володіння, користування, розпорядження). У разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами. Підпунктом «а» п. 1Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» від 03.12.1999 рокуза 1529/99 передбачено забезпечення усім членам колективних сільськогосподарських підприємств право вільного виходу з цих підприємств із майновими паями.

Пунктом 13постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 року N 177 «Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки»встановлено, що майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства (майновий сертифікат) за відповідним зразком. Порядком видачі та обліку Свідоцтва про право власності на майновий пай члена сільськогосподарського підприємства, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики України від 23.03.2001 року № 79.

Указом Президента України від 29.01.2001 року N 62передбачено, забезпечення вільного здійснення права власності на паї, та виділення групі осіб (окремим особам) які є власниками паїв, індивідуально визначених об'єктів зі складу майна реорганізованого підприємств чи їх правонаступників. Забезпечується вільне здійснення права власності на паї, зокрема передачі паїв в оренду, купівлі-продажу, дарування, міни, передачі у спадщину. Законодавством не обмежена воля власника Свідоцтва щодо його реалізації юридичній особі. У разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування видається нове свідоцтво. Питання про видачу якого перебуває в компетенції сільської, селищної або міської ради.

Згідно з п. 9 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України № 62 від 14.03.2001 року (далі по тексту Порядок) (який втратив чинність на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 253 від 11.04.2013 року), виділення із складу пайового фонду майна в натурі окремим власникам чи групам власників за їх бажанням у процесі вирішення майнових питань здійснюється підприємством-правонаступником (користувачем) на підставі рішення зборів співвласників.

Згідно п. 8 Порядку зазначено, що кожен із співвласників має право скористатися своїм майновим паєм, зокрема і в спосіб отримання паю у натурі індивідуально і використовувати його на свій розсуд. У відповідності з п.12 даного Порядку збори співвласників після розгляду пропозицій комісії щодо визначення розмірів майнових паїв затверджують результати розподілу майна пайового фонду та переліки майна, яке виділяється у натурі, групами співвласників, в тому числі для виділення паїв особам, які виявили бажання отримати свої паї в індивідуальну власність.

При цьому відповідно до п. 16 вказаного Порядку передбачено, що визначення конкретного майна для виділення окремому власнику чи групі власників майнових паїв може бути здійснено одним із нижченаведених способів за рішенням зборів співвласників: за структурою пайового фонду; конкретним майном за взаємною згодою співвласників; на конкурентних засадах шляхом проведення аукціону. Спірні питання щодо розподілу майна між співвласниками вирішуються всудовому порядку.

Оскільки на даний час втратив чинність вищезазначений Порядок, який встановлював механізм передачі виділеного майна у натурі співвласникам пайового майна реорганізованого сільськогосподарського підприємства, тому механізм реалізації прав на майно співвласників визначається нормамиЦК України.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Згідно положень ч. 4ст. 364 ЦК України, виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна здійснюється шляхом укладання у письмовій формі договору про це, який підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно ст. 367 ЦК України, майно, що є успільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній часткові власності, укладається у письмові формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

З метою забезпечення захисту майнових прав власників майнових паїв колишніх колективни сільськогосподарських підприємств, наказом Міністерства аграрної політики України № 313 від 20.05.2008 року затверджено Ркомендацій щодо порядку здійснення спільної часткової власності власниками майнових паїв колишніх колективних сільськогосподарських підприємств (далі Рекомендації). Пунктом 2.4 Рекомендацій передбачено, що управління майном, що перебуває у спільній частковій власності відповідно до укладеного договору, здійснюється через загальні збори співвласників. Згідно п. 2.5 вказаних Рекомендацій, зазначено, що рішення загальних зборів співвласників приймається за згодою не менш як 2/3 співвласників, крім рішень щодо відчуження майна та виділення в натурі частки з майна, які приймаються одностайно. Пунктом 4.4 передбачено, що договір між співвласниками про виділення в натурі частки з нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Вказані Рекомендації, на думку суду, цілком відповідають положенням статей 358, 364, 367 ЦК України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що власники спільної часткової власності здійснюють свої права на загальних засадах і жоден з співвласників самостійно або за згодою декількох власників не має права вирішувати долю спільного майна без згоди всіх співвласників. Така згода співвласників майна має бути отримана від всіх співвласників майна. Рішення щодо виділення в натурі частки з майна має прийматись на загальних зборах співвласників одностайно.

Оскільки ОСОБА_5 просила, зокрема, виділити їй в натурі зерновий комплекс ЗАБ-50, який є нерухомим майном, то згідно положень ч. 4 ст. 364 ЦК України, воля всіх співвласників майна мала б бути оформлена письмовим договором, який підлягає нотаріальному посвідченню.

Свідок ОСОБА_8, який являється головою спілки громадян співвласників майна колективного реорганізованого КСП «Мрія», в судовому засіданні показав, що в спілку входять не всі співвласники, а лише ті, які прийняті в спілку. В 2013 році вперше отримали майнові сертифікати близько 180 людей. Все майно колишнього КСП було розпайоване між 446 людьми, які є співвласниками. 385 людей мають майнові сертифікати, з них 296 людей є ще й членами спілки. 12 людей, які голосували «проти» були проти того, щоб задовольнити заяву ОСОБА_5С, згідно чинного законодавства, однак вони не були проти виділення їй майна в натурі. Вважає, що рішення було прийнято безспірно, бо ніхто не встав і не сказав, що він проти такого рішення. ОСОБА_3 був присутній на зборах співвласників 08.06.2013 року, чи він голосував - не знає, але вважає, що його голос не врахували, бо він не член спілки і на той час не був співвласником, а тому не мав права голосу.

Згідно пояснень представника позивача ОСОБА_1, а також показів свідка ОСОБА_8, вбачається, що на загальних зборах співвласників майна реорганізованого КСП «Мрія», не були присутні всі співвласники.

Те, що на загальних зборах 08.06.2013 року не були присутні всі співвласники, підтверджується і протоколом №2 загальних зборів від 08.06.2013 року, з якого вбачається, що присутні були лише 200 співвласників із 385, які отримали майнові сертифікати. Що підтвердив в судовому засіданні і свідок ОСОБА_8

Крім того, встановлено, що із присутніх співвласників за виділення майна в натурі ОСОБА_5 проголосувало 120 людей, проти проголосувало 12 людей, а 78 утрималось.

При цьому суд вважає, що покази свідка ОСОБА_8 про те, що ніхто не заперечував проти виділення ОСОБА_5 майна в натурі є його особистим судженням, яке суперечить іншим дослідженим доказам по справі, зокрема протоколу № 2 від 08.06.2013 року, де вказано, що 12 людей проголосували «проти» виділення майна в натурі ОСОБА_5 та іншим громадянам. А також суперечить поясненням ОСОБА_3, який вказав, що теж голосував «проти». При цьому, твердження представника позивача про те, що ОСОБА_3 не мав права голосувати на зборах бо не мав на той час майнового паю, спростовується дослідженим в судовому засіданні доказам, зокрема майновим сертифікатом виданим 17.10.2003 року на імя ОСОБА_3

Тобто рішення співвласників майнових паїв не було одностайним. Хоча згода усіх співвласників на виділ майна в натурі є обовязковою в розумінніст. 364 ЦК України, а щодо нерухомого майна, яким є ЗАБ-50, така згода додатково потребує ще й нотаріального посвідчення.

В разі відсутності згоди усіх співвласників майна, спірні питання щодо розподілу майна між співвласниками мають вирішуються в судовому порядку.

В даному випадку на загальних зборах 08.06.2013 року не були присутні всі співвласники пайового фонду майна реорганізованого КСП «Мрія», а 12 співвласників не погоджувались із виділенням майнового паю ОСОБА_5С, в натурі.

Тому суд вважає таким, що не знайшло свого підтвердження у судовому засіданні твердження представника позивача про те, що виділення ОСОБА_5С майна в натурі не порушує інтересів інших співвласників.

За таких обставин, позивач для захисту свої прав міг звернутись до суду з позовом до всіх співвласників майна. Оскільки позовні вимоги позивача торкаються інтересів всіх співвласників майна реорганізованого КСП, а не лише тих, які були присутні на зборах. Проте позов предявлено лише до одного співвласника відповідача ПСП «Мрія», який на даний час володіє найбільшою часткою майна. А відповідач не є єдиним співвласником майна.

Відповідно до вимогст. 60 ЦПК України- кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановленихст. 61 ЦПК України.

Тобто судом встановлено, що члени спілки співвласників, до якої входять не всі співвласники, вирішували питання зокрема і щодо виділу в натурі майна, яке входить до пайового фонду та розподілене між всіма громадянами співвласниками.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача, які ґрунтуються на рішенні, прийнятому на зборах співвласників 08.06.2013 року, за відсутності інших співвласників, та враховуючи, що рішення про виділення майна в натурі підтримало лише 120 співвласників майнових паїв, не підлягають задоволенню.

При цьому, інші досліджені в судовому засіданні докази, на які посилались сторони, а також посилання представників позивача на те, що відповідач не сплачує належно орендну плату за майнові паї, частину майна вже знищено, не спростовують вказаних висновків суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Розяснення позивачу його права заявити клопотання про заміну неналежного відповідача чи притягнення до участі у справі інших відповідачів та наслідків незаявлення такого клопотання може бути розцінена як те, що суд наперед визначився із підставністю позовних вимог, заявлених до відповідача, виключне право визначати якого, відповідно до встановленого ст. 11 ЦПК України принципу диспозитивності судочинства, належить позивачу. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частина 1 ст. 33 ЦПК України позбавляє суд права з власної ініціативи змінювати відповідача чи притягувати до участі у справі іншу особу як співвідповідача. Таке розяснення може бути трактоване стороннім спостерігачем як заінтересованість суду у результаті розгляду справи.

При цьому суд враховує, що інтереси позивача ОСОБА_5, яка є особою похилого віку, представляли в судовому засіданні два представники.

Клопотань про залучення інших осіб як співвідповідачів, від представників позивача суду не надходило. Сторонами не зазначено перелік всіх осіб, які є співвласниками майна реорганізованого КСП «Мрія».

Тому суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, зокрема й тому, що позов предявлено не до всіх осіб, які повинні відповідати за позовом, що позбавило можливості інших співвласників скористатись правом на судовий захист.

При цьому, суд вважає за необхідне розяснити, що відповідно до змісту ч. 2 ст. 20 ЦК України, нездійснення особою права на захист не є підставою для припинення цивільного права, що порушене. Тобто, позивач не позбавлений права предявити позов до всіх належних відповідачів, якщо вважає, що його права порушені.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 20, 356, 358, 364, 367 ЦК України, ст.ст. 1, 3, 10, 11, 33, 60, 64, 212-215 ЦПК України суд ,-

ВИРІШИВ:

В задоволені позову ОСОБА_5 до приватного сільськогосподарського підприємства «Мрія» с.Косаново Гайсинського району Вінницької області про виділ в натурі та визнання права власності на майно, що знаходиться у спільній частковій власності - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення через Ладижинський міський суд Вінницької області до Апеляційного суду Вінницької області.

Суддя: