Рішення № 5399672, 15.05.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.09 Справа № 8/109

За позовом Дочірнього підприємства «Тетра Пак Україна», м. Київ,

до Фізичної особипідприємця ОСОБА_2, м. Луганськ, -

про стягнення 12500 грн. 00 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судових засідань Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача Гендель В.А. - юрисконсульт, - довіреність №б/н від 12.05.09 року;

від відповідача ОСОБА_2 приватний підприємець, - НОМЕР_1, вид. Артемівським РВ ЛМУ УМВС України у Луганській області 31.10.08 року, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в :

суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача:

заборгованості в сумі 12500,00 грн., яка утворилась в результаті неналежного виконання договору №02/015 про надання консультаційно-інформаційних послуг, укладеного між сторонами 19.07.08 року;

судових витрат.

У судовому засіданні, яке відбулося 15.05.09 року, представники сторін звернулися до суду з клопотанням про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.ст.4-4,22 та 81-1 ГПК України, а тому його задоволено судом.

Представник позивача позов підтримав у повному обсязі.

Крім того, він звернувся до суду з клопотанням в порядку п.2 ст. 83 ГПК України, в якому просить суд при прийнятті рішення по справі вийти за межі позовних вимог та стягнути з відповідача на користь позивача, крім суми основного боргу у розмірі 12500,00 грн. та судових витрат у вигляді державного мита у сумі 125,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн., ще і витрати на явку представника позивача до судового засідання у сумі 861,96 грн., що підтверджується доданими до клопотання проїзними документами.

Судом прийнято це клопотання.

Відповідач позов визнав у повному обсязі, про що також зазначив у своєму відзиві на нього (вих. №б/н від 15.05.09 року).

І.Заслухавши представників сторін, дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, суд дійшов наступного.

09.07.08 року між Дочірнім підприємством «Тетра Пак Україна»(далі ДП «Тетра Пак Україна», - замовник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (виконавець) укладено договір №02/015 про надання консультаційно-інформаційних послуг, згідно якому виконавець зобовязується надавати замовнику консультаційні послуги щодо дослідження потенційних можливостей альтернативного використання упаковочного матеріалу, виробленого замовником, та його відходів у порядку, встановленому цим договором (п.1.1 договору).

Замовник зобовязується своєчасно приймати послуги та оплачувати їх у відповідності до умов цього договору. За результатами надання послуг за цим договором виконавець впродовж 5 робочих днів після завершення надання послуг готує та передає для підписання замовнику Акт про надані послуги. Замовник впродовж 5 робочих днів з моменту отримання зобовязаний підписати Акт та повернути його виконавцю або у той же строк надати виконавцю мотивовану відмову від підписання Акту. В такому випадку виконавець зобовязаний усунути недоліки послуг власними силами та за власний кошт у термін не більше двох тижнів з моменту отримання мотивованої відмови замовника, якщо інший термін спеціально не узгоджено сторонами (п.1.2).

Виконавець зобовязується приступити до виконання зобовязань відповідно до умов цього договору впродовж 3-х днів з моменту отримання платежу у відповідності з п.4.2 цього договору та надати послуги, передбачені цим договором, впродовж 3-х місяців (п.2.1).

Замовник зобовязується оплачувати послуги, які надаються виконавцем, у порядку, передбаченому цим договором (п.3.4).

Загальна сума договору становить 12500 грн. (п.4.1); замовник здійснює передплату у розмірі 100% загальної вартості послуг, що підлягають наданню (п.4.2), у національній валюті (п.4.3).

На виконання умов договору замовник платіжним дорученням №20001477 від 10.07.08 року сплатив на користь виконавця 12500 грн. (його копія додана до матеріалів справи).

У звязку з тим що виконавець не приступив до виконання умов вищезгаданого договору, 10.03.09 року сторони розірвали його шляхом укладення додаткової угоди №1, при цьому виконавець зобовязався впродовж 5-ти календарних днів перерахувати отриману від замовника суму коштів у розмірі 12500 грн. (п.2 угоди).

З огляду на те, що виконавець не сплатив останні, замовник звернувся до суду з цим позовом.

ІІ.Заслухавши представників сторін та оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

1.Згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ).

Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 ст.509 ЦКУ).

Закон ст.525 ЦКУ не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань.

Згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

Як сказано у частині 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правовідносини, що існують між сторонами за цим спором, належать до договору про надання послуг.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання (ст. 901 ЦКУ).

Отримавши попередню оплату за надані послуги, виконавець (відповідач) повинен був дотримуватися вимог ст.ст.530 та 903 ЦКУ, - тобто надати їх у порядку та у строк, встановлені договором.

Однак він у вказаний термін таких дій не вчинив, що підтверджується матеріалами справи, тим самим порушив вимоги як частини 1 ст.530, так і статті 903 ЦКУ.

Отже, з боку відповідача має місце порушення зобовязання.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).

Згідно п.п.3 та 4 статті 611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частинами 1 та 2 статті 612 ЦКУ визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у невиконанні умов договору, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦКУ).

Боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредиторові спричинені збитки. Розмір збитків, спричинених порушенням зобов'язання, доказується кредитором (частини 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою. Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків (ст. 624 ЦКУ).

Позивач довів, що відповідач шляхом невиконання умов договору спричинив йому збитки на суму 12500,00 грн.

Відповідно до частини 1 ст. 906 Цивільного кодексу збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

При вирішенні цього спору суд виходить з того, що стягнення неустойки є правом, а не обовязком позивача, а тому він управнений скористатися цим правом на власний розсуд.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

2.Відповідно до ст.ст.44,47-1 та 49 ГПК України судові витрати, у тому числі витрати, повязані з явкою представника позивача до суду у сумі 861,96 грн., покладаються на відповідача як на сторону, яка порушила умови договору, вимоги закону та з вини якої спір доведено до суду.

У звязку зі збільшенням позивачем позовних вимог на 861,96 грн., внаслідок чого вони склали 13361,96 грн. (12500,00 грн. + 861,96 грн.), державне мито повинно бути сплачене у суму 133,62 грн. (1% від суми), однак позивач сплатив лише 125,00 грн. (платіжне доручення №2013 від 02.04.09 року), а у судовому засіданні заявив клопотання про стягнення з відповідача на користь Державного бюджету України різниці у розмірі 8,62 грн. (133,62 грн. 125,00 грн.).

Це клопотання ґрунтується на чинному законодавстві (ст. 49 ГПК України), а тому підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, ст.ст.16,509,530,625,901,903,906 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.4-3,22,32-34,36,43-44,47-1,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, яка мешкає у АДРЕСА_1, - на користь Дочірнього підприємства «Тетра Пак Україна», ідентифікаційний код 05381099, яке знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Межигірська, 82, - основний борг у сумі 12500 (дванадцять тисяч пятсот) грн. 00 коп., а також судові витрати: державне мито у сумі 125 (сто двадцять пять) грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп., а також витрати по забезпеченню явки представника позивача до судового засідання у сумі 861 (вісімсот шістдесят одна) грн. 96 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, яка мешкає у АДРЕСА_1, - на користь Державного бюджету України на рахунок 31118095700006, банк ГУ ДКУ у Луганській області, одержувач УДК у місті Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, МФО 804013, ОКПО 24046582, КБК 22090200, символ звітності банку 095, - державне мито у сумі 8 (вісім) грн. 62 коп.; наказ видати Державній податковій інспекції у Артемівському районі міста Луганська.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 15.05.09 року за згодою представників сторін оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного господарського суду Луганської області у 10-денний термін з дня його підписання.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 18 травня 2009 року.

СуддяА.П.Середа