Ухвала суду № 53994331, 03.12.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/9787/15 Справа № 206/1177/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Каратаєва Л.О.

Категорія 19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Каратаєвої Л.О.

суддів: - ОСОБА_2, ОСОБА_3

за участю секретаря - Добролюбовій І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргуОСОБА_4 на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 04 вересня 2015 року та на додаткове рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 06 жовтня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення грошових коштів,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 04 вересня 2015 року та додатковим рішенням цього ж суду від 06 жовтня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення грошових коштів задоволені частково.

Стягнуто із ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 три відсотки річних за невиконання зобовязання у розмірі2402,20грн. та судовий збір у розмірі 243,60грн., а всього - 2645грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 06 жовтня 2015 року стягнуто із ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 суму інфляційних витрат у розмірі 25174,98грн.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_4 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалите нове, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання виникають з підстав встановлених ст.11 ЦК України (ч.2 ст.509 ЦК України). Однією з встановлених ч.2 ст.11 ЦК України підстав виникнення цивільних прав та обовязків є, зокрема, договори.

Згідно із ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 2 ст.625 ЦК України зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч.2 ст.22 ЦК України, збитками є: втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене ( упущена вигода).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з метою укладення в подальшому договору купівлі - продажу нерухомого майна, передала відповідачам аванс в розмірі 14500 доларів США. 26 січня 2013р. між нею та відповідачами був укладений попередній договір. Однак, договір купівлі-продажу будинку і земельної ділянки не був укладений з вини відповідачів. На вимоги позивача повернути сплачену суму авансу, відповідачі кошти не повернули.

22 травня 2014 року рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська стягнуто з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 суму завдатку у розмірі 168881,50грн.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 вересня 2014 року рішення суду першої інстанції від 22 травня 2014року було скасовано та ухвалено нове рішення, яким було стягнуто із ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь позивача 192175,50грн. з урахуванням курсу долара США та індексу інфляції.

Станом на 04 березня 2015 року відповідачами рішення суду не виконано. На вимоги позивача про повернення коштів відповідачі не реагують.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції посилався на те, що сторони уклали договір, який породив у відповідача грошове зобовязання в разі не укладення сторонами договору купівлі-продажу будинку з його вини та встановив строк його виконання.

Щодо позовних вимог про стягнення коштів за користування грішми 27104,69грн. та 171477грн., як суми боргу, що стверджує позивач, яка перерахована у звязку зі зміною курсу НБУ, суд першої інстанції зазначив, що вони є не передбаченими ані договором ані законом.

Так само зазначив, що позивачці не були завдані ані збитки, ані упущена вигода, оскільки різниця та зміна курсу гривні по відношенню до долара США не мають відношення до упущеної вигоди та збитків.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції стосовно відмови у стягненні відсотків за користування грошима та у відшкодуванні збитків через зміну курсу валют.

Доводи апеляційної скарги вказані висновки не спростовують, оскільки зводяться до тлумачення норм чинного законодавства на власний розсуд апелянта.

У даному випадку відшкодування шкоди або стягнення неотриманої вигоді, діючим законодавством не передбачено, а встановлена відповідальність відповідно до вимог ст..625 ЦК, яку суд першої інстанції обґрунтовано застосував. Стягнення відсотків за користування грошима, передбачена ст.. 1048 ЦК не розповсюджує свою дію на правовідносини, що склалися між сторонами, оскільки неотримані відповідачкою гроші не є позикою.

Таким чином, рішення суду відповідає вимогам ст.ст. 213, 214 ЦПК та підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга відхиленню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 04 вересня 2015 року та додаткове рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 06 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: