Рішення № 53987352, 26.11.2015, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/6745/15-ц

Пр. №2/333/2974/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2015 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Наумової І.Й.,

при секретарі Мойсеєнко В.М.,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Українська мікрофінансова мережа» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Українська мікрофінансова мережа» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в сумі 6803,20 грн., судові витрати та витрати на правову допомогу, посилаючись на те, що 25.09.2014 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір про надання фінансового кредиту № ЗП05-00146, згідно умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 800,00 грн., строком на 21 день та зобовязався повернути 16 жовтня 2014 року. Факт отримання відповідачем грошових коштів за кредитним договором підтверджується видатковим касовим ордером. 20.10.2014 року між сторонами була укладена додаткова угода № 1 до вищезазначеного договору, якою продовжено термін користування кредитними коштами строком на 25 днів, а саме до 10 листопада 2014 року. Умови додаткової угоди передбачали повернення частини нарахованих відсотків в день її підписання, а частина, разом з єдиним платежем, мала б бути повернута 10 листопада 2014 року. 10 листопада 2014 року відповідачем було сплачено 617,76 грн., що підтверджують прибуткові касові ордери. Однак, єдиний платіж в розмірі 1136 грн. залишився неповернутим. 22.12.2014 року позивачем було направлено лист-претензію за місцем проживання відповідача, з вимогою погасити заборгованість за кредитним договором впродовж 20 календарних днів. Проте даний лист було проігноровано відповідачем. Тому позивач просить стягнути з відповідача єдиний платіж за кредитом в розмірі 1136,00 грн., відсотки за користування кредитними коштами (за час прострочення) в розмірі 4304,00 грн., а також пеню в розмірі 1363,20 грн., що всього складає 6803,20 грн., судові витрати в розмірі 243,60 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 700,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не зявився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримав, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, судом були направлені судові повістки на адресу відповідача, за якою останній зареєстрований та фактично мешкає, на адресу суду повернулися конверти з причини «за закінченням терміну зберігання», згідно відмітки листоноші, адресату було двічі залишено повідомлення про необхідність зявитися для отримання кореспонденції, але з невідомих суду причин, відповідач не зявився за її отриманням. На підставі ч. 5 ст. 74 ЦПК України, суд вважає, що судовий виклик вручений відповідачу належним чином. На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 169 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів, та на підставі ст. 224 ЦПК України, за згодою представника позивача, ухвалити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог

Судом встановлено, що 25.09.2014 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір про надання фінансового кредиту № ЗП05-00146, згідно умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 800,00 грн., строком на 21 день та зобов»язався повернути 16 жовтня 2014 року (а.с.6-8).

Факт отримання відповідачем грошових коштів за кредитним договором підтверджується видатковим касовим ордером (а.с.12).

20.10.2014 року між сторонами була укладена додаткова угода № 1 до вищезазначеного договору, якою продовжено термін користування кредитними коштами строком на 25 днів, а саме до 10 листопада 2014 року (а.с.10). Умови додаткової угоди передбачали повернення частини нарахованих відсотків в день її підписання, а частина, разом з єдиним платежем, мала б бути повернута 10 листопада 2014 року. 10 листопада 2014 року відповідачем було сплачено 617,76 грн., що підтверджують прибуткові касові ордери. Однак, єдиний платіж в розмірі 1136 грн. залишився неповернутим.

22.12.2014 року позивачем було направлено лист-претензію за місцем проживання відповідача, з вимогою погасити заборгованість за кредитним договором впродовж 20 календарних днів (а.с.13). Проте даний лист було проігноровано відповідачем.

Відповідно до розрахунку до позовної заяви вих..№ 07/08/15-4 від 07.08.2015 року за відповідачем зберігається борг: єдиний платіж за кредитом в розмірі 1136,00 грн., відсотки за користування кредитними коштами (за час прострочення) в розмірі 4304,00 грн., а також пеня в розмірі 1363,20 грн, що всього складає 6803,20 грн. (а.с.28).

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ст.ст.610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобовязання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч.1 ст.1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, на підставі ч.2 якої боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст.617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобовязання, звільняється від відповідальності за порушення зобовязання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_2 порушує вимоги кредитного договору № ЗП05-00146 від 25.09.2014 року. Тому є підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості по несплаченому кредиту відповідно до приведеного позивачем розрахунку, який суд визнає належним доказом по справі.

Відповідно до ч.1 ст.88 Цивільного процесуального кодексу України, так як судове рішення ухвалюється у повному обсязі на користь позивача, понесені ним і документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з відповідача. Крім того підлягає задоволенню вимога про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу.

Керуючись ст.ст.610, 611, 612, 617, 625, 651, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ч.4 ст.169, ст.ст.209, 214-215, 224- 226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Українська мікрофінансова мережа» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Українська мікрофінансова мережа» (ЄДРПОУ 38162180) заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №ЗП05-00146 від 25.09.2014 року у розмірі 6803,20 грн.(шість тисяч вісімсот три гривні 20 коп.), яка складається з : 1136,00 грн. єдиний платіж за кредитом; 4304,00 грн. відсотки за користування кредитними коштами (за час прострочення); 1363,20 грн. пеня.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Українська мікрофінансова мережа» (ЄДРПОУ 38162180) судовий збір у розмірі 243,60 грн..

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Українська мікрофінансова мережа» (ЄДРПОУ 38162180) витрати на правову допомогу у розмірі 700 (сімсот) грн..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя І.Й. Наумова