Ухвала суду № 53986642, 03.12.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 242/3038/15 Номер провадження 22-ц/775/904/2015

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2015 року м. Артемівськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Жарової Ю.І., суддів Постолової В.Г.

при секретарі судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 07 серпня 2015 року по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про зняття арешту, -

ВСТАНОВИЛА:

До Селидівського міського суду Донецької області звернувся ОСОБА_1 із заявою про зняття арешту.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 07 серпня 2015 р. заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Ухвала суду мотивована тим, що суд позбавлений можливості вирішити питання відносно скасування заходів забезпечення позову, оскільки відсутня ухвала суду від 18.08.1997 р. на підставі якої згідно даних реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна було накладено арешт на квартиру.

Не погодившись з ухвалою суду, заявник ОСОБА_1, звернувся до апеляційного суду із апеляційної скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 07 серпня 2015 року, посилаючись на те, що ухвала прийнята судом з порушенням норм процесуального права.

Представник позивача до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином,.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України, неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи заяву ОСОБА_1 про зняття арешту без задоволення, суд виходив з того, що суд позбавлений можливості вирішити питання відносно скасування заходів забезпечення позову, оскільки відсутня ухвала суду від 18.08.1997 р. на підставі якої згідно даних реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна було накладено арешт на квартиру.

Судова колегія не погоджується із висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного:

Суд першої інстанції, розглянув заяву ОСОБА_1 про зняття арешту з квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1, в порядку ст.. 154 ЦПК України, згідно із якою заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу. Якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову забезпечуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Зі змісту вказаної правової норми убачається, що скасування заходів забезпечення позову слід відрізняти від скасування ухвали про забезпечення позову. Різниця полягає в тому, що заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов'язує можливість застосування таких заходів. При цьому правомірність застосування таких заходів судом відповідач, як правило, не заперечує. Якщо забезпеченням було завдано збитки, то до особи, яка ініціювала забезпечення, може бути пред'явлено позов про їх відшкодування.

Натомість скасування ухвали про забезпечення позову здійснюється за наслідками її апеляційного оскарження. В цьому випадку ухвалу скасовує апеляційний суд, якщо під час її постановлення було порушено вимоги закону.

Таким чином під час вирішення питання про скасування заходів забезпечення позову суд повинен з'ясувати чи не оспорює заявник правомірність застосування заходів забезпечення позову; в чому застосовані заходи забезпечення позову є недоцільними і чому їх слід скасувати та чи мають місце зміню умов, що існували на момент постановлення ухвали про забезпечення позову.

Не зважаючи на вищевикладені вимоги Закону, суд першої інстанції розглянув заяву про зняття арешту та зробив правові висновки без належного з'ясування всіх обставин які мають значення для справи, у відсутності представників сторін, що вбачається з журналу судового засідання.

Статтею 154 ЦПК України передбачено, питання про скасування заходів забезпечення позову вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову.

Згідно з положеннями ч.1 ст.158 ЦПК України, розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні з обовязковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Повідомлення сторін про час і місце розгляду справи проводиться відповідно до вимог ст.ст. 74-76 ЦПК України. Про належне повідомлення особи про час та місце розгляду справи може свідчити лише розписка.

У звязку із цим, розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого не має відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням ст.129 Конституції України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Між тим, матеріали справи не містять відомостей про належне повідомлення заявника ОСОБА_1 про час та місце розгляду даної заяви.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Оскільки судом першої інстанції порушено порядок, встановлений для вирішення питання щодо розгляду заяви про зняття арешту, то оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 315 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 07 серпня 2015 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту набрання чинності.

Судді