Рішення № 5398520, 29.05.2009, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" травня 2009 р.Справа № 3/566 за позовом Приватного підприємства "Фірма"РОМ", м. Рівне

до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Нетішин

про стягнення 50730,74 грн.

СуддяО.Д. Вибодовський

Представники сторін:

від позивача: Кондрашина І.О. - за довіреністю від 26.01.2009р.

від відповідача: ОСОБА_3 - за довіреністю від 08.04.09р.;

Суть спору: Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення боргу в сумі 76 693,17 грн. з яких 40230,82 грн. заборгованість з урахуванням індексу інфляції, 4624,23 грн. пеня за прострочення розрахунків по договору, 666,01 грн. - 3% річних за прострочення виконання грошового зобовязання, 5209,68 грн. 12% штрафу за прострочення розрахунків по договору, 25962,43 грн. збитків, заподіяних зміною курсу долара США до гривні з відповідача - Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Нетішин.

Повноважний представник позивача в судове засідання зявився та подав на розгляд суду письмову заяву згідно статті 22 ГПК України про зменшення позовних вимог в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на користь Приватного підприємства "Фірма "РОМ", м. Рівне борг в сумі 50 730,74 грн. з яких 40 230,82 грн. заборгованість з урахуванням індексу інфляції, 4 624,23 грн. пеня за прострочення розрахунків по договору, 666,01 грн. - 3% річних за прострочення виконання грошового зобовязання, 5 209,68 грн. 12% штрафу за прострочення розрахунків по договору та судові витрати 507,30 грн. сплаченого державного мита, 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Зважаючи на фактичні обставини справи, суд вважає за необхідне подану заяву позивача прийняти.

Повноважний представник відповідача в судове засідання зявився та пояснив суду, що відповідно до умов договору поставки №8/07-01 від 01.07.2008 року, Приватне підприємство „ФІРМА РОМ” взяло на себе зобов'язання передати у власність Приватному підприємцю ОСОБА_1 бензин, а останній - прийняти і оплатити його.

Виконуючи умови договору поставки, Приватне підприємство „ФІРМА РОМ” передало у власність Приватному підприємцю ОСОБА_1 бензин, а саме:

„Бензин А-95” (сертифікат ІІА1.145.0045283-08) в кількості 7186.000 загальною вартістю 42 612, 98 грн. - накладна №8229Н від 12.08.2008 року, „Компенсація транспортних послуг” в кількості 1,000 загальною вартістю 750.000грн. - накладна №8229Н від 12.08.2008 року.

ПП ОСОБА_1 в зв'язку з складним економічним становищем не розрахувався в повному обсязі за поставку товару. Внаслідок чого сформувалася заборгованість в сумі 36 914,00 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків станом на 10 лютого 2009 року.

Дану заборгованість визнав.

Проте відповідач не визнає пеню за прострочення розрахунків по договору в сумі 4 624,23 гривень, З % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 666,01гривень, 12% штрафу за прострочення розрахунків по договору в сумі 5 209,68 гривень.

Крім того вважає, що вимога позивача про стягнення інфляційних нарахувань за серпень 2008 року не підлягає задоволенню, так як зобов'язання по оплаті вартості товару виникло 16 серпня 2008 року, а відповідно до рекомендацій ВСУ (лист від 03.04.1997р. №62-97р) сума за період з 01 по 15 число відповідного місяця індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

01.07.08р. між Приватним підприємством "Фірма"РОМ", м. Рівне та Приватним підприємцем ОСОБА_1, м. Нетішин укладено договір про поставку товару №8/07-01, відповідно до п. 1 якого позивач зобовязувався поставити, а відповідач прийняти та оплатити вартість поставленого товару.

На виконання даного договору, позивачем поставлено зазначений у договорі товар, що підтверджується накладними №8229Н від 12.08.08р. та №8230Н від 12.08.09р.

10.02.09р. сторонами складено акт звірки розрахунків за яким загальна заборгованість ПП ОСОБА_1 перед ПП „Фірма РОМ” становить 36914,00 грн.

Однак, на вказану в договорі дату оплати, відповідачем отриманий товар на загальну суму 36914, 00 грн. не оплачено. В звязку з цим, за прострочення розрахунків позивачем відповідно до п. 7.2. договору нараховано пеню в розмірі 4 624,23 грн. та 12% штрафу за період з 15.08.08р. по 15.02.09р. в розмірі 5 209, 68 грн.

Також, позивач відповідно до ст. 625 ЦК України просить стягнути з відповідача суму 3316,82грн. інфляційних втрат та суму 666, 01грн. 3 % річних, за період з 15.08.2008р. по 16.03.2009р., розраховані із суми боргу.

Таким чином, станом на 16.03.09р. заборгованість відповідача склала 50730,74 грн., з них: 40230,82 грн. основна заборгованість з урахуванням індексу інфляції, 4624,23 пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 5 209,68 грн. штраф нарахований за прострочення розрахунків по договору, 666,01 грн. 3% річних.

Враховуючи, що вказана заборгованість відповідачем добровільно не погашена, позивач звернувся з позовом про її стягнення в судовому порядку.

Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне:

Відповідно до ч. 2 п.1 ст. 175 Господарського кодексу майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Ст. 11 та ст. 509 ЦК України передбачає, що в силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Як вбачається із аналізу правовідносин, що мали місце між сторонами, між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки, оскільки позивачем відповідачу поставлявся бензин, вартість якого останній зобовязувався оплатити.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

При цьому ч. 2 даної статті вказує, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст.ст. 610-611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 612 даного Кодексу, вказує, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В звязку з цим, судом приймається до уваги, що згідно п. 5.2 договору поставки №8/07-01 від 01.07.08р., покупець зобовязується проводити оплату вартості товару в термін, що зазначений с специфікації до договору, а за відсутності такої на протязі трьох календарних днів з моменту відпуску(поставки) товару.

Оскільки, позивачем поставлено товар 12.08.08р., тому термін оплати отриманого товару на суму 36914, 00 грн. настав 15.08.09р.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 даного Закону вказує - розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства та п. 7.2. Договору де передбачено стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати товару та 12% штрафу від суми зобовязання, за період з 15.08.08р. по 15.02.09р. суд виходячи із суми зобовязання вважає правомірним нарахування пені в сумі 4 624,23 грн. та штрафу в розмірі 5 209,68 грн.

Відповідно до ст.198 ГК України відсотки за грошовими зобовязаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку , визначених законом або договором.

Згідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як видно із даної норми індекс інфляції та 3 % річних нараховується на суму боргу за весь період прострочення і сплачується боржником незалежно від вини, а 3% річних є фактично платою за користування чужими коштами.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач прострочив зобовязання щодо сплати вартості товару в сумі 36914, 00 грн., що підтверджено актом звірки розрахунків від 10.02.09р., який підписано сторонами та не заперечується відповідачем. Тому позивачем правомірно заявлено до стягнення 3316,82 грн. інфляційних витрат та 666,01 грн. - 3% річних.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 36914, 00 грн. основної заборгованості, 4624,23грн. пені, 5 209,68 грн. штрафу, 3 316,82 грн. інфляційних витрат та 666,01 грн. 3% річних, на загальну суму 50730, 74 грн. обґрунтовані, відповідають нормам чинного законодавства, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.ст. 44-49 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають покладенню на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, СУД-

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного підприємства "Фірма"РОМ", м. Рівне до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Нетішин, про стягнення 50 730, 74 грн. задоволити.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства "Фірма"РОМ", (м. Рівне, вул. Орлова, 2, р/р 26004301588011 в Промінвестбанк м. Рівне МФО 333335, код ЄДРПОУ 23306434, Інд. Под. №233064347168, №св.пл.под. 24921504) 36914, 00 грн. (тридцять шість тисяч девятсот чотирнадцять гривень 00 коп.) основної заборгованості за договором поставки, 4 624,23 (чотири тисячі шістсот двадцять чотири гривні 23 коп.) пені, 5209,68 грн. (пять тисяч двісті девять гривень 68 коп.) штрафу, 3316,82 грн. (три тисячі триста шістнадцять гривень 82 коп.) інфляційних витрат, 666,01 грн. (шістсот шістдесят шість гривень 01 коп.) 3% річних, 507,30 грн. (пятсот сім гривень 30 коп.) витрат по оплаті державного мита та 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 09 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

СуддяО.Д. Вибодовський