Рішення № 5398519, 12.05.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" травня 2009 р.Справа № 10-28/105-08-2717 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до відповідача Іванівський ринок «Привоз»Іванівської районної спілки споживчих товариств

про зобовязання укласти договір оренди

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_3 за довіреністю від 10.09.2008р. №2470

від відповідача: не зявився

Суть спору: ФОП ОСОБА_1 звернулася до господарського суду Одеської області з позовом, в якому просить суд зобовязати Іванівський ринок «Привоз»Іванівської районної спілки споживчих товариств укласти договір оренди торгівельного місяця за №71 з ФОП ОСОБА_1 на умовах, передбачених типовим договором найму (оренди) торгівельного місця на ринку, затвердженого постановою правління Укоопспілки від 03.02.2006р. №34.

Рішенням господарського суду Одеської області від 14.07.2008р. по справі №28/105-08-2717, яке залишено без змін Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.09.2008р., позов ФОП ОСОБА_1 задоволено. Постановою ВГСУ від 13.01.2009р. рішення господарського суду Одеської області від 14.07.2008р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.09.2008р. у справі №28/105-08-2717 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Ухвалою від 17.03.2009р. справу прийнято до провадження господарським судом Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є. та справі присвоєно №10-28/105-08-2717.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити, з підстав, що викладені у позові та у поясненнях до позовної заяви, які залучені судом до справи 12.05.2009р.

Відповідач у судове засідання не зявився, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав. Між тим, оскільки про час і місце судових засідань відповідач повідомлений належним чином, господарський суд визнав за можливе розглянути дану справу за відсутністю відповідача у судовому засіданні, а також в силу вимог ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

ФОП ОСОБА_1 (позивач) на підставі укладеного з МПП «Ніколь»договору від 01.03.1998р. №01/03 придбаний металевий контейнер, що також підветрджується актом приймання-передачі контейнеру від 02.03.1998р., а 14.04.1998р. ФОП ОСОБА_1 звернулася до директора Іванівського ринку ОСОБА_4 з заявою, в якій просила надати торгівельне місце для розміщення контейнера з метою здійснення торгівельної діяльності на території ринку та зобовязалася своєчасно сплачувати ринковий збір. Вказана заява узгоджена з директором ринку 15.04.1998р., про що свідчать відповідна відмітка на заяві позивача та відповідні письмові колишнього директора ринку ОСОБА_4 від 25.06.2008р.

Також господарським судом встановлено, що позивач щомісячно по факту виходу здійснював відповідачу оплату як ринкового збору так і за торгівельне місце, що підтверджується наявними у матеріалах справи фіскальними чеками. Окрім того, у матеріалах справи наявний також Патент №018174, який виданий позивачу ДПІ в Іванівському районі Одеської області та який засвідчує право позивача здійснювати роздрібну торгівлю на Іванівському ринку «Привоз». Згідно з відповідними відмітками, термін дії цього Патенту щомісячно продовжувався ДПІ.

15.05.2008р. через демонтаж контейнера позивача з торгівельного місяця, останній звернувся до адміністрації Іванівського ринку «Привоз»з заявою про пояснення причин таких дій, а 19.05.2008р. з пропозицією укласти договір оренди торгівельного місця №71 на території Іванівського ринку «Привоз». При цьому з такою пропозицією про укладення договору оренди торгівельного місця позивач звертався до відповідача і 20.03.2008р., що підтверджується відповідною заявою позивача, яка тією ж датою одержана відповідачем.

В свою чергу відповідач відхилив пропозицію позивача щодо укладення договору оренди, про що 19.06.2008р. за вих. №128 направив позивачу листа, згідно з яким, відповідач посилається на те, що позивач незаконно встановив свій контейнер на території ринку, а згідно з Правилами торгівлі на Іванівському ринку «Привоз»лише при укладенні договору про надання торгового місця, адміністрацією виділяється місце під встановлення контейнеру. Окрім того, відповідач повідомив позивача про те, що торгівельне місце №71 передане іншому підприємцеві.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до вимог ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Такі вимоги кореспондуються з вимогами ч.1 ст.174 ГК України, згідно з якою, господарські зобовязання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність.

Як вище встановлено господарським судом, на підставі відповідної заяви позивача, яка узгоджена з відповідачем, між сторонами з квітня 1998 року виникли господарські відносини щодо здійснення позивачем роздрібної торгівлі у власному контейнері, який за погодження з відповідачем розташований позивачем на території Іванівського ринку «Привоз»(торгівельне місце №71). Факт існування між сторонами у справі таких господарських відносин підтверджується також фіскальними чеками, згідно з якими, позивач щомісячно по факту виходу вносив відповідачу плату як ринкового збору, так і за торгівельне місце (контейнер).

При цьому згідно з Правилами торгівлі на ринках (затверджені наказом Міністерства зовнішніх економічних звязків і торгівлі України від 12.03.96р. №157 та зареєстровані в Мінюсті України 25.03.1996р. за №138/1163), які були чинним на момент виникнення вищевказаних господарських відносин між сторонами, укладення відповідного договору на здійснення торгівельної діяльності на ринках між ринком та ФОП не вимагалося.

В подальшому вищевказаний наказ втратив чинність на підставі наказу Мінекономіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002р. №57/188/84/105 (зареєстрований в Мінюсті України 22.03.2002р.), яким затверджені Правила торгівлі на ринках, вимогами яких передбачено, що торговельне місце - площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. Розмір торговельного місця визначається в правилах торгівлі на ринках, що затверджуються відповідно до законодавства (п.13 Правил); що адміністрація ринку при наданні продавцями торгівельних місць на визначений термін укладає з ними письмову угоду в якій рекомендується зазначати термін дії угоди, асортимент (вид) товарів, що реалізуються, розташування торгівельного місця, умови оренди торгівельного місця, розмір та порядок оплати за оренду майна, перелік послуг, які надає ринок, та їх вартість (п.20 Правил); що у разі використання торгівельного місця на умовах оренди в продавця повинна бути копія угоди з адміністрацією ринку про оренду, а на умовах суборенди копія такої угоди із субєктом підприємницької діяльності (орендодавцем) (п.16 Правил).

Таким чином в силу вимог вищевказаних Правил торгівлі на ринку, що набрали чинності під час існування між сторонами господарських відносин, укладення письмових договорів оренди також не є обовязковим, до того ж ініціатива щодо укладення договору повинна виходити від адміністрації ринку.

Між тим, як вище встановлено господарським судом, відповідач у справі взагалі не звертався до позивача з пропозицією укладення відповідного договору оренди торгівельного місця ані під час виникнення між сторонами господарських відносин, ані під час їх існування, а навпаки, демонтував контейнер позивача, який з 1998 року розташований на ринку (торгівельне місце №71). Більш того, саме відповідачем була відхилена пропозиція позивача про укладення такого договору, про що свідчить відповідний лист останнього від 19.06.2008р. за вих.№128.

Відповідно до ч.1 ст.179 ГК України майново-господарські зобовязання, які виникають між субєктами господарювання або між субєктами господарювання і не господарюючими субєктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобовязаннями. Також у ч.2 ст.179 ГК України передбачено, що Кабінет Міністрів України, уповноважені ним органи виконавчої влади можуть рекомендувати субєктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках затверджувати типові договори.

Як вище встановлено господарським судом позивач просить суд зобовязати відповідача укласти договір найму (оренди) торговельного місця на ринку, який затверджений Постановою правління Укоопспілки 03.02.2006р. №34 та являється типовим договором.

Відповідно до ч.1 ст.187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. Згідно з ч.2 ст.187 ГК України день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

З огляду на вищевикладене, а також встановлені обставини справи, які свідчать про існування між сторонами у справі господарських відносин щодо здійснення позивачем роздрібної торгівлі у власному контейнері, якій з 1998 року розміщений позивачем на території Іванівського ринку «Привоз»(торгівельне місце №71) з дозволу відповідача, про щомісячну оплату позивачем платежів як за ринковий збір, так і за торгівельне місце (контейнер), про відсутність ініціативи самого відповідача щодо укладення з позивачем договору оренди торгівельного місця, про відхилення відповідачем такої пропозиції позивача, господарський суд дійшов висновку про правомірність і обґрунтованість позовних вимог, а відтак, і їх задоволення.

При цьому господарський суд виходить також з того, що відповідач, який про час і місце судових засідань повідомлений належним чином, у судові засідання не зявився та в порушення вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України не надав до суду витребуваних доказів, в т.ч. і доказів, які підтверджують укладення договору оренди торгівельної дільниці між контейнерами №70 та №72 між адміністрацією ринку і СПД ОСОБА_5

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 8285 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

2.Зобовязати Іванівський ринок «Привоз»Іванівської районної спілки споживчих товариств (67200, Одеська область, смт. Іванівка, вул. Леніна,57, код ЄДРПОУ 01761379) укласти договір оренди торгівельного місця за №71 з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на умовах, передбачених типовим договором найму (оренди) торгівельного місця на ринку, затвердженого Постановою правління Укоопспілки від 03 лютого 2006 року №34.

3. Стягнути з Іванівського ринку «Привоз» Іванівської районної спілки споживчих товариств (67200, Одеська область, смт. Іванівка, вул. Леніна,57, код ЄДРПОУ 01761379) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) витрати по сплаті державного мита в сумі 85 (вісімдесят пять) грн., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 12 травня 2009 року.

Суддя