Ухвала суду № 53982706, 02.12.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 524/11538/13-ц Номер провадження 22-ц/786/3640/15Головуючий у 1-й інстанції Андрієць Д.Д. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді : Обідіної О.І.

Суддів : Пікуля В.П., Прядкіної О.В.

При секретарі : Кальник А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23 жовтня 2015 року за матеріалами позовної заяви ОСОБА_2, яка заявляє самостійні вимоги щодо участі баби неповнолітньої дитини (онука) у вихованні та спілкуванні з нею,

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23 жовтня 2015 року відмовлено ОСОБА_2 у прийнятті її позовної заяви щодо участі баби неповнолітньої дитини у вихованні та спілкуванні з нею до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визначення місця проживання дитини.

Повернуто позовну заяву ОСОБА_2 та розяснено право на звернення до суду зі своїми вимогами з додержанням загальних правил щодо предявлення позову.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 ОСОБА_3, посилаючись на порушення норм процесуального права, що призвело до помилкового повернення позовної заяви, просить ухвалу скасувати та повернути матеріали позовної заяви до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття заяви третьої особи із самостійними вимогами до розгляду з первісним позовом.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.4 п.1 ст. 311 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 20 грудня 2013 року звернувся до суду з позовом до своїх батьків - ОСОБА_5, ОСОБА_6 та колишньої дружини ОСОБА_7 про визначення місця проживання їх спільної дитини Кельвіна ОСОБА_6.

Ухвалою судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27 січня 2014 рокувідкрито провадження по справі.

21 вересня 2015 року ОСОБА_2 третя особа із самостійними вимогами, на підставі ст. 34 ЦПК України, подала до Автозаводського районного суду позовну заяву щодо участі її як баби у вихованні та спілкуванні з неповнолітнім онуком.

Ухвалою Автозаводського районного суду від 28 вересня 2015 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху з підстав невідповідності останньої вимогам статей 119, 120 ЦПК України та надав строк для їх усунення.

Зокрема, суд зазначив, що позовна заява необґрунтована, не містить посилань на докази, що підтверджують обставини, якими обґрунтовані заявлені вимоги, не зазначено яким чином ОСОБА_4 порушує інтереси ОСОБА_2 та в звязку з нечітким викладом позовних вимог неможливо встановити необхідний для сплати розмір судового збору.

На виконання вимог ухвали суду від 28 вересня 2015 року, представник ОСОБА_2 надав заяву та виклав в ній свої пояснення та обставини, на підтвердження заявлених вимог. При цьому вказав, що суд не вправі відмовляти у відкритті провадження з підстав недоведеності заявлених вимог, відсутності доказів. Позовна вимога про встановлення участі баби неповнолітньої дитини у вихованні та спілкуванні з нею, з якою позивач звернулася до суду, є немайновою та судовий збір сплачено відповідно до норм чинного законодавства.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23 жовтня 2015 року відмовлено ОСОБА_2 у прийнятті її позовної заяви щодо участі баби неповнолітньої дитини у вихованні та спілкуванні з нею до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визначення місця проживання дитини. Повернуто позовну заяву ОСОБА_2 та розяснено право на звернення до суду зі своїми вимогами з додержанням загальних правил щодо предявлення позову.

Відмовляючи ОСОБА_2 у прийнятті її позовної заяви, місцевий суд дійшов висновку, що вимоги первісного позивача ОСОБА_4 та третьої особи ОСОБА_2 направлені на один і той же обєкт, але вони виключають одна одну. Предметом спору ОСОБА_4 є визначення місця проживання дитини, а предметом позову ОСОБА_2 участь баби у вихованні та спілкуванні з дитиною, а отже вони не повязані спільним предметом позову, що унеможливлює їх спільний розгляд відповідно до норм ч.2 ст. 123 ЦПК України.

З вказаними висновками суду першої інстанції не може погодитись колегія суддів з наступних підстав.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення судового розгляду, пред'явивши позов до однієї чи обох сторін. Ці особи мають усі процесуальні права і обов'язки позивача (ч. 1 ст. 34 ЦПК України).

Згідно зі ст. 125 ЦПК України положення ст. ст. 123 і 124 цього Кодексу застосовуються до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, у якій відкрито провадження.

Відповідно до ст. 124 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам ст. ст. 119 і 120 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених ч. 1 цієї статті, застосовуються положення ст. 121 цього Кодексу, тобто у випадку не усунення недоліків така заява вважається неподаною та повертається заявнику.

Таким чином, процесуальним наслідком не усунення визначених ухвалою суду недоліків є визнання такої заяви неподаною та її повернення заявнику.

Між тим, суд першої інстанції повернув позовну заяви третій особі з самостійними вимогами всупереч положенням ст. 121 ЦПК України, оскільки питання про відповідність чи невідповідність її заяви положенням ст.ст.119,120 ЦПК України так і залишилось не вирішеним, що свідчить про порушення норм процесуального права.

Натомість, суд першої інстанції вдався до процесуального аналізу можливості обєднання заяви третьої особи з первісним позовом, дійшовши при цьому суперечливих висновків.

Так, суд встановив, що вимога первісного позивача і вимога третьої особи направлені на один і той же обєкт спору, але вони виключають один одного.

Між тим, згідно положень ст. 123 ЦПК України, за правилами якої регулюються питання прийняття заяви третьої особи з самостійними вимогами, передбачено, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Таким чином, однією з підстав прийняття позову третьої особи з самостійними вимогами для спільного розгляду з первісним позовом саме і є можливість виключення повністю чи частково задоволення первісного позову в разі задоволення зустрічного.

Враховуючи, що заява третьої особи з самосійними вимогами ОСОБА_2 за своїм змістом та формою відповідає вимогам ст. ст. 119, 120 ЦПК України, проте суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, ухвала про відмову у її прийнятті підлягає скасуванню, з направленням справи та матеріалів за заявою третьої особи з самостійними вимогами до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження та прийняття останньої до спільного розгляду з первісним позовом.

Керуючись ст.ст. 303, 311 ч.1 п.4, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23 жовтня 2015 рокускасувати, матеріали позовної заяви ОСОБА_2, яка заявляє самостійні вимоги щодо участі баби неповнолітньої дитини (онука) у вихованні та спілкуванні з неюнаправити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження та прийняття позовної заяви до спільного розгляду з первісним позовом.

Ухвала оскарження не підлягає.

З оригіналом згідно.

С У Д Д І :