Постанова № 53981335, 25.11.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/8995/15-п Головуючий у І інстанції Туманова К.Л.Провадження № 33/780/755/15 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 429 25.11.2015

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 листопада 2015 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області ОСОБА_1, за участю: представника Київської митниці ДФС - ОСОБА_2, особи, яку притягнуто до відповідальності - ОСОБА_3 Ханьбіня, розглянувши апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до відповідальності - ОСОБА_3 Ханьбіня на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 вересня 2015 року, щодо ОСОБА_3 Ханьбіня -

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області 25 вересня 2015 року

ОСОБА_3 Ханьбіня, 06.02.1992 р. н., громадянина ОСОБА_4,

місце народження: ОСОБА_3, місто Ланьчжоу, тимчасово

проживаючого в Україні за адресою: місто ОСОБА_3,

вул. Феодосійська, буд.8/13 (гуртожиток),

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 471 МК України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 гривень з конфіскацією в доход держави вилучених згідно протоколу №0526/125120101/15 від 01 вересня 2015 року валюти в сумі 4805 доларів США. Також судом стягнуто в доход держави з ОСОБА_3 Ханьбіня судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

Вказане вище правопорушення ОСОБА_3 Ханьбінем було вчинено, як зазначено у постанові, за наступних обставин.

01 вересня 2015 року, о 08 год. 30 хв., під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу ,,Приліт терміналу ,,Д ДП МА ,,Бориспіль громадянин ОСОБА_3 Ханьбінь, який прилетів до України з ОСОБА_3, м. Пекін, рейсом № PS 288 літаком а/к ,,МАУ, своїми діями обрав канал, позначений символами зеленого кольору - ,,зелений коридор, тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження, щодо ввезення на митну територію України та засвідчив про факти, що мають юридичне значення. Після перетину пасажиром ,,білої лінії, яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю ,,зелений коридор, пасажиру було задано запитання, щодо наявності в нього готівки, на що він відповів, що декларувати готівку йому не потрібно. Після цього пасажира було запрошено до службового приміщення митниці залу ,,Приліт терміналу ,,Д ДП МА ,,Бориспіль, де ним була видана готівка в розмірі 16020 доларів США, що знаходились в окремому відділенні рюкзака, одягненого на пасажирі (ручна поклажа). Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. З виявленої суми пасажиру було пропущено 11200 доларів США (еквівалент 9986,63 євро згідно курсу НБУ на 01.09.2915 р.). За протоколом про порушення митних правил було вилучено 4820 доларів США.

ОСОБА_5 Ханьбінь в апеляційні скарзі, не погоджуючись з рішенням суду 1-ї інстанції, вважає, що суд не повно зясував усі фактичні обставини справи, підійшов формально до вивчення обставин справи, не сприяв повному, обєктивному та неупередженому її розгляду, що потягло за собою необґрунтоване та надто суворе застосування стягнення, як вид покарання за адміністративне правопорушення, а тому, на думку апелянта, постанова є незаконною та необґрунтованою. Також апелянт зазначає, що із ввезених ним на територію України грошових коштів у сумі 16020 доларів США йому належало лише 5500 доларів США, інші кошти у сумі 10520 доларів США були отримані в м. Пекіні від родичів ОСОБА_6 та Ма Хе, з якими разом він навчається в Київському Національному лінгвістичному університеті, для передачі останнім у м. Києві для оплати навчання, обовязкового медичного страхування та на забезпечення інших власних потреб під час знаходження на території України у 2015-2016 рр., що підтверджено довідкою з деканату. Автор апеляційної скарги просить постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 вересня 2015 року по справі про адміністративне правопорушення за № 359/8995/15-п змінити, а саме не застосовувати до нього стягнення у вигляді вилучених коштів у сумі 4805 доларів США.

Апеляційний суд, розглядаючи апеляційну скаргу ОСОБА_5 Ханьбіня, приймаючи до уваги доводи апелянта, з метою всебічного, повного та обєктивного зясування обставин справи, перевірки доводів автора апеляційної скарги, заслухавши: пояснення: апелянта, який підтримав апеляційну скаргу; представника Київської митниці ДФС, яка заперечувала проти апеляційної скарги, допитавши свідків ОСОБА_6 та Ма Хе і дослідивши матеріали справи та надані під час апеляційного розгляду документи, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до наступного.

Згідно ст. 17 (Застосування судами Конвенції та практики Суду) Закону України ,,Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно зі статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції з захисту прав людини, кожна фізична чи юридична особа має право на повагу до свої власності. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Перша і найбільш важлива вимога зазначеної норми полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на повагу до власності має бути законним. Також передбачається, що держава уповноважена здійснювати контроль за використанням власності шляхом забезпечення виконання законів. Питання про те, чи буде досягнута справедлива рівновага між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав особи, має значення лише при умові, що таке втручання відповідає вимогам закону і не є безпідставним. Суд також вказав, що органи влади повинні дотримувати розумний баланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства та потребою захищати право заявника на мирне володіння своїм майном, тобто чи не стали вжиті заходи особистим та надмірним тягарем для заявника. Крім того, суд зауважив, що для того, щоб втручання вважалось пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення.

Апеляційним судом, як і судом першої інстанції було встановлено, що правопорушення, яке вчинив ОСОБА_5 Ханьбін полягало у переміщенні через митний кордон України - ,,зелений коридор не задекларованих митному органу коштів, які перевищують 10000 євро, що підлягає обовязковому декларуванню.

За вказаних вище даних слід погодитись з висновком суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_5 Ханьбінем правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України.

Що ж до призначеного судом першої інстанції стягнення ОСОБА_5 Ханбіню, то апеляційний суд приходить до такого.

Так, під час апеляційного розгляду даної справи встановлено, що кошти, які знаходились у ОСОБА_5 Ханбіня під час проходження митного контролю не мали ознак приховування, частина коштів належала останьому, а частина іншим особам - студентам ОСОБА_6 та Ма Хе, яким ОСОБА_5 Ханбінь повинен їх був передати та які мали бути використані для оплати за навчання, проживання в гуртожитку, обовязкового медичного страхування та на забезпечення інших власних потреб під час знаходження на території України у 2015-2016 рр. Вказані обставини підтверджуються, як відповідною довідкою на а.с. 31, так і показаннями допитаних в суді свідків ОСОБА_6 та Ма Хе. Дані, які б свідчили про незаконність походження згаданих коштів, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_5 Ханбін раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався. Жодних даних, які б давали суду підстави вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність - легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, тощо - відсутні.

З огляду на наведене, враховуючи обставини справи, приходжу до висновку, що застосування конфіскації предметів порушення митних правил, в даному випадку не відповідає вимогам положень ст. 1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції ,,З захисту прав і основних свобод людини, практиці Європейського Суду з прав людини, тобто є не пропорційним вчиненому ОСОБА_5 Ханбіном правопорушенню.

За вказаних обставин постанову судді суду першої інстанції слід змінити та звільнити ОСОБА_5 Ханбіна від додаткового стягнення у вигляді конфіскації валютних цінностей, повернувши їх йому.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП ,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 Ханьбіня задовольнити.

Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 вересня 2015 року щодо ОСОБА_5 Ханьбіня, в частині накладання на нього додаткового стягнення у вигляді конфіскації вилученої валюти, змінити.

Вилучену згідно протоколу за №0526/125120101/15 від 01 вересня 2015 року валюту в сумі 4805 (чотири тисячі вісімсот пять) доларів США повернути ОСОБА_5 Ханьбіню.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Київської області підпис ОСОБА_1