Ухвала суду № 53972223, 01.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

01 грудня 2015 року м. Київ К/800/50497/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Бухтіярова І.О.,

перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 12.10.2015 р.

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.11.2015 р.

у справі № 802/3757/15-а

за поданням Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

до товариства з обмеженою відповідальністю «Немирів-Ойл»

про стягнення коштів за податковим боргом, –

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 12.10.2015 р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.11.2015 р. у справі № 802/3757/15-а.

Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги вимогам ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач приходить до висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Частина 1 ст. 211 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 3 та п. 5 ч. 2 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційний скарзі зазначаються судові рішення, що оскаржуються та вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.

У касаційній скарзі Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області зазначає, що не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 12.10.2015 р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.11.2015 р. у справі № 802/3757/15-а, та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Однак, з касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 12.10.2015 р. у справі № 802/3757/15-а подання повернуто заявнику, з підстав невиконання вимог ухвали про залишення подання без руху щодо несплати судового збору, а ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.11.2015 р. у справі №802/3757/15-а апеляційну скаргу на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 12.10.2015 р. повернуто апелянту, з підстав невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху щодо сплати судового збору.

Тобто, ухвала Вінницького окружного адміністративного суду від 12.10.2015 р. у справі № 802/3757/15-а не переглядалася в апеляційному порядку.

Таким чином, скаржнику потрібно надати уточнення до касаційної скарги, а саме зазначити судові рішення які оскаржуються та вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.

Також, відповідно до ч. 5 ст. 213 КАС України, до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

Як встановлено суддею-доповідачем, в порушення вказаних вимог, скаржником не додано до касаційної скарги документу про сплату судового збору.

Згідно ч. 3 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 213 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 108 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Виходячи з наведеного, суддя-доповідач вважає, що касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк для усунення згаданих вище недоліків до 04.01.2016 р.

Відповідно до ч. 2 ст. Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Керуючись ст. 108, ст.ст. 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без руху.

2. Встановити Державній податковій інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області строк для усунення недоліків касаційної скарги до 04.01.2016 р.

3. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.О. Бухтіярова