Ухвала суду № 53971686, 26.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2015 року м. Київ К/800/33807/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Цуркана М.І. (головуючий), Єрьоміна А.В., Кравцова О.В.,секретар судового засідання - Коцюрба В.М.,

за участю: представника відповідача - Притули Г.Ю.,

представника Міністерства фінансів України - Іваницької Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, треті особи: Міністерство фінансів України, Державна казначейська служба України, про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, що переглядається за касаційною скаргою Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 1 липня 2015 року,

у с т а н о в и л а :

У листопаді 2014 року ДП «ДВЕК» (далі - Підприємство) звернулося до суду з позовом до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (Міненерговугілля), треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - Міністерство фінансів України, Державна казначейська служба України, про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії.

Зазначали, що на підставі Закону України «Про Державний бюджет України» та програми «Державна підтримка для часткового покриття витрат, які включаються до собівартості готової товарної вугільної продукції» Міненерговугілля перераховувало Підприємству державну підтримку, згідно з розподілом показників зведеного плану асигнувань загального фонду державного бюджету на 2014 рік, з подальшим корегуванням. З червня 2014 відповідач зупинив перерахунок коштів в затвердженому обсязі, у зв'язку із чим станом на 1 листопада 2014 року склалась заборгованість у розмірі 135 066 000 грн.

Посилаючись на те, що ненадходження державної підтримки призводить до неможливості виплати заробітної плати робітникам та виконання належним чином зобов'язань перед кредиторами, просили визнати протиправною бездіяльність Міненерговугілля щодо ненадання державної підтримки в повному обсязі і зобов'язати його вчинити дії з виділення такої в сумі 135 066 000 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 1 липня 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі Підприємство, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати, а позов задовольнити.

Заслухавши доповідача, пояснення представників відповідача та третьої особи, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що Підприємство засноване на державній формі власності згідно з наказом Мінпаливенерго України від 18 серпня 2004 року № 492 «Про створення ДП «ДВЕК», належить до сфери управління Міненерговугілля, створеного відповідно до Указу Президента України від 9 грудня 2010 року № 1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади».

Як юридична особа, позивач первісно зареєстрований 2 вересня 2004 року виконавчим комітетом Донецької міської ради за юридичною адресою: 83001, м. Донецьк, вул. Артема, буд. 63. В подальшому позивач зареєстрований в м. Вугледарі Донецької області, про що свідчить спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: добування кам'яного вугілля (05.10); професійно - технічна освіта (85.32); оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (46.71); допоміжне обслуговування наземного транспорту (52.21); діяльність головних управлінь (хед - офісів) (70.10).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» передбачені видатки за бюджетною програмою «Державна підтримка вугледобувних підприємств на часткове покриття витрат із собівартості готової вугільної товарної продукції» у сумі 10987980,2 грн. (код програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 1101110). Головним розпорядником зазначеної бюджетної програми визначено Міненерговугілля.

Паспорт бюджетної програми на 2014 рік Міненерговугілля за КПКВК 1101110 «Державна підтримка вугледобувних підприємств на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції» затверджений спільним наказом Міненерговугілля і Міністерства фінансів України від 24 лютого 2014 року № 209/114, з подальшим внесенням до нього змін спільним наказом від 23 травня 2014 року № 375/620.

За програмою «Державна підтримка для часткового покриття витрат, які включаються до собівартості готової товарної вугільної продукції» на 2014 рік Міненерговугілля виділено Підприємству станом на 4 березня 2014 року державну підтримку у розмірі 1316090,8 грн.

Станом на 1 листопада 2014 року сума державної підтримки на 2014 рік для ДП «ДВЕК» складає 1052583,2 грн.

Крім того, як вбачається з довідки про зміни до помісячного плану асигнувань загального фонду державного бюджету на 2014 рік, одержувач ДП «ДВЕК», № 02/10-02-490 від 29 грудня 2014 року, зняті бюджетні асигнування на державну підтримку в загальній сумі 204868,4 грн. за жовтень-грудень 2014 року. З урахуванням цих змін сума державної підтримки на 2014 рік для Підприємства складає 847714,8 грн.

Також, судами встановлено, що станом на 1 січня 2015 року позивача профінансовано на 807871,8 грн, тобто наявна заборгованість з державної підтримки в розмірі 39843 грн, а не в сумі 135066 грн, як зазначає позивач.

Відмовивши в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що здійснення господарської діяльності та продаж товарної продукції не підтверджує факту переміщення усіх відокремлених підрозділів позивача на контрольовану територію, відповідно, не спростовує висновків про відсутність протиправної бездіяльності з боку відповідача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком судів.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» (далі - Указ № 405/2014) введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України.

Законом України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі - Закон № 1669-VII) визначено тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до статті 1 Закону № 1669-VII період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 1669-VII дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення. Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до частини другої статті 14 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» у районі проведення антитерористичної операції можуть вводитися тимчасово обмеження прав і свобод громадян.

Постановою Правління Національного Банку України від 6 серпня 2014 року № 466 «Про призупинення здійснення фінансових операцій» призупинено здійснення усіх видів фінансових операцій на території, яка не контролюється українською владою.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей» (далі - постанова № 595) встановлено, що перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Служби безпеки.

Відповідно до пункту 3 постанови № 595 міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації зобов'язані забезпечити до 1 грудня 2014 року переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Крім цього, постановою № 595 затверджено Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей (далі - Тимчасовий порядок).

Згідно із пунктом 7 Тимчасового порядку державна підтримка вугільної галузі надається підприємствам, які зареєстровані та провадять свою діяльність на контрольованій території.

Відповідно до пунктів 4, 6 Тимчасового порядку переміщення установи на контрольовану територію, а також її функціонування на цій території здійснюється за рішенням органу вищого рівня (у разі переміщення органу місцевого самоврядування - за рішенням відповідної місцевої ради).

У разі переміщення установи з тимчасово неконтрольованої на контрольовану територію після набрання чинності цим Порядком видатки на забезпечення діяльності такої установи, у тому числі на оплату праці (грошове забезпечення), протягом місяця з дня переміщення здійснюються згідно із затвердженим кошторисом (планом використання бюджетних коштів).

Пунктом 11 Тимчасового порядку передбачено, що установи, які переміщені на контрольовану територію, відкривають рахунки в органах Казначейства за місцезнаходженням у порядку, встановленому законодавством.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження» затверджено перелік населених пунктів на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, м. Донецьк Донецької області, на території якого знаходиться позивач, віднесено до цього переліку.

В пункті 4 Переліку державних підприємств, установ, організацій та об'єднань, що належать до сфери управління Міненерговугілля, та господарських товариств, щодо яких Міненерговугілля здійснює управління корпоративними правами держави, станом на 19 листопада 2014 року, які знаходяться в зоні проведення антитерористичної операції, зазначено ДП «ДВЕК».

Наказом Міненерговугілля від 26 грудня 2014 року № 890 внесено зміни до вказаного Переліку шляхом виключення пункту 4 - ДП «ДВЕК». Тобто, станом на 26 грудня 2014 року позивач не знаходиться у Переліку державних підприємств, установ, організацій та об'єднань, що належать до сфери управління Міненерговугілля та господарських товариств, щодо яких Міненерговугілля здійснює управління корпоративними правами держави.

Постановою Правління Національного Банку України від 6 серпня 2014 року № 466 «Про призупинення здійснення фінансових операцій» призупинено здійснення усіх видів фінансових операцій на території, яка не контролюється українською владою.

Апеляційним судом досліджено спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якого ДП «ДВЕК» зареєстроване на контрольованій українській владі території - в м. Вугледарі Донецької області.

Разом з тим, до складу Підприємства входить 13 відокремлених підрозділів, тільки один з яких (ВП «Шахта «Піденнодонбаська № 3 імені Миколи Сафоновича Сургая») знаходиться на підконтрольній українській владі території. Інші 12 відокремлених підрозділів ДП «ДВЕК» не переміщені на підконтрольну українській владі територію, знаходяться у м. Донецьку.

Відтак, з урахуванням пункту 7 Тимчасового порядку державна підтримка може надаватися відповідачем тільки одному з відокремлених підрозділів ДП «ДВЕК» - ВП «Шахта «Піденнодонбаська № 3 імені Миколи Сафоновича Сургая»».

Встановлено, що ВП «Шахта «Піденнодонбаська № 3 імені Миколи Сафоновича Сургая» відповідачем у 2014 році та за п'ять місяців 2015 року надано державної підтримки в повному обсязі від планових показників, тобто даний відокремлений підрозділ профінансовано на 100%.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що з урахуванням неможливості вжиття Міненерговугілля заходів щодо фінансування з метою державної підтримки вугільної галузі відокремлених підрозділів позивача, які знаходяться на неконтрольованої українською владою території, а фінансування ВП «Шахта «Піденнодонбаська № 3 імені Миколи Сафоновича Сургая» здійснено в 2014 році у повному обсязі, відсутні підстави для задоволення позову.

Щодо посилання Підприємства на фактичне здійснення господарської діяльності на підконтрольній Україні території (відвантаження продукції на адресу ДП «Вугілля України», отримання оплати за поставлене вугілля, проведення заліку однорідних вимог ДП «ДВЕК» та ДП «Вугілля України»), суди обґрунтовано зазначили, що здійснення господарської діяльності та продаж товарної продукції не підтверджує факту переміщення усіх відокремлених підрозділів позивача на контрольовану територію.

За вказаних обставин, доводи касаційної скарги зазначених висновків не спростовують та не дають підстав вважати оскаржувані рішення такими, що прийняті з порушенням норм матеріального чи процесуального права.

За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 1 липня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді М.І.Цуркан

А.В.Єрьомін

О.В.Кравцов