Рішення № 5397050, 14.05.2009, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 2-1978/09

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2009 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі : головуючої – судді Філь О.Є.

при секретарі Дубіна Т.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об”єднання шахтної геології та технічного буріння „Укрвуглегеологія” про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

06.04.2009 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 об”єднання шахтної геології та технічного буріння „Укрвуглегеологія” про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, зазначивши на підтвердження своїх позовних вимог, що вона перебувала з відповідачем в трудових відносинах з 24.02.2005 року по 05.02.2009 року. За період з жовтня 2008 року по 2009 року їй не виплачена заробітна плата на загальну суму 5707,87 грн., чим порушені ст. ст. 47, 115, 116 КЗпП України, ст. ст. 21, 24 Закону України «Про оплату праці». Зазначена заборгованість не виплачена йому до теперішнього часу.

Відповідно до ст. ст. 47, 116 КЗпП України при звільненні відповідач зобов»язаний був виплатити їй всі суми, що належали їй від підприємства в день звільнення. Не зробивши з нею повний розрахунок в день звільнення, відповідно до ст. 117 КЗпП України відповідач зобов»язаний виплатити їй середній заробіток за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку. Строк затримки розрахунку, починаючи з 06.02.2009 року по 30.03.2009 року складає 53 дні.

Загальна сума її середнього заробітку за час затримки розрахунку складає 48,84 грн. х 53 дні = 28881,56 грн., де 48,84 грн. – її середньоденна заробітна плата.

Вчасно не виплативши їй заробітну плату в повному обсязі, відповідач завдає позивачці моральну шкоду, яка полягає в її душевних стражданнях у зв»язку з протиправною поведінкою відповідача. Заподіяну їй моральну шкоду позивачка оцінює в 3000 грн.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з»явилась, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність.

Представники відповідача ОСОБА_2 об»єднання шахтної геології та технічного буріння «Укрвуглегеологія» ОСОБА_3 і ОСОБА_4 позовні вимоги визнали частково, а саме, в частині стягнення заборгованості по заробітній платі визнали в повному обсязі, в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди не визнали в повному обсязі, оскільки відсутня вина підприємства у несвоєчасній виплаті заробітної плати позивачу.

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, з”ясувавши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебувала в трудових відносинах з відповідачем ОСОБА_2 об”єднанням шахтної геології та технічного буріння „Укрвуглегеологія” з 24.02.2005 року по 05.02.2009 року (а.с. 3-14).

В судовому засіданні встановлено, що у підприємства перед позивачем існує заборгованість по заробітній платі в розмірі 5707 грн., яка не була сплачена їй на день звільнення, та залишається несплаченою по теперішній час ( а.с. 15). Позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по заробітній платі представники відповідача визнали в повному обсязі.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України та ст. 24 Закону України „Про оплату праці” заробітна плата виплачується працівникам регулярно в дні роботи в строки , передбачені колективним договором , але не менш як два рази в місяць через проміжок часу , який не перевищує 16 календарних днів. Згідно ст. 25 Закону України „Про оплату праці” забороняється будь-яким чином обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку .

Відповідно до ст.60, 66, 143 ЦПК України кожна із сторін зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір.

Відповідно до ст. 213 ч.3 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно та всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні .

Суд вважає безпідставними доводи відповідача про те, що вини відповідача у несвоєчасній виплаті заробітної плати немає у зв’язку з тяжким матеріальним становищем на підприємстві, оскільки фінансове становище підприємства не може бути підставою для невиплати працівнику заробітної плати за виконану роботу.

В судовому засіданні встановлено, що спору між позивачем та відповідачем про розмір заборгованості по заробітної плати немає , тому у відповідності до ч.1 ст. 117 КЗпП України відповідач повинен сплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку.

Позивач звільнилась з роботи 05.02.2009 р., відповідач не сплатив заборгованість по заробітній платі позивачеві до теперішнього часу, в наслідок чого час затримки розрахунку за цей період складає 65 робочих днів.

На підставі п. 1 розділу I и п. 2 розділу II Порядку нарахування середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 , з наступними змінами та доповненнями, середній заробіток позивача для нарахування середнього заробітку за час затримку розрахунку при звільненні повинен розраховуватися за два місяці до звільнення .

Заробітна плата позивача за два місяці перед звільненням, з якої повинен розраховуватися середній заробіток позивача для нарахування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відповідно до довідки відповідача (а.с. 16) складає :

Грудень 2008 р. – 1050,00 грн. – 23 робочих дні

Січень 2009 р. - 1050,00 грн. - 20 робочих днів

Всього: 2100,00 грн. - 43 робочих дні.

У відповідності з п.5, п.9 розділу IV Порядку нарахування середньої заробітної платі, нарахування виплат проводяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів. Середньоденна заробітна плата вираховується діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двух місяців робочі дні на число відпрацьованих днів.

Середньоденна заробітна плата за два місяці до звільнення позивача складає 2100,00 грн. : 43 роб. дн. = 48,84 грн.

За період з 05.02.2009 р. до 14.05.2009 р.(день винесення рішення судом) відповідач повинен сплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 3174,60 грн. з розрахунку 48,84 грн. (середньоденний заробіток) х 65 (кількість днів затримки розрахунку) = 3174,60 грн.

На підставі викладеного, суд вважає, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі в розмірі 5707,87 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 3174,60 грн.

Крім того, відповідно до вимог ст. 237-1 КЗпП України підлягають частковому задоволенню позовні вимоги позивача ОСОБА_1 в частині стягнення моральної шкоди, оскільки внаслідок порушення відповідачем законних прав позивача ОСОБА_1 щодо строків виплати заробітної плати та строків розрахунку при звільненні, їй заподіяні моральні страждання, які полягають в тому, що внаслідок затримки розрахунку погіршився матеріальний стан позивача, був порушений звичайний образ її життя, що вимагало від неї додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому суд, виходячи з характеру, глибини та тривалості заподіяних позивачеві моральних страждань, вимог розумності і справедливості, вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в розмірі 700 грн.

Крім того, з відповідача на користь держави необхідно стягнути судові витрати у розмірі 1% від суми задоволеного позову, але не менше 51,00 грн. – в частині вимог матеріального характеру та 8,50 грн. – з вимог про стягнення моральної шкоди, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 250,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 21 Закону України «Про оплату праці», ст. ст. 115, 116, 117, 233, 237-1 КЗпП України, ст. ст. 79, 88, 214, 215 ЦПК України , суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з В иробничого об”єднання шахтної геології та технічного буріння „Укрвуглегеологія” ( код 00186080) на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 5707,87 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 3174,60 грн. та моральну шкоду в розмірі 700,00 грн.

Стягнути з В иробничого об”єднання шахтної геології та технічного буріння „Укрвуглегеологія” на ко ристь держави судовий збір у розмірі 88,82 грн. та 8,50 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 250,00 грн.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано Апеляційному суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана Апеляційному суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: