Постанова № 53968706, 20.10.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 жовтня 2011 року < Час проголошення > № 2а-13476/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Каракашьяна С.К. при секретарі судового засідання Шкребтій І.П., за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1, представника

від відповідача: ОСОБА_2, представника

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пронет»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

про скасування повідомлення - рішення.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Пронет»з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва, в якому просить скасувати податкове повідомлення - рішення від 15.04.2011р. №0003992310 та визнати протиправними дії відповідача.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що зазначене рішення винесене на підставі помилкового висновку акту перевірки про відсутність у позивача права на віднесення сум податку на додану вартість, сплаченого контрагентам, до податкового кредиту.

При цьому, позивач посилається на те, що податковий кредит позивача підтверджений податковими накладними, виписаною платником ПДВ. Також, позивач стверджує про те, що податкові накладні відповідають нормативно встановленим вимогам.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що проведеною перевіркою було встановлено порушення позивачем підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинний на момент здійснення правовідносин, в результаті чого занижено податок на додану вартість за серпень 2010р. на суму 78 340,00 грн.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Пронет»(код ЄДРПОУ 21680973, далі позивач) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Будмонополія»(код ЄДРПОУ 34825017) за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р., за результатами якої складено Акт про результати перевірки №315/23-10/21680973 від 30.03.2011 року (далі акт перевірки).

На підставі даного Акту, ДПІ у Печерському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення №0003992310 від 15.04.2011р., яким позивачу визначено податкові зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 97 925,00 грн., з яких 78 340,00 грн. основного платежу та 19 585,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Прийняття даного повідомлення - рішення мотивовано висновками акту перевірки про порушення позивачем підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинний на момент здійснення правовідносин, в результаті чого занижено податок на додану вартість за серпень 2010р. на суму 78 340,00 грн.

Зокрема, в ході перевірки було встановлено, що ТОВ «Пронет» до складу податкового кредиту віднесено суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Будмонополія».

Актом перевірки встановлено, що між ТОВ «Пронет»(Замовник) в особі директора ОСОБА_3. та ТОВ «Будмонополія»(Підрядник) в особі директора ОСОБА_4, були укладені договори підряду №300/6 від 19.04.2010р., №486/5 від 26.05.2010р. №505/6 від 03.06.2010р., №672/7 від 12.07.2010р., №705/8 від 16.08.2010р., №699/8 від 10.08.2010р., №581/7 від 01.07.2010р., №583/7 від 01.07.2010р.

За умовами даних договорів, підрядник зобовязується організувати виконання робіт відповідно до умов вищезазначених Договорів, а Замовник зобовязується прийняти від підрядника закінчені роботи та оплатити їх.

Згідно акту перевірки, відповідачем зроблений висновок, що вищезазначені договори є недійсним в силу закону, оскільки правочини не відповідають загальним умовам дійсності правочину. Зокрема, актом перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровька встановлено, що у ТОВ «Будмонополія»відсутні обєкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам покупцям.

Також, даний висновок зроблений податковим органом посилаючись на те, що в рамках розслідування кримінальної справи №99106210, яка порушена 05.11.10 СВ ПМ ДПА у Дніпропетровській області, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 2О5 КК України по факту фіктивного підприємництва, а саме того, що невстановленими особами, з метою прикриття незаконної діяльності, шляхом неправомірного використання паспортних даних підставних осіб, створено ТОВ «Спец технологія», ТОВ «Ятус», ПП. «Мітра»ТОВ «Будмонополія», ПП. «Юст А», ТОВ «К.В.С.Т.», ТОВ «К.А.Р.Т.», ПП. Телей», ТОВ «Соляри-ДМ», ТОВ «Пайн», ТОВ «Будмонополія», ТОВ «Даном», ТОВ «Сканія Плюс», ПП. «Сталь-Маш», ТОВ «Латон», ТОВ «Тродос Плюс», ТОВ «Алабама», ТОВ «Ліокс», ТОВ «Форсайт-Плюс», та в подальшому використано поточні рахунки та інші обовязкові реквізити даних підприємств для протиправного формування податкового кредиту з податку на додану вартість іншим субєктам підприємницької діяльності, використовуючи при цьому завідомо підроблені документи бухгалтерського обліку та податкової звітності ТОВ «Е-Восток Україна»(код ЄДРПОУ 34478763) та ТОВ «Елфра Дисплей»(код ЄДРПОУ 33743908), ініційовано розкриття банківської таємниці по розрахунковим рахункам ТОВ «Е-Восток Україна»(код ЄДРПОУ 34478763) та ТОВ «Елфра Дисплей»(код ЄДРПОУ 33743908).

На підставі викладеного, актом перевірки сформульовано висновок, що податкові накладні, виписані ТОВ «Будмонополія», не можуть бути підставою для віднесення сум податку, сплаченого вказаному підприємству, до податкового кредиту.

Судом встановлено, що між позивачем та вказаним товариством були укладені договори підряду №300/6 від 19.04.2010р., №486/5 від 26.05.2010р. №505/6 від 03.06.2010р., №672/7 від 12.07.2010р., №705/8 від 16.08.2010р., №699/8 від 10.08.2010р., №581/7 від 01.07.2010р., №583/7 від 01.07.2010р., на виконання яких було підписано акти здачі - приймання робіт, видані податкові накладні, згідно яких позивачем суму ПДВ віднесено до складу податкового кредиту за червень 2010року на загальну суму ПДВ 63 440,00 грн., за липень 2010р. на загальну суму ПДВ -47533,33 грн., за серпень 2010р. на суму ПДВ - 78 340,00 грн.

Суд не погоджується з позицією відповідача щодо нікчемності вищезазначеного договорів, з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі ЦК), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті, є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім повязаних з його недійсністю.

Зокрема, суд ухвалою від 27.09.2011р. витребовував у відповідача інформацію про кримінальну справу відносно посадових осіб ТОВ «Будмонополія», яка зазначена в акті перевірки, натомість, суду інформацію про наявність вироку по даній кримінальний справі відповідач не надав.

Отже, виходячи з вищенаведеного, на час розгляду справи не було встановлено наявність умислу у директора ТОВ «Будмонополія»на укладення угод, спрямованих на ухилення від сплати податків.

Крім того, Акт перевірки не містить жодних посилань, з яких підстав відповідач вважає угоди, здійснені позивачем, нікчемними правочинами, в чому саме, на думку відповідача, дана угоди порушують публічний порядок.

Зокрема, в акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагентом позивача від уплати податків та зборів, визначення їм податкових зобовязань, винесення вироків посадовим особам підприємств або будь які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, за вищезазначеними договорами позивачем були замовлені послуги, зокрема, зі створення системи відеоспостереження, установи охоронної сигналізації, монтаж, демонтаж, проектні та пусконалагоджувальні роботи, монтажні роботи з технічної системи пожежогасіння. Дані послуги, отримані позивачем, не є обмеженими в цивільному обороті, отриманими внаслідок вчинення злочину, сама по собі операція з отримання даних послуг також не може бути визначена судом як порушення встановленого порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладання позивачем з контрагентом договорів підряду №300/6 від 19.04.2010р., №486/5 від 26.05.2010р. №505/6 від 03.06.2010р., №672/7 від 12.07.2010р., №705/8 від 16.08.2010р., №699/8 від 10.08.2010р., №581/7 від 01.07.2010р., №583/7 від 01.07.2010р., на момент виконання вказаних робіт, ТОВ «Будмонополія»як юридичну особу було внесено в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України та мало свідоцтво платника податку.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. за №168/97-ВР (який був чинній на час виникнення спірних правовідносин), податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно вимог підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997р., право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особами, зареєстрованим як платники податку.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту в тій самій редакції, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Аналогічні положення встановлені у пункті 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отже, податкові накладні, які зазначені в акті перевірки № 606475 від 03.06.2010, №1907475 від 19.07.2010р., №3108475 від 31.08.2010р., №31084751 від 31.08.2010р., №2608475 від 26.08.2010р. видані позивачу його контрагентом - ТОВ «Будмонополія»у відповідності з порядком, встановленим ст. 201.4 Податкового кодексу України, реквізити даних податкових накладних відповідають вимогам первинних документів, які передбачено ст. 9 Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». ТОВ «Будмонополія», зареєстроване у встановленому порядку платником податку на додану вартість, а отже мало право видавати податкові накладні.

Також, у Акті перевірки відсутні будь-які відомості щодо анулювання свідоцтва платника ПДВ даної юридичної особи, також відсутні відомості про визнання недійсними її установчих документів.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Приватного підприємства «Пронет»задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 15 квітня 2011р. №0003992310.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян