Постанова № 53968161, 26.11.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

26 листопада 2015 р. Справа № 820/9330/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Нуруллаєва І.С.

при секретарі судового засідання Мараєвій О.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_2,

представника Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІФФ-Н" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРІФФ-Н", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому з врахуванням уточнень та зменшення позовних вимог просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0000182203 від 14.04.2015 року, яке складено на підставі висновків акту перевірки №3812/04-62-22-3/37149180 від 09.12.2014 року; скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0000112201 від 30.04.2015 року, яке складено на підставі висновків акту перевірки №1909/04-62-22-1/37149180 від 01.04.2015 року; скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0001791503 від 17.08.2015 року, яке складено на підставі висновків акту перевірки №646/153/37149180 від 28.07.2015 року.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що фахівцями Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на підставі висновків викладених в акті №3812/04-62-22-3/37149180 від 09.12.2014 р. "Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ГРІФФ-Н" (код 37149180) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з ПДВ за період з 01 вересня 2014 року по 31 жовтня 2014 року винесено податкове повідомлення-рішення від 14.04.2015 р. №0000182203, за платежем податок на додану вартість, код платежу 14010100 на суму за основним платежем 3 427 394,00 грн., штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 856 848,50 грн. Крім того, на підставі висновків викладених в акті №1909/04-62-22-1/37149180 від 01.04.2015 р. про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ГРІФФ-Н" ( код 37149180) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з ПДВ за період з 01.08.2014 року по 30.08.2014 року по взаємовідносинам з ТОВ "НК Партнер" (36160951), за період з 01.12.2014- 31.12.2014 року по взаємовідносинам з ТОВ "Донмас" (37086680), за період з 01.01.2015 року по 31.01.2015 року по взаємовідносинам з ТОВ "Делюкс Компані" (39159708)" контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 30.04.2015 р. №0000112201, за платежем податок на додану вартість, код платежу 14010100 на суму за основним платежем 1 028 378,00 грн., штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 514 189,00 грн. А також на підставі висновків камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість, викладених у акті №646/153/37149180 від 28.07.2015 року складено податкове повідомлення рішення №0001791503 від 17.08.2015 року за штрафними санкціями 1 020,00 грн. На думку позивача, обставини викладені в зазначених актах перевірок про порушення встановлені відповідачем в супереч вимогам чинного законодавства, а аргументи викладені в зазначених актах є безпідставними. У зв'язку із чим, позивач вважає, що податкові повідомлення - рішення від 14.04.2015 р. №0000182203, від 30.04.2015 р. №0000112201, №0001791503 від 17.08.2015 року підлягають скасуванню.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, у наданих до суду письмових запереченнях проти заявленого позову заперечував та зазначив, що винесені податкові повідомлення-рішення є цілком законними та обґрунтованими, оскільки під час проведення перевірок фахівцями Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області встановлено порушення податкового законодавства ТОВ "ГРІФФ-Н".

Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача, ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував з підстав викладених у письмових запереченнях.

Представник відповідача, Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРІФФ-Н», код ЄДРПОУ- 37149180, зареєстровано у відповідності до норм чинного законодавства 26.05.2010 року, місцезнаходження юридичної особи: 61001, Харківська область, м. Харків, проспект Московський, буд. 115 Б, що підтверджено наявною в матеріалах справи випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (т.2 а.с. 39-40).

Згідно з наявним в матеріалах справи витягом з Реєстру платників податку на додану вартість ТОВ «ГРІФФ-Н» з 24.10.2014 року зареєстровано платником податку на додану вартість (т. 2 а.с. 41).

За видами діяльності КВЕД-2010 ТОВ «ГРІФФ-Н» зареєстровано 46.71 оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 47.30 роздрібна торгівля пальним; 68.10 купівля та продаж власного нерухомого майна, що підтверджено наявною в матеріалах справи довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (т. 2 а.с. 42-43).

Під час судового розгляду справи та за наявними в матеріалах справи доказами судом встановлено, що фахівцями ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, на підставі наказу №2038 від 24.11.2014 року, відповідно до п.п.78.1.2. п.78.1 ст.78, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010року № 2755-VI, (із змінами та доповненнями), наказу №613 від 03.07.2015 року була проведена позапланова виїзна перевірка TOB «Гріфф-Н», код ЄДРПОУ 37149180, з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період з 01.09.2014 року по 31.10.2014 року.

За результатом проведеної перевірки складено акт №3812/04-62-22-3/37149180 від 09.12.2014 року (т.1 а.с.24-75).

Відповідно до висновків акту перевірки акту №3812/04-62-22-3/37149180 від 09.12.2014 року встановлено порушення підприємства позивача: пп. 14.1.201 п. 14.1 ст. 14, п.185.1 ст.185, п.198.3 ст. 198, п.п. 201.1, п.201.4, п.201.6, п.201.7 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, в результаті чого завищено суму податкового кредиту всього у сумі 3 851 857,00 грн; п.181.1 ст.181, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI внаслідок чого завищено суму податкових зобовязань всього у сумі 424 463,00 грн; пп. 14.1.201 п. 14.1 ст. 14, п.185.1 ст.185, п.198.3 ст. 198, п.п. 201.1, п.201.4, п.201.6, п.201.7 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, в результаті чого занижено суму ПДВ, що підлягає сплати до бюджету всього у сумі 3 427 394,00 грн.

Позивач скористався належним йому правом та не погоджуючись із висновками акту №3812/04-62-22-3/37149180 від 09.12.2014 року перевірки подав заперечення ( т.2 а.с. 188-191).

За результатом розгляду скарги позивача Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області листом від 08.04.2015 року акт перевірки залишено без змін, а скаргу без задоволення, що підтверджено наявною в матеріалах спраив відповіддю на заперечення (т.2 а.с. 193-232).

На підставі висновків викладених в акті №3812/04-62-22-3/37149180 від 09.12.2014 року контролюючим органом винесено податкове повідомлення - рішення від 14.04.2015 року №0000182203, за платежем податок на додану вартість, код платежу 14010100 на суму за основним платежем 3427394,00 грн, штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 856848,50 грн (т.1 а.с. 76).

Позивач скористався правом на оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку, шляхом подання до податкового органу заперечень (т. 3 а.с. 1-6).

Відповідно до п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України у разі незгоди із висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті перевірки, посадові особи платника податків мають право протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання примірника акту перевірки подати до органу державної податкової служби заперечення до акту перевірки.

За результатами розгляду скарги ГУ ДФС України в Дніпропетровський області прийнято рішення про залишення податкового повідомлення рішення без змін, а скарги без задоволення.

Судом встановлено, що фахівцями ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, на підставі наказу №459 від 20.03.2015 року, відповідно до п.п.78.1.1. п.78.1 ст.78, п.79.1, п.79.2 ст.79, п.82.2 ст.82 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, (із змінами та доповненнями), наказу №613 від 03.07.2015 року проведено позапланову виїзну перевірку TOB «Гріфф-Н», код ЄДРПОУ 37149180, з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період з 01.12.2014 по 31.12.2014 р. по взаємовідносинам з ТОВ «Донмас», за період з 01.01.2015 по 31.01.2015 року по взаємовідносинам з ТОВ «Делюкс Компані», за період з 01.08.2014 р. по 31.08.2014 р. по взаємовідносинам з ТОВ «НК Партнер».

За результатами вказаної перевірки складено акт №1909/04-62-22-1/37149180 від 01.04.2015 року (т.1 а.с.78-110).

Відповідно до висновків акту №1909/04-62-22-1/37149180 від 01.04.2015 року під час проведення перевірки встановлено порушення ТОВ «Гріфф-Н»: пп. 14.1.201 п. 14.1 ст. 14, п.185.1 ст.185, п.198.3 ст. 198, п.п. 201.1, п.201.4, п.201.6, п.201.7 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, в результаті чого занижено суму ПДВ, на загальну суму 1 028 378,00 грн; не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «Гріфф-Н2 за серпень, грудень, січень 2015 р. по ланцюгу постачання контрагенти постачальники ТОВ «НК Партнер», ТОВ «Делюкс Компані», ТОВ «Донмас» - ТОВ «Гріфф-Н» - контрагенти покупці та встановлено відсутність обєктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення ст.22, ст.185, ст.187, ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI на загальну суму ПДВ 4 531 786,00 грн., у т.ч. за серпень 2014 р. на 1 340 106,00 грн., грудень 2014 р. на суму 1 044 227,00 грн., січень 2015 р. на 2 147 453,00 грн.

Позивач скористався належним йому правом адміністративного оскарження та не погоджуючись із висновками акту перевірки подав заперечення. За результатом розгляду заперечень ТОВ «ГРІФФ-Н» Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області листом від 27.04.2015 року повідомлено, що акт перевірки залишено без змін (т.3 а.с. 52-67).

На підставі висновків викладених в акті №1909/04-62-22-1/37149180 від 01.04.2015 року контролюючим органом винесено податкове повідомлення - рішення від 30.04.2015 р. №0000112201, за платежем податок на додану вартість, код платежу 14010100 на суму за основним платежем 1028378,00 грн, штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 514 189,00 грн (т.1 а.с.111).

Позивач скористався правом на оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку, шляхом подання до податкового органу заперечень (т. 3 а.с. 70-76).

Відповідно до п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України у разі незгоди із висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті перевірки, посадові особи платника податків мають право протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання примірника акту перевірки подати до органу державної податкової служби заперечення до акту перевірки.

За результатами розгляду скарги ГУ ДФС України в Дніпропетровський області прийнято рішення від 16.07.2015 р. №6578/10/04-36-10-07-04 про залишення податкового повідомлення рішення без змін, а скарги без задоволення.

Підприємством позивача подано повторну скаргу на податкове повідомлення-рішення від 30.04.2015 р. №0000112201 (т. 3 а.с. 86-91), за результатами розгляду якої рішенням від 21.09.2015 року податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

За наявними в матеріалах справи доказами судом встановлено, що фахівцями Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, проведено камеральну перевірку звітності.

За результатами зазначеної перевірки складено акт №646/153/37149180 від 28.07.2015 року (т.2 а.с.46-47).

Відповідно до висновків акту №646/153/37149180 від 28.07.2015 року під час проведення перевірки встановлено, що ТОВ «ГРІФФ-Н» порушено порушення п.п.16.1.3. п.16.1 ст.16, пп.49.18.3 п.п.49.18. ст..49, п.п.54.3.1 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), якими визначено обовязок платника податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, повязані з обчислення та сплатою податків та зборів; встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, платником податку на прибуток надано податкову декларацію з податку на прибуток за 2014 рік 24.03.2015 року, граничний строк подання 02.03.2015 року.

На підставі висновків викладених в акті перевірки №646/153/37149180 від 28.07.2015 року контролюючим органом виписано податкове повідомлення-рішення №0001791503 від 17.08.2015 р. за штрафними санкціями 1020,00 грн (т.2 а.с. 48).

Представником відповідача, Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, у наданих до суду письмових запереченнях проти позову зазначено, що на підставу встановлених під час проведення перевірки порушень підприємством позивача податкового законодавства покладено наявність податкової інформації щодо контрагента позивача ТОВ «Азонтес» та інших осіб, а також наявність податкової інформації щодо контрагентів позивача ТОВ «Делюкс Компані», ТОВ «Донмас», ТОВ «НК Партнер».

Судом за наявними в матеріалах справи доказами встановлено, що ТОВ "ГРІФФ-Н" на виконання вимог діючого законодавства подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2014 року (т. 2 а.с. 49-56).

Датою подачі податкової декларації з податку на прибуток за 2014 рік як встановлено судом з огляду наявної в матеріалах справи зазначеної декларації визначено 26.02.2015 року.

Суд зазначає, що відповідно до приписів п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Приписами п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Підпунктом 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України встановлено Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення обєктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством.

З врахуванням вище зазначеного суд приходить до висновку, що підприємством позивача порушено строки подання податкової звітності з податку за прибуток за 2014 рік, а отже, податкове повідомлення-рішення №0001791503 від 17.08.2015 р. винесено у відповідності до норм діючого законодавства та не підлягає скасуванню.

За наявними в матеріалах справи доказами судом встановлено, що у перевіряємий період позивач мав господарські відносини з ТОВ «Азонтес», ТОВ «Делюкс Компані», ТОВ «Донмас», ТОВ «НК Партнер».

Від так з метою здійснення господарської діяльності, між ТОВ «ГРІФФ-Н» (покупець) та ТОВ «Делюкс Компані» (постачальник) укладено договори поставки нафтопродуктів №д-48 від 01.01.2015 року, №МА-0008 від 21.01.2015 року, №МА-0047 від 21.01.2015 року.

Представником позивача під час судового розгляду справи надано пояснення та зазначено, що договори, укладені з ТОВ «Делюкс Компані» приведені у відповідність до типових договорів компанії, чим обґрунтовано їх аналогічний зміст, а також за погодженням сторін умови договорів викладені у відповідності до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів «Інкотермс» (в редакції 2010 року).

Відповідно до умов договорів поставки нафтопродуктів №д-48 від 01.01.2015 року, №МА-0008 від 21.01.2015 року, №МА-0047 від 21.01.2015 року п. 1 визначено, що постачальник зобовязується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти, в подальшому товар, згідно умов договору. Номенклатура, якість, ціна товару та строк поставки визначаються сторонами у додаткових угодах до договорів, які є невідємною частиною договорів. Пунктом 2 визначено, що передача покупцю нафтопродуктів згідно розділу 1 цих договорів здійснюється за умови оформлення відповідних актів приймання-передачі або інших документів, які є невідємною частиною договорів. Під час передачі нафтопродуктів постачальник за вимогою покупця надає копії сертифікатів відповідності на нафтопродукти. У договорах сторонами визначені умови поставки, за якими поставка товару здійснюється на підставі заявки покупця та підписаної сторонами додаткової угоди до договорів. Товар поставляється покупцю партіями, протягом поточного місяця, в кількості та за ціною, визначеними у кожній додатковій угоді до договорів, на умовах: EXW - резервуари нафтобаз ПАТ «Дніпронафтопродукт» і інших нафтобаз, що належать ПАТ «Дніпронафтопродукт» на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів. Також сторонами визначено, що загальна кількість відвантажуваного товару може відрізнятись від кількості, передбаченої додатковою угодою, але не більше +10 %. На виконання умов договорів поставки нафтопродуктів сторони укладають акти прийому-передачі товару, в яких визначено найменування, кількість, ціну і вартість переданого товару.

Сплати за отриманий за договорами поставки товар здійснюється шляхом переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, протягом 120 днів з дати підписання акту прийому - передачі або інших документів.

На підтвердження якості товару, що поставляється та має відповідати технічним умовам (ТУ) та державним стандартам, діючим на території України представником позивача надано паспорти (сертифікати) якості заводу-виробника товару.

На підтвердження виконання умов договору №МА-0008 від 01.01.2015 року (т.3 а.с.109-110), сторонами укладено додаткову угоду №15131000000008 від 01.01.2015 року, відповідно до умов якої передбачено, що постачальник зобовязується поставити на умовах EXW (резервуари нафтобаз ПАТ «Дніпронафтопродукт» і інших нафтобаз, що належать ПАТ «Дніпронафтопродукт» на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів), а покупець прийняти до 31.01.2015 року зазначені в додатковій угоді види товарів на суму з ПДВ 6368673,66 грн (т.3 а.с.113).

Перехід права власності від постачальника до покупця підтверджується актом приймання-передачі нафтопродуктів №1513100000008 від 31.01.2015 року, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 311.280 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 6368673,56 грн (т.3 а.с.115).

На виконання умов договору №МА-0047 від 21.01.2015 року (т.3 а.с.111-112), сторонами укладено додаткову угоду №150131000000047 від 21.01.2015 року, відповідно до умов якої передбачено, що постачальник зобовязується поставити на умовах EXW (резервуари нафтобаз ПАТ «Дніпронафтопродукт» і інших нафтобаз, що належать ПАТ «Дніпронафтопродукт» на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів), а покупець прийняти до 31.01.2015 року зазначені в додатковій угоді види товарів на суму з ПДВ 2652262,38 грн (т.3 а.с.114).

Перехід права власності від постачальника до покупця підтверджується актом приймання-передачі нафтопродуктів №150131000000050 від 31.01.2015 року, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 128.687 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 2652262,38 грн (т.3 а.с.116).

Матеріали справи містять виписану на виконання вимог діючого законодавства ТОВ «Делюкс компані» податкову накладну за договором №МА-0047 від 21.01.2015 року (т. 12 а.с. 134-135).

На виконання умов договору №д-48 від 01.01.2015 року (т. 3 а.с. 105-108) позивачем було надано акт приймання-передачі нафтопродуктів №150131000000070 від 31.01.2015 року, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 35746.610 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 4266000,43 грн (т.3 а.с.117).

Матеріали справи містять виписану на виконання вимог діючого законодавства ТОВ «Делюкс компані» податкову накладну за договором №д-48 від 01.01.2015 року (т. 12 а.с. 142).

На виконання п.3 зазначених вище договорів позивач надає сертифікати відповідності та паспорти якості (т. 12 а.с. 143-149).

Судом встановлено, що розрахунки між ТОВ «ГРІФФ-Н» та ТОВ «Делюкс Компані» не проведено, а отже, підприємство позивача має кредиторську заборгованість перед контрагентом ТОВ "Делюкс Компані".

Матеріали справи свідчать, що ТОВ «Делюкс компані» виписано податкові за першою подією - отриманням товару, що підтверджено наявним в матеріалах справи реєстрами отриманих та виданих податкових накладних.

Матеріали справи містять оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 63. Придбання та реалізація ПММ відбувалася згідно даних рахунку 28.1.

За наявними в матеріалах справи доказами судом встановлено, що ТОВ «ГРІФФ-Н» укладено господарські договори з ТОВ «Донмас».

Матеріали справи містять договори поставки нафтопродуктів укладені між ТОВ «ГРІФФ-Н» (покупець) та ТОВ «Донмас» (постачальник), а саме: договір поставки нафтопродуктів №ДГ-0319 від 22.12.2014 року; договір поставки нафтопродуктів №ДГ-0225 від 01.12.2014 року.

Представником позивача під час судового розгляду справи надано пояснення та зазначено, що договори, укладені з ТОВ «Донмас» приведені у відповідність до типових договорів компанії, чим обґрунтовано їх аналогічний зміст, а також за погодженням сторін умови договорів викладені у відповідності до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів «Інкотермс» (в редакції 2010 року).

Відповідно до умов договорів поставки нафтопродуктів №ДГ-0319 від 22.12.2014 року, №ДГ-0225 від 01.12.2014 року п. 1 визначено, що постачальник зобовязується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти, в подальшому товар, згідно умов договору. Номенклатура, якість, ціна товару та строк поставки визначаються сторонами у додаткових угодах до договорів, які є невідємною частиною договорів. Пунктом 2 визначено, що передача покупцю нафтопродуктів згідно розділу 1 цих договорів здійснюється за умови оформлення відповідних актів приймання-передачі або інших документів, які є невідємною частиною договорів. Під час передачі нафтопродуктів постачальник за вимогою покупця надає копії сертифікатів відповідності на нафтопродукти. У договорах сторонами визначені умови поставки, за якими поставка товару здійснюється на підставі заявки покупця та підписаної сторонами додаткової угоди до договорів. Товар поставляється покупцю партіями, протягом поточного місяця, в кількості та за ціною, визначеними у кожній додатковій угоді до договорів, на умовах: EXW - резервуари нафтобаз ПАТ «Дніпронафтопродукт» і інших нафтобаз, що належать ПАТ «Дніпронафтопродукт» на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів. Також сторонами визначено, що загальна кількість відвантажуваного товару може відрізнятись від кількості, передбаченої додатковою угодою, але не більше +10 %. На виконання умов договорів поставки нафтопродуктів сторони укладають акти прийому-передачі товару, в яких визначено найменування, кількість, ціну і вартість переданого товару. Оплата товару здійснюється у встановленому сторонами порядку, а саме шляхом переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, протягом 120 днів з дати підписання акту прийому - передачі або інших документів.

На підтвердження якості товару, що поставляється та має відповідати технічним умовам (ТУ) та державним стандартам, діючим на території України представником позивача надано паспорти (сертифікати) якості заводу-виробника товару.

На виконання умов договору №ДГ-0319 від 22.12.2014 року (т.3 а.с. 118-119), сторонами було укладено додаткову угоду №141231000000111 від 22.12.2014 року (т.3 а.с.122).

Додатковою угодою до договору №ДГ-0319 від 22.12.2014 року сторонами визначено, що постачальник зобовязується поставити на умовах EXW (резервуари нафтобаз ПАТ «Дніпронафтопродукт» і інших нафтобаз, що належать ПАТ «Дніпронафтопродукт» на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів), а покупець прийняти до 31.12.2014 року зазначені в додатковій угоді види товарів (т.3 а.с. 123).

Додатковою угодою до договору №ДГ-0319 від 22.12.2014 року №б/н від 24.04.2015 року, сторони домовились викласти п.5.1 у наступній редакції: покупець здійснює оплату за товар шляхом переведення грошових коштів на рахунок постачальника до 31.12.2015 року (т.3 а.с.123).

Перехід права власності від постачальника до покупця підтверджується актом приймання-передачі нафтопродуктів №141231000000111 від 31.12.2014 року, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 99.552 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 2062821,20 грн (т.3 а.с.124).

На виконання умов договору №ДГ-0225 від 01.12.2014 року (т.3 а.с.120-121), сторонами було укладено додаткову угоду №141231000000017 від 01.12.2014 року. Додатковою угодою до договору №ДГ-0225 від 01.12.2014 року сторонами визначено, що постачальник зобовязується поставити на умовах EXW (резервуари нафтобаз ПАТ «Дніпронафтопродукт» і інших нафтобаз, що належать ПАТ «Дніпронафтопродукт» на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів), а покупець прийняти до 31.12.2014 року зазначені в додатковій угоді види товарів (т.3 а.с.125-126).

Додатковою угодою до договору №ДГ-0225 від 01.12.2014 року №б/н від 24.04.2015 року, сторонами визначено викласти п.5.1 у наступній редакції: покупець здійснює оплату за товар шляхом переведення грошових коштів на рахунок постачальника до 31.12.2015 року (т.3 а.с.127).

Перехід права власності від постачальника до покупця підтверджується актом приймання-передачі нафтопродуктів №141231000000017 від 31.12.2014 року, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 366.841 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 7675162,32 грн (т.3 а.с.128).

На виконання п.3 зазначених вище договорів позивач надає сертифікати відповідності та паспорта якості.

Матеріали справи містять виписані ТОВ «Донмас» податкові накладні за договорами поставки нафтопродукті (т. 3 а.с. 169-171).

Щодо розрахунків, то позивач звертає увагу суду на те, що у ТОВ «ГРІФФ-Н» перед ТОВ «Донмас» є кредиторська заборгованість, що відображено в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 63.

Придбання та реалізація ПММ відбувалася згідно даних рахунку 28.1

За наявними в матеріалах справи доказами судом встановлено, що між ТОВ «ГРІФФ-Н» (покупець) та ТОВ «Нафтова компанія партнер» (постачальник) були укладені договори поставки нафтопродуктів, а саме: договір поставки нафтопродуктів №ДГ-00029 від 01.08.2014 року; договір поставки нафтопродуктів №ДГ-00098 від 21.08.2014 року.

Представником позивача під час судового розгляду справи надано пояснення та зазначено, що договори, укладені з ТОВ «Нафтова компанія партнер» приведені у відповідність до типових договорів компанії, чим обґрунтовано їх аналогічний зміст, а також за погодженням сторін умови договорів викладені у відповідності до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів «Інкотермс» (в редакції 2010 року).

Відповідно до умов договорів поставки нафтопродуктів №ДГ-00029 від 01.08.2014 року та №ДГ-00098 від 21.08.2014 року п. 1 визначено, що постачальник зобовязується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти, в подальшому товар, згідно умов договору. Номенклатура, якість, ціна товару та строк поставки визначаються сторонами у додаткових угодах до договорів, які є невідємною частиною договорів. Пунктом 2 визначено, що передача покупцю нафтопродуктів згідно розділу 1 цих договорів здійснюється за умови оформлення відповідних актів приймання-передачі або інших документів, які є невідємною частиною договорів. Під час передачі нафтопродуктів постачальник за вимогою покупця надає копії сертифікатів відповідності на нафтопродукти. У договорах сторонами визначені умови поставки, за якими поставка товару здійснюється на підставі заявки покупця та підписаної сторонами додаткової угоди до договорів. Товар поставляється покупцю партіями, протягом поточного місяця, в кількості та за ціною, визначеними у кожній додатковій угоді до договорів, на умовах: EXW - резервуари нафтобаз ПАТ «Дніпронафтопродукт» і інших нафтобаз, що належать ПАТ «Дніпронафтопродукт» на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів. Також сторонами визначено, що загальна кількість відвантажуваного товару може відрізнятись від кількості, передбаченої додатковою угодою, але не більше +10 %. На виконання умов договорів поставки нафтопродуктів сторони укладають акти прийому-передачі товару, в яких визначено найменування, кількість, ціну і вартість переданого товару. Оплата товару здійснюється у встановленому сторонами порядку, а саме шляхом переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, протягом 120 днів з дати підписання акту прийому - передачі або інших документів.

На підтвердження якості товару, що поставляється та має відповідати технічним умовам (ТУ) та державним стандартам, діючим на території України представником позивача надано паспорти (сертифікати) якості заводу-виробника товару.

На виконання умов договору №ДГ-00029 від 01.08.2014 року (т. 3 а.с. 129-130), сторонами було укладено додаткову угоду №140831000000027 від 01.08.2014 року (т.3 а.с. 133) та додаткову угоду №140831000000065 від 01.08.2014 року (т.3 а.с. 134).

Додатковими угодами передбачено, що постачальник зобовязується поставити на умовах EXW (резервуари нафтобаз ПАТ «Дніпронафтопродукт» і інших нафтобаз, що належать ПАТ «Дніпронафтопродукт» на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів), а покупець прийняти до 31.08.2014 року зазначені в додатковій угоді види товарів.

На підтвердження виконання умов договору №ДГ-00029 від 01.08.2014 року до суду надано акт приймання-передачі нафтопродуктів №140831000000027 від 31.08.2014 року, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 174.044 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 3237514,70 грн (т.3 а.с. 135) та актом приймання-передачі нафтопродуктів №140831000000065 від 31.08.2014 року, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 359.947 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 7098553,24 грн (т.3 а.с. 136).

На виконання умов договору №ДГ-00098 від 21.08.2014 року (т.3 а.с. 131-132), сторонами було укладено додаткову угоду №140831000000131 від 21.08.2014 року. Додатковою угодою №140831000000131 від 21.08.2014 року передбачено, що постачальник зобовязується поставити на умовах EXW (резервуари нафтобаз ПАТ «Дніпронафтопродукт» і інших нафтобаз, що належать ПАТ «Дніпронафтопродукт» на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів), а покупець прийняти до 31.08.2014 року зазначені в додатковій угоді види товарів (т.3 а.с. 137).

На підтвердження виконання умов договору №ДГ-00098 від 21.08.2014 року до суду надано акт приймання-передачі нафтопродуктів №140831000000131 від 31.08.2014 року, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 36.152 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 755062,56 грн (т. 3 а.с. 138).

На виконання п.3 зазначених вище договорів позивач надає сертифікати відповідності та паспорта якості.

Матеріали справи містять виписані ТОВ «Нафтова компанія партнер» податкові накладні за договорами поставки нафтопродукті (т. 3 а.с. 172-174).

Оплата за договорами поставки нафтопродуктів укладеними з ТОВ «Нафтова компанія партнер» здійснювалась шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що підтверджено наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (т. 3 а.с. 181-182).

Придбання та реалізація ПММ відбувалася згідно даних рахунку 28.1.

Представником позивача під час судового розгляду справи надано пояснення та зазначено, що з метою повідомлення позивача про місцезнаходження товару та виконання постачальником своєї частини договорів постачання ТОВ Нафтова компанія партнер надсилались листи ТОВ ГРІФФ-Н із зазначенням того, що придбані товари знаходяться на зберіганні в ПАТ Дніпронафтопродукт та можуть бути отримані в будь-який час на протязі дії договорів (т. 3 а.с. 192-195).

Матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ «ГРІФФ-Н» (покупець) та ТОВ «Азонтес» (постачальник) укладено наступні договори поставки нафтопродуктів, а саме: договір поставки нафтопродуктів №НП-12 від 01.09.2014 року; договір поставки нафтопродуктів №НП-66 від 22.09.2014 року; договір поставки нафтопродуктів №НП-126 від 01.10.2014 року; договір поставки нафтопродуктів №НП-155 від 14.10.2014 року; договір поставки нафтопродуктів №НП-190 від 14.10.2014 року.

Представником позивача під час судового розгляду справи надано пояснення та зазначено, що договори, укладені з ТОВ «Азонтес» приведені у відповідність до типових договорів компанії, чим обґрунтовано їх аналогічний зміст, а також за погодженням сторін умови договорів викладені у відповідності до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів «Інкотермс» (в редакції 2010 року).

Відповідно до умов договорів поставки нафтопродуктів №№НП-12 від 01.09.2014 року, №НП-66 від 22.09.2014 року, №НП-126 від 01.10.2014 року, №НП-155 від 14.10.2014 року, №НП-190 від 14.10.2014 року п. 1 визначено, що постачальник зобовязується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти, в подальшому товар, згідно умов договору. Номенклатура, якість, ціна товару та строк поставки визначаються сторонами у додаткових угодах до договорів, які є невідємною частиною договорів. Пунктом 2 визначено, що передача покупцю нафтопродуктів згідно розділу 1 цих договорів здійснюється за умови оформлення відповідних актів приймання-передачі або інших документів, які є невідємною частиною договорів. Під час передачі нафтопродуктів постачальник за вимогою покупця надає копії сертифікатів відповідності на нафтопродукти. У договорах сторонами визначені умови поставки, за якими поставка товару здійснюється на підставі заявки покупця та підписаної сторонами додаткової угоди до договорів. Товар поставляється покупцю партіями, протягом поточного місяця, в кількості та за ціною, визначеними у кожній додатковій угоді до договорів, на умовах: EXW - резервуари нафтобаз ПАТ «Дніпронафтопродукт» і інших нафтобаз, що належать ПАТ «Дніпронафтопродукт» на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів. Також сторонами визначено, що загальна кількість відвантажуваного товару може відрізнятись від кількості, передбаченої додатковою угодою, але не більше +10 %. На виконання умов договорів поставки нафтопродуктів сторони укладають акти прийому-передачі товару, в яких визначено найменування, кількість, ціну і вартість переданого товару. Оплата товару здійснюється у встановленому сторонами порядку, а саме шляхом переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, протягом 120 днів з дати підписання акту прийому - передачі або інших документів.

На підтвердження якості товару, що поставляється та має відповідати технічним умовам (ТУ) та державним стандартам, діючим на території України представником позивача надано паспорти (сертифікати) якості заводу-виробника товару.

На виконання умов договору №НП-12 від 01.09.2014 року (т.3 а.с.139-140), сторонами було укладено додаткову угоду №140930000000011 від 01.09.2014 року (т.3 а.с. 149) та додаткову угоду №140930000000019 від 01.09.2014 року (т.3 а.с. 150-151).

Сторонами у додаткових угодах визначено, що постачальник зобовязується поставити на умовах EXW (резервуари нафтобаз ПАТ «Дніпронафтопродукт» і інших нафтобаз, що належать ПАТ «Дніпронафтопродукт» на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів), а покупець прийняти до 30.09.2014 року зазначені в додатковій угоді види товарів.

Також сторонами підписано додаткову угоду б/н від 23.01.2015 року, відповідно до якої сторонами вирішено викласти п.5.1 договору в наступній редакції: покупець здійснює оплату за товар шляхом переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника до 31.12.2015 року (т.3 а.с. 165).

На підтвердження виконання договору №НП-12 від 01.09.2014 року сторонами підписано акт приймання-передачі нафтопродуктів №140930000000011 від 30.09.2014 року, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 482.048 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 9641402,86 грн (т. 3 а.с. 152) та акт приймання-передачі нафтопродуктів №140930000000019 від 30.09.2015 року, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 282.739 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 5572044,06 грн (т.3 а.с. 153).

На виконання умов договору №НП-66 від 22.09.2014 року (т. 3 а.с. 141-142), сторонами було укладено додаткову угоду №140930000000211 від 22.09.2014 року (т.3 а.с. 154) та додаткову угоду №140930000000078 від 22.09.2014 року (т.3 а.с. 155).

Сторонами у додаткових угодах визначено, що постачальник зобовязується поставити на умовах EXW (резервуари нафтобаз ПАТ «Дніпронафтопродукт» і інших нафтобаз, що належать ПАТ «Дніпронафтопродукт» на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів), а покупець прийняти до 30.09.2014 року зазначені в додатковій угоді види товарів.

Також сторонами підписано додаткову угоду б/н від 23.01.2015 року, відповідно до якої сторонами вирішено викласти п.5.1 договору в наступній редакції: покупець здійснює оплату за товар шляхом переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника до 31.12.2015 року (т.3 а.с. 164).

На підтвердження виконання договору №НП-66 від 22.09.2014 року сторонами підписано акт приймання-передачі нафтопродуктів №140930000000211 від 30.09.2014 року, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 28.143 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 536753,99 грн (т. 3 а.с. 156) та акт приймання-передачі нафтопродуктів №140930000000078 від 30.09.2015 року, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 159.060 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 3390588,70 грн (т. 3 а.с. 157).

На виконання умов договору №НП-126 від 01.10.2014 року (т. 3 а.с. 143-144), сторонами було укладено додаткову угоду №1410010000000001 від 01.10.2014 року ( т. 3 ас. 158).

Сторонами у додатковій угоді визначено, що постачальник зобовязується поставити на умовах EXW (резервуари нафтобаз ПАТ «Дніпронафтопродукт» і інших нафтобаз, що належать ПАТ «Дніпронафтопродукт» на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів), а покупець прийняти до 31.10.2014 року зазначені в додатковій угоді види товарів.

Також сторонами підписано додаткову угоду б/н від 23.01.2015 року, відповідно до якої сторонами вирішено викласти п.5.1 договору в наступній редакції: покупець здійснює оплату за товар шляхом переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника до 31.12.2015 року (т.3 а.с. 166).

На підтвердження виконання договору №НП-126 від 01.10.2014 року сторонами підписано акт приймання-передачі нафтопродуктів №1410010000000001 від 31.10.2014 року, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 211.248 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 4307106,62 грн (т. 3 а.с. 159).

На виконання умов договору №НП-155 від 14.10.2014 року (т. 3 а.с. 145-146), сторонами було укладено додаткову угоду №1410140000000001 від 14.10.2014 року (т.3 а.с. 160).

Сторонами у додатковій угоді визначено, що постачальник зобовязується поставити на умовах EXW (резервуари нафтобаз ПАТ «Дніпронафтопродукт» і інших нафтобаз, що належать ПАТ «Дніпронафтопродукт» на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів), а покупець прийняти до 31.10.2014 року зазначені в додатковій угоді види товарів.

Також сторонами підписано додаткову угоду б/н від 23.01.2015 року, відповідно до якої сторонами вирішено викласти п.5.1 договору в наступній редакції: покупець здійснює оплату за товар шляхом переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника до 31.12.2015 року (т.3 а.с. 168).

На підтвердження виконання договору №НП-155 від 14.10.2014 року сторонами підписано акт приймання-передачі нафтопродуктів №1410140000000001 від 14.10.2014 року, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 182.508 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 3740710,51 грн (т. 3 а.с. 161).

На виконання умов договору №НП-190 від 24.10.2014 року (т. 3 а.с. 147-148), сторонами було укладено додаткову угоду №1410240000000001 від 24.10.2014 року (т. 3а.с. 162).

Сторонами у додатковій угоді визначено, що постачальник зобовязується поставити на умовах EXW (резервуари нафтобаз ПАТ «Дніпронафтопродукт» і інших нафтобаз, що належать ПАТ «Дніпронафтопродукт» на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів), а покупець прийняти до 31.10.2014 року зазначені в додатковій угоді види товарів.

Також сторонами підписано додаткову угоду б/н від 23.01.2015 року, відповідно до якої сторонами вирішено викласти п.5.1 договору в наступній редакції: покупець здійснює оплату за товар шляхом переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника до 31.12.2015 року (т.3 а.с. 167).

На підтвердження виконання договору №НП-190 від 24.10.2014 року сторонами підписано акт приймання-передачі нафтопродуктів №1410240000000001 від 24.10.2014 року, відповідно до якого кількість ТМЦ становить 106.606 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 2129482,05грн (т. 3 а.с. 163).

На виконання п.3 зазначених вище договорів позивач надає сертифікати відповідності та паспорта якості.

Матеріали справи містять виписані ТОВ «Азонтес» податкові накладні за договорами поставки нафтопродукті (т. 3 а.с. 175-180).

Оплата за договорами поставки нафтопродуктів укладеними з ТОВ «Азонтес» здійснювалась шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що підтверджено наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (т. 3 а.с. 183-186).

Придбання та реалізація ПММ відбувалася згідно даних рахунку 28.1

Представником позивача під час судового розгляду справи надано пояснення та зазначено, що з метою повідомлення позивача про місцезнаходження товару та виконання постачальником своєї частини договорів постачання ТОВ Азонтес надсилались листи ТОВ ГРІФФ-Н із зазначенням того, що придбані товари знаходяться на зберіганні в ПАТ Дніпронафтопродукт та можуть бути отримані в будь-який час на протязі дії договорів (т. 3 а.с. 187-191).

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що товар за договорами поставки нафтопродуктів укладених з контрагентами позивача, право власності на який перейшло до підприємства позивача за підписаними актами приймання-передачі знаходився на позабалансовому зберіганні в ПАТ «Дніпронафтпродукт».

Так, матеріали справи містять договір зберігання №4157 укладений 17.07.2014 року між ТОВ «ГРІФФ-Н» та Публічним акціонерним товариством "Дніпронафтопродукт" (т. 3 а.с.196-197).

Відповідно до умов договору зберігання №4157 від 17.07.2014 року, зберігач зобовязується приймати та зберігати нафтопродукти та інші ТМЦ, які передаються поклажодавцем, і повернути їх поклажодавцеві у схоронності за першою його вимогою. Зберігач зобовязаний вживати всіх необхідних заходів для забезпечення схоронності товару. Своєчасно проводити відпуск товарів поклажодавцю згідно умов визначених в договорі, після отримання від поклажодавця заявок та всіх документів необхідних для відвантаження. Оплата послуг поклажодавцем здійснюється щомісячно в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок зберігача на підставі відписаних сторонами актів виконаних робіт протягом 10 банківських днів з моменту підписання сторонами таких актів. Вартість послуг зі зберігання визначається в протоколах узгодження ціни та зберігання, які є невідємною частиною цього договору. Вартість додаткових послуг за договором узгоджується сторонами та фіксується окремою угодою.

Так, на підтвердження реальності здійснення господарської операції щодо зберігання придбаного товару ТОВ «ГРІФФ-Н» в резервуарах, останнім було надано протоколи узгодження ціни, акти приймання-передачі нафтопродуктів.

На виконання умов договору зберігання №4157 від17.07.2014 року сторонами підписано акти приймання-передачі наданих послуг, наявні в матеріалах справи (т. 3 а.с. 198-212).

На підтвердження оплати отриманих за договором зберігання №4157 від 17.07.2014 року послуг до суду надано платіжні доручення (т. 3 а.с. 213-217).

Щодо посилань першого відповідача на відсутність у підприємства позивача товарно-транспортних накладних, судом встановлено, що транспортування товару не мало необхідності оскільки у контрагентів позивача товар за договорами поставки нафтопродуктів, а саме нафтопродукти, вже перебував на зберіганні в ПАТ «Дніпронафтопродукт».

Суд зазначає, що відповідно до п. 14.5 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України від 20 травня 2008 року N 281/171/578/155 встановлено, що приймання нафти і нафтопродуктів, які не належать підприємству, також відображається в журналі обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою N 6-НП».

Згідно з п.6.1 Зберігання нафтопродуктів Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України від 20 травня 2008 року N 281/171/578/155 встановлено, що на всіх підприємствах ведеться облік нафти і нафтопродуктів із записом у журналі реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою N 7-НП (додаток 6) (на НПЗ у спеціальних регістрах складського обліку) для кожного резервуара з відображенням усіх технологічних операцій, що здійснюються кожною зміною. Для підприємств, укомплектованих для зберігання світлих нафтопродуктів винятково резервуарами місткістю до 100 м3, ведення обліку для кожного резервуара не є обов'язковим. Відображення технологічних операцій ведеться за марками нафтопродукту.

Представником позивача під час судового розгляду справи надано пояснення та зазначено, що реалізація придбаних за договорами поставки нафтопродуктів реалізовувались через мережу АЗС.

На підтвердження наявності орендованих АЗС у підприємства позивача до суду надано договори оренди АЗС укладені з ПАТ «АВІАС ПЛЮС», ТОВ «БАУРІС», ТОВ «ГЛЕРІС», ТОВ «ЛАТОНІС», ТОВ «НОВЕЛ-ІСТЕЙТ», ТОВ «ПІРСАН» (т.4 а.с. 36-126).

За наявними в матеріалах справи доказами встановлено, що транспортування товару здійснювалось з місць зберігання до місць реалізації нафтопродуктів (АЗС) за договорами транспортування укладеними з ПАТ «Дніпронафтопродукт», ПАТ «Днєпртрансойл», ТОВ «Торговий дім «Кременчукнафтопродуктсервіс» .

Від так, між ТОВ «ГРІФФ-Н» (замовник) та ПАТ «Дніпронафтопродукт» (перевізник) укладено договір №4158 від 17.07.2014 року на перевезення вантажів автомобільним транспортом (т. 3 ас. 218-219).

Відповідно до умов договору №4158 від 17.07.2014 року, ПАТ «Дніпронафтопродукт» (перевізник) бере на себе зобовязання доставити автомобільним транспортом довірений йому ТОВ «ГРІФФ-Н» (замовник) вантаж з місця відправлення. Сторонами визначено, що вартість послуг по перевезенню вантажу встановлюється перевізником в розмірі 11,00 грн. в тому числі ПДВ 20% за 1 км за надання послуг перевезення.

Матеріали справи містять первинні документи, якими підтверджено виконання умов договору №4158 від 17.07.2014 року, а саме: акти приймання-передачі виконаних послуг за договором №4158 від 17.07.2014 року (т. 3 а.с. 220-224), платіжні доручення (т. 3 а.с. 225-230).

Від так, між ТОВ «ГРІФФ-Н» (замовник) та ПАТ «Днєпртрансойл» (перевізник) укладено договір №4139 від 01.07.2014 року на перевезення вантажів автомобільним транспортом (т. 3 ас. 231-232).

Відповідно до умов договору №4139 від 01.07.2014 року ПАТ «Днєпртрансойл» (перевізник) бере на себе зобовязання доставити автомобільним транспортом довірений йому ТОВ «ГРІФФ-Н» (замовник) вантаж з місця відправлення. Вартість послуг по перевезенню вантажу встановлюється перевізником в розмірі 9,00 грн. в тому числі ПДВ 20% за 1 км за надання послуг перевезення.

Матеріали справи містять первинні документи, якими підтверджено виконання умов договору №4139 від 01.07.2014 року, а саме: акти приймання-передачі виконаних послуг за договором №4139 від 01.07.2014 року (т. 3 а.с. 233-237), платіжні доручення (т. 3 а.с. 238-148).

Від так, між ТОВ «ГРІФФ-Н» (замовник) та ТОВ «Торговий дім «Кременчукнафтопродуктсервіс» (перевізник) укладено договір №74 на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 01.07.2014 року (т. 4 ас. 1-3).

Відповідно до умов договору №74 на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 01.07.2014 року ТОВ «Торговий дім «Кременчукнафтопродуктсервіс» (перевізник) бере на себе зобовязання доставляти ввірений йому для перевезення вантаж до пункту призначення та видавати його особі, яка має право на отримання вантажу, а замовник зобовязується оплатити послуги перевезення в повному обсязі та в порядку, який передбачений цим договором. Для надання визначених в п.1.1 Договору послуг перевезення вантажів, перевізник зобовязаний надати від завантаження замовнику транспортні засоби згідно поданих заявок. Вартість послуг з перевезення світлих нафтопродуктів складає 8,50 грн. в т.ч. ПДВ 20% за 1 км.

Матеріали справи містять первинні документи, якими підтверджено виконання умов договору №74 на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 01.07.2014 року, а саме: акти здачі-прийомки виконаних робіт (т. 4 а.с.4-8), платіжні доручення (т.4 а.с. 9).

На підтвердження реальності переміщення товару позивачем надано до суду товарно-транспортні накладні (т. 13 а.с. 77-250, т. 14 а.с. 1-38).

Представником позивача під час судового розгляду справи надано пояснення та зазначено, що за всіма взаємовідносинами з перевезення товару та вантажів після доставки вантажу, зазначеного у ТТН, в пункт розвантаження, паливо оприбутковувалось відповідальними особами ТОВ «ГРІФФ-Н» відповідно до вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року N 281/171/578/155, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2008 р. за N 805/15496).

А саме: з прибуттям нафтопродуктів на АЗС в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об'єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об'єму і густині, зазначеним у ТТН, відповідність найменування, марки і виду (залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт.

Згідно п.п. 10.2.8 Інструкції у разі відсутності розходження між фактично прийнятою кількістю нафтопродукту і кількістю, зазначеною у ТТН, оператор проставляв час надходження автоцистерни на АЗС і власним підписом в накладній засвідчував її приймання. Один примірник ТТН залишається на АЗС, а два - повертаються водієві, який поставляв нафтопродукт.

На підтвердження виконання вищезазначених операцій свідчать підписи уповноважених осіб відповідальних за приймання нафтопродуктів та інформація про прийнятий нафтопродукт (вид, марка, вага час прибуття та вибуття перевізника), що знаходяться в кожній ТТН. ТТН також містить штампи автопідприємства, вантажовідправника, вантажоодержувача.

На підтвердження виконання вимог законодавства позивачем надано до суду паспорти якості на паливо (т. 14 а.с. 40-159).

Також факт оприбуткування нафтопродуктів підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 28.1.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що придбаний за договорами поставки нафтопродуктів товар було в подальшому реалізовано через мережу АЗС. На підтвердження подальшої реалізації до суду надано первинні документи, якими підтверджено правомірність правової позиції позивача.

Від так, за наявними в матеріалах справи доказами судом встановлено, що між ТОВ «ГРІФФ-Н» (постачальник) та ТОВ «ВТФ «Авіас» (покупець) укладено договір поставки №П-14286 від 26.06.2014 року (т. 4 а.с. 10-12).

Відповідно до умов договору поставки №П-14286 від 26.06.2014 року постачальник зобовязується поставити, а покупець прийняти та оплатити паливно-мастильні матеріали (бензини, дизельне паливо і газ), надалі іменовані «Товар», в кількості і за ціною, передбаченими у додатках, які є невідємною частиною цього договору. Сторонами визначено, що товар за договором поставляється щоденно і безперервно на умовах ЕХW АЗС. Перелік АЗС постачальника зазначений в додатку № 1 до цього договору (т. 4 а.с. 13). Поставка товару оформляється актами прийому-передачі ПММ за формою, передбаченою у додатку № 3 до цього Договору щомісячно, не пізніше останнього дня звітного місяця, товар поставляється (видається) відповідно з додатком № 4 по довірчим документам покупця: - паливним карткам, скетч-карткам. Розрахунки за цим договором здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника протягом 10-ти банківських днів після підписання сторонами актів прийому-передачі товару, за формою передбаченою додатком № З цього договору.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТОВ ВТФ «Авіас» до суду надано акти прийому-передачі товару за скреч-картками та паливними картками (т. 4 а.с. 19-34).

Матеріали справи містять Журнали обліку надходження нафтопродуктів на АЗС.

До суду надано первинні документи: копії сумарних звітів АЗС, копії прибуткових ордерів з АЗС із чеками, видаткові ордери, журнали руху нафтопродуктів, журнали обліку нафтопродуктів АЗС, журнали обліку надходження нафтопродуктів на АЗС, (т. 5 а.с. 226-250, т. 6, т.7, т. 8, т. 9, т. 10, т. 11, т. 12 а.с. 1-3).

Крім того судом встановлено, що підприємством позивача у перевіряємому періоді здійснювалась роздрібну торгівлю бензину моторного, інших нафтопродуктів (легких, середніх та важких дистилятів) визначених у пп.215.3.4 п.215.3 ст.215 Податкового кодексу України, скрапленого газу, мережею орендованих АЗС за готівковий рахунок паливними та скетч картками, які підтверджують проведення розрахункових операцій.

Матеріали справи містять листи та реєстри чеків за періоди придбання отримані ТОВ «ГРІФФ-Н» від СТОВ «Птахівниче», ППФ «МСД», ТОВ «Богданівське-М», ТОВ «МБК-СТРОЙ», ТОВ «ТОП БІЗНЕС ІНВЕСТ», ТОВ «КВЕСТІН», ТОВ «ДЕЛЮКС КОМПАНІ», ТОВ «ДЕЛЮКС КОМПАНІ», ТОВ «ДИНДО ЛТД», ТОВ «ТПК ПРОМСНАБ», ТОВ «Торговий дім Островський», тов. «СТРАПОНІС», ТОВ «СЕЛЬВІЯ», ТОВ «НЕМІЯ ЛДТ», ТОВ «МБ ІНТЕРНЕШНЛ», ТОВ «АНДРОС ЛТД», ТОВ «БАМБОЛДІ» (т. 5 а.с. 70-225).

За отриманими листами запитами та реєстрами чеків підприємством позивача виписано податкові накладені, що підтверджено наявним в матеріалах спарви реєстром виписаних накладних (т. 13 а.с. 65-75).

Оцінивши зазначені правочини за правилами ст.86 КАС України, суд зазначає, що спірні правочини укладений між правоздатними та дієздатними юридичними особами, за формою та змістом не суперечить закону, предметом спірних правочинів не є речі, що обмежені в цивільному обороті.

Таким чином, дані договори визнаються судом належними та допустимими доказами наявності між позивачем та контрагентом позивача факту вчинення правочинів в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України. Суд також зазначає, що згідно ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.2 ст.180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Суд зазначає, що про фактичне виконання умов договору свідчать первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п.9.2. ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" і п.2.4. ст.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

Статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Відповідно до ст. 14.1.156 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п.п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобовязання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Нормами п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України забороняється включення до складу податкового кредиту сум податку, не підтверджених належним чином оформленими податковими накладними.

Приписи п. 201.1, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлюють, що платник податку зобовязаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну в момент виникнення податкових зобовязань продавця, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як встановлено судом, всі перелічені суми податкового кредиту підтверджені відповідними податковими накладними. Ці податкові накладні складені на підставі договорів, актів виконаних робіт та відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Факт здійснення господарської діяльності документально підтверджується первинними бухгалтерськими документами, наявними в матеріалах справи, а саме: договорами, актами виконаних робіт, ТТН.

Відповідачами не надано належних доказів щодо визнання недійсними в установленому законом порядку договорів, укладених між позивачем та його контрагентами.

Щодо посилань податкового органу на наявність податкової інформації щодо контрагентів позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Законом не встановлено обмежень щодо включення до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах з підстав викладених першим відповідачем, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Окрім того порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обовязки іншого платника податків.

Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зазначає, що відповідач не надав належних доказів правомірності висновків актів перевірок №3812/04-62-22-3/37149180 від 09.12.2014 року та №1909/04-62-22-1/37149180 від 01.04.2015 року, а також винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень №0000182203 від 14.04.2015 року, №0000112201 від 30.04.2015 року, оскільки, факт вказаних порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшов свого підтвердження при судовому розгляді справи.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд звертає увагу на те, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

З врахуванням зазначеного суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення №0000182203 від 14.04.2015 р., №0000112201 від 30.04.2015 не відповідають обставинам справи та підлягають скасуванню, як такі що прийняті з порушенням ч.3 ст.2 КАС України, а позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІФФ-Н" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень- задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0000182203 від 14.04.2015 року, яке складено на підставі висновків акту перевірки №3812/04-62-22-3/37149180 від 09.12.2014 року.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0000112201 від 30.04.2015 року, яке складено на підставі висновків акту перевірки №1909/04-62-22-1/37149180 від 01.04.2015 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІФФ-Н" (код ЄДРПОУ 37149180) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн 11 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 01 грудня 2015 року.

Суддя Нуруллаєв І.С.