Ухвала суду № 53966038, 26.11.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження 22ц/790/7255/15 Головуючий 1 інстанції - Нестеренко О.С.

Справа № 634/683/15-ц Доповідач Кірсанова Л.І.

Категорія сімейні

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді: Кірсанової Л.І.

суддів: Гуцал Л.В. , Трішкової І.Ю.,

за участю секретаря - Асєєвої В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 26 серпня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: Служба у справах дітей Сахновщинської РДА Харківської області, Служба у справах дітей Варвинської РДА Чернігівської області, про позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И Л А:

06 липня 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1. В обґрунтування позовних вимог вказала, що перебувала в шлюбі з відповідачем. Від цього шлюбу у них є малолітня дитина, донька - ОСОБА_3»я Дмитрівна, ІНФОРМАЦІЯ_1. Шлюб розірвано між ними рішенням Сахновщинського районного суду Харківської області від 16.11.2010 року, так як спільне сімейне життя у подружжя не склалося, кожен з них мав різні погляди на життя, тому стосунки припинилися. Аліменти на малолітню доньку відповідач не сплачує. Дитина повністю знаходиться на утриманні та вихованні позивачки.

Справа розглянута у відсутності відповідача, який про день слухання справи був повідомлений неодноразово належним чином, що підтверджується оголошенням в газеті «Урядовий кур»єр» за №148 від 14.08.2015 року.

Рішенням Сахновщинського районного суду Харківської області від 26 серпня 2015 року позов ОСОБА_2 задоволено. ОСОБА_1 позбавлено батьківських прав стосовно малолітньої доньки ОСОБА_3»ї Дмитрівни, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення районного суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. В обгрунтування апеляційної скарги посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, незаконність та необґрунтованість рішення суду. Вказує на порушення правил підсудності та вважає, що справа повинна розглядатися Варвинським районним судом Чернігівської області. Зазначає, що позивачка вийшла заміж та тривалий час проживає за межами території України, тому позов про позбавлення батьківських прав є заходом для подальшої можливості позбавлення його можливості брати участь у майбутньому їх доньки та мати змогу безперешкодно вивезти останню за межі України не отримуючи від апелянта, як батька дитини, відповідного дозволу.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. ст. 213, 214, 316 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд зобов'язаний з'ясувати, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Проте зазначені вимоги закону залишилися поза увагою суду першої інстанції.

Судова колегія вважає, що рішення районного суду винесено при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи; не доведені обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; висновки суду не відповідають обставинам справи; судом порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, що відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Задовольняючи позовні вимоги про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав, суд першої інстанції виходив з того, що з Висновку Служби у справах дітей Сахновщинської РДА Харківської області №347 від 18.06.2015 року, вбачається, що відповідач тривалий час ухиляється від виховання дитини, не бажає спілкуватися з нею. Він ніяким чином не піклується про доньку, не проявляє заінтересованості в її подальшій долі, не цікавиться її успіхами. Дитина повністю перебуває на утриманні та вихованні матері, так як .відповідач ухиляється від виховання дитини, свідомого нехтує своїми обов»язками.

Судова колегія не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, так як вказаний висновок не обґрунтований, зроблений не у відповідності з вимогами закону та не відповідає обставинам справи.

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 має малолітню доньку ОСОБА_3»ю Дмитрівну, ІНФОРМАЦІЯ_2. Шлюб між сторонами розірвано рішенням Сахновщинського районного суду Харківської області від 16.11.2010 року.

Судова колегія знаходить безпідставним та не обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що батько ОСОБА_1 вихованням дитини не займається, матеріально її не підтримує, відмовляється від її утримання, належної уваги доньці не приділяє.

З пояснень апелянта ОСОБА_1 вбачається, що після розірвання шлюбу з позивачкою він сплачував аліменти. Так як колишня дружина позивач по справі мала намір виїхати за кордон, проти чого він не заперечував, так як це відповідало інтересам дитини, то ним було проведено повний розрахунок по аліментах до повноліття доньки, що підтверджується розпискою від 29.05.2013 року, написаною ОСОБА_2 про отримання суму 156 000 ( сто п»ятдесят шість тисяч) грн.( а. с. 69).

Після отримання коштів, позивачем про справі та стягувачем по виконавчому провадженню було подано заяву про повернення виконавчого листа, про що було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 29.05.2013 року( а. с. 68).

Також апелянт вказав, що 29.05.2013 року ним за домовленістю із позивачем, ОСОБА_2, було надано нотаріально посвідчену згоду на тимчасовий виїзд за кордон доньки ОСОБА_3»ї Дмитрівни, ІНФОРМАЦІЯ_3 на відпочинок до Туреччини з 01.06.2013 року по 01.06.2016 року у супроводі матері.

Вказане підтверджується листом Варвинської районної державної нотаріальної контори на письмове звернення, яким нотаріус зазначає, що 29.05.2013 року державним нотаріусом було посвідчено справжність підпису на заяві та зареєстровано за реєстровим № 783( а. с. 68).

З пояснень апелянта ОСОБА_1 також вбачається, що донька вже тривалий час знаходиться в іншій державі, так як позивач одружилася та проживає в Турчині. Зазначене підтвердила і представник позивача.

Відповідно до ст.І41 СК України мати та батько мають рівні права та обов'язки по відношенню до дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їх прав по відношенню до дитини.

Статтею 11,15 ЗУ «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Відповідно до п.2 ч. І ст. 164 Сімейного кодексу України, мати і батько можуть бути позбавлені батьківських прав якщо будь-хто із них ухиляється від виконання своїх обов»язків по вихованню дитини.

Згідно ст.ст. 11,60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судова колегія знаходить, що позивач не надала доказів, що відповідач по справі- батько дитини ухиляється від виконання своїх обов»язків по вихованню дитини, не надає допомоги на утримання своєї дитини. Таких доказів не містять і матеріали справи.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач, будучи батьком дитини, має постійне офіційне місце роботи, отримує достатню заробітну плату, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи.

Виходячи з наведеного колегія суддів, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що згідно до ст. 309 ЦПК України є підставою для його скасування та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.2 ч. 1 ст. 307, 309, 313, 316, 317, 319, 323, 324 ЦПК України колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 26 серпня 2015 року скасувати постановити нове рішення.

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно малолітньої дитини ОСОБА_3»ї Дмитриївни ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

ГОЛОВУЮЧИЙ: СУДДІ: