Постанова № 53964044, 16.11.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2015 року (о 17 год. 25 хв.) Справа № 808/8057/15 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1Ю,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ортус ЛТД»

до Запорізької митниці ДФС

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області

про визнання протиправними дій, бездіяльності, зобовязання вчинити певні дії та стягнення надмірно сплачених митних та інших платежів

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2015 року на адресу Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ортус ЛТД» (далі ТОВ «Ортус ЛТД» або позивач) звернулося із адміністративним позовом до Запорізької митниці ДФС (далі відповідач 1), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області (далі ГУ ДКСУ в Запорізькій області або третя особа), в якому позивач просить суд:

визнати протиправною дію відповідача щодо відмови оформлення висновку про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних та інших платежів у сумі 378 442,50 грн., які оформлені відповідачем листом №797/11/08-70-25 від 07.08.2015;

визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо ненадання Головному управлінню Державної казначейської служби України в Запорізькій області висновку про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених позивачем коштів в розмірі 378 442,50 грн.;

зобовязати відповідача надати до Головного управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених позивачем коштів в розмірі 378 442,50 грн.;

стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області надмірно сплачені позивачем митні та інші платежі в розмірі 378 442,50 грн.

В обґрунтування позову підприємство посилається на те, що 24.02.2015 постановою Запорізького окружного адміністративного суду по справі № 808/209/15 було визнано протиправними та скасовано рішення митниці про коригування митної вартості товару від 06.01.2015 № 112050000/2015/000004/2 та Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 06.01.2015 №112050000/2015/00006. Зазначене рішення суду першої інстанції було залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2015. У період судового оскарження 02.04.2015 на адресу позивача засобами поштового звязку надійшов лист відповідача №291/11/08-70-66 від 31.03.2015, яким повідомлено, що сума грошової застави в розмірі 378 442,50 грн. перераховується до Державного бюджету України. Вказує, що 21.07.2015 ТОВ «Ортус ЛТД» звернувся до митниці щодо повернення надмірно сплачених платежів у сумі 378 442,50 грн. за скасованими рішеннями про визначення митної вартості, проте митний орган повідомив підприємство про відсутність підстав для оформлення висновку про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних та інших платежів у звязку із тим, що у період дії гарантій Запорізька митниця ДФС не приймала рішень про визнання заявленої декларантом митної вартості. Посилається на приписи Митного кодексу України, Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами та вважає, що відмова Запорізької митниці ДФС є протиправною та суперечить приписам чинного законодавства України, просить позовні вимоги задовольнити.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях (вх. № 48036 та №51081), наполягав на задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідач адміністративний позов не визнав, у письмових запереченнях від 15.10.2015 №1034/92/08-70-10 вказав на те, що встановлена судами неправомірність рішення про коригування митної вартості не є достатньою підставою для підтвердження факту надмірної сплати позивачем митних та інших платежів у зазначеному ним розмірі. Зазначає, що для того, щоб прийняти рішення про визнання митної вартості товарів у органу доходів і зборів є першорядний та другорядні методи визначення митної вартості товарів згідно норм Митного кодексу України. Протягом дії гарантійних зобовязань письмове рішення щодо визначення заявленої вартості товару Запорізька митниця ДФС не приймала. Посилається на позицію Верховного суду України у справі №2а-439а13 від 17.12.2013 та у справі №21-242а12 від 07.09.2012 та вказує, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки, контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості, тому суди, встановивши протиправність рішень митного органу про визначення митної вартості за тим чи іншим методом, не вправі підміняти митний орган, стягуючи з державного бюджету надміру сплачену з такої суми вартість ПДВ, фактично визначаючи при цьому інший метод обчислення митної вартості. З урахуванням викладеного, відповідач вважає, що підстави для оформлення висновку про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених коштів відсутні. Також, на думку відповідача, позивачем не було доведено, що сума у розмірі 378 442,50 грн. є сумою надмірно сплачених митних та інших платежів. Вважає дії митниці правомірними, а предявлений позов безпідставним.

Під час розгляду справи по суті представник відповідача підтримав заперечення з підстав викладених вище, а також надав додаткові усні пояснення. На підставі викладеного, просив у задоволені адміністративного позову відмовити повністю.

Представник третьої особи в судове засідання не зявився, проте надіслав до суду пояснення від 08.10.2015 №15-12/527-8768 (вх. № 45266), в яких зазначає, що оскільки відповідного висновку про повернення позивачу помилково або надмірно сплаченого ввізного мита у сумі 378 442,50 грн. від Запорізької митниці ДФС не надходило, тому підстави для перерахування коштів у ГУ ДКСУ у Запорізькій області відсутні. Також у поясненнях третя особа зазначає, що позивач звертається з вимогою щодо повернення з державного бюджету коштів, при цьому до позовної заяви не додано жодних платіжних доручень, якими вищевказані кошти було перераховано до державного бюджету. Просить суд врахувати при розгляді справи надані пояснення, а також розгляд справи проводити за відсутності представника ГУ ДКСУ у Запорізькій області.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

ТОВ «Ортус ЛТД» (ідентифікаційний код 35037500) зареєстровано як юридична особа 29.03.2007 Виконавчим комітетом Запорізької міської ради, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А 01 №021628.

З метою митного оформлення партії товару, 30.12.2014 підприємством до відповідача було подано вантажну митну декларацію митну декларацію по формі МД-2 №112050000/2014/028529 довідковий № 6875 (згідно графи 7 ВМД), відповідно до якої була заявлена митна вартість товару у розмірі 1387632,93 грн. (тобто 88000 доларів США за штуку по курсу валюти 15,76855600 грн. за 1 долар США). Визначення митної вартості товару було здійснено позивачем за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Проте, Запорізькою митницею було прийнято рішення від 06.01.2015 №112050000/2015/000004/2 про коригування митної вартості товарів, яким здійснено коригування заявленої декларантом митної вартості товару та визначено митну вартість товару за резервним методом у розмірі 170 758,00 дол. США за одиницю продукції, на підставі якого винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2015/00006.

Із матеріалів справи вбачається та представником відповідача не спростовано, що у звязку із прийняття митницею вказаного рішення про коригування митної вартості, позивачем подано нову митну декларацію по формі МД-2 №112050000/2015/000109, сплативши митні платежі згідно із заявленою митною вартістю товарів та надавши гарантію в розмірі різниці між заявленою митною вартістю та митною вартістю визначеною відповідачем (шляхом грошової застави у розмірі), про що зазначено в графі 47 ВМД. Позивачем у повному обсязі сплачено митні платежі згідно платіжних доручень від 21.10.2014 №420 на суму 331 000,00 грн. та від 06.01.2015 №1 на суму 451 000,00 грн., у звязку із чим оформлення товару було здійснено й випущено у вільний обіг за МД №112050000/2015/000109.

Проте, не погодившись з прийнятим рішенням про визначення митної вартості та карткою відмови, позивач звернувся з відповідною позовною заявою до Запорізького окружного адміністративного суду.

Так, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 24.02.2015 у справі №808/209/15 визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000004/2 від 06.01.2015 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2015/00006 від 06.01.2015.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2015 апеляційна скарга Запорізької митниці залишена без задоволення, а постанова суду першої інстанції у справі № 808/209/15 залишена без змін.

21.07.2015 ТОВ «Ортус ЛТД» на адресу Запорізької митниці ДФС поштою направлено заяву від 20.07.2015 №28, в якій просив оформити висновок про повернення з Державного бюджету України підприємству надмірно сплачених митних та інших платежів у сумі 378 442,50 грн. та направити його до органів Державної казначейської служби України, також вказано напрям перерахування коштів.

Однак, 07.08.2015 за вих. №797/11/08-70-25 Запорізька митниця надала відповідь, згідно якої з посиланням на приписи частини девятої статті 55 Митного кодексу України повідомлено про відсутність підстав для оформлення висновку про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних та інших платежів у сумі 378 442,50 грн., оскільки у період дії гарантії, за заявленими деклараціями, рішень про визнання заявленої декларантом митної вартості, відповідач не приймав.

Вважаючи відмову та бездіяльність відповідача щодо ненадання ГУ ДКС України в Запорізькій області висновку про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених позивачем коштів протиправними, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного та Податкового кодексів України, а також іншими законами України з питань оподаткування.

За правилами статті 289 Митного кодексу України обов'язок із сплати митних платежів у разі ввезення товарів на митну територію України виникає з моменту фактичного ввезення цих товарів на митну територію України.

Статтею 295 Митного кодексу України визначено, що митні платежі нараховуються декларантом або іншими особами, на яких покладено обов'язок із сплати митних платежів, самостійно, крім випадків, якщо обов'язок щодо нарахування митних платежів відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України покладається на органи доходів і зборів.

Митне законодавство передбачає можливість виникнення правової ситуації, пов'язаної з помилковою та/або надмірною сплатою митних платежів.

У відповідності до статті 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Визначення того, що належить розуміти як помилково та/або надміру сплачені митні платежі, у Митному кодексі України немає, але воно міститься в податковому законодавстві.

Так, згідно з підпунктом 14.1.115 пунктом 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, правила якого застосовуються до відносин, пов'язаних зі справлянням митних платежів, як надміру сплачені грошові зобов'язання розуміють суму коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

За нормами статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобовязань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Так, згідно довідки ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя від 12.11.2015 №17391/10/25-00-34 станом на 11.11.2015 не має заборгованості зі сплати податків, зборів (обовязкових платежів), єдиного соціального внеску.

Митне та податкове законодавство не містить переліку причин, через які може статися помилкова та/або надмірна сплата сум платежів. Оскільки визначення розміру (суми) митних платежів здійснюється шляхом дій над кількісними числовими показникам (одиницями) виміру, не виключено, що операції з ними з якихось причин можуть призвести до неправильного (хибного) розрахунку чи обчислення сум платежів. Важливо, що в основі таких дій не було умисних протиправних дій суб'єктів правовідносин, діяльність яких пов'язана із визначенням і справлянням митних платежів.

За приписами частини другої статті 45 Бюджетного кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

На виконання частини другої статті 45 Бюджетного кодексу України та статей 43, 102 Податкового кодексу України розроблено Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затверджений наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 №618 (далі - Порядок №618).

Згідно з абзацами першим, другим, дванадцятим пункту 1, пунктами 2, 3 розділу ІІІ Порядку № 618 для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України платника податків - юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до відділу митних платежів митного органу (далі - Відділ) для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Спільним наказом Міністерства доходів і зборів України і Міністерства фінансів України №882/1188 від 30.12.2013 затверджено Порядок взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань (далі - Порядок №882/1188).

Відповідно до пунктів 5, 6 Порядку №882/1188 повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом Міндоходів на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Обов'язковим реквізитом заяви є визначення платником податку напрямів перерахування коштів, що повертаються як помилково та/або надміру сплачені.

З аналізу вказаних норм вбачається, що обов'язковою умовою для здійснення повернення надмірно сплачених сум митних та інших платежів є подання платником податків заяви у довільній формі про таке повернення до митного органу не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України із зазначенням шляху перерахування коштів.

Як було зазначено судом, позивач подав таку заяву у липні 2015 року, однак, листом від 07.08.2015 Запорізька митниця ДФС відмовила позивачу у поверненні сплачених грошових зобов'язань. В листі відповідач посилається на те, що у період дії гарантій, за заявленими деклараціями, рішень про визнання заявленої декларантом митної вартості, Запорізька митниця ДФС не приймала.

Однак, суд критично оцінює таке трактування, оскільки фактично митний орган вважає, що кошти, списані з рахунку декларанта під гарантійне зобов'язання взагалі поверненню не підлягають, навіть враховуючи встановлену протиправність рішення про коригування митної вартості товарів.

Зі змісту Порядку №618 вбачається, що підставою для відмови митним органом заявнику у поверненні надмірно сплачених митних платежів може бути або невідповідність поданих документів вимогам цього порядку, або відсутність переплати.

Суд звертає увагу на те, що позивач звернувся до митного органу із заявою про повернення надмірно сплачених сум митних та інших платежів, претензій щодо оформлення якої відповідачем висловлено не було, як і не заперечувався розмір заявленої до стягнення суми, не зазначено і про наявність податкового боргу у такого підприємства.

При розгляді справи встановлено, що сума надмірно сплачених позивачем платежів в розмірі 378 442,50 грн. склалася з різниці між заявленою ТОВ «Ортус ЛТД» митної вартості імпортованого товару та сумою митної вартості товару, визначеної митним органом рішеннями про коригування митної вартості товару від 06.01.2015 №112050000/2015/000004/2.

Разом з тим, суд зазначає, що оскільки постановою суду від 24.02.2015 у справі №808/209/15, яка набрала законної сили, скасовано вищевказане рішення про визначення митної вартості товару, яким позивачу збільшено суму митних платежів, то відповідно скасована підстава для сплати позивачем грошових коштів визначених митним органом.

Відтак, посилання митного органу на те, що постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 24.02.2015 у справі №808/209/15 не є підставою для повернення надмірно сплачених митних платежів відповідно до Порядку №618, суд вважає безпідставним.

Щодо посилань представника відповідача на те, що скасування рішення митного органу від 06.01.2015 №112050000/2015/000004/2, якими визначено митну вартість імпортованого позивачем товару за шостим (резервним) методом визначення митної вартості, не свідчить про застосування митної вартості товару заявленою декларантом, суд зазначає наступне.

При розгляді Запорізьким окружним адміністративним судом справи №808/209/15, зроблено висновок про те, що декларантом для підтвердження обґрунтованості заявленої у деклараціях митної вартості товару були подані всі документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, виявлені митним органом розбіжності в поданих документах не стосувались числового значення заявленої митної вартості.

Крім того, суд зазначає, що підставою для сплати позивачем грошових коштів в розмірі 378 442,50 грн. стало саме рішення Запорізької митниці 06.01.2015 №112050000/2015/000004/2, а оскільки вказане рішення скасовано, то кошти в розмірі 378 442,50 грн. є безпідставно сплаченими незалежно від того, чи визначить митний орган митну вартість імпортованого позивачем товару за методом №1, чи ні, а прийняття митним органом рішення про визначення митної вартості товару може бути лише підставою для сплати коштів вже в новому розмірі.

У зв'язку з цим та враховуючи, що позивач діяв згідно вимог законодавства, а підстави для відмови у задоволенні його заяви про повернення коштів є вичерпними і в даному випадку відсутні, суд вважає, що це свідчить про протиправність дій відповідача щодо відмови у поверненні позивачу з бюджету помилково та/або надмірно сплачених коштів.

Статтею 27 Митного кодексу України визначено, що якщо задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів або їх посадових осіб пов'язане з виплатою грошових сум, їх виплата здійснюється за рахунок державного бюджету органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, на підставі рішення суду, органу чи посадової особи щодо задоволення скарги повністю або частково в порядку, визначеному законом.

Згідно з пунктами 7 10 Порядку № 882/1188 орган Міндоходів на підставі даних особових рахунків платників готує висновок за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку, два примірники Реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, та три примірники Реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку. Контроль за прийняттям/передаванням висновків органи Міндоходів, місцеві фінансові органи, органи Казначейства проводять шляхом проставляння на відповідних примірниках Реєстрів відміток про надходження документів до установи у порядку, визначеному Типовою інструкцією з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади , затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1242.

За платежами, належними державному бюджету, орган Міндоходів у строк не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з Реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному органу Казначейства.

Орган Міндоходів несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі висновку органу Казначейства для виконання.

Висновки реєструються органами Казначейства в Журналі обліку висновків, який ведеться в електронному вигляді за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.

На підставі отриманих висновків відповідний орган Казначейства здійснює повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобовязань у визначеному законодавством порядку.

Із наведених вище правових норм вбачається, що законодавчою передумовою повернення коштів є ухвалення митним органом висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів. Таким чином, необхідною обставиною для повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, є факт ухвалення митним органом висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів.

Така позиція узгоджується з постановою Верховного суду України від 25.11.2014 у справі №21-207а14, в якій зазначено, що у разі якщо суд визнає рішення і дії митних органів із зазначених питань протиправними, зобов'яже вчинити певні дії відповідно до вимог митного законодавства і коли у рішенні суду буде констатована неправильність чи хибність рішень чи дій митних органів, які зумовили (призвели, потягли) помилкову та/або надмірну сплату сум митних платежів, ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, встановлених у статті 301 Митного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України і статті 45 Бюджетного кодексу України, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком повернення коштів та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

Відповідно до частини першої статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином, суд вважає, що оскільки відповідачем не було вжито передбачених законом дій щодо надання вищевказаного висновку, а лише надано письмову відповідь про відсутність підстав для повернення коштів з Державного бюджету України, в даному випадку мала місце відповідна протиправна бездіяльність субєкта владних повноважень.

За приписами статті 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зважаючи на те, що саме митний орган проводить перевірку наявності надмірно сплачених митних платежів, визначає їх розмір, складає та направляє до органу казначейства висновок про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних платежів, суд вважає за необхідне зобовязати митний орган прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

При цьому, на думку суду, повернення помилково та/або надмірно сплачених митних платежів з Державного бюджету України є виключними повноваженнями митних органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких платежів, у звязку із чим у позовних вимогах в частині стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКС України в Запорізькій області надмірно сплачених позивачем митних та інших платежів слід відмовити.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Згідно з частиною першою статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як встановлено частинами першою та другою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до приписів частини третьої статті 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною дію Запорізької митниці ДФС щодо відмови оформлення висновку про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних та інших платежів у сумі 378 442,50 грн., які оформлені відповідачем листом №797/11/08-70-25 від 07.08.2015.

Визнати неправомірною бездіяльність Запорізької митниці ДФС щодо ненадання Головному управлінню Державної казначейської служби України в Запорізькій області висновку про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених позивачем коштів в розмірі 378 442,50 грн.

Зобовязати Запорізької митниці ДФС надати до Головного управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених позивачем коштів в розмірі 378 442,50 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ортус ЛТД» судові витрати у розмірі 5 170,99 грн. (пять тисяч сто сімдесят гривен девяносто девять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень Запорізької митниці ДФС.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак