Постанова № 53963980, 18.11.2015, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2015 року Житомир справа № 806/5281/14

час прийняття: 11 год. 40 хв. категорія 12.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Романченка Є.Ю., суддів: Попової О.Г., Черноліхова С.В.,

секретар судового засідання Черниш А.В.,

за участю: позивача,

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Профспілкова організація профспілки атестованих працівників УМВС України в Житомирській області, про визнання протиправними та скасування наказів №2253 о/с від 28.10.2014 і №355 о/с від 04.11.2014 в частині формулювання та підстав звільнення, зобов'язання внести зміни в накази в частині формулювання та причин звільнення, зобов'язання нарахувати і виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні з ОВС,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому, з урахуванням позовної заяви про уточнення позовних вимог, просив визнати бездіяльність УМВС України в Житомирській області щодо не направлення до Міністерства внутрішніх справ України свідоцтва Військово - лікарської комісії УМВС України в Житомирській області від 22.10.2014 за № 599/112 та відмову Міністерства внутрішніх справ України від 25.11.2014 за № 6/1/К2041 протиправними; зобов'язати МВС України у наказ від 28.10.2014 № 2253 о/с, а УМВС України в Житомирській області у наказ від 04.11.2014 № 355 о/с внести зміни в частині формулювання підстав звільнення полковника міліції ОСОБА_2, а також зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України нарахувати та виплати йому одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, відповідно до ст. 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Обґрунтовуючи свої вимоги зазначав, що у зв'язку з погіршенням стану здоров'я та маючи намір звільнитися з органів внутрішніх справ 20.10.2014 звернувся з рапортом до Міністра внутрішніх справ України з проханням звільнити його із займаної посади, відповідно до п. 45 "б" (за станом здоров'я) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ у зв'язку з прийняттям ним рішення щодо звільнення з органів внутрішніх справ України.

На підставі вказаного рапорту 20.10.2014 йому видано направлення на медичний огляд до військово - лікарської комісії УМВС України в Житомирській області для встановлення придатності до військової служби при звільненні з ОВС. За результатами медичного огляду військово - лікарською комісією УМВС України в Житомирській області визнано ОСОБА_2 обмежено придатним до військової служби, про що видано свідоцтво про хворобу від 22.10.2014 за № 599/12. У відповідності до Порядку проведення військово - лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС України, вказане свідоцтво не пізніше 25.10.2014 повинно було бути отримано Управлінням кадрового забезпечення УМВС України в Житомирській області та останнє зобов'язано було виступити ініціатором перед МВС України щодо його звільнення з ОВС за пунктом 64 "в" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх, шляхом направлення подання і свідоцтва про хворобу до МВС України. Не направлення матеріалів щодо звільнення ОСОБА_2 за п. 64 "в" Положення УМВС України в Житомирській області до МВС України, на думку позивача, є протиправною бездіяльністю УМВС. Не погоджуючись зі підставами звільнення, які вказані у наказі № 2253 о/с від 28.10.2014, ОСОБА_2 звернувся до МВС України із заявою щодо внесення змін до вказаного наказу в частині підстав звільнення. Листом від 25.11.2014 № 6/К-2041 позивачу відмовлено у внесенні змін, оскільки військово - лікарську комісію він проходив після видання наказу про звільнення на підставі приписів Закону України "Про очищення влади" та п. 62 "а" Положення. Таку відмову ОСОБА_2 вважає протиправною. Позивач переконаний, що так як його звільнення зі служби фактично відбулося без висновків військово - лікарської комісії, які є обов'язковими при звільненні особи, яка набула право на пенсію, для визначення дійсної причини звільнення, то є підстави для зобов'язання відповідачів внести зміни в накази від 28.10.2014 № 2253 о/с і від 04.11.2014 № 355 о/с в частині формулювання підстав його звільнення. Також, на думку позивача, отримавши свідоцтво про хворобу 22.10.2014 він набув право на соціальний захист визначений ст. 22 Закону України "Про міліцію" та отримання грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення, згідно зі ст. 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" і п. 10 Постанови КМУ від 17.07.1993 № 393.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на доводи наведені у позовні заяві.

Представник відповідача - Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, на підставі доводів викладених у письмових запереченнях.

Відповідач - Міністерство внутрішніх справ України уповноваженого представника до суду не направив. У матеріалах справи наявні письмові заперечення проти позову.

Представник третьої особи до суду не прибув, про час місце судового розгляду був повідомлений належним чином. До матеріалів справи долучена заява про розгляд справи за відсутності представника Профспілкової організації профспілки атестованих працівників УМВС України в Житомирській області.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, показання свідка, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з таких підстав.

Судом безспірно встановлено, що ОСОБА_2 проходив службу в органах внутрішніх справ з липня 1992 року. З жовтня 2014 року полковник міліції ОСОБА_2 обіймав посаду начальника управління матеріального забезпечення Управління МВС України в Житомирській області.

Наказом міністра Міністерства внутрішніх справ України від 28 жовтня 2014 року № 2253 о/с "По особовому складу", згідно з підпунктом 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про очищення влади" та пунктом 62 "а" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ полковника міліції ОСОБА_2, начальника управління матеріального забезпечення Управління МВС України в Житомирській області, звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил (із поставленням на військовий облік).

На виконання зазначеного наказу Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області видано наказ № 355 о/с від 04 листопада 2014 року "По особовому складу", яким оголошено, зокрема, наказ МВС України від 28.10.2014 № 2253 о/с.

Ознайомившись із наказом, позивач звернувся до Міністра внутрішніх справ України із рапортом від 31.10.2014, в якому просив внести зміни щодо звільнення його з органів внутрішніх справ України за станом здоров'я, відповідно до п. 64 "в" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ у найкоротший термін. При цьому посилався на те, що, відповідно до свідоцтва про хворобу № 599/112 від 22.10.2014, його визнано обмежено придатним до військової служби.

Департамент кадрового забезпечення МВС України листом від 25 листопада 2014 року за вих. № 6/1/1К-2041 повідомив ОСОБА_2, що внесення будь - яких змін до чинних актів індивідуальної дії щодо підстав припинення службових правовідносин неможливо. Відмову мотивовано тим, що у свідоцтві про хворобу № 599/112 від 22.10.2014 датою проведення спеціальних обстежень позивача, на основі яких зроблено висновок про обмежену придатність до військової служби, є 30 жовтня 2014 року. Відтак, МВС України дійшло висновку, що військово - лікарську комісію ОСОБА_2 проходив після видання наказу про звільнення.

У судовому засіданні представник відповідача зазначив, що, оскільки позивач займав посаду заступника начальника УМВС України в Житомирської області (заступника керівника територіального (регіонального) органу в період з 14.04.2010 до 15.08.2011, то до останнього було застосовано Закон України "Про очищення влади".

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходив з наступного.

16 жовтня 2014 року набрав чинності Закон України від 16 вересня 2014 року N 1682-VII "Про очищення влади", який визначає правові та організаційні засади проведення очищення влади (люстрації) для захисту та утвердження демократичних цінностей, верховенства права та прав людини в Україні. З набранням чинності цим Законом в Україні розпочато процедуру люстрації.

Відповідно до частини 2 статті 1 Закону України "Про очищення влади" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1682-VII), очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_3, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах: верховенства права та законності; відкритості, прозорості та публічності; презумпції невинуватості; індивідуальної відповідальності; гарантування права на захист.

Перелік посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади (люстрації) наведено у статті 2 Закону № 1682-VII.

Частиною 3 статті 1 Закону № 1682-VII установлено, що протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону.

У відповідності до пункту 8 частини 1 статті 3 Закону № 1682-VII, заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, які обіймали сукупно не менше одного року посаду (посади) у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року керівника, заступника керівника територіального (регіонального) органу прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, податкової міліції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Підпунктом 1 пункту 2 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1682-VII встановлено, що впродовж десяти днів з дня набрання чинності цим Законом керівник органу (орган), до повноважень якого належить звільнення та/або ініціювання звільнення з посади осіб, до яких застосовується заборона, зазначена в частині третій статті 1 цього Закону, на основі критеріїв, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, на підставі відомостей, наявних в особових справах цих осіб звільняє цих осіб з посад або надсилає керівнику органу (органу), до повноважень якого належить звільнення з посади таких осіб, відповідні документи для їх звільнення не пізніше ніж на 10 робочий день з дня отримання таких документів.

Із довідки начальника УКЗ УМВС України в Житомирській області від 03.11.2014 видно, що ОСОБА_2 у період з жовтня 2007 року до червня 2014 року обіймав посади заступника начальника штабу та начальника штабу Управління МВС України в Житомирській області, з червня до жовтня 2014 року - заступника начальника Управління МВС України в Житомирській області.

Отже, на позивача поширюється заборона, зазначена в частині третій статті 1 Закону № 1682-VII, та, відповідно, він міг бути звільнений з посади в строк установлений пп. 1 п. 2 розд. "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1682-VII.

Разом з цим, суд ураховує, що правовою основою діяльності міліції, відповідно до статті 4 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 № 565-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), є: Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України, постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти Міністерства внутрішніх справ України, Загальна декларація прав людини, міжнародні правові норми, ратифіковані у встановленому порядку.

Згідно зі частиною першою статті 18 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 № 565-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Порядок звільнення зі служби встановлено розділом VII Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. N 114 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Положення).

У підпункті "а" пункту 62 цього розділу Положення вказано, що звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби провадиться у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік), якщо звільнені особи не досягли граничного віку, встановленого Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" для перебування в запасі осіб, які мають військові звання і за станом здоров'я придатні до військової служби.

Відповідно до підпункту "в" пункту 64 Положення, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через хворобу - у разі визнання їх непридатними до військової служби в мирний час (у військовий час - обмежено придатними 2-го ступеня) за рішенням військово-лікарської комісії.

Згідно зі абз. 8 - 9 п. 8 Положення, дострокове звільнення зі служби осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, які не досягли граничного віку перебування на службі в органах внутрішніх справ, провадиться: за станом здоров'я - відповідно до висновків військово-лікарської комісії.

У пункті 1.4 Порядку проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 6 лютого 2001 р. N 85 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2001 р. за N 165/5356 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Порядок) закріплено, що направлення на медичний огляд за формою (додаток 7) здійснюють відповідні підрозділи по роботі з особовим складом органів внутрішніх справ, командири і начальники штабів частин внутрішніх військ МВС України.

Згідно зі пп. 1.107.2 п. 1.107 Порядку, відомості про осіб, що проходять медичний огляд, про стан їх здоров'я, а також постанови ВЛК записуються на осіб рядового й начальницького складу ОВС, військовослужбовців внутрішніх військ - до акта медичного огляду, книги протоколів, довідки або свідоцтва про хворобу (додаток 12) та до картки амбулаторного (стаціонарного) хворого (медичної книжки, історії хвороби).

На кожного, хто проходить медичний огляд (за винятком тих, хто вступає на денне навчання, та тих, хто проходить медичний огляд у госпітальній ВЛК), складається акт медичного огляду (додаток 9). В акті медичного огляду ВЛК повинні бути відображені анамнестичні, об'єктивні дані про стан здоров'я особи, результати обстеження лікарями-спеціалістами, лабораторні та інші спеціальні дослідження, у тому числі результати психологічного обстеження, а також постанова комісії. У розділі "Діагнози захворювань" указується основне, а потім супровідне захворювання, вираженість функціональних порушень та причинний зв'язок цих захворювань (п. 1.109 Порядку).

Пунктом 1.81 Порядку визначено, що постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання, поранення (травми, контузії, каліцтва) із захистом Батьківщини, проходженням служби в органах внутрішніх справ (проходженням військової служби), виконанням службових обов'язків (виконанням обов'язків військової служби) разом з іншими постановами записуються в акт медичного огляду (додаток 9), свідоцтво про хворобу (додаток 12) чи довідку (додаток 11), книгу протоколів засідань ВЛК (додаток 14) і картку амбулаторного хворого (медичну книжку) особи (додаток 9), яка проходить медичний огляд, з обов'язковим посиланням на документ, що підтверджує обставини отримання поранення (травми, контузії, каліцтва).

За змістом пункту 1.85 Порядку у свідоцтві про хворобу (додаток 12) осіб рядового й начальницького складу та військовослужбовців викладаються обставини отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) з обов'язковим зазначенням документів, на підставі яких зроблено запис, наводяться дані об'єктивного дослідження наслідків поранення (травми, контузії, каліцтва), а також, поряд з іншими виявленими захворюваннями, повністю вказується діагноз цих наслідків. За наявності документів, що підтверджують факт і обставини отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), залежно від того, обмежують чи не обмежують його наслідки придатність даної особи до служби, постанова ВЛК про причинний зв'язок поранення (травми, контузії, каліцтва) записується в свідоцтво про хворобу чи довідку.

Судом встановлено, що 20 жовтня 2014 року позивачем на ім'я Міністра Внутрішніх справ України подано рапорт з проханням звільнити його із займаної посади, відповідно до п. 45 "б" (за станом здоров'я) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, у зв'язку з прийняттям рішення щодо звільнення з органів внутрішніх справ України.

Цього ж дня заступником начальника ВК та ПС УКЗ УМВС України в Житомирській області підполковником міліції ОСОБА_4 видано направлення на медичний огляд до військово - лікарської комісії УМВС України в Житомирській області. У вказаному направленні УКЗ УМВС просило здійснити медичний огляд полковника міліції ОСОБА_2, начальника управління матеріального забезпечення УМВС, для визначення стану здоров'я з метою вирішення придатності до військової служби при звільненні з ОВС. Також зазначено про необхідність надіслання висновку військово - лікарської комісії УКЗ УМВС.

За результатами здійсненого медичного огляду позивача ВЛК УМВС України в Житомирській області дійшла висновку про обмежену придатність ОСОБА_2 до військової служби. Висновки комісії відображені в акті медичного огляду №599/112 складеному 22.10.2014 та свідоцтві про хворобу № 599/112 від 22 жовтня 2014 року.

Відповідно до п. 1.114 Порядку, постанова ВЛК, що не підлягає затвердженню (розгляду) вищою ВЛК, оформляється в день закінчення медичного огляду і передається до підрозділу по роботі з особовим складом не пізніше 3 днів після медичного огляду.

Таким чином, постанова військово - лікарської комісії УМВС України про обмежену придатність позивача до військової служби, оформлена свідоцтвом про хворобу № 599/112 від 22 жовтня 2014 року, повинна була бути передана до підрозділу по роботі з особовим складом не пізніше 3 днів після медичного огляду, тобто не пізніше 25.10.2014, та врахована під час розгляду рапорту позивача від 20.10.2014.

У судовому засіданні з'ясовано, що копію свідоцтва про хворобу № 599/112 від 22.10.2014 в день його оформлення було видано позивачу, який передав її для приєднання до свого рапорту про звільнення до УМВС України.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що до прийняття МВС України наказу від 28.10.2014 № 2253 о/с про звільнення позивача з органів внутрішніх справ на підставі пп. 1 п. 2 розд. "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1682-VII та п. 62 "а" Положення були наявні обґрунтовані належним чином підстави його звільнення, передбачені пп. "в" п. 64 Положення (через обмежений стан здоров'я).

При цьому судом з'ясовано, що жодного рішення по рапорту ОСОБА_2 від 20.10.2014 про його звільнення із займаної посади за станом здоров'я МВС України прийнято не було.

Натомість 28 жовтня 2014 року МВС України видано наказ № 2253 о/с, яким реалізовано положення Закону № 1682-VII щодо звільнення позивача, хоча встановлення обставин обмеженої придатності позивача до військової служби та його небажання продовжувати службу виявлені до цієї дати.

Слід відмітити, що жодна норма законодавства України не встановлює пріоритет застосування підстави звільнення, передбаченої Законом України "Про очищення влади", над іншими підставами, якщо вони виникли до прийняття наказу про звільнення працівника, в даному випадку - звільнення зі служби в запас через хворобу за рішенням військово-лікарської комісії на підставі рапорту особи.

Також необхідно вказати, що норми Закону України "Про очищення влади" не обмежують осіб, які підпадають під дію даного Закону, у праві на звільнення через обмежений стан здоров'я, керуючись, зокрема, приписами пункту 64 Положення.

Щодо тверджень відповідача про те, що військово - лікарську комісію ОСОБА_2 проходив після видання наказу про звільнення, оскільки у свідоцтві про хворобу № 599/112 від 22.10.2014 датою проведення спеціальних обстежень позивача, на основі яких зроблено висновок про обмежену придатність до військової служби, є 30 жовтня 2014 року, суд зазначає слідуюче.

Під час огляду судом оригіналу свідоцтва про хворобу № 599/112 від 22.10.2014 та його копії, яка була видана позивачу в день медичного огляду, з'ясовано, що в них наявні розбіжності в датах спеціальних обстежень ОСОБА_2, а саме в оригіналі вказано - 22.10.2014, а в копії - 30.10.2014.

Допитаний судом як свідок голова ВЛК УМВС України в Житомирській області ОСОБА_5 пояснив, що у копії свідоцтва про хворобу № 599/112 від 22.10.2014 дата результатів спеціального обстеження ОСОБА_2 30 жовтня 2014 року є невірною та вказана внаслідок помилки допущеної при комп'ютерному наборі свідоцтва. Зазначив, що медичний огляд ОСОБА_2 і спеціальні обстеження були здійснені саме 22 жовтня 2014 року. Допущена помилка була виявлена під час оформлення оригіналу вказаного свідоцтва та у подальшому виправлена. Позивачу видано належним чином засвідчену фотокопію свідоцтва із зазначенням вірних дат обстежень - 22.10.2014.

Із копій матеріалів військово - лікарської комісії УМВС України, долучених до справи, видно, що спеціальні обстеження, у тому числі: аналіз крові, аналіз сечі, ЕКГ, УЗД ОЧП, консультація кардіолога, ОСОБА_2 датовані 22.10.2014.

Вказане представником відповідача в засіданні суду не заперечувалося, підстав вважати неправдивими показання свідка наведено не було.

Оцінюючи показання свідка у взаємному зв'язку з доказами, наявними у матеріалах справи, у їх сукупності, суд дійшов переконання про те, що копія свідоцтва про хворобу № 599/112 від 22.10.2014, отримана позивачем у день медичного огляду та подана до УМВС України в Житомирській області, містила помилки. При цьому наявність цих помилок, на думку суду, не спростовує факту проведення медичного огляду ОСОБА_2 і висновків ВЛК УМВС України в Житомирській області від 22.10.2014 щодо визнання позивача обмежено придатним до військової служби.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд дійшов висновку, що наказ Міністерства внутрішніх справ України від 28.10.2014 № 2253 о/с "По особовому складу" про звільнення з органів внутрішніх справ полковника міліції ОСОБА_2, начальника управління матеріального забезпечення Управління МВС України в Житомирській області, у зв'язку із виявленням застосування до нього заборони, визначеної частиною 3 статті 1 Закону України "Про очищення влади", виданий без розгляду рапорту позивача від 20.10.2014 про звільнення із займаної посади за станом здоров'я, з наданням, не передбаченого законодавством України, пріоритету застосування підстави звільнення передбаченої Законом України "Про очищення влади".

Відтак, суд вважає, що застосування Міністерством внутрішніх справ України підстав звільнення ОСОБА_2, передбачених Законом України "Про очищення влади" та пп. "а" п. 62 Положення, під час прийняття наказу № 2253о/с від 28.10.2014, здійснено передчасно, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та непропорційно.

За наведених обставин, наказ Міністерства внутрішніх справ України від 28 жовтня 2014 року № 2253 о/с "По особовому складу" в частині формулювання причин звільнення полковника міліції ОСОБА_2, начальника управління матеріального забезпечення Управління МВС України в Житомирській області, є протиправним.

Звертаючись до суду з даним позовом при позовних вимогах про зобов'язання МВС України у наказ від 28.10.2014 № 2253 о/с, а УМВС України в Житомирській області у наказ від 04.11.2014 № 355 о/с внести зміни в частині формулювання підстав звільнення полковника міліції ОСОБА_2 позивач фактично оскаржує наказ МВС у частині підстав його звільнення, тобто предметом позову є наказ про звільнення ОСОБА_2.

Підсумовуючи викладене та з метою повного захисту прав позивача, у відповідності до частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, змінивши обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, та для повного відновлення порушених прав позивача визнати протиправним і скасувати наказ Міністерства внутрішніх справ України від 28.10.2014 № 2253 о/с "По особовому складу" в частині формулювання причин звільнення полковника міліції ОСОБА_2, начальника управління матеріального забезпечення Управління МВС України в Житомирській області, а також зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України розглянути рапорт ОСОБА_2 від 20 жовтня 2014 року про звільнення із займаної посади на підставі п. 64 "в" (через обмежений стан здоров'я) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, за наслідком чого прийняти рішення, яким вказати причину звільнення полковника міліції ОСОБА_2 в наказі МВС України від 28.10.2014 № 2253 о/с "По особовому складу".

Разом з цим, позовна вимога ОСОБА_2 щодо зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України нарахувати та виплати йому одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, відповідно до ст. 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" є передчасною, тому суд відмовляє позивачу в задоволенні позову в цій частині.

Також суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправною відмови МВС України від 25.11.2014 за № 6/1/К2041 у внесенні змін до наказу від 28.10.2014 № 2253 о/с в частині формулювання підстав його звільнення, оскільки обраним вище судом способом права позивача захищені у повному обсязі.

Крім того, установлені судом обставини не дають підстав стверджувати щодо допущення УМВС України в Житомирській області протиправної бездіяльності, так як обов'язок по направленню свідоцтва про хворобу у строк, передбачений п. 1.114 Порядку, покладено на ВЛК УМВС.

Матеріали справи свідчать, що документи стосовно полковника міліції ОСОБА_2, начальника управління матеріального забезпечення Управління МВС України в Житомирській області, для вирішення питання щодо звільнення із займаної посади разом із супровідним листом від 22.10.2014 № 11-1/3085 Управлінням кадрового забезпечення УМВС України в Житомирській області направлені до Начальника Департаменту кадрового забезпечення МВС України.

Проте 03.11.2014 Управління кадрового забезпечення УМВС України в Житомирській області листом за вих. № 11-1/3181, адресованому Департаменту кадрового забезпечення МВС України, просило повернути без розгляду матеріали, направлені на адресу Департаменту за вих. № 11-1/3085 від 22.10.2014.

Листом від 04.11.2014 МВС України повернуло до УКЗ УМВС України в Житомирській області матеріали щодо звільнення з органів внутрішніх справ полковника міліції ОСОБА_2 разом із рапортом останнього від 31.10.2014 та копією свідоцтва про хворобу № 599/112 від 22.10.2014, із помилками в датах результатів спеціального обстеження.

Подання до звільнення з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил за пунктом 64 "в" (через обмежений стан здоров'я) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ полковника міліції ОСОБА_2, начальника управління матеріального забезпечення УМВС України в Житомирській області, було підготовлено. Однак, після прийняття МВС України наказу № 2253 о/с про звільнення позивача згідно зі Законом № 1682-VII та п. 62 "а" Положення.

За наведених підстав, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 необхідно задовольнити частково.

Керуючись статтями 11, 86, 158 - 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства внутрішніх справ України від 28.10.2015 № 2253 о/с "По особовому складу" в частині формулювання причин звільнення полковника міліції ОСОБА_2, начальника управління матеріального забезпечення Управління МВС України в Житомирській області.

Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України розглянути рапорт ОСОБА_2 від 20 жовтня 2014 року про звільнення із займаної посади на підставі п. 64 "в" (через обмежений стан здоров'я) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, за наслідком чого прийняти рішення, яким вказати причину звільнення полковника міліції ОСОБА_2 в наказі МВС України від 28.10.2014 № 2253 о/с "По особовому складу".

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Є.Ю. Романченко

Судді О.Г. Попова

ОСОБА_6

Повний текст постанови виготовлено: 23 листопада 2015 р.