Постанова № 53963977, 24.11.2015, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2015 року м. Житомир справа № 0670/2772/12

категорія 8.3.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гуріна Д.М.,

секретар судового засідання Коваль О.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_4 мед скло" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про скасування податкових повідомлень-рішень

встановив:

7 травня 2012 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Публічне акціонерне товариство "ОСОБА_4 мед скло" (далі ПАТ «ОСОБА_4 мед скло») із позовом до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 23 квітня 2012 року №000017222, №000018222 та №0000262302.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2014 року, позов задоволено, скасовано податкові повідомлення-рішення від 23 квітня 2012 року №000017222, №000018222 та №0000262302.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2015 року постановлено нове рішення про часткове задоволення позову. Скасовано податкове повідомлення-рішення №000018222 від 23 квітня 2012 року у частині визначення грошового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 587043 грн 00 коп. - основний платіж та 146760 грн 75 коп. штрафна санкція. Скасовано податкове повідомлення-рішення №000017222 від 23 квітня 2012 року у частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І кв. 2011 року - на 8580935 грн 00 коп., за II - IV кв. 2011 року - на суму 10138488 грн 00 коп., всього разом - 18719423 грн 00 коп.. Скасовано податкове повідомлення-рішення №0000262302 від 23 квітня 2012 року у частині застосованої штрафної санкції у розмірі 525 грн 88 коп. У задоволенні решти позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 6 жовтня 2015 року постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2014 року в частині: відмови в задоволенні позову в частині позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення №000018222 від 23 квітня 2012 року; відмови в задоволенні позову в частині позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення №000017222 від 23 квітня 2012 року; відмови в задоволенні позову та задоволення позову в частині позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення №0000262302 від 23 квітня 2012 року, а також постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2014 року про задоволення позову в вищевказаних частинах позовних вимог скасувати та справу направити на новий розгляд у цій частині до суду першої інстанції. В іншій частині - постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2014 року залишено без змін.

26 жовтня 2015 року до Житомирського окружного адміністративного суду надійшла справа №0670/2772/12 за позовом ПАТ "ОСОБА_4 мед скло" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (далі Житомирська ОДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень від 23 квітня 2012 року №000017222, №000018222 та №0000262302.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю та просили адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та просив у задоволенні позову відмовити з підстав, що викладені у письмових запереченнях на адміністративний позов (ОСОБА_1 №3 а.с.216-218).

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, зясувавши обставини у справі та перевіривши їх доказами, приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

З 10 лютого 2012 року до 23 березня 2012 року посадовими особами ДПІ у м.Житомирі на підставі плану-графіка проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання на І квартал 2011 року та направлень від 10 лютого 2012 року №399, №401-403, від 16 лютого 2012 року №451, від 27 лютого 2012 року №517-518, виданих ДПІ у м.Житомирі, проведено планову виїзну перевірку ПАТ «ОСОБА_4 мед скло» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 жовтня 2010 року до 31 грудня 2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 1 жовтня 2010 року до 31 грудня 2011 року.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт планової перевірки ПАТ «ОСОБА_4 мед скло» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 жовтня 2010 року до 31 грудня 2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 1 жовтня 2010 року до 31 грудня 2011 року №1/23-1/04763746 від 30 березня 2011 року у якому зроблено висновок про порушення ПАТ «ОСОБА_4 мед скло» податкового законодавства, а саме:

- підпункту 1.22.1 пункту 1.22, пункту 1.25, статті 1, підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, підпункту 5.5.2 пункту 5.2 статті 5 статті 5, пункту 6.1 статті 6 Закону України від 22 травня 1997 року №283/97-ВР Про оподаткування прибутку підприємств (зі змінами та доповненнями) (далі Закон України №283/97-ВР), пункту 3.1 розділу 3 «Порядку складання Декларації з податку на прибуток підприємства» затвердженого наказом ДПА України від 29 березня 2003 року №143 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 8 квітня 2003 року за №271/7592 (далі Порядок №143), підпункту 135.5.5 пункту 135.5 статті 135, підпункту 138.8.1 пункту 138.8 статті 138, пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, у результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 1531960 грн 00 коп., у тому числі по періодах: ІV квартал 2010 року - 1531960 грн 00 коп. та завищення відємного значення обєкта оподаткування у сумі 30207926 грн 00 коп., у тому числі по періодах: ІV квартал 2010 року - 3670179 грн 00 коп.; І квартал 2011 року - 12490097 грн 00 коп.; ІІ- ІV квартали 2011 року - 14047650 грн 00 коп.;

- пунктів 7.41, 7.43 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 (далі Положення №637), відсутні достовірні підтвердні документи до авансових звітів у перевіряємому періоді з 1 жовтня 2010 року до 31 грудня 2011 року на суму 613 грн 63 коп.;

- пункту 51.1 статті 51, підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України та вимог «Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку», затвердженого наказом ДПА України від 24 грудня 2010 року №1020 (зі змінами та доповненнями) щодо повноти та правильності відображення в формі №1ДФ всіх доходів нарахованих (виплачених) на користь СПД - фізичних осіб (ОСОБА_1 №1 а.с.27, 31-64).

Не погодившись із викладеними в акті перевірки висновками податкового органу, ПАТ «ОСОБА_4 мед скло» 6 квітня 2012 року подало до ДПІ у м.Житомирі заперечення за вихідним №63/5 та доповнення до заперечень (ОСОБА_1 №1 а.с.66, 68-79).

ДПІ у м.Житомирі на заперечення до акту ПАТ «ОСОБА_4 мед скло» надіслано відповідь від 18 квітня 2012 року за №2363/22-2, у висновках якого зазначено про наступні порушення ПАТ «ОСОБА_4 мед скло»:

- підпункту 1.22.1 пункту 1.22, пункту 1.25, статті 1, підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, підпункту 5.5.2 пункту 5.2 статті 5 статті 5, пункту 6.1 статті 6 Закону України №283/97-ВР, пункту 3.1 розділу 3 Порядку №143, підпункту 135.5.5 пункту 135.5 статті 135, підпункту 138.8.1 пункту 138.8 статті 138, пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, у результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 1517048 грн 00 коп., у тому числі по періодах: ІV квартал 2010 року - 1517048 грн 00 коп. та завищення відємного значення обєкта оподаткування у сумі 29730768 грн 00 коп., у тому числі по періодах: ІV квартал 2010 року - 3670179 грн 00 коп.; І квартал 2011 року - 12251518 грн 00 коп.; ІІ- ІV квартали 2011 року - 13809071 грн 00 коп.;

- пунктів 7.41, 7.43 Положення №637, відсутні достовірні підтвердні документи до авансових звітів у перевіряємому періоді з 1 жовтня 2010 року до 31 грудня 2011 року на суму 613 грн 63 коп. (ОСОБА_1 №1 а.с.80-94).

На підставі акта планової перевірки №1/23-1/04763746 від 30 березня 2011 року, за порушення викладені у пункті 4 висновку акта перевірки та відповіді на заперечення до акту перевірки від 18 квітня 2012 року №2363/22-2, а саме: підпункту 1.22.1 пункту 1.22, пункту 1.25, статті 1, підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, підпункту 5.5.2 пункту 5.2 статті 5 статті 5, пункту 6.1 статті 6 Закону України №283/97-ВР ДПІ у м.Житомирі прийнято податкове повідомлення-рішення форми П від 23 квітня 2012 року №000017222, яким ПАТ «ОСОБА_4 мед скло» зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток на суму 29730768 грн 00 коп.: у тому числі по періодах: ІV квартал 2010 року - 3670179 грн 00 коп.; І квартал 2011 року - 12251518 грн 00 коп.; ІІ- ІV квартали 2011 року - 13809071 грн 00 коп. (ОСОБА_1 №1 а.с.95); за порушення підпункту 1.22.1 пункту 1.22, пункту 1.25, статті 1, підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, підпункту 5.5.2 пункту 5.2 статті 5 статті 5, пункту 6.1 статті 6 Закону України №283/97-ВР ДПІ у м.Житомирі прийнято податкове повідомлення-рішення форми Р від 23 квітня 2012 року №000018222, яким ПАТ «ОСОБА_4 мед скло» збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на прибуток у розмірі 1896310 грн 00 коп. (ОСОБА_1 №1 а.с.96); за порушення пунктів 7.41, 7.43 Положення №637 ДПІ у м.Житомирі прийнято податкове повідомлення-рішення форми С від 23 квітня 2012 року №0000262302, яким до ПАТ «ОСОБА_4 мед скло» застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 613 грн 63 коп. (ОСОБА_1 №1 а.с.97).

Правовідносини у даній справі регулюються Законом України №283/97-ВР та Податковим кодексом України у редакціях, що були чинними на час виникнення спірних правовідносин.

Усі правові норми наведені у даній постанові у редакції, що регулювала спірні правовідносини на час їх виникнення.

Вищим адміністративним судом України встановлено, що розглядаючи справу по суті, судами попередніх інстанцій не досліджено та не встановлено, чи мав оподатковуваний прибуток позивача від'ємне значення в періодах, які передували періоду включення позивачем таких витрат до складу валових, що унеможливлювало включення позивачем до складу валових витрат сум віднесених процентів за борговими зобов'язаннями з урахуванням вищенаведених обмежень. Встановлені підпунктом 5.5.2 пункту 5 статті 5 Закону України №283/97-ВР обмеження мають місце у випадку, коли 50 та більше відсотків статутного капіталу платника податку перебуває у власності або управлінні нерезидента. Проте, як вбачається з оскаржуваних рішень, судами попередніх інстанцій не досліджено та не встановлено таких обставин. З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій в частині спірних правовідносин щодо завищення позивачем валових витрат за І квартал 2010 року у розмірі 7390603 грн. передчасними, як такими, що зроблені без всебічного та об'єктивного дослідження усіх обставин справи.

Враховуючи, що спірні правовідносини щодо правомірності формування позивачем валових витрат за І квартал 2010 року мали вплив на формування позивачем від'ємного значення з податку на прибуток за 2010 рік, за І квартал 2011 року, за ІІ-ІV квартали 2011 року, то колегія суддів касаційної інстанції вважає передчасними як висновки суду апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позову в частині позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення №000018222 від 23 квітня 2012 року, податкового повідомлення-рішення №000017222 від 23 квітня 2012 року, так і висновки суду першої інстанцій у частині задоволення позову в цій частині позовних вимог.

Щодо спірних правовідносин, які виникли з приводу висновків відповідача про порушення позивачем пункту 7.41, пункту 7.43 Положення №637, які стали підставою для застосування податковим повідомленням-рішенням №0000262302 від 23 квітня 2012 року суми штрафних санкцій згідно Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», колегія суддів касаційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та вимоги заявленого позову, суд касаційної інстанції зазначає, що предметом доказування у даній справі в цій частині позовних вимог, зокрема, мають бути обставини, які свідчать про наявність у відповідача підстав, з якими закон пов'язує можливість для нарахування штрафних санкцій за порушення Положення №637.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначила, що з метою встановлення обставин щодо наявності та/або відсутності порушень позивачем вимог вищенаведеного Положення, судам попередніх інстанцій необхідно встановити та дослідити, зокрема, обставини справи про те, чи були грошові суми, що зазначені у звітах про використання коштів, саме тими коштами, що видані його працівникам готівкою під звіт в розумінні вимог названого Положення, та чи підтверджено факт готівкової видачі таких використаних працівниками коштів відповідними доказами (ОСОБА_1 №3 а.с. 184-190).

Стосовно вимог позивача про скасування податкового повідомлення-рішення від 23 квітня 2012 року №000017222 суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У частині неправомірності зняття з валових витрат 2010 року суми коштів у розмірі 3670 179 грн 00 коп. та у звязку з цим зменшення відємного значення на дану суму суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно висновків акта перевірки ПАТ «ОСОБА_4 мед скло» завищило суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток за 2010 рік на 3670179 грн 00 коп. Підставою для таких висновків податкового органу слугувало те, що ПАТ «ОСОБА_4 мед скло» віднесло до валових витрат 2010 року суми коштів у розмірі 3670179 грн 00 коп. На думку податкового органу позивач навпаки отримав прибуток у сумі 6068193 грн 00 коп. = -3670179 грн 00 коп. (збитки 2010 року) + 9738373 грн 00 коп. (750000 грн 00 коп. + 1597770 грн 00 коп. + 7390603 грн 00 коп.), з огляду на вищевказане підприємством безпідставно віднесено валові витрати 2010 року на суму 3670179 грн 00 коп. до відємного значення (ОСОБА_1 №1 а.с.60).

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу з огляду на наступне.

За результатами діяльності 2010 року та податкової декларації (ОСОБА_1 №1 а.с.98-100) ПАТ «ОСОБА_4 мед скло» отримало збитки у розмірі 3670179 грн 00 коп., оскільки сума валових витрат 151004754 грн 00 коп. та амортизаційних відрахувань 13213573 грн 00 коп. перевищила суму валового доходу 160547743 грн 00 коп. Враховуючи те, що обєкт оподаткування на кінець року виявися з мінусовим значенням, та те що прибутку ПАТ «ОСОБА_4 мед скло» не отримало, тому зобовязання сплачувати податок на прибуток у підприємства не було.

У звязку з цим збитки 2010 року в сумі 3670179 грн 00 коп., були включені при поданні податкової декларації за 2011 рік.

Відповідно до пункту 56.22 статті 56 Податкового кодексу України якщо платник податків оскаржує рішення податкового органу в адміністративному порядку до контролюючих органів та/або до суду, обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків не може ґрунтуватися на такому рішенні контролюючого органу до закінчення процедури адміністративного оскарження або до остаточного вирішення справи судом. Це правило не поширюється на випадки, коли таке обвинувачення базується не тільки на рішенні контролюючого органу, а й доведено на підставі додатково зібраних доказів відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства України.

Таким чином порушуючи вимоги пункту 56.22 статті 56 Податкового Кодексу України ДПІ у м.Житомирі неправомірно знімає з валових затрат 2010 року суму 3670179 грн 00 коп., оскільки ПАТ «ОСОБА_4 мед скло» дійсно у 2010 році купувало газ у ТОВ «Приват-Енерготрейд» на суму 750000 грн 00 коп. та дійсно нараховувало та сплачувало відсотки за користування фінансовими ресурсами наданими ТОВ «Югласс Холдінгз Лімітед», що підтверджується відповідними рішеннями судів (ОСОБА_1 №1 а.с.103, 117, 121-122, 129-130, 137-142, 146-156, ОСОБА_1 №2 а.с.56-82).

Щодо зняття з валових витрат за І квартал 2011 року, та у зв'язку з цим зменшення від'ємного значення на суму 3670179 грн 00 коп., то вказана сума від'ємного значення за 2010 року, не була затверджена Житомирською ОДПІ та врахована з попереднього податкового періоду, (а саме І кварталу 2011 року), так як відповідач вважає, що ПАТ "ОСОБА_4 мед скло" навпаки отримало прибуток в сумі 6068193 грн 00 коп.

З огляду на викладене та у звязку з відсутністю порушень закону при віднесенні сум до валових витрат, суд приходить до висновку про безпідставність зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на суму 3670179 грн 00 коп.

Стосовно вимог позивача про скасування податкового повідомлення-рішення від 23 квітня 2012 року №000018222 суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У частині завищення позивачем витрат за І квартал 2010 року у розмірі 7390603 грн 00 коп.

Згідно висновків акта перевірки позивачем у порушення підпункту 5.5.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі Закон України №334/94-ВР) завищено валові витрати за період з 1 жовтня 2010 року до 31 березня 2011 року на суму 7390603 грн 00 коп. У ході перевірки, згідно наданих платником податків документів, встановлено нарахування відсотків за користування кредитними ресурсами в іноземній валюті, отриманих відповідно до договорів, укладених з ТОВ «Югласс Холдінгз Лімітед» (Кредитор).

ПАТ «ОСОБА_4 мед скло» за період з 1 січня 2010 року до 31 грудня 2010 року, нарахувало, як це передбачено договорами про надання позики, укладеними з ТОВ «Югласс Холдінгз Лімітед». Відсотки за користування кредитними ресурсами у сумі 6388820 грн 00 коп., які ПАТ «ОСОБА_4 мед скло» мало право віднести до складу валових витрат в силу дії Закону України №334/94-ВР. Фактично, відповідно до наданих до перевірки документів, підприємством віднесено до складу валових витрат відсотки за користування позиковими коштами у сумі 13779423 грн 00 коп. Враховуючи вищевикладене, згідно висновків податкового органу, позивачем зайво віднесено до складу валових витрат по рядку 04.13 декларації відсотки за користування позиковими коштами у сумі 7390603 грн 00 коп. (ОСОБА_1 №1 а.с.51-55).

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 17 листопада 2005 року, 7 квітня 2006 року, 23 травня 2006 року та 26 листопада 2008 року між ТОВ «Югласс Холдінгз Лімітед» (Кредитор) та ПАТ «ОСОБА_4 мед скло» (Позичальник) укладено договори позики №134.1, №134.2, №134.3, та №134.5 (ОСОБА_1 №1 а.с.212-215, 221-224, 230-233) та доповнення до договорів №1, №2, №3, №4 (ОСОБА_1 №1 а.с.216-217, 225-226, 234-239). Відповідно до пунктів 1.1 Договорів Кредитор надає Позичальнику для поповнення обігових коштів позику у сумі 4000000,00 євро, 1000000,00 євро, 1500000,00 євро та 3000000,00 євро відповідно, на термін і згідно з умовами які визначені або на які посилається цей Договір. Позика може надаватися у євро і/або в доларах США, при цьому загальна сума позики не може перевищувати суму еквівалентну 4000000,00 євро, 1000000,00 євро, 1500000,00 євро та 3000000,00 євро відповідно. Пунктом 2.2 Договорів визначено, що за користування позикою Позичальник виплачує Кредитору проценти, що нараховуються із розрахунку 9% (дев'ять відсотків) річних від суми отриманої Позики з врахуванням фактичного терміну користування нею.

На підтвердження фактичного виконання умов вказаних договорів у матеріалах справи містяться: розрахунки відсотків за договорами позики (ОСОБА_1 №2 а.с.189-201), відомість про нарахування відсотків за вищевказаними договорами позики (ОСОБА_1 №2 а.с.202), розрахунок суми витрат на виплату або нарахування відсотків по вищевказаним договорам позики (Том№2 а.с.203), дані про нарахування відсотків по договорам позики станом на 31 грудня 2009 року (ОСОБА_1 №3 а.с.98-101), дані про виконання договорів позики станом на 30 вересня 2010 року (ОСОБА_1 №3 а.с.104-104), розрахунок суми витрат на виплату або нарахування відсотків по кредитам (ОСОБА_1 №3 а.с.207), Підсумки по банкам щодо нарахування доходів від отриманих відсотків по розміщеним депозитам та поточним рахункам за 2009 рік (ОСОБА_1 №3 а.с.208), реєстр власників іменних цінних паперів станом на 31 грудня 2009 року (ОСОБА_1 №3 а.с.209-212), баланс цінних паперів на 31 грудня 2009 року (ОСОБА_1 №3 а.с.213-215).

Згідно з реєстром власників іменних цінних паперів станом на 31 грудня 2009 року ТОВ «Югласс Холдінгз Лімітед» (Кіпр) мало 97,65 % цінних паперів.

Крім того у матеріалах справи містяться: реєстраційні свідоцтва та додатки до них (ОСОБА_1 №1 а.с.218-220, 227-229, 240-245).

Відповідно до підпункту 5.5.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України №334/94-ВР (із змінами і доповненнями) для платника податку, 50 та більше відсотків статутного капіталу (акцій, інших корпоративних прав) якого перебуває у власності або управлінні нерезидента (нерезидентів), віднесення до складу валових витрат на виплату або нарахування процентів за кредитами та іншими борговими зобов'язаннями на користь таких нерезидентів та пов'язаних з ними осіб дозволяється у сумі, що не перевищує суму доходів такого платника податку, отриману протягом звітного періоду у вигляді процентів від розміщення власних активів, збільшену на суму, що дорівнює 50 відсоткам оподатковуваного прибутку звітного періоду, без урахування суми таких отриманих процентів.

Згідно з підпунктом 5.5.4 пункту 5.5 статті 5 Закону України №334/94-ВР (із змінами і доповненнями) для цілей підпункту 5.5.2 оподатковуваний прибуток без врахування процентів визначається як скоригований валовий доход звітного періоду без урахування доходу звітного періоду, отриманого у вигляді процентів, зменшений на суму валових витрат звітного періоду, за винятком валових витрат звітного періоду, пов'язаних із виплатою процентів.

Згідно декларації з податку на прибуток за 2009 рік з урахуванням уточнюючого розрахунку валовий дохід (Рядок 01) становив 168036833 грн 00 коп.

Дохід, отриманий протягом звітного періоду (2009 рік) у вигляді процентів від розміщення власних активів становив 719198 грн 00 коп.

Згідно декларації з податку на прибуток з урахуванням уточнюючого розрахунку валові витрати (Рядок 04) становили 196203129 грн 00 коп.

Валові витрати повязані із виплатою відсотків у 2009 році становили 6751319 грн 00 коп. (І півріччя 2009 року) (ОСОБА_1 №1 а.с.194).

Таким чином за результатами 2009 року ПАТ «ОСОБА_4 Скло» 50 і більше відсотків статутного фонду (акцій, інших корпоративних прав) якого перебуває у власності ТОВ «Югласс Холдінгз Лімітед» (нерезидента), ПАТ «ОСОБА_4 мед скло» не мало права відносити до складу валових витрат повязані з виплатою або нарахуванням проценти за позиками на користь ТОВ «Югласс Холдінгз Лімітед» оскільки мало збиток у розмірі 10347899 грн 50 коп. = 719188 грн 00 коп. (відсотки від вкладів) + 50% х ((168036833 грн 00 коп.-719198 грн 00 коп.)) (скоригований дохід) (196203129 грн 00 коп. 6751319 грн 00 коп.)) (скориговані валові витрати).

Таким чином ПАТ «ОСОБА_4 Скло» за період з 1 жовтня 2010 року до 31 березня 2011 року у відповідності до вимог договорів позики нарахувало відсотки за користування кредитними ресурсами ТОВ «Югласс Холдінгз Лімітед» у сумі 6388820 грн 00 коп., які ПАТ «ОСОБА_4 мед скло» мало право віднести до складу валових витрат згідно з вимогами Закону України №334/94-ВР, а також у ІV кварталі 2010 року ПАТ «ОСОБА_4 мед скло» віднесло до складу валових витрат суму 7390603 грн 00 коп., яка раніше не була включена до складу валових витрат та була включена у цьому податковому періоді з врахуванням вимог Закону України №334/94-ВР.

Фактично, підприємством віднесено до складу валових витрат відсотки за користування позиковими коштами у сумі 13779423 грн 00 коп.

З огляду на викладене ПАТ «ОСОБА_4 Скло» правомірно сформувало валові витрати за період з 1 жовтня 2010 року до 31 березня 2011 року на суму 13779423 грн 00 коп., у тому числі по періодах: за IV квартал 2010 року - 13779423 грн 00 коп. та вірно віднесло до складу валових витрат по рядку 04.13 Декларації відсотки за користування позиковими коштами в сумі 7390603 грн 00 коп.

Стосовно вимог позивача про скасування податкового повідомлення-рішення від 23 квітня 2012 року №0000262302 суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно висновків акта перевірки ПАТ «ОСОБА_4 мед скло» порушено пункти 7.41, 7.43 Положення №637 щодо порядку ведення касових операцій на підприємстві, а саме: відсутні достовірні підтвердні документи до авансових звітів ПАТ «ОСОБА_4 мед скло» у перевіряємому періоді з 1 жовтня 2010 року до 31 грудня 2011 року на суму 613 грн 63 коп. (ОСОБА_1 №1 а.с.62-63). Відповідно до абзацу шостого пункту 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів застосовується штраф у розмірі сплачених коштів. З огляду на викладене на думку відповідача використання підзвітних коштів (як на відрядження, так і на господарські потреби) має бути підтверджене відповідними звітними документами (у тому числі документами за операціями з платіжними картками). Такими документами слід вважати чек реєстратора розрахункових операцій, товарний чек, який дає змогу ідентифікувати продавця товару (надавача послуг), рахунки з готелів, проїзні документи (квитки на поїзд, авіаквитки, квитки на автобус міжміського сполучення, квитки на транспорт громадського користування внутрішньо міського сполучення тощо). У разі застосування корпоративної пластикової картки звітними документами є: сліп, квитанція платіжного терміналу, чек банкомату тощо. Фізичні особи довірені особи позивача, які одержали готівку з поточного рахунку із застосуванням корпоративного спеціального платіжного засобу або особистого спеціального платіжного засобу, використовують її за призначенням без оприбуткування у касі. Такі особи подають до бухгалтерії підприємства звіт про використання коштів разом із підтвердними документами в установлені строки, які визначені для підзвітних осіб. Крім того, також подаються документи про одержання готівки з поточного рахунку (чек банкомата, копія видаткового ордеру, довідки за встановленими формами, сліп, квитанція торгівельного терміналу тощо) разом із невитраченим залишком готівки. Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, складається фізособами, які отримали такі кошти на підприємствах усіх організаційно-правових форм на підставі підтвердних документів.

Згідно з пунктом 7.41 Положення №637 під час перевірки правильності оформлення видач готівки під звіт як на відрядження, так і на інші потреби встановлюється достовірність підтвердних документів, що додаються до звітів про використання коштів.

Відповідно до пункту 7.43 Положення №637 під час проведення перевірки щодо дотримання порядку видачі готівки під звіт на відрядження встановлюється наявність розпорядчих документів (наказу, розпорядження) на службові відрядження, правильність ведення записів у журналі реєстрації посвідчень на відрядження, дотримання граничної тривалості службового відрядження, наявність позначок у посвідченні про відрядження, своєчасність звітування за витрачені під час відрядження кошти, правильність відшкодування витрат працівникам тощо.

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу з огляду на наступне.

Відповідно до абзацу третього пункту 1.2 Положення №637 готівка (готівкові кошти) - грошові знаки національної валюти України - банкноти і монети, у тому числі обігові, пам'ятні та ювілейні монети, які є дійсними платіжними засобами.

Таким чином дія даного положення поширюється на підприємства, які використовують у своїй діяльності готівкову форму розрахунку через касу підприємства.

На підтвердженням фінансування витрачених коштів зазначених працівниками ПАТ «ОСОБА_4 мед скло» в авансових звітах за період з 1 жовтня 2010 року до 31 грудня 2011 року у матеріалах справи містяться наступні документи, а саме: виписки по банківських рахунках, щодо зарахування та проведення даної суми коштів у сумі 613 грн 63 коп. на картрахунки працівників підприємства відкритих в Житомирському регіональному управлінні ПАТ «Приватбанк» у безготівковій формі (ОСОБА_1 №2 а.с.176-188).

Крім того представниками позивача пояснено, що на підприємстві взагалі відсутній такий структурний підрозділ як «Каса», а також, відповідно до посадових інструкцій, ні одна посадова особа не уповноважена вести діяльність з готівкою, у розумінні терміну, що визначений абзацом третім пункту 1.2 Положення №637. Підприємство використовує авансові звіти не для ведення обліку готівки, а для зручності ведення бухгалтерського обліку та контролю витрат працівників на потреби, пов'язані з виробничою необхідністю.

У звязку з вищевикладеним суд дійшов висновку про відсутність у діях підприємства порушень пунктів 7.41 та 7.43 Положення №637, оскільки на підприємстві відсутні факти готівкових розрахунків, а грошові суми, що зазначені у звітах про використання коштів, не є тими коштами, що були видані працівникам підприємства готівкою під звіт у розумінні Положення №637. Відповідачем не було доведено факт готівкової видачі працівникам коштів.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень від 23 квітня 2012 року №000017222, №000018222 та №0000262302, а тому суд задовольняє адміністративний позов.

Керуючись статтями 71, 86, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Житомирі від 23 квітня 2012 року №000017222, №000018222, №0000262302.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_4 мед скло" 2146 грн 00 коп. на відшкодування витрат зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області.

Постанова набирає законної сили у порядку встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.М. Гурін

Повний текст постанови виготовлено: 30 листопада 2015 р.